Доступність посилання

ТОП новини

Світові ЗМІ: «Боширов», імовірно, брав участь у подіях у Криму 2014 року довкола авіабази Бельбек


Полковник Юлій Мамчур протистоїть «зеленим чоловічкам» біля авіабази Бельбек, березень 2014 року

Британська газета Independent подає розповідь журналіста, свідка подій у Криму навесні 2014 року, про те, що в тих подіях серед спецпризначенців був «Боширов» – як вважають, той самий агент російського ГРУ, який навесні цього року намагався отруїти у Британії колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля. Гостьовий автор швейцарської Neue Zürcher Zeitung, який народився в українському Севастополі, а нині мешкає в Берліні, пише про безсоромність російської влади, що зробила відверту брехню й дезінформацію ритуальними діями. А німецькомовні видання інформують своїх читачів про вибухи на складах боєприпасів у Чернігівській області України біля міста Ічня, нагадуючи, що за останні три роки це вже шоста велика пожежа на українських військових складах.

«Путінський «герой Росії» був звинувачений в отруєнні Скрипаля, але чотири роки тому він, можливо, керував однією з ключових атак на Україну. Ось що тоді сталося». Під таким заголовком британська Independent пише про події весни 2014 року в українському Криму.

«Чотири роки тому, 23 березня, по обіді, російські військовослужбовці з бронетехнікою прорвалися крізь стіни української авіабази Бельбек після напруженої та запеклої облоги», – пише журналіст Independent Кім Сенгупта.

За його словами, якщо вірити даним, оприлюдненим російською «Новой газетой», серед спецпризначенців, які брали участь у тих подіях, були Анатолій Чепіга («Руслан Боширов») і Олександр Попов (цей російський офіцер, випускник того ж військового училища, що й Чепіга, одночасно з ним був у грудні 2014 року нагороджений званням «Героя Росії» (таємно «за виконання миротворчої місії» – ред.).

Сенгупта розповідає про події чотирирічної давнини в Криму: «Я був на базі в групі журналістів, які висвітлювали операцію, в якій, згідно з недавніми повідомленнями, відіграв одну з ключових ролей полковник Анатолій Чепіга, один із обвинувачених в отруєнні нервово-паралітичною речовиною «Новачок» колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля та його дочки Юлії в британському Солсбері. Операція на авіабазі Бельбек була однією з головних підстав, за якими офіцер ГРУ отримав престижну нагороду «Герой Росії» за прямим наказом Володимира Путіна».

Автор статті наводить багато подробиць захоплення української авіабази Бельбек і розповідає про героїчні дії українського полковника Юлія Мамчура, а також цитує неназваного російського сержанта про Мамчура: «Він був дуже хоробрий – радянський вишкіл, розумієте».

Автор статті додає, що «Новая газета» виявила, що Чепіга і полковник ГРУ Олександр Попов також брали участь у роззброєнні української бригади морської піхоти в Феодосії і захопленні будівлі Ради міністрів АРК у Сімферополі.

Сенгупта розповідає: «Ми могли бачити, що в район прибували додаткові російські військовослужбовці, в тому числі спецпризначенці, які влаштували табір на сусідньому полі. Вони були неговіркі, але не особливо ворожі. Радили триматися далі від бази. Десь двоє з них блискуче говорили англійською».

«Що ж до полковників Чепіги та Попова, чи можливо, що в той час ми з ними зустрілися, нічого про них не знаючи? Я зателефонував двом кримчанам-перекладачам, із якими тоді працював, і запитав їх. Один, як і я, просто не знав, чи було це. Інший вважав, що впізнав його (ймовірно, Чепігу) на основі фотографій, які з’явилися минулого тижня. «Можливо, він приїхав до Криму як турист і просто випадково в усе це встряг», – посміхнувся він», – розповідає автор статті в Independent.

Кім Сенгупта доходить висновку: «Російська присутність на кримському півострові була відкритою (на відміну від Донбасу), президент Путін приїхав на урочистості після референдуму, який Київ і Захід оголосили незаконним. Але це також був один із перших зразків таємниці, гібридної війни, яку ГРУ вело для Москви, – війни, на якій разом із відкритими військовими діями широко застосовувалися пропаганда й кібератаки».

Швейцарська Neue Zürcher Zeitung пише про «безсоромність апарату влади Росії, що обрала шлях брехні, і ця стратегія вилазить їй боком».

«Російський уряд на диво добре виходить зі скрутних ситуацій за допомогою найчистішої брехні. Але відверте дилетантство спецслужб в останні тижні, ймовірно, досягло межі», – пише у статті «Російська владна машинерія сягає краю безсоромності» на сайті швейцарського видання гостьовий автор Ніколай Клименюк. Журналіст, який мешкає в Берліні, народився в українському Севастополі.

«Він збрехав, – коментує Клименюк слова президента Росії Путіна про те, що головні підозрювані в справі про отруєння в англійському Солсбері Сергія та Юлії Скрипалів є «нешкідливими цивільними особами». – На даний момент державна брехня в Росії досягає нової, досі не відомої якості. Більше немає необхідності в тому, щоб вигадки мали найменший відтінок вірогідності, очевидно, вони зовсім не повинні нікого переконувати. Вони остаточно перетворилися на ритуальну дію. Брехня заради брехні, тому що іншого шляху немає».

«Справа Скрипаля перетворюється на один із найгучніших і найбільш ганебних провалів в історії російських і радянських спецслужб», – переконаний Клименюк.

«Зараз російський апарат влади дійшов до позначки, коли стратегія безсоромності вилазить їй боком, – вважає автор статті. – Спецслужби турбуються про правдоподібне маскування своїх агентів так само мало, як машина пропаганди про вірогідність своєї брехні».

«Відкрита агресія, в якій російська держава все ж рано чи пізно зізнається, буде сприйнята публікою однозначно краще, ніж ці ганебні провали», – підсумовує автор статті. Він наводить результати останніх опитувань російської неурядової дослідницької організації «Левада-Центр», за якими Путіна, незважаючи на майже тотальний контроль російської держави над ЗМІ, підтримують сьогодні лише 58% опитаних. «Для російських умов це дуже низький показник», – резюмує Клименюк.

Німецьке видання Zeit у статті на своєму сайті агентства AFP під заголовком «Масова евакуація після пожежі і вибухів на складі боєприпасів в Україні» повідомляє, що приблизно 10 тисяч мешканців змушені були залишити свої домівки.

Інцидент стався у вівторок о 03.30 годині на артскладі в місті Ічні, розташованому за 170 кілометрів на північ від Києва.

Стаття посилається на дані українського ДСНС про те, що у радіусі 30 кілометрів навколо місця пожежі накладено заборону на польоти і рух поїздів та автомобільного транспорту.

Площа, яку займають військові склади, охоплює майже 700 гектарів, пише видання. Де саме почався вогонь і з чого почалися вибухи, ДСНС поки що не повідомляє, пише видання.

Австрійська Kronen Zeitung ​у статті під заголовком «Україна: 10 тисяч людей мусять залишити свої домівки» нагадує, що це вже шоста велика пожежа на українських військових складах упродовж трьох років. У березні 2017 року в результаті руйнівної пожежі та вибуху на складі боєприпасів у Харківській області загинула одна особа, п’ять зазнали поранень.

(Згодом у вівторок із офіційних повідомлень Генштабу ЗСУ надійшла інформація про те, що із прилеглих населених пунктів евакуювали приблизно 12 тисяч людей. За даними Генштабу, цивільних мешканців району евакуювали до населених пунктів Іржевець, Парафіївка й Івангород. За фактами вибухів військова прокуратура відкрила кримінальне провадження за частиною третьою статті 425 (недбале ставлення військової особи до служби) Кримінального кодексу України – ред.)

XS
SM
MD
LG