Доступність посилання

ТОП новини

Ботсад ТНУ: цвітіння в січні


У давні радянські часи власкори центральних газет, які працювали в Криму, змагалися між собою, хто першим передасть у свою редакцію замітку під назвою «У Криму зацвів мигдаль». Було це, як правило, у лютому. Усі моталися до теплої Ялти та вдивлялися в гілки мигдалю ‒ зацвів чи ще ні, час писати замітку чи ще рано?

Підозрюючи поверхневий підхід колег, я поговорив із відомою родиною біологів ‒ професором Василем Єною та двома його синами, також біологами. Виявилося, що справа з цвітінням мигдалю виглядає зовсім не так. З'ясувалося, що найпершим у Криму зацвітає зовсім не мигдаль. Та й взагалі складно сказати, яка рослина зацвітає найпершою, оскільки цвітіння у Криму триває весь рік. Якщо не брати до уваги звичні для цвітіння багатьох рослин жовтень, а також кінець лютого та березень, тобто є рослини, які цвітуть у листопаді та грудні, які часто бувають у Криму дуже теплими, а також і в січні, який всі звикли вважати «полюсом холоду».

Для чого ж у Ялті субтропічний клімат? Зрозуміло для чого ‒ для цілорічного цвітіння

Річ тільки в тому, що ці квітучі зимові рослини заховані в горах і лісових ярах, захищених від вітрів і морозів, які добре прогріваються сонцем навіть в ту зимову пору, коли у степовому Криму лютує тріскучий мороз. Для чого ж у Ялті субтропічний клімат? Зрозуміло для чого ‒ для цілорічного цвітіння. Так серед кримських журналістів було закрите питання про цвітіння мигдалю. Цвітіння в лютому та березні перестало бути сенсацією...

Нинішня зима ‒ не в приклад минулим, тому Ботанічний сад Таврійського національного університету (перейменованого після анексії Криму в «Кримський федеральний університет» ‒ КР) в передгірному Сімферополі ‒ а зовсім не в субтропічній Ялті ‒ сповнений життя, зелені, цвітіння. У січні 2020 року зацвіли навіть ті рослини, які мали квітнути в ранньому березні, і мої фото, зроблені у третій декаді січня, цьому доказ.

Ботанічний сад у теплу зиму сповнений життя ‒ відвідувачі, найчастіше діти, годують голубів і качок.

Нинішня зима – не в приклад минулим, тому Ботанічний сад ТНУ сповнений життя, зелені, цвітіння

Білки, синички та горобці, ворони й граки, маса іншої паркової живності ‒ «тримаються» шпаківень та інших годівничок, джерела безбідного пташиного життя. Тільки відійшла від годівниці білка, як біля корму з'явилася синичка. Вона полетіла ‒ за їжею зазирнув горобець...

Вчені в галереї колишнього Воронцовського палацу виставили метеорологічну станцію і особливо стежать за напрямком вітру ‒ чи прийдуть морози, чи так і буде весь Крим «розширеним субтропіком»?

Багато разів уже перебудована садиба, яку приписують відомому німецькому вченому Петру Симону Палласу в Салгирці, через те що колись цей маєток купила його дружина Кароліна Іванівна, а Паллас називав свій кримський притулок на її честь Каролінівкою ‒ садибу ремонтують і перебудовують ще раз. Паллас прожив тут 10 років, потім розлучився з дружиною, назавжди попрощався і з Кароліною, і з Каролінівкою та поїхав на батьківщину.

Тепер від Палласа в садибі нічого не залишиться, але це неважливо. Музей приписаний до пам'ятки культурної спадщини «Неаполю Скіфському» і гучним ім'ям Каролінівки приваблюватиме туристів.

За теплим січнем прийшов теплий лютий, ну а в березні цвітіння вже стане повсюдним, як і тисячі років тому, і вже закономірним, а не парадоксальним.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG