Останніми днями якось особливо важко дихати. І погода, атмосферний тиск, вологість повітря зовсім ні до чого.
Арешт трьох кримських татар, двох з яких під тортурами змусили «зізнатися», думки про те, що їм довелося і ще доведеться пережити, усвідомлення того, що таке абсолютно реально може статися з кожним, буквально викликають задуху.
Як же зараз сім'ям заарештованих? Страшно уявити. Страшно і від власного безсилля, коли все, що ти можеш зробити – це приєднатися до їхніх молитов. Але дещо і в наших силах: добре слово, моральна підтримка. А ще ми можемо хоч трохи допомогти дітям, які осиротіли за живих батьків, щоб у них було на що купити шкільне приладдя, іграшки, одяг.
Усвідомлення того, що таке абсолютно реально може статися з кожним, буквально викликають задуху
Під опікою громадської ініціативи «Бизим балалар» тепер уже 197 неповнолітніх дітей. Останні семеро – діти Нарімана Джеляла, Азіза та Асана Ахтемових. У родині Нарімана на нього чекають 4 дітей: Аділе, Еміне, 5-річний Джеміль і однорічна Ніал. Дочка Азіза Ахтемова теж зовсім крихітка – Асієе ще немає і 2-х років. У Асана Ахтемова двоє дітей: 7-річний Рефат і 3-річна Сафіє.
Нехай наша допомога сім'ям в'язнів-кримських татар, які залишилися без годувальників, стане символом розділеного з ними горя. Розділеної з ними надії, що Аллах вбереже наших дітей і їхніх батьків.
У «Бизим балалар» («Наші діти») немає банківського рахунку, а всі особисті картки, на які раніше перераховувалася допомога, закриті. Ми змушені тепер повернутися до випробуваного десятиліттями нашим народом способу – передавати допомогу з рук у руки.
Я звертаюся до молодіжних активістів: візьміть це на себе. Станьте волонтерами «Бизим балалар».
Дитинство без батьків. Діти кримських політв'язнів (фотогалерея)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
