Доступність посилання

ТОП новини

«Участь українців у звільненні Європи від нацизму була вирішальною». Як у Чехії переосмислюють Другу світову?


Посол України в Чехії Євген Перебийніс покладає квіти до пам'ятника воїнам Червоної Армії на Ольшанському кладовищі.  8 травня 2021 року

Попри карантинні обмеження, у супроводі почесного караулу президентської варти 8 травня посол України в Празі та вищі представники чеської держави вшанували пам’ять українських солдатів, які поклали своє життя за визволення від нацизму Чехословаччини навесні 1945 року.

Ця подія відбулася на тлі активних дискусій у чеському суспільстві про те, хто і від чого звільнив Чехословаччину наприкінці Другої світової війни, якою була роль українців у боротьбі з нацизмом, і чи вибухи, організовані російськими спецслужбами в Чехії в 2014 році, не були продовженням тієї гібридної війни, яку СРСР розпочав одразу після приходу на територію Центральної Європи у 1945 році, і яку нинішня Росія веде проти України і Заходу.

Погожої сонячної днини на Ольшанському цвинтарі у Празі, де покотяться загиблі воїни 1-го, 2-го та 4-го українських фронтів Червоної Армії, які загинули в боях за визволення Чехословаччини від нацистів, лунали гімни України та Чеської республіки.

На відміну від минулих років, коли на цьому місці 9 травня святкували Перемогупредставники колишнього Радянського Союзу, а провідну роль грали представники Росії у георгіївських стрічках, перенесення пам’ятної дати на 8 травня, що відбулося два роки тому, дозволило Україні символічно приєднатися до західних країн, які відзначають не так День перемоги, як День пам’яті та осмислення тих подій.

Запрошення посла України Євгена Перебийноса прийняли голова Комітету у закордонних справах, обороні та безпеці Сенату парламенту Чехії – Павел Фішер, депутати Палати депутатів парламенту Чеської Республіки Ян Ліпавський та Павел Жачек. Офіс президента Чехії представляв командувач Почесної варти президента полковник Ярослав Аккерман. Генеральний штаб армії Чехії представляв бригадний генерал Петр Ланчі, заступник командувача ВПС збройних сил Чехії.
Запрошення посла України Євгена Перебийноса прийняли голова Комітету у закордонних справах, обороні та безпеці Сенату парламенту Чехії – Павел Фішер, депутати Палати депутатів парламенту Чеської Республіки Ян Ліпавський та Павел Жачек. Офіс президента Чехії представляв командувач Почесної варти президента полковник Ярослав Аккерман. Генеральний штаб армії Чехії представляв бригадний генерал Петр Ланчі, заступник командувача ВПС збройних сил Чехії.
Досі поширеним стереотипом є переконання, що за перемогу в Другій світовій війні потрібно дякувати Росії, тоді як саме українці зіграли визначальну роль у визволенні цих країн
Євген Перебийніс

Лише вийшовши з тіні СРСР, представники України, змогли на повний голос заговорити про внесок українців у перемогу над нацизмом і про те, що визволення від німецького тоталітарного режиму не принесло свободи і демократії ні їм самим, ані народам Центральної Європи.

«Досі поширеним стереотипом є переконання, що за перемогу в Другій світовій війні потрібно дякувати Росії, тоді як саме українці зіграли визначальну роль у визволенні цих країн», – говорить в інтерв’ю Радіо Свобода посол України Євген Перебийніс.

Могили українців на Ольшанському кладовищі. 8 травня 2021 року
Могили українців на Ольшанському кладовищі. 8 травня 2021 року

Під час свого виступу на Ольшанському цвинтарі він сказав, що недаремно 1-ий, 2-ий і 4-ий Українські фронти Червоної армії, які визволяли Чехословаччину і чиї солдати полягли на її теренах, були названі українськими, адже 60-80% їхнього особового складу були етнічні українці, або мешканці щойно звільненої від нацистської окупації України.

«Змучена та поранена, Україна за один рік відправила на фронт майже 3 мільйони 700 тисяч своїх синів та дочок. Загалом у 1944 році кожен третій червоноармієць прибув з території України», – сказав Євген Перебийніс у своєму виступі.

Посол України у Празі Євген Перебийніс. Покладання квітів до пам'ятника воїнам Червоної Армії на Ольшанському кладовищі. 8 травня 2021 року
Посол України у Празі Євген Перебийніс. Покладання квітів до пам'ятника воїнам Червоної Армії на Ольшанському кладовищі. 8 травня 2021 року

Українці воювали з нацизмом не лише в лавах Червоної армії, де їх було понад 6 мільйонів, наголосив український посол.

«120 тисяч українців застав початок Другої світової війни в одностроях Збройних сил Польщі, 80 тисяч українців воювали у Збройних силах США, 45 тисяч – в армії Великої Британії, 6 тисяч – у Збройних силах Франції, ще 150 тисяч українців вступили до партизанських загонів та в ряди повстанців», – сказав Перебийніс.

Усвідомлення того, що українців, які воювали і загинули у боротьбі з нацизмом, було більше, ніж американців, британців та французів разом узятих, стало можливим на Заході лише останніми роками, і не в останню чергу через ту гібридну війну, яку путінська Росія веде проти України, намагаючись викреслити і Україну і українців з історії.

«Більшість українських вояків не воювали за Сталіна та комуністів, вони захищали свою землю, свої родини, вільну Україну, про яку мріяли, – сказав український посол, – Ніхто навіть уявити собі не міг, що через 76 років їхні правнуки будуть вмирати в боях проти російської армії».

Посол України в Чехії Євген Перебийніс покладає квіти до пам'ятника воїнам Червоної Армії на Ольшанському кладовищі. Прага, 8 травня 2021 року
Посол України в Чехії Євген Перебийніс покладає квіти до пам'ятника воїнам Червоної Армії на Ольшанському кладовищі. Прага, 8 травня 2021 року

За словами представника України, українці бачать прямий зв’язок між війною 1940-х і сьогоднішньою – «обидві є війнами проти агресора та окупантів, обидві є визвольні».

«Справа Врбетиць має близький зв'язок з подіями кінця Другої світової війни» – Жачек

Слова Євгена Перебийноса про те, що Червона армія звільнила Центральну Європу від нацистів, але не принесла туди свободи, і що один тоталітарний режим змінив інший, знайшли відгук і серед чеських політиків, присутніх на церемонії.

Путінська пропагандистська машина нам невтомно презентує сталінський міф «визволення Чехословаччини» замість відкриття російських архівів
Павел Жачек

«Наша спільна дорога до свободи і демократії ще не скінчилася, – сказав у своєму виступі Член міжпарламентської групи Чехія-Україна нижньої палати чеського парламенту Павел Жачек. – Нещодавнє викриття обставин нападу російських спецслужб у Врбетицях та подальша реакція уряду Чеської республіки, тобто видворення 18 російських агентів та дипломатів Російської федерації, має близький зв'язок з подіями кінця Другої світової війни. В рамках гібридного конфлікту, який ведуть представники російської держави проти Чеської республіки путінська пропагандистська машина нам невтомно презентує сталінський міф «визволення Чехословаччини» замість відкриття російських архівів та уможливлення вільного дослідження та інтерпретації подій 1945 року».

Павел Жачек на церемонії покладання квітів до пам'ятника воїнам Червоної Армії на Ольшанському кладовищі. 8 травня 2021 року
Павел Жачек на церемонії покладання квітів до пам'ятника воїнам Червоної Армії на Ольшанському кладовищі. 8 травня 2021 року

Історик за фахом та перший директор Інституту з дослідження тоталітарних режимів, Жачек висловив переконання, що вигнання російських агентів з Чехії зменшить вплив російської пропаганди у сфері історії та посилить власний погляд чехів на поразку нацизму та на наступ комунізму в Чехословаччині. Жачек наголосив, що підхід України у цьому питанні є протилежним до російського, і відкриття архівів спецслужб в Україні дозволяє подивитися відкрито не лише на історію України, але і її сусідів, які потрапити під вплив російського комуністичного режиму.

120 агентів КҐБ висадили біля Праги не для допомоги повстанцям – Жачек

Серед важливої інформації з українських архівів, яка пролила світло на події квітня 1945 року, Жачек назвав підтвердження того факту, що ще до визволення Праги від нацистів Москва планувала там кагебістські спецоперації.

Працівники КҐБ не були послані на допомогу чеському спротиву, а виконували спеціальне завдання – вбивати видатних представників російської та української еміграції

«Відкриття архівів КҐБ та партійних і військових архівів, – за що ми б хотіли подякувати нашим українським друзям, – означало відкриття доступу до матеріалів дев’яти чекістських груп з підпорядкування Українського народного комісаріату державної безпеки, чиїх 120 агентів ще за кілька тижнів перед початком празького травневого повстання було висаджено поблизу Праги. В цих оригінальних документах підтверджується, що ці працівники КҐБ не були послані на допомогу чеському спротиву, чеським повстанцям, а виконували спеціальне завдання. Крім диверсійної та розвідувальної діяльності – вбивати видатних представників російської та української еміграції, вербувати працівників в рядах сил безпеки, армії та комуністичної партії Чехословаччини та будувати таємні схови зброї та амуніції», – наголосив Павел Жачек.

Про те, що лише через кілька днів після визволення Праги в столиці Чехословаччини почав орудувати СМЕРШ, радянська таємна поліція, та викрадати сотні українських, російських та білоруських емігрантів, в Чехії говорять уже багато років. Але зараз, на тлі повідомлень про те, що російські спецслужби і далі почуваються в Чехії як удома, ця тема знову набула актуальності.

Напередодні Дня перемоги у Празі Інститут з дослідження тоталітарних режимів відкрив першу пам’ятну дошку українцеві, відомому бібліографу, видавцю, одному з найактивніших членів української громади в міжвоєнній Чехословаччині Петрові Зленку. Йому, як і сотням українців, які знайшли притулок у демократичній Чехословаччині в міжвоєнні часи, сталінський режим не міг простити їхньої проукраїнської позиції. Попри те, що він у той час вже був громадянином Чехословаччини, Зленко, як і сотні українських вчених, учителів, митців, закінчив своє життя у концтаборах ГУЛАГу.

У Празі встановили меморіальну табличку пам’яті українського науковця Петра Зленка – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:04 0:00

Пригадали у Празі і те, що самим визволенням міста пражани завдячують не так Червоній Армії, як армії генерала Власова, яка в останні дні війни обернула свою зброю проти нацистського режиму. Встановлення пам’ятника власівцям рішенням одного з районів Праги два роки тому та рішення іншого району Праги про знесення пам’ятника радянському генералові Івану Конєву викликали попередній великий дипломатичний скандал з Росією зі звинуваченням у намірах отруїти празьких політиків рицином та взаємною висилкою дипломатів.

Тоді чеське суспільство вперше за багато років після свого вступу до НАТО та Європейського союзу усвідомило, що Москва і далі не вважає Чехію цілком суверенною державою і відмовляє їй у праві самій вибудовувати свій погляд на власну історію.

«Про минуле потрібно говорити відкрито на умовах взаємної поваги і поваги до суверенітету наших держав», – говорить в інтерв’ю Радіо Свобода Павел Жачек. Але до цього у стосунках із сьогоднішньою Росією ще далеко, додає він.

Святкування перемоги в Другій світовій війні у Росії є швидше парадом пропаганди сучасного тоталітарного режиму
Ян Ліпавський

Його колега по парламенту Ян Ліпавський погоджується і каже, що сьогодні Росія рухається у протилежний бік. «Святкування перемоги в Другій світовій війні у Росії є швидше парадом пропаганди сучасного тоталітарного режиму, а не вшануванням пам’яті загиблих», – говорить Ліпавський в розмові з Радіо Свобода.

«Ключовим є те, щоб у Росії відбулася справжня історична рефлексія, щоб вони змогли відійти від односторонньої пропагандистської інтерпретації, яка легітимізує радянське панування та сучасний режим, який будує на цьому свою легітимність», – додає чеський депутат.

Ліпавський на своїй сторінці у фейсбуці з обуренням пише про те, що посол Чехії має намір взяти участь у параді перемоги у Москві. «Чи вшанує чеський посол у Москві армію, яка підірвала 2 склади боєприпасів у нашій країні та вбила 2 громадян Чехії?» – ставить депутат риторичне запитання.

Прихильники путінської Росії ще не вишли з гри

Критичний погляд щодо Росії, хоча і посилюється у чеському суспільстві, але має чимало впливових опонентів. Передусім – президент країни Мілош Земан, який навіть за солідарної позиції уряду та наявності доказів у чеських спецслужб та слідства щодо того, що вибухи у Врбетицях були справою рук російських агентів, зумів заявити, що справа не така однозначна та «існують різні версії».

Деякі чеські оглядачі не виключають, що навіть найбільший дипломатичний скандал в історії стосунків Чехії і Росії не завадить президенту Земану відвідати посольство Росії в Празі та взяти участь у святкуванні Дня перемоги 9 травня, «прикрасившись георгіївською стрічкою».

Президент Росії Володимир Путін (п) та президент Чехії Мілош Земан беруть участь у спільній прес-конференції в Сочі, 21 листопада 2017 року
Президент Росії Володимир Путін (п) та президент Чехії Мілош Земан беруть участь у спільній прес-конференції в Сочі, 21 листопада 2017 року

Чималим впливом досі користується комуністична партія, яку не заборонили після Оксамитової революції, і від підтримки якої залежить уряд меншості прем’єр-міністра Андрея Бабіша.

Різні проросійські групи, які, як стверджує чеська прокуратура, керуються з російського посольства, не лише активно беруть участь у різних проросійських акціях, але і посилають своїх бійців на війну проти України на Донбасі.

Але прямий зв’язок між війною в Україні та вибухами в Чехії, в результаті яких загинуло двоє чеських громадян, став для багатьох сигналом до пробудження. За результатами останнього опитування, більшість чехів не довіряють президенту Земану. Дві третини опитаних чехів вважають, що з Росії походить небезпека.

На цьому тлі дедалі більше коментаторів закликають Мілоша Земана, який за кожної нагоди намагається критикувати Захід і підтримати Росію, вибрати, якій саме країні він присягав на вірність – Чехії чи Росії, та припинити підтримувати Росію, або піти у відставку.

У розмові з з Радіо Свобода голова Комітету у закордонних справах, обороні та безпеці Сенату парламенту Чехії Павел Фішер говорить, що поволі полуда спадає з очей чехів. А останній випадок з російськими спецслужбами прискорив цей процес.

Павел Фішер, голова комітету з закордонних справ, оборони і безпеки Сенату (верхньої палати) парламенту Чехії. Покладання квітів до пам'ятника воїнам Червоної Армії на Ольшанському кладовищі. 8 травня 2021 року
Павел Фішер, голова комітету з закордонних справ, оборони і безпеки Сенату (верхньої палати) парламенту Чехії. Покладання квітів до пам'ятника воїнам Червоної Армії на Ольшанському кладовищі. 8 травня 2021 року

«Гадаю, що справа Врбетиць показала нам, що справжня небезпека для Чехії та її громадян не походить не з Брюсселю, як про це часом з перебільшенням нам говорять. Насправді Європейський союз має своїх противників серед тих, хто воює проти правової держави та проти громадянських свобод, і що ці противники походять з режиму Путіна», – каже Фішер.

На його думку, критичний погляд на події Другої світової війни, на роль різних її учасників, є корисним і для розуміння сьогоднішніх подій в Європі.

«Ці історичні події нам, власне, і показують, що не можна дозволяти вводити себе в оману. Ця історична перспектива дає можливість навести різкість і чіткіше побачити, що сьогодні є у грі», – сказав в розмові з Радіо Свобода сенатор парламенту Чехії ​Павел Фішер.

XS
SM
MD
LG