Доступність посилання

ТОП новини

Чому Росія повертається у ПАРЄ


Парламентська асамблея Ради Європи на своєму засіданні в ніч на 25 червня підтримала резолюцію, що змінює правила ПАРЄ та ускладнює процедуру застосування санкцій, зокрема щодо Росії. Таким чином Росії повернули право голосу в ПАРЄ. Країну позбавили його в 2014 році – після анексії Криму та підтримки бойовиків на сході України. На знак протесту Росія з січня 2015-го припинила участь у засіданнях асамблеї, а з 2017 року перестала перераховувати внески в організацію.

У МЗС України вважають схвалену ПАРЄ резолюцію неприпустимою поступкою Москві. Члени української делегації в ПАРЄ заявили, що можуть залишити її сесію через рішення щодо Росії.​ Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров запропонував скликати загальнонаціональні збори на майдані Незалежності в Києві. Колишній президент України Петро Порошенко пообіцяв задіяти «свої зовнішньополітичні зв’язки». Президент України Володимир Зеленський заявив, що розчарований рішенням ПАРЄ.

Не коментували рішення ПАРЄ ще і в Кремлі, однак російська делегація вже прибула до Страсбурга і зможе взяти участь в роботі асамблеї сьогодні, 25 червня.

Парламентська асамблея Ради Європи після майже дев'яти годин обговорення ухвалила резолюцію, яка дає змогу російській делегації повернутися до роботи в ПАРЄ. Документ підтримали 118 депутатів, 62 проголосували «проти», 10 осіб утрималися.

Ухвалена резолюція вносить поправки в регламент ПАРЄ і виключає можливість позбавляти будь-яку делегацію права голосу. Вони також не можуть бути позбавлені права на виступ і представництва в асамблеї та в її структурах.

Таким чином сьогодні, 25 червня, російська делегація, яка вже прибула до Страсбурга, зможе взяти участь в роботі асамблеї, а 26 червня голосуватиме на виборах нового генерального секретаря ПАРЄ, який змінить Турбйорна Яґланда і вступить на посаду восени.

Що таке Рада Європи?

Рада Європи (РЄ) – створена в 1949 році міжнародна організація, яка займається координацією співпраці європейських країн в царині правового порядку, демократичного розвитку та захисту прав людини. У систему Ради Європи входить, зокрема, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), який має право виносити рішення щодо позовів громадян країн-членів РЄ, які вирішили, що державно-правова система їхньої країни порушила їхні права. Суддів ЄСПЛ обирають члени Парламентської асамблеї Ради Європи – вони повинні зробити це і на нинішній сесії. До складу РЄ входять 47 країн, в тому числі всі члени Євросоюзу і більшість пострадянських держав, крім країн Центральної Азії та Білорусі (вона не є членом Ради, оскільки застосовує смертну кару: скасування або мораторій на цю міру покарання – одна з умов перебування в РЄ).

Президент Росії Володимир Путін приймає в Кремлі генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда, червень 2018 року
Президент Росії Володимир Путін приймає в Кремлі генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда, червень 2018 року

Чому в ПАРЄ немає Росії?

У 2014 році, після анексії Росією Криму та початку конфлікту на сході України, ПАРЄ запровадила проти російської делегації санкції, позбавивши її права голосу, а також можливості для російських представників очолювати комітети ПАРЄ і брати участь в роботі керівних органів Ради Європи. У 2015 році ці санкції були продовжені, Росія вирішила на знак протесту припинити участь у засіданнях ПАРЄ. Впродовж останніх двох років Москва також не платить свій внесок до скарбниці Ради Європи, що становить 33 мільйони євро на рік – це приблизно 7% від всього бюджету цієї організації.

Більше того, Росія пригрозила припиненням свого членства в РЄ, якщо права її делегації не будуть відновлені в повному обсязі. Це ж повторив напередодні сесії ПАРЄ голова Держдуми Росії В'ячеслав Володін. За його словами, Москва наполягає на відновленні трьох основних прав російської делегації: голосувати, виступати і мати представників у керівних органах. Ще більш категоричним був голова комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Леонід Слуцький, який входить у делегацію: «Росія не потерпить від ПАРЄ більше ніяких, навіть мікроскопічних санкцій».

Хто хоче повернення Росії?

3 червня в Парижі на засіданні регламентного комітету ПАРЄ доповідь, котра сприяє поверненню Росії (хоча сам текст написаний загальними фразами і, власне, Росія там не згадується), був схвалений 18 голосами проти 6. За повернення російської делегації в ПАРЄ виступили, в першу чергу, Німеччина і Франція. На думку Берліна і Парижа, Рада Європи має залишитися одним із каналів діалогу з Москвою. 17 червня президент Франції Емманюель Макрон заявив також, що можливий вихід Росії з Ради Європи означав би позбавлення російських громадян можливості апелювати до Європейського суду з прав людини.

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей підтримала повернення права голосу російській делегації у ПАРЄ. Мей заявила у виступі в Палаті громад, що збереження російського представництва в Раді Європи дозволить покарати Росію за порушення нею прав людини.

Хто проти і чому?

Найбільш послідовні противники повернення всіх прав російській делегації – Україна, Польща, країни Балтії, Швеція і Велика Британія. Вони звертають увагу на те, що Росія не виконала жодної резолюції ПАРЄ, які стосуються ситуації в Криму і на сході України, через які проти її делегації і були запроваджені санкції.

Опоненти російського повернення в ПАРЄ заявляють, що Рада Європи тим самим посилає Москві сигнал про те, що європейські країни хочуть відновлення повномасштабних відносин з Кремлем, так і не дочекавшись будь-яких поступок з його боку.

Не виключене також фактичне визнання Європою анексії Криму: в разі, якщо Росія вирішить включити до складу своєї делегації парламентаря, що представляє анексований півострів, у ПАРЄ практично не буде можливості будь-яким чином вплинути на це рішення.

З окремим зверненням до ПАРЄ звернувся нідерландський фонд Stichting Vliegramp MH17, створений для допомоги родичам жертв катастрофи малайзійського «Боїнга» у небі над Донбасом. У листі керівництва фонду зазначається, що Росія недостатньо співпрацює з міжнародною Спільної слідчою групою, яка розслідує обставини загибелі пасажирів авіалайнера.

«Ми закликаємо делегацію Нідерландів і всю Парламентську асамблею Ради Європи тимчасово відкласти відновлення права голосу Російської Федерації», – цитує текст листа нідерландська преса.

Роланд Фройденштайн
Роланд Фройденштайн

Німецький політолог, директор політичних програм Центру європейських досліджень імені Вілфріда Мартенса (Брюссель) Роланд Фройденштайн в інтерв'ю Радіо Свобода проаналізував політичний контекст ситуації, пов'язаної з поверненням російської делегації в ПАРЄ:

– Я думаю, що це успіх не тільки Кремля, але й тих у Європі, кого у нас називають Putinversteher – «які розуміють Путіна».

– Чому саме Німеччина і Франція активніше за інших підтримують ідею повернення делегації Росії в ПАРЄ?

– Вони кажуть, що хочуть врятувати Раду Європи, хоча не виключено, що, «рятуючи» її таким чином, вони насправді її руйнують. Для чого це робиться? У Берліні та Парижі багато хто вважає, що діалог і співпраця з Москвою все ще можуть принести результат.

– Але в політиці зазвичай поступки просто так не робляться, діє принцип «ти мені, я тобі». Росія, на вашу думку, теж продемонструвала готовність в чомусь поступитися?

– З російської точки зору поступка, мабуть, полягає в готовності заплатити. Росія належить до великих членів Ради Європи, а їхні внески в бюджет РЄ – близько 10%. Росія кілька років відмовлялася платити, поки права її делегації в ПАРЄ були обмежені. За це Росії загрожувало виключення з усієї Ради Європи. Що зараз? Якщо російські представники повертаються в ПАРЄ й інші органи Ради Європи, Росія відновлює платежі. З російської точки зору це виглядає як компроміс.

– Рада Європи має настільки серйозні фінансові проблеми, що без російських грошей вона не в змозі нормально працювати?

– У них зараз брак фінансування – 15 мільйонів євро. Його треба якось покрити. Мені здається, це могли б зробити інші великі учасники РЄ. Це не обов'язково робити виключно за рахунок російських коштів.

– Є такий аргумент: відновлення Росії в правах допоможе російським громадянам – вони не втратять, наприклад, можливості захищати свої права в Європейському суді ...

– У мене є друзі серед правозахисників і співробітників НКО по всій Європі – багато хто з них поділяє цю позицію. Інша точка зору, поширена насамперед у сусідніх з Росією країнах, таких як Україна, Польща або країни Балтії, полягає в тому, що загальний збиток, який понесе Рада Європи і пов'язані з нею інститути, в тому числі ЄСПЛ, в результаті поступок Росії, виявиться більшим, ніж вигоди, які принесе можливість звернення російських громадян в європейські правові інстанції. Справа ще й у тому, що низка рішень ЄСПЛ за російськими позовами, винесених впродовж останніх років, була переглянута Конституційним судом РФ. Проблема в тому, що рішення Європейського суду у справах, пов'язаних з Росією, як і, наприклад, з Туреччиною, не змінюють загальний характер правового режиму в цих країнах, не кажучи вже про режим політичний. Тому наведений вами аргумент мені здається відносно слабким.

– А який може бути ефект повноправної присутності Росії в ПАРЄ та інших інститутах Ради Європи?

– Це буде успіхом, навіть проривом для авторитаризму. Це означає, що дії Росії щодо України, враховуючи анексію Криму, будуть де-факто виправдані. Це був би перший прецедент повного скасування будь-яких міжнародних санкцій, введених проти Кремля після 2014 року. Це підрив авторитету РЄ як інституту.

– Чи може це бути першим кроком до скасування санкцій Євросоюзу проти Москви?

– Багато хто цього боїться. Думаю, що це не так. Бути провидцем, звичайно, важко, але, наскільки мені відомо, між Меркель, Макроном та іншими провідними політиками ЄС, як і раніше, існує консенсус щодо російського питання: не проявляти надмірної м'якості. Але, безумовно, позитивне для Кремля рішення Ради Європи може використовуватися «тими, які розуміють Путіна», як аргумент на користь повної нормалізації відносин Євросоюзу з Росією.

Матеріал підготовлений за участі Рікарда Йозвяка

Оригінал – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

XS
SM
MD
LG