Доступність посилання

ТОП новини

«В умовах тортур СІЗО». Чому затягують суди у справах громадських журналістів із Криму


Наріман Мемедемінов у суді, жовтень 2019 року

Кримському блогеру, громадському журналісту Наріману Мемедемінову п'ятий місяць не призначають дату розгляду апеляційної скарги на вирок. Про це повідомили адвокати кримчанина. Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону торік у жовтні засудив Мемедемінова до 2 років і 6 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні.

Російські силовики звинувачували громадського журналіста в участі в забороненій у Росії організації «Хізб-ут-Тахрір». Приводом для переслідування стали два ролики на YouTube, зроблені ще до 2014 року. Звинувачення було висунуте за частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу Росії ‒ «публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, вчинені з використанням мережі Інтернет». Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Нарімана Мемедемінова політв'язнем. Про те, що відбувається зараз і про інших кримчан, які фігурують у «справі Хізб-ут-Тахрір», йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримський юрист, адвокат Нарімана Мемедемінова Едем Семедляєв розповів Крим.Реалії, чого саме хоче домогтися його підзахисний від російських судових органів.

Ми пов'язуємо затримки з тим, що вони дають можливість тримати Нарімана в нелюдських, умовах тортур СІЗО
Едем Семедляєв

– Південний окружний військовий суд досі не виконав деякі процесуальні моменти, а саме ‒ не дозволив клопотання Нарімана: не надав протокол засідання, не ознайомив із матеріалами кримінальної справи. Після вироку він попросив дати доступ до тих томів, які були сформовані вже у процесі суду. Наріман також написав заяву про ознайомлення з аудіозаписом суду, щоб мати можливість повніше підготуватися до апеляційної скарги. Щоб передати всі матеріали до Верховного суду Росії, Південний окружний військовий суд має дозволити ці клопотання та ознайомити Нарімана з усіма цими матеріалами. І ще не відомо, скільки тягнутиме Верховний суд. Ми пов'язуємо ці затримки з тим, що вони дають можливість тримати Нарімана у слідчому ізоляторі, у цих нелюдських умовах тортур. Колонія-поселення набагато м'якша.

Едем Семедляєв вказує на те, що затягування процесу ознайомлення зі справою та утримання в СІЗО виключають можливість умовно-передчасного звільнення Нарімана Мемедемінова.

Його змушують забрати апеляційну скаргу, але він вирішив йти до кінця й доводити свою невинність
Едем Семедляєв

– За наявним вироком він уже давно має право на умовно-передчасне звільнення, проте поки вирок не набуде чинності, таку заяву подати не можна. Наріману залишається сидіти пів року, два роки він уже перебуває в СІЗО. Його змушують забрати апеляційну скаргу, але він вирішив йти до кінця й доводити свою невинність. Інакше це означатиме, що Наріман погодився з вироком і він не зможе надалі звертатися до Європейського суду з прав людини. Тому ми звертатимемося в Південний окружний військовий суд із клопотанням про прискорення процесу передачі документів до Верховного суду.

У схожій ситуації опинилися і троє фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Руслан Сулейманов, Ерфан Османов та Сейран Муртаза ‒ двоє з них були громадськими журналістами. Їх уже 11 місяців утримують у СІЗО Ростова і Таганрога, причому за цей час, за повідомленням адвокатів, слідчі ФСБ не провели з ними жодної слідчої дії. Кримська юристка, адвокатка Руслана Сулейманова Ліля Гемеджи переконана, що це зловживання з боку суду і слідства.

На мій погляд, це явне зловживання правом наших підзахисних на швидкий розгляд
Ліля Гемеджи

– Я би провела тут грань. У справі Нарімана Мемедемінова рішення суду вже є, але вирок ще не набув чинності, тому його не можуть відіслати в колонію. А у справі другої сімферопольської групи, серед інших і мого підзахисного, слідство ще триває, їх утримують у жахливих умовах, не проводячи жодної слідчої дії. При цьому кожні два місяці на засіданнях із приводу продовження запобіжного заходу слідчий надає судді одні і ті ж обґрунтування, щоб утримувати їх під вартою: нібито щодо заарештованих передбачені масштабні, тривалі слідчі дії, і вони обов'язково мають перебувати під вартою, щоб вчасно в них брати участь, а ще у них тяжка стаття. На мій погляд, це явне зловживання правом наших підзахисних на швидкий розгляд.

Ліля Гемеджи зазначає, що захист кожного разу оскаржує це тривале утримання під вартою, детально описуючи всі порушення, яких, на її думку, припустилося слідство.

Заарештований уже не один громадський журналіст, який давав об'єктивну картину подій у Криму
Ліля Гемеджи

– Усе це ‒ з посиланням на російське кримінальне право, на міжнародне, але, на превеликий жаль, суди не дають належної оцінки та ігнорують всі доводи сторони захисту. Нам не зрозуміло, як ситуація розвиватиметься надалі: чи будуть наші підзахисні етаповані до Сімферополя чи слідчі дії проводитимуться в Ростові? Фактично ця група не має ніякого стосунку до терористичних актів і організацій, їх переслідують лише за громадянську позицію. Заарештований уже не один громадський журналіст, який давав об'єктивну картину подій у Криму, ці справи надумані, і, отже, звинуваченню дуже важко збирати так звані факти, щоб сформувати кримінальну справу.

Російська правозахисниця Олександра Криленкова стверджує, що суди в Росії часто використовують затягування або прискорення процедур, виходячи з політичних чи інших сторонніх мотивів.

Російські суди діють із міркувань, ніяк не пов'язаних із правом
Олександра Криленкова

– Російські суди діють із міркувань, ніяк не пов'язаних із правом. Швидкість розгляду будь-яких заяв та скарг абсолютно очевидно не пов'язана ні з процесуальними термінами, ні з законами, ні з будь-якими іншими логічними аргументами. Наприклад, коли московським судам треба було терміново розглянути справи про мітинги, то всі ці апеляції проходили за кілька днів. Потім політична парадигма змінилася, все стало розглядатися повільно, і там точно так само кілька людей досі застрягли з апеляціями в Москві. Іноді вони розглядають швидше, щоб, наприклад, перед довгими новорічними святами відіслати людину в колонію, або ж, навпаки, довго не розглядають, щоб вона якомога довше там посиділа. Тому припущення Едема Семедляєва цілком виправдані. Може, у колонії-поселенні немає місця для Нарімана Мемедемінова або ще щось.

Справа Нарімана Мемедемінова

Наріман Мемедемінов – кримськотатарський блогер, громадський журналіст. Російські силовики затримали його наприкінці березня 2018 року. Мемедемінова звинуватили за ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу Росії (публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, здійснені з використанням мережі Інтернет).

Претензії у російських силовиків викликав відеоблог на YouTube, який Мемедемінов вів із 2013 до 2015 року. В ньому розміщені кілька десятків відеороликів із коментарями політичних подій і тем, закликами дотримуватися норм ісламу і думками про російські державні свята: День захисника вітчизни, Міжнародний жіночий день, День захисту дітей та інші.

Прокуратура АРК 23 березня 2018 року внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за ознаками кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч. 2 ст. 162 (порушення недоторканності житла) Кримінального кодексу України.

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) назвала арешт Мемедемінова в Криму «порушенням прав на свободу думки, вільне отримання і поширення інформації, в тому числі за допомогою мережі Інтернет».

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG