Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

Від «Саратова» до «Москви»: як змінилася тактика Чорноморського флоту Росії після втрати низки бойових кораблів


Російські військові кораблі, знищені ЗСУ, фотоколаж
Російські військові кораблі, знищені ЗСУ, фотоколаж

СЕВАСТОПОЛЬ – Рік тому Росія зазнала серйозних поразок на морі: в порту Бердянська було знищено великий десантний корабель «Саратов», серйозні пошкодження отримали ВДК «Новочеркасск» і «Цезарь Куников», через три тижні було затоплено флагман Чорноморського флоту Росії ракетний крейсер «Москва». Після цього тактика ведення бойових дій російським флотом зазнала серйозних змін – кораблі РФ ховаються біля південного узбережя Кримського півострова за сотні кілометрів від території, яку контролює Україна.

Від «Саратова» до «Москви» – удар по самолюбству

Від російського міста Саратова до Москви близько 850 кілометрів, а від знищення ВДК «Саратов» до затоплення гвардійського ракетного крейсера «Москва» – три тижні. Дві дати – 24 березня і 14 квітня 2022 року – назавжди змінили думку про незламність російського флоту.

24 березня минулого року ВМС України повідомили, що в порту Бердянська знищено ВДК «Орск», а великі десантні кораблі «Новочеркасск» і «Цезарь Куников» зазнали серйозних пошкоджень. Наступного дня інформацію уточнили – знищено не «Орск», а «Саратов» – це кораблі одного проєкту 1171 «Тапір», за класифікацією НАТО – Alligator – серія ВДК 2-го рангу ближньої та дальньої морської зони, що будувалися на суднобудівному заводі «Янтар»» у Калінінграді.

Повідомлялося, що загинуло та було поранено багато особового складу, постраждала також доставлена кораблями до порту окупованого міста бойова техніка.

Пожежа в порту Бердянська, 24 березня 2022 року
Пожежа в порту Бердянська, 24 березня 2022 року

ВДК «Саратов» було введено в дію 1966 року, спочатку був у складі Північного флоту, 2003-го переведено на ЧФ. На борту можуть розміщуватися до 1500 тонн техніки та вантажів. Корабель може вміщувати до 20 основних бойових танків або 45 БТРів, або 50 вантажних автомобілів, та 300-400 осіб десанту

ВДК «Саратов» з 1966 до 2004 року здійснив понад 20 далеких походів із підрозділами морської піхоти на борту. У складі Чорноморського флоту Росії брав участь у війні Росії проти Грузії 2008 року. Останніми роками здійснював походи в Середземне море.

«Цезарь Куников» і «Новочеркасск» – це кораблі нового проєкту 775, введені в дію в 1986 і 1987 роках відповідно. Місткість: 10 середніх танків або 12 одиниць бронетехніки та 340 осіб, або 3 середні танки, 3 САУ 2С9 «Нона-С», 5 МТ-ЛБ, 4 вантажні автомашини та 313 десантників.

За заявами українських військових, «Саратов» атакували українські ракети «Точка-У» – це радянський тактичний ракетний комплекс. Ракети цього комплексу призначені для знищення наземних цілей і до того моменту по кораблях не застосовувалися.

Пожежа у порту Бердянська, 24 березня 2022 року. Генштаб ЗСУ повідомив, що російський ВДК «Саратов» був знищений, пошкоджено два інші ВДК – «Цезарь Куников» і «Новочеркасск»
Пожежа у порту Бердянська, 24 березня 2022 року. Генштаб ЗСУ повідомив, що російський ВДК «Саратов» був знищений, пошкоджено два інші ВДК – «Цезарь Куников» і «Новочеркасск»

Російська влада після української атаки всіляко приховувала втрати особового складу і техніки в Бердянському порту. В Севастополі 31 березня поховали трьох російських моряків із пошкодженого у Бердянську ВДК «Новочеркасск», 18 квітня – командира ВДК «Цезарь Куников» Олександра Чирву. Більшість російських моряків з ВДК «Саратов» досі вважаються зниклими безвісти, деяких із них визнали загиблими через суд.

13 травня 2022 року Крим.Реалії повідомляли, що пошкоджений у Бердянську «Цезарь Куников» став на ремонт у Севастополі.

Великий десантний корабель (ВДК) Чорноморського флоту Росії стоїть на ремонті в 13 судноремонтному заводі в Кілен-бухті Севастополя, 13 травня 2022 року
Великий десантний корабель (ВДК) Чорноморського флоту Росії стоїть на ремонті в 13 судноремонтному заводі в Кілен-бухті Севастополя, 13 травня 2022 року

ВДК «Саратов» підняли на поверхню 1 липня, після чого хотіли відправити на ремонт до Керчі, але пізніше командування ЧФ Росії ухвалило рішення утилізувати корабель на місці через пошкодження та неможливість транспортування на далеку відстань.

У ніч із 13 квітня на 14 квітня, через 21 день після удару по ВДК у Бердянському порту, був атакований флагман Чорноморського флоту РФ, гвардійський ракетний крейсер «Москва» – гордість проросійськи налаштованих севастопольців.

На думку експертів, корабель атакували дві протикорабельні ракети «Нептун» ВМСУ. Це тихохідна ракета на рідкому паливі, що підкрадається до корабля непомітно до останнього моменту. 14 квітня Міністерство оборони Росії повідомило, що крейсер затонув нібито в умовах шторму під час буксирування в порт через пошкодження корпусу, отримані від детонації боєзапасу під час пожежі.

Пізніше, коли у мережі з'явилися фото та відео пошкодженого крейсера, експерти відзначили характерні для ракетного удару пошкодження. Це був удар по самолюбству російських військових, тому вони продовжують заперечувати «український слід» у цій історії.

В інтерв'ю Радио Свобода дослідник та експерт з російських військово-морських сил Ейч Ай Саттон (H I Sutton), творець сайту «Таємні береги» та автор книг про російський флот, відповідаючи на запитання «Якщо це був ракетний удар, чому системи ППО «Москви» не змогли його запобігти», сказав:

– «Москва» оснащена трьома ступенями протиракетної оборони. Перший – це ЗРК С-300Ф «Форт», схожий на звичайні системи С-300 наземного базування. За своїми параметрами С-300 близькі до американських «Петріотів», це система далекого радіусу дії. Крім цього, «Москва» має ППО середнього радіусу дії і, нарешті, артилерійські установки ближнього радіусу дії, дуже скорострільні. Водночас усі ці три системи досить застарілі, вони з 70-80-х років. Багато залежить від внутрішніх обставин – як здійснювалося управління, чи були включені всі радари і таке інше.

Хай там що, крейсер пішов на дно 14 квітня. Російська влада офіційно оголосила про одного загиблого – старшого мічмана Івана Вахрушева, заявивши, що решту особового складу евакуйовано на кораблі, які прибули до місця «пожежі». З часом кількість офіційно оголошених загиблими зростала, а 23 лютого 2023 року в Севастополі влаштували фотовиставку про загиблих на війні Росії проти України, серед яких були портрети 12 російських військових, які загинули на крейсері «Москва».

Російські військові, які загинули на крейсері «Москва» 13 квітня 2022 року, Севастополь
Російські військові, які загинули на крейсері «Москва» 13 квітня 2022 року, Севастополь

На початку травня 2022 року відразу кілька американських ЗМІ з посиланням на неназваних чиновників писали, що Україна вдарила ракетами по крейсеру «Москва» після отримання американських розвідданих. Повідомлялося, що США допомогли впізнати крейсер і визначити його місцеперебування, а рішення про удар ухвалили українські військові.

Водночас, джерела «Української правди» таку версію спростовували. «Всі ці історії про те, як «великі дядьки» допомагають нам – це лише на руку Росії. Насправді, ми самі здатні вирішувати завдання неймовірної складності. Ну ви справді думаєте, що знайти крейсер «Москва» було складно? Це 120-метрова гора заліза та електроніки у маленькому Чорному морі. Вона пробивається будь-якими супутниками в будь-якому діапазоні. Ми її постійно бачили та фіксували. У нас були дані з кількох десятків супутників, ось зараз Притула ще купив. Проблема була не в тому, щоб знайти Москву, а в тому, щоб її дістати», – прокоментував один із співрозмовників цього українського видання.

Мінус «парасолька» плюс проблеми

Загибель «Москви» стала найдорожчою військовою втратою Росії у війні з Україною. За припущенням Deutsche Welle, при початковій вартості близько 2 млрд доларів, залишкова вартість російського крейсера становила 750 млн доларів. Однак, окрім фінансових і репутаційних втрат, російський флот також втратив низку стратегічних і тактичних можливостей.

Як писало видання New York Times із посиланням на джерела в Пентагоні, після потоплення «Москви», яка служила «парасолькою ППО», 5-6 російських кораблів у Чорному морі відійшли подалі від українського узбережжя. Опитані виданням аналітики вказували, що такий крок, швидше за все, показує нервозність командування Чорноморського флоту, який побоюється, що кораблі будуть атаковані.

За даними міністерства оборони Великої Британії, на початку травня 2022 року Росія намагалася зміцнити гарнізон, що опинився без захисту, розташований на захопленому українському острові Зміїний. Після втрати «Москви» та відступу російського флоту до Криму російські кораблі постачання у західній частині Чорного моря захищати стало важко.

Російський ракетний крейсер «Москва», 2007 рік
Російський ракетний крейсер «Москва», 2007 рік

«Це був символ ЧФ РФ, один із найкращих у своєму класі для свого часу за співвідношенням тоннаж/озброєння. Його основне завдання – боротьба з авіаносними групами, фрегатами та крейсерами за допомогою 16 крилатих ракет «Вулкан» розміром із винищувач. На кораблі стояла батарея ЗРК «Форт», або С-300, торпеди, гелікоптери. Це ціле місто, чотирипід'їзний будинок дев'ятиповерховий», – розповідав відповідальний редактор «Независимого военного обозрения» Дмитро Литовкін.

Це був символ ЧФ РФ, один із найкращих у своєму класі для свого часу за співвідношенням тоннаж/озброєння
Дмитро Литовкін

«Затонула «Москва» становила третину потенціалу Чорноморського флоту, і замінити її дійсно нічим», – заявив в ефірі НСН капітан Костянтин Сивков. За його оцінкою, втрата крейсера серйозно вдарить по боєздатності ВМС Росії.

Як згадувалося вище, «Москва» створювала так звану «парасольку ППО» за допомогою радіолокаційних станцій виявлення повітряних цілей та ракетних комплексів. Інші російські кораблі у флотському угрупованні, що виходить у море, діяли під прикриттям флагмана, оскільки самі не мали потужних засобів виявлення та знищення цілей. І відсутність крейсера в морі вже незабаром призвела до серйозних наслідків.

2 травня, як повідомили українські військові, біля острова Зміїний ударами з безпілотників TB2 Bayraktar було підбито два патрульні катери проєкту 03160 «Раптор» і десантний корабель проєкту 11770 «Серна». Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зазначив, що катери знищили за допомогою Bayraktar.

5 травня поблизу українського острова Зміїний у Чорному морі спалахнув російський фрегат проєкту 11356Р типу «Буревісник». Імовірно, корабель був уражений ракетою «Нептун», повідомляло видання Dumskaya з посиланням на власні джерела.

7 травня в акваторії Чорного моря біля острова Зміїний українські захисники знищили російський катер типу «Серна».

17 червня в районі острова ВМС України завдали удару двома ракетами Harpoon по буксиру «Спасатель Василий Бех». Потопити його не вдалося, корабель відбуксирували до Севастополя.

Судно допоміжного флоту з десантним катером проєкту 11770 «Серна» на буксирі навпроти входу в Севастопольську бухту, 9 липня 2022 року
Судно допоміжного флоту з десантним катером проєкту 11770 «Серна» на буксирі навпроти входу в Севастопольську бухту, 9 липня 2022 року

Відрізаний від постачання і не маючи можливості далі захищати острів, 30 червня російський гарнізон евакуювався зі Зміїного.

Втративши крейсер «Москва» з його ракетами дальньої дії та втративши контроль над островом Зміїний, Чорноморський флот РФ втратив здатність доставляти значні російські десантні сили і захищати їх від повітряних та ракетних атак. Тобто Росія більше не може відкрити прибережний фронт уздовж західного українського узбережжя, щоб атакувати порт Одеси, який залишається головним стратегічним виходом України в море.

У результаті також значно змінилася тактика дій ЧФ Росії – його кораблі стали притискатися до кримського півострова, не підходячи до контрольованої Україною частини берегової лінії ближче ніж на сто кілометрів.

Після надходження на озброєння ЗСУ українських ракет «Грім-2», здатних долати відстань 500 кілометрів за квазібалістичною траєкторією, а також після двох атак морських дронів на головну базу в Севастополі, російські ракетоносії виходять у море лише в супроводі катерів і ховаються біля південного узбережжя Криму.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Сергій Коваль

    Севастопольський журналіст, військовий експерт. Співпрацює з Крим.Реалії з 2017 року. З міркувань безпеки публікується під псевдонімом.

XS
SM
MD
LG