У Бухаресті (Румунія) відбулася Перша Чорноморська конференція безпеки Міжнародної «Кримської платформи». Детальніше про її результати та про виклики, що стоять перед країнами Чорноморського басейну, в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Андрій Гевко говорив із кореспондентом Радіо Свобода Сашком Шевченком, військово-морським експертом, оглядачем журналу «Defense express» Володимиром Заблоцьким та директором Інституту міжнародної політики Євгеном Магдою.
Чорне море перетворюється на…
Зробити Чорне море «внутрішнім морем НАТО». З таким закликом Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звернувся до учасників Першої Чорноморської конференції безпеки, що відбулася 12-13 квітня в столиці Румунії Бухаресті.
Настав час перетворити Чорне море на те, чим стало Балтійське море, – внутрішнім морем НАТОДмитро Кулеба
«Коли обережність, спричинена страхом, зачинила двері НАТО перед Україною та Грузією у 2008 році, Росія швидко відповіла атакою на обох. Росія стала перетворюватися на маніяка, але деякі лідери вирішили, що найкраща стратегія в тому, щоб маніяк залишався задоволеним. Настав час перетворити Чорне море на те, чим стало Балтійське море, – внутрішнім морем НАТО», – заявив Дмитро Кулеба у своєму вступному слові.
На заяву Кулеби відреагував речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
«Чорному морю ніколи не бути морем НАТО, це спільне море», – сказав він і додав, що для всіх прибережних держав Чорне море має бути морем співпраці та взаємодії. Пєсков зазначив, що «сама заява (про море НАТО) ґрунтується на двох протиріччях». «НАТО і демілітаризація – це взаємовиключні поняття», – вважає він.
Про суб'єктність України
Перша Чорноморська конференція безпеки відбулася в межах Міжнародної «Кримської платформи». Її організатори – міністерства закордонних справ та оборони України та Румунії спільно з Центром оборонних стратегій України.
Сам факт, що ця конференція відбулася – вже успіх, каже перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.
«Те, що ви бачили в Бухаресті, це і є реалізація наших завдань і взагалі суб'єктність зовнішньої політики України. Чому ця конференція важлива? Вона стала завершенням усієї мультимодальної архітектури «Кримської платформи». Тепер вона працює на урядовому рівні, на рівні парламенту, на рівні експертному, і тепер майданчик – з фокусом на чорноморську безпеку», – зазначила Еміне Джеппар.
У конференції взяли участь понад 50 країн та організацій. До Бухареста приїхали міністри закордонних справ і оборони та посли країн Чорноморського регіону. Були й представники Литви, Німеччини та Швеції.
«Ми вважаємо, по-перше, що поки війна і ми Крим не деокупували, і Чорне море теж окуповане, ми можемо робити спільні тренування та військові зокрема. Це може бути прибережна охорона, розмінування. Ви знаєте, що Україна – одна з найбільш замінованих країн світу, і в цьому аспекті дуже широке поле для співпраці», – розповіла Еміне Джеппар про деякі аспекти домовленостей на конференції.
Розмінування, ППО, навчання
Тепер є майданчик, на якому країни, які підтримують територіальну цілісність України та її євроатлантичне прагнення, можуть координувати свої зусилля у питаннях безпеки. На цьому наголошують організатори конференції, розповідає кореспондент Радіо Свобода Сашко Шевченко.
«Деякі (країни) були представлені на рівні міністрів оборони, міністрів закордонних справ, деякі – на рівні послів тих країн, які мають представництво в Бухаресті. Шість делегацій приєдналися онлайн. Серед них – представники Гватемали, представники Швеції та інших країн, які виступають за територіальну цілісність України й готові співпрацювати задля безпеки в Чорноморському регіоні», – повідомив Сашко Шевченко.
Серед ініціатив, які пролунали на конференції, кореспондент Радіо Свобода відзначив пропозицію міністра оборони Литви Арвідаса Анушаускаса. Той заявив, що Україні треба назвати конкретні дати, коли вона зможе вступити до НАТО.
«Міністр оборони Литви говорив про те, що потрібно на саміті НАТО у Вільнюсі, який відбудеться у липні, чітко наголосити, коли альянс бачить Україну в НАТО. Треба припинити говорити, що двері відчинені, а треба визначити конкретні терміни», – розповів журналіст.
Учасники Першої Чорноморської конференції в результаті домовилися співпрацювати у питаннях спільного розмінування акваторії Чорного моря, інтеграції систем ППО та спільних військових навчань.
«Багато хто виходив із заявами, що це добрі ідеї для обговорення, але до конкретних домовленостей наразі не дійшло, оскільки такі переговори лише стартували. Чорноморська конференція безпеки була першою, пілотною подією. І такий майданчик існуватиме надалі», – зазначив Сашко Шевченко.
Важливо консолідувати зусилля країн Чорноморського регіону щодо вироблення спільної безпекової політики з розрахунком на післявоєнну співпрацю, вважає військово-морський експерт, оглядач журналу «Defense express» Володимир Заблоцький. Це виробництво боєприпасів і військової техніки, а також створення спільного угруповання військово-морських сил НАТО в Чорному морі.
«З такою ідеєю Україна виходила ще 2008 року, коли Росія напала на Грузію. Але тоді позиція Болгарії та президента Борисова не дозволила її реалізувати. Він тоді сказав – не час. Путін це сприйняв як привід для подальшої агресії, і маємо те, що маємо», – каже Володимир Заблоцький.
Серйозна робота попереду і щодо розмінування акваторії Чорного моря, вважає експерт. Вона має бути спільною з Болгарією, Румунією і Туреччиною.
«Не дарма ми придбали зараз два тральщики у Великій Британії, ще два чекаємо з Нідерландів і Бельгії. Буде вже 4. І в мажах цього міжнародного підрозділу ми маємо протралити все Чорне море, особливо біля нашого узбережжя та узбережжя сусідів», – зазначає військовий експерт
Консолідація чорноморських країн потрібна для того, щоб нейтралізувати російську активність у регіоні, вважає виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда. І час, обраний для проведення конференції, дуже символічний, вважає він.
«Якщо ми говоримо про політичні сигнали, то ця конференція відбулася в річницю знищення флагмана Чорноморського флоту, ракетного крейсера «Москва», і це дуже добре. Дуплетом ракет Україна змінила розклад сил у Чорному морі, і це реальність, яка існує», – каже Євген Магда.
Болгарія, Румунія, Туреччина, як члени НАТО, допомагають Україні, каже Магда, але з огляду на політичні процеси в цих країнах розраховувати на постійну проукраїнську позицію було б наївно, впевнений експерт. У Болгарії – перманентна політична криза і постійні коливання між проросійськими та євроатлантичними силами. У Румунії незабаром чергові парламентські вибори, розповідає експерт.
«Нам, насамперед, треба покладатися на себе. Всі країни мають інтереси. І думати, що у разі успіху в російсько-українській війні ми домінуватимемо в Чорному морі... Я думаю, в Анкарі будуть з цим не згодні», – зазначає виконавчий директор Інституту світової політики.
Чорноморський трикутник
Україна не має постійних союзників, є постійні національні інтереси, каже Євген Магда, і чим швидше вони будуть сформовані, тим більше буде суб'єктність країни в регіоні.
У рамках Чорноморської конференції безпеки відбулися переговори України, Румунії та Молдови. Це друга зустріч у такому форматі. Учасники цього тристороннього політичного об'єднання підписали спільну декларацію для активізації зусиль щодо забезпечення членства України та Молдови у Європейському Союзі та безпеці в Чорноморському регіоні.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
