Спеціально для Крим.Реалії
Москва, як і в випадку з анексією Криму, намагається використовувати агресію проти України як засіб соціальної мобілізації російського населення. Громадян відволікають від внутрішніх проблем і стрімкого падіння рейтингів керівництва країни. За допомогою пропаганди та політичних маніпуляцій із росіян роблять співучасників кремлівських військових злочинів.
Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) оприлюднив результати останнього дослідження, під час якого соціологи з'ясували, як росіяни сприйняли напад прикордонних кораблів ФСБ на українських моряків поблизу Керченської протоки. У матеріалах центру інцидент значиться як «військовий конфлікт». Повідомляється, що велика частина опитаних (87%) знають про те, що трапилося, і при цьому левова частка респондентів нібито підтримують агресивні дії російських силовиків.
«Абсолютна більшість опитаних (93%) вважають затримання російськими прикордонниками проходу українських суден правильним. Росіяни схильні думати, що подія була спланованою провокацією з боку української влади (79%), головною метою якої було утримання влади в руках Петра Порошенка перед майбутніми виборами в Україні (30%). Кожен п'ятий (19%) вважає, що провокація була здійснена спеціально для розв'язання війни між Росією та Україною», ‒ стверджується в матеріалах ВЦВГД.
Ще 17% респондентів вважають, що українці нібито влаштували «провокацію» з метою звинуватити російську сторону в агресії; і лише 7% опитаних вважають, що Київ не намагався провокувати Москву. Дослідження завершується на «оптимістичній ноті». «В цілому наші співгромадяни вважають, що в майбутньому Росія та Україна відновлять дружні, союзницькі відносини (43%), або хоча б нормалізують їх (34%). Сценарій погіршення відносин оцінюється як малоймовірний (16%)», ‒ зазначили організатори дослідження.
Із росіян намагаються зробити співучасників військових злочинів Кремля
Якщо відкинути цинізм поставлених питань, то картина виглядає наступним чином. По-перше, російська влада (ВЦВГД на 100% контролюється урядом Росії) поступово рухає «вікно Овертона»: якщо раніше вони стверджували, що Росія «не веде війну» проти України, то тепер громадськість методично привчають до того, що подібне протистояння стає реальністю. Респондентам ставили запитання саме в контексті «військового конфлікту» між двома державами.
По-друге, демонструючи «північнокорейські» 93% респондентів, які підтримують агресивні дії ФСБ, із росіян намагаються зробити співучасників військових злочинів Кремля. Як і у випадку з захопленням українського Криму, що приніс російському суспільству лише санкції та збитки, влада може парирувати будь-які претензії з боку громадян. Мовляв, які можуть бути заперечення проти анексії півострова, якщо суспільство активно підтримало «Кримнаш»: ось вам результати відповідних соціологічних опитувань. Цього разу громадян підводять до думки про те, що відкритий напад ФСБ на українських військових засуджують лише «жалюгідні» 7% населення країни, а всі інші ‒ нібито повністю підтримують.
Третє, казенна пропаганда використовує результати подібних соцопитувань як непрямий показник високого рейтингу влади. «Кримський рейтинг» президента Росії Володимира Путіна впав на тлі комплексу соціальних проблем, підвищення пенсійного віку та низки зовнішньополітичних поразок. При цьому, як свідчать незалежні дослідження, приблизно 61% респондентів покладають саме на голову держави всю відповідальність за стан справ у країні. Пропагандистський міф про «доброго царя та поганих бояр» не витримав соціального тиску.
Дослідження ВЦВГД вчергове нагадало, що Кремлю нічого запропонувати кримчанам і жителям сусідньої Росії, окрім війни та антиукраїнської істерії
Тепер російські чиновники та пропагандисти спробують використовувати показник у 93% росіян, які нібито підтримали напад на українських моряків, як неформальний показник схвалення політики Кремля. Тут ВЦВГД спрацював приблизно за такою ж схемою, як і перед виборами російського президента. Тоді центр провів на анексованому півострові дослідження, за підсумком якого казенні соціологи оголосили, що майже 90% населення регіону нібито задоволені якістю життя. Цей показник подали як неформальний рейтинг російської влади в очах кримчан. Кремлівські політтехнологи використали простий асоціативний ряд: після анексії на жителів півострова звалилося російське «процвітання», за яке кримчани мають бути вдячними тільки кремлівському начальству.
Під час подальшого голосування на виборах президента сусідньої Росії Володимиру Путіну «намалювали» приблизно 92% голосів кримчан, що приблизно збіглося з показниками ВЦВГД. Хоча місцева публіка сприйняла інформацію центру з іронією, нагадуючи, що жителі регіону потерпають від проблем, породжених самою анексією: високі ціни, мізерні зарплати та пенсії, некомпетентність чиновників на тлі відвертого кумівства та корупції.
Подібні опитування є для Кремля якоюсь «соціальною індульгенцією» ‒ виторгуваним правом на застосування сили проти України та її союзників. Дослідження ВЦВГД вчергове нагадало, що Кремлю нічого запропонувати кримчанам і жителям сусідньої Росії, окрім війни та антиукраїнської істерії. Останнім часом у російських ЗМІ цілеспрямовано ведеться інформаційна кампанія з реклами вітчизняного ВПК, демонстрації якості озброєнь. Населення країни, як і в 30-і роки минулого століття, намагаються переконати в тому, що російська армія «найсильніша», тому не варто боятися «гарячих» конфліктів. Особливо якщо самі росіяни ніби-то підтримують агресивні наміри керівництва країни.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
