Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

«До Кримського перешийка залишилося 80 кілометрів». Як атаки на об'єкти Чорноморського флоту Росії прискорюють визволення Криму

Атака на суднобудівний завод «Залив» у Керчі. Ілюстративний колаж
Атака на суднобудівний завод «Залив» у Керчі. Ілюстративний колаж

Цієї осені було завдано цілої низки ударів по об'єктах Чорноморського флоту Росії – починаючи від ракетного удару по штабу ЧФ у Севастополі до ураження російських кораблів у доках судноремонтного заводу в Севастополі та суднобудівного – в Керчі.

Які військові тенденції формують ці атаки ЗСУ та в якому становищі тепер перебуває ЧФ РФ? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із керівником проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком та кримчанином, полковником ЗСУ в запасі Владиславом Селезньовим.

Пошкодження малого ракетного корабля «Аскольд». Керч, 6 листопада 2023 року
Пошкодження малого ракетного корабля «Аскольд». Керч, 6 листопада 2023 року

Останній випадок, за яким є підтвердження від Головного управління військової розвідки Міністерства оборони України – ураження морськими дронами двох катерів типу «Акула» та «Серна» в бухті Вузька у Чорноморському районі Криму.

Супутниковий знімок обгорілого причалу в кримській бухті Вузька з пошкодженими катерами ЧФ РФ
Супутниковий знімок обгорілого причалу в кримській бухті Вузька з пошкодженими катерами ЧФ РФ

У ГУР Міноборони України заявили, що в результаті атаки, що сталася в ніч на 10 листопада, обидва кораблі росіян «пішли на дно». Було опубліковано відео ймовірної атаки, на якому видно, що дрони наблизилися до російських плавзасобів і вдарили їх у борт. Підтверджень від російського Міноборони на даний момент немає.

Скриншот з відео атаки українських морських дронів на російські військові катери, 10 листопада 2023 року
Скриншот з відео атаки українських морських дронів на російські військові катери, 10 листопада 2023 року

Підтверджені випадки ударів по російських військових об'єктах у Криму позначають на інтерактивній мапі, яку ви можете знайти на сайті Крим.Реалії.

Якщо повітряні удари [ЗСУ], то це і розвідка як електронна, так і агентурна
Павло Лакійчук

Збройні сили України проводять комплексну операцію щодо ліквідації російських військових об'єктів у Криму. Для цього залучається широкий спектр ураження, каже керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.

«Якщо повітряні удари [ЗСУ], то це і розвідка як електронна, так і агентурна. Це спецназ та авіація, яка забезпечує розвідку. Перед тим, як пройти в район пуску ракет, потрібно розчистити коридор. Для цього використовуються ракети, які регулярно на Тарханкуті б'ють по батареях ППО [армії РФ]. Це коридор для наших літаків СУ-24, які потім застосують для [пуску] ракет Storm Shadow», – розповів Павло Лакійчук.

Павло Лакійчук, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
Павло Лакійчук, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»

Морські операції ЗСУ здійснюються також комплексні, пояснює військовий експерт. По військово-морській базі в Севастополі проводять атаки як морськими дронами-камікадзе, так і повітряними, крім цього застосовують дрони-розвідники.

«І це лише дрони. Додайте до цього ще й традиційні засоби розвідки, засоби наведення та управління. Це величезна кількість людей», – розповів Павло Лакійчук.

Для ураження військових цілей Україна використовує не лише дрони, а й ракетний арсенал як країн-партнерів, так і власне озброєння, розповідає Павло Лакійчук. Це ракети «Нептун», модифіковані системи ЗРК С-200, безпілотники ще радянського виробництва ТУ-141. І, звісно ж, морські безпілотники.

«Рівно рік від початку їх ефективного застосування. Перші атаки були по Севастопольській військово-морській базі [Росії] – дуже ефективні. Далі розширювалася географія та змінювалася дальність їх застосування. Розширювався спектр цілей: уздовж узбережжя окупованого Криму та РФ до Новоросійська включно. Це кораблі на рейді та в морі, які дуже важко спіймати», – каже Павло Лакійчук.

Українські надводні дрони SeaBaby («Морський малюк»)
Українські надводні дрони SeaBaby («Морський малюк»)

Завдяки таким атакам Україні вдалося змусити російський флот піти з південно-західної частини Чорного моря, розповів військовий експерт.

«Там мінімум 4 кораблі було пошкоджено. Було пошкоджено розвідувальний корабель «Хурс» («Иван Хурс» – російський розвідувальний корабель – КР), за ним – «Приазовье» (середній розвідувальний корабель – КР), потім поцілили в патрульні кораблі «Державин» («Павел Державин» – КР) та «Быков» («Василий Быков» – КР). У різний час, з різним ступенем ураження. Змусили їх піти з південно-західної частини Чорного моря. Це дуже важливо. Це дуже складна операція», – наголосив Павло Лакійчук.

Російське Міноборони не очікувало на такі дії ЗСУ, зазначає Павло Лакійчук. Росіяни почувалися господарями Чорного моря, а тактика української армії – комбіновані атаки дронами і ракетами – змусила їх тримати свої кораблі подалі від Криму.

«Наші військові змінили тактику ведення бойових дій у малих акваторіях. Це викликає страх не лише в росіян. Наші партнери також дуже цим стурбовані, оскільки розуміють, що не лише українці можуть застосувати таку зброю», – вважає експерт.

Водночас прогнози про швидку деокупацію Криму варто скоригувати, вважає кримчанин, полковник ЗСУ в запасі Владислав Селезньов. Очікування від контрнаступу ЗСУ були «перегріті», зазначає він.

Противник встиг підготувати лінії рубежів і позицій, що серйозно сповільнило просування українських Сил оборони
Владислав Селезньов

«Усі ми сподівалися, що у вересні Крим буде звільнено від російських окупаційних військ. Цього не сталося. Очевидно, що причина в недостатності матеріально-технічних засобів та їх несвоєчасне постачання для потреб українських Сил оборони. А це означає, що бої на південному фасі російсько-українського фронту, насамперед, на півдні Запорізької області, були сильно ускладнені. Противник встиг підготувати лінії рубежів і позицій, що серйозно сповільнило просування українських Сил оборони», – вважає Владислав Селезньов.

Владислав Селезньов, полковник ЗСУ в запасі
Владислав Селезньов, полковник ЗСУ в запасі

Проте, наголошує Селезньов, на півдні Херсонської області можна спостерігати динамічну ситуацію. Там українські морські піхотинці зуміли переміститися на лівий берег Дніпра та зйняти позиції.

Зайняли три масштабні плацдарми і зараз працюють над тим, щоб ці плацдарми розширювати
Владислав Селезньов

«Зайняли три масштабні плацдарми і зараз працюють над тим, щоб ці плацдарми розширювати. 80 кілометрів відокремлює українських морпіхів від Кримського перешийка. Противник навіть не планував створювати там серйозну мережу фортифікаційних споруд, оскільки був упевнений, що Дніпро як фізична перешкода не дозволить українським підрозділам переміститися», – розповів Владислав Селезньов.

За інформацією Селезньова, українським морпіхам там протистоїть серйозне російське угруповання – до 65 тисяч солдатів. У тому числі підрозділи 7-ї десантно-штурмової дивізії російської армії. Успішний поступ у цьому напрямі залежатиме від ресурсних можливостей ЗСУ, упевнений Селезньов.

«Боюсь, ці 80 кілометрів ми долатимемо досить довго. Інтенсивність цього процесу може кратно зрости, якщо наші західні партнери своєчасно та в належних обсягах постачатимуть усе, що необхідно для перемоги української зброї», – зазначив Селезньов.

За відкритими джерелами, у списку втрачених чи пошкоджених російських кораблів у Чорному та Азовському морях – близько двох десятків позицій. Частину з них, щодо яких є точні підтвердження, зібрано у фотогалереї на сайті Крим.Реалії.

Список кораблів флоту РФ, що пішли слідом за «Москвою» (фотогалерея)

<div>Корвет &laquo;Аскольд&raquo; проходить ходові випробування у жовтні 2022 року.<br />
<br />
4 листопада <a href="https://ua.krymr.com/a/news-krym-humenyuk-poshkodzhennya-rosiys%CA%B9koho-korablya-udar-zavod-kerch/32671802.html" target="_blank">корвет &laquo;Аскольд&raquo;</a> класу &laquo;Каракурт&raquo;, який ще не увійшов до складу ВМФ Росії, був уражений, мабуть, крилатою ракетою. Згодом Україна оголосила про знищення корабля. Міноборони Росії охарактеризувало його як &laquo;пошкоджений&raquo;.<br />
<br />
Корвети типу &laquo;Каракурт&raquo; здатні запускати до восьми крилатих ракет та оснащені одним із варіантів зенітно-ракетного комплексу &laquo;Панцир&raquo;</div>
1/8
Корвет «Аскольд» проходить ходові випробування у жовтні 2022 року.

4 листопада корвет «Аскольд» класу «Каракурт», який ще не увійшов до складу ВМФ Росії, був уражений, мабуть, крилатою ракетою. Згодом Україна оголосила про знищення корабля. Міноборони Росії охарактеризувало його як «пошкоджений».

Корвети типу «Каракурт» здатні запускати до восьми крилатих ракет та оснащені одним із варіантів зенітно-ракетного комплексу «Панцир»
Точний удар ЗСУ по новому російському військовому кораблю у Керчі, завданий 4 листопада, став черговим кроком послаблення військово-морського потенціалу Росії
Російський десантний корабель &laquo;Минськ&raquo; класу &laquo;Ропуха&raquo; проходить біля берегів Санкт-Петербурга у липні 2021 року.<br />
<br />
У вересні 2023 року кілька ракет потрапили у верф <em>(місце будівництва та ремонту суден, &ndash; Ред.)</em> Севастопольської військово-морської бази в анексованому Росією Криму. За даними <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/news-rozvidka-brytanii-sevastopol/32593933.html" target="_self">Міністерства оборони Великої Британії</a>, внаслідок удару &laquo;Минск&raquo; майже напевно &laquo;функціонально знищили&raquo;. На <a href="https://img.pravda.com/images/doc/5/5/55c0f02-minsk-korabel--krymskij-veter--original.jpg" target="_self">фотографіях зроблених після удару</a> видно, що корабель димить і сильно ушкоджений.<br />
<br />
Корабель &laquo;Мінськ&raquo; був побудований в Польщі в 1983 р. і мав носову частину, яка відкривалася та дозволяла завантажити в трюми до 25 бронетранспортерів
2/8 Російський десантний корабель «Минськ» класу «Ропуха» проходить біля берегів Санкт-Петербурга у липні 2021 року.

У вересні 2023 року кілька ракет потрапили у верф (місце будівництва та ремонту суден, – Ред.) Севастопольської військово-морської бази в анексованому Росією Криму. За даними Міністерства оборони Великої Британії, внаслідок удару «Минск» майже напевно «функціонально знищили». На фотографіях зроблених після удару видно, що корабель димить і сильно ушкоджений.

Корабель «Мінськ» був побудований в Польщі в 1983 р. і мав носову частину, яка відкривалася та дозволяла завантажити в трюми до 25 бронетранспортерів
Точний удар ЗСУ по новому російському військовому кораблю у Керчі, завданий 4 листопада, став черговим кроком послаблення військово-морського потенціалу Росії
<div>Дизель-електричний підводний човен &laquo;Ростов-на-Дону&raquo; біля берегів Севастополя. Фото від травня 2020 року<br />
<br />
Дизель-електричний підводний човен &laquo;Ростов-на-Дону&raquo;, спущений на воду у 2014 році, був уражений ЗСУ під час удару по Севастопольській військово-морській базі у вересні 2023 року. Підводний човен отримав серйозні пошкодження і буде або виведений на ремонт на тривалий термін, або ж утилізований.<br />
<br />
Є відеозапис від грудня 2015 року, на якому видно, як цей підводний човен випускає <a href="https://www.facebook.com/mod.mil.rus/videos/1684811135094969/" target="_self">&nbsp;крилаті ракети &laquo;Калібр&raquo;</a> по об&#39;єктах у Сирії</div>
3/8
Дизель-електричний підводний човен «Ростов-на-Дону» біля берегів Севастополя. Фото від травня 2020 року

Дизель-електричний підводний човен «Ростов-на-Дону», спущений на воду у 2014 році, був уражений ЗСУ під час удару по Севастопольській військово-морській базі у вересні 2023 року. Підводний човен отримав серйозні пошкодження і буде або виведений на ремонт на тривалий термін, або ж утилізований.

Є відеозапис від грудня 2015 року, на якому видно, як цей підводний човен випускає  крилаті ракети «Калібр» по об'єктах у Сирії
Точний удар ЗСУ по новому російському військовому кораблю у Керчі, завданий 4 листопада, став черговим кроком послаблення військово-морського потенціалу Росії
<div>Російський десантний корабель &laquo;Оленьогірський гірник&raquo; класу &laquo;Ропуха&raquo; на Неві у Санкт-Петербурзі. Липень 2021 року<br />
<br />
У серпні 2023 року були опубліковані відеозаписи, на яких видно, як морський безпілотник вражає цей десантний корабель у порту Новоросійська (РФ). За даними <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/news-desantnyy-korabel-rosiya-rozvidka-brytaniya-viyna/32535203.html" target="_self">розвідки Міністерства оборони Великої Британії</a>, в результаті атаки корабель отримав &laquo;серйозні ушкодження&raquo;, а пізніше з&#39;явилися відеозаписи, на яких видно, як він накренився на лівий борт під час буксирування.<br />
<br />
Цей російський плавзасіб польського виробництва відноситься до того ж класу &laquo;Ропуха&raquo;, що і &laquo;Минск&raquo;, який був, вочевидь, знищений у вересні</div>
4/8
Російський десантний корабель «Оленьогірський гірник» класу «Ропуха» на Неві у Санкт-Петербурзі. Липень 2021 року

У серпні 2023 року були опубліковані відеозаписи, на яких видно, як морський безпілотник вражає цей десантний корабель у порту Новоросійська (РФ). За даними розвідки Міністерства оборони Великої Британії, в результаті атаки корабель отримав «серйозні ушкодження», а пізніше з'явилися відеозаписи, на яких видно, як він накренився на лівий борт під час буксирування.

Цей російський плавзасіб польського виробництва відноситься до того ж класу «Ропуха», що і «Минск», який був, вочевидь, знищений у вересні
Точний удар ЗСУ по новому російському військовому кораблю у Керчі, завданий 4 листопада, став черговим кроком послаблення військово-морського потенціалу Росії
<div>Десантний корабель класу &laquo;Серна&raquo; із бойовою машиною піхоти на ріці Волга. Липень&nbsp; 2015 року.<br />
<br />
У травні 2022 року під час стоянки біля острова Зміїний <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/news-vsevolod-bobrov/31847438.html" target="_self">десантний корабель &laquo;Серна&raquo; був уражений</a> ракетою, випущеною із безпілотного літального апарата Bayraktar.<br />
<br />
Десантні кораблі &laquo;Серна&raquo; призначені для доставки бронетехніки на &laquo;берег&raquo; та транспортування вантажів. Ці кораблі мають унікальну конструкцію, що дозволяє створювати повітряну порожнину під дном корабля, що мінімізує його контакт із водою, зменшує опір і забезпечує велику швидкість.&nbsp;</div>
5/8
Десантний корабель класу «Серна» із бойовою машиною піхоти на ріці Волга. Липень  2015 року.

У травні 2022 року під час стоянки біля острова Зміїний десантний корабель «Серна» був уражений ракетою, випущеною із безпілотного літального апарата Bayraktar.

Десантні кораблі «Серна» призначені для доставки бронетехніки на «берег» та транспортування вантажів. Ці кораблі мають унікальну конструкцію, що дозволяє створювати повітряну порожнину під дном корабля, що мінімізує його контакт із водою, зменшує опір і забезпечує велику швидкість. 
Точний удар ЗСУ по новому російському військовому кораблю у Керчі, завданий 4 листопада, став черговим кроком послаблення військово-морського потенціалу Росії
Флагман Чорноморського флоту Росії ракетний крейсер &laquo;Москва&raquo;. Фото від 2012 року.<br />
Цей корабель став широковідомим 24 лютого 2022 року, коли у перші години розпочатої Росією широкомасштабної війни проти України, вимагав від українського гарнізону на острові Зміїний здатися і отримав відповідь:&nbsp;&laquo;Русский военный корабль, иди на...&raquo;. Ця фраза стала крилатою.&nbsp;<br />
13 квітня&nbsp;2022 року, як стверджують у ЗСУ, російський флагманський корабель був уражений українськими протикорабельними ракетами &laquo;Нептун&raquo;, наступного дня він затонув.&nbsp;<br />
Офіційна реакція Росії звелася до тези, що &laquo;Москва&raquo; затонула після &laquo;пожежі&raquo;, внаслідок якої здетонували боєприпаси на борту.<br />
Це найбільший російський військовий корабель, який затонув із часів Другої світової війни. Окрім іншого озброєння, крейсер ніс на собі 16 великих крилатих ракет, а його екіпаж нараховував майже 500 моряків.<br />
&nbsp;
6/8 Флагман Чорноморського флоту Росії ракетний крейсер «Москва». Фото від 2012 року.
Цей корабель став широковідомим 24 лютого 2022 року, коли у перші години розпочатої Росією широкомасштабної війни проти України, вимагав від українського гарнізону на острові Зміїний здатися і отримав відповідь: «Русский военный корабль, иди на...». Ця фраза стала крилатою. 
13 квітня 2022 року, як стверджують у ЗСУ, російський флагманський корабель був уражений українськими протикорабельними ракетами «Нептун», наступного дня він затонув. 
Офіційна реакція Росії звелася до тези, що «Москва» затонула після «пожежі», внаслідок якої здетонували боєприпаси на борту.
Це найбільший російський військовий корабель, який затонув із часів Другої світової війни. Окрім іншого озброєння, крейсер ніс на собі 16 великих крилатих ракет, а його екіпаж нараховував майже 500 моряків.
 
Точний удар ЗСУ по новому російському військовому кораблю у Керчі, завданий 4 листопада, став черговим кроком послаблення військово-морського потенціалу Росії
<div>Десантний корабель &laquo;Саратов&raquo; класу &laquo;Тапір&raquo; бере участь у навчаннях з висадки десанту на пляжі у Криму. Жовтень 2021 року<br />
<br />
У березні 2022 року &laquo;Саратов&raquo; був уражений балістичною ракетою &laquo;Точка-У&raquo; та <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/video-krym-realiyi-/31771994.html" target="_self">затонув у порту Бердянська</a> (Україна). На відеозаписі наслідків удару видно, як із порту виходять інші російські судна, а &laquo;Саратов&raquo; горить. Пізніше обвуглені рештки судна підняли на берег порту за допомогою докового крана</div>
7/8
Десантний корабель «Саратов» класу «Тапір» бере участь у навчаннях з висадки десанту на пляжі у Криму. Жовтень 2021 року

У березні 2022 року «Саратов» був уражений балістичною ракетою «Точка-У» та затонув у порту Бердянська (Україна). На відеозаписі наслідків удару видно, як із порту виходять інші російські судна, а «Саратов» горить. Пізніше обвуглені рештки судна підняли на берег порту за допомогою докового крана
Точний удар ЗСУ по новому російському військовому кораблю у Керчі, завданий 4 листопада, став черговим кроком послаблення військово-морського потенціалу Росії
<div>Російський сторожовий катер класу &laquo;Раптор&raquo; у районі Кронштадта у 2016 році.<br />
<br />
Як мінімум два швидкісні патрульні катери було знищені українським безпілотником &laquo;Байрактар&raquo; біля острова Зміїний у березні 2022 року.<br />
<br />
Катери класу &laquo;Раптор&raquo; оснащені дистанційно керованою зброєю, бронею та кулестійким склом. Вперше вони надійшли на озброєння ВМФ Росії у 2015 році<br />
&nbsp;</div>
8/8
Російський сторожовий катер класу «Раптор» у районі Кронштадта у 2016 році.

Як мінімум два швидкісні патрульні катери було знищені українським безпілотником «Байрактар» біля острова Зміїний у березні 2022 року.

Катери класу «Раптор» оснащені дистанційно керованою зброєю, бронею та кулестійким склом. Вперше вони надійшли на озброєння ВМФ Росії у 2015 році
 
Точний удар ЗСУ по новому російському військовому кораблю у Керчі, завданий 4 листопада, став черговим кроком послаблення військово-морського потенціалу Росії
Previous slide
Next slide

За даними віцепрем'єр-міністра – міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України Михайла Федорова, 7 російських кораблів із загальної кількості – на рахунку флоту морських дронів України, а також так званий «Нафтовий маяк» – дистанційна система прийому нафти з моря поряд із Новоросійськом.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

  • 16x9 Image

    Роман Спірідонов

    Кримський журналіст

This item is part of
XS
SM
MD
LG