Доступність посилання

ТОП новини

Чорноморський флот Росії в Криму: стратегічне з’єднання чи мілітарна «мильна бульбашка»?


Незважаючи на значні втрати корабельного та особового складу, в Росії мріють про новий флагман для Чорноморського флоту. Ним може стати ракетний фрегат «Адмирал Макаров» проєкту 11356

Про геостратегічне значення та важливість Чорноморського флоту в Росії говорили завжди. Чи це є так насправді? Які практичні результати використання сил флоту за сучасних умов? Де його справжнє місце у зовнішній політиці Кремля? Про це – у матеріалі Крим.Реалії.

Морська доктрина: Чорноморський флот – не стратегічний, але його посилять

Пунктом 18 Морської доктрини Росії, нещодавно затвердженої указом президента, передбачено безперечне право на присутність російського військово-морського флоту та його застосування у Світовому океані, тобто у будь-якій частині морських просторів планети.

При цьому під військово-морською діяльністю розуміється діяльність щодо запобігання агресії проти Росії, реалізації та захисту її інтересів у Світовому океані, підтримці стратегічної та регіональної стабільності.

Азовське та Чорне моря у доктрині віднесено до важливих районів забезпечення національних інтересів Росії – пункт 15. Серед стратегічно важливих районів Азово-Чорноморський басейн відсутній – пункт 14.

Росія має намір удосконалювати та підсилювати угруповання сил Чорноморського флоту, розвивати військову інфраструктуру в Криму та на узбережжі Краснодарського краю, йдеться у документі.

Чорноморський флот: ціль – Україна, завдання – захоплення території

Основні функції та завдання Чорноморського флоту Росії визначені міністерством оборони. Це – оперативно-стратегічне об’єднання Військово-морського флоту на Чорному морі та засіб забезпечення військової безпеки Росії на півдні.

Пряме військове застосування щодо сусідніх держав не передбачено завданнями. Але Чорноморський флот бере участь у збройній агресії проти України (у Росії це називають спеціальною військовою операцією – КР) від самого початку. Флот завдав частину перших ударів по інфраструктурі України. Надводні кораблі та берегові війська відповідають за прикриття району спецоперації, завдають ударів по віддалених цілях.

Чорноморський флот Росії у Криму. Севастополь, серпень 2019 року
Чорноморський флот Росії у Криму. Севастополь, серпень 2019 року

Флот має у своєму складі дизельні підводні човни, надводні кораблі для дій в океанській та ближній морській зонах, морську ракетоносну, протичовнову та винищувальну авіацію, частини берегових військ. Нині до складу Чорноморського флоту входять 2 тисячі 739 кораблів та суден.

У корабельному угрупованні в Чорному морі присутня низка військових кораблів інших флотів, зокрема Каспійської флотилії та Балтійського флоту.

Десантний катер проєкту 21820 «Дюгонь» (на буксирі) було перекинуто зі складу Каспійського флоту до Севастополя
Десантний катер проєкту 21820 «Дюгонь» (на буксирі) було перекинуто зі складу Каспійського флоту до Севастополя

Командування агресора вважає, що Чорноморський флот забезпечив панування в Азовському морі та контроль над північно-західною частиною Чорного моря. Додатково до існуючої ешелонованої системи охорони на флот покладено обов’язок оборони Керченського мосту та Криму з боку моря. Як перспективне завдання для ЧФ розглядається активізація морської фази «спецоперації» та захоплення Миколаївської й Одеської областей з метою позбавити Україну виходу до моря.

10 серпня 2022 року наказом міністра оборони Росії тимчасово виконувачем обов’язків командувача Чорноморського флоту призначено віцеадмірала Віктора Соколова. Ситуація з призначенням командувача до сьогодні залишається незрозумілою.

Реальні втрати та міфічні здобутки

Флагман Чорноморського флоту Росії гвардійський ракетний крейсер «Москва», за повідомленням російського міністерства оборони, затонув 14 квітня під час буксирування до порту. Загибель російського крейсера сталася після масштабної пожежі, що стала наслідком удару 13 квітня українськими ракетами «Нептун».

Ракетний крейсер Чорноморського флоту Росії «Москва». Архівне фото
Ракетний крейсер Чорноморського флоту Росії «Москва». Архівне фото

Незважаючи на значні втрати корабельного та особового складу, в Росії мріють про новий флагман для Чорноморського флоту. Ним може стати ракетний фрегат «Адмирал Макаров» проєкту 11356.

Завести в Чорне море інший корабель першого рангу, придатний для розміщення похідного штабу та систем зв’язку належного рівня, Кремль не може, оскільки протоки Босфор і Дарданелли блоковані Туреччиною відповідно до положень Конвенції Монтрьо. Офіційна Анкара вважає, що Росія бере участь у війні, прохід у Чорне море для її військових кораблів, приписаних до портів не в цьому морі, заборонено.

Ракетний фрегат «Адмирал Макаров» Чорноморського флоту Росії, Севастополь
Ракетний фрегат «Адмирал Макаров» Чорноморського флоту Росії, Севастополь

Як один із можливих флагманів також розглядається десантний корабель, будівництво якого перебуває на рівні проєкту та стапельної закладки корпусу на заводі «Залив» у Керчі. Раніше тут Володимир Путін особисто взяв участь у закладенні нових суден для військово-морсового флоту – універсальних десантних кораблів (УДК).

Президент Росії Володимир Путін на церемонії закладення бойових кораблів для Військово-морського флоту Росії на суднобудівному заводі «Залив». Керч, 20 липня 2020 року
Президент Росії Володимир Путін на церемонії закладення бойових кораблів для Військово-морського флоту Росії на суднобудівному заводі «Залив». Керч, 20 липня 2020 року

На думку видання «Флот-2017», вже у 2020 році закладення УДК почало нагадувати фарс, основною метою якого є розтрата виділених на проєкт коштів – 100 мільярдів рублів.

У грудні 2021 року не назване джерело в кораблебудівній галузі повідомило ТАСС, що на УДК, що будуються в Керчі, розмістять ударні й розвідувальні морські безпілотники вертолітного типу.

У Севастополі на базі російського університету вже проводять випробування вантажного безпілотного апарату «вертолітного типу з гвинтокольцевими двигунами».

У червні 2022 року автор російського видання «Репортер» Сергій Моржецький запропонував переробити УДК, що будуються в Керчі, на «дерижабленосці».

Двічі атакували штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі. Частину служб штабу Чорноморського флоту РФ перенесли із Севастополя до Новоросійська.

Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв (у центрі) у штабі Чорноморського флоту Росії після інциденту з вибухом. Севастополь, 31 липня 2022 року
Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв (у центрі) у штабі Чорноморського флоту Росії після інциденту з вибухом. Севастополь, 31 липня 2022 року

«Хлопки» траплялися у Джанкойському та Сімферопольському районах, знову в Севастополі, на Бельбеку, в Керчі, Бахчисараї, в районі мису Фіолент. Внаслідок «хлопків» у Новофедорівці військово-морській авіації Чорноморського флоту завдано значної шкоди – знищено бойові літаки.

Стратегічний флот чи мілітарна «мильна бульбашка»?

Коментуючи на прохання Крим.Реалії сучасний стан справ у Чорноморському регіоні, керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» (Київ) Павло Лакійчук зазначив, що Крим мав стратегічне значення за часів вітрильного флоту, після Кримської війни стратегічна роль Криму була знижена, а сьогодні Чорноморський флот відіграє роль оперативного, а не стратегічного з’єднання.

Чорноморський флот був стратегічним у розумінні Москви в пізні радянські часи, але рання його історія досить сумна
Павло Лакійчук

«Стратегічне значення мають Північний і Тихоокеанський флоти. Вони мають ракетні підводні крейсери стратегічного значення. Північному флоту надає трохи більшого стратегічного значення наявність крейсера «Адмирал Кузнецов», спроможного нести авіацію. Чорноморський флот був стратегічним у розумінні Москви в пізні радянські часи, але рання його історія досить сумна. Лише після Другої світової війни він мав стратегічне значення. Він був націлений на захоплення. Росія мала захопити Чорноморські протоки і таким чином забезпечити маневр для стратегічних флотів на півночі», – повідомив експерт.

Павло Лакійчук, керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
Павло Лакійчук, керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»

На його думку, символічна назва Криму – непотоплюваний авіаносець – була пов'язана з фланговими обмеженнями відповідно до домовленостей між СРСР і США.

У Криму базувалася дивізія важких бомбардувальників Ту-22. Це ті, що сьогодні ведуть обстріл нашої території із акваторії Чорного моря
Павло Лакійчук

«Американці змусили радянську сторону виключити з цього договору морські засоби ураження, а радянська сторона – не менш хитра – передала стратегічну авіацію на флангах із підпорядкування військово-повітряних сил до флоту. У Криму базувалася дивізія важких бомбардувальників Ту-22. Це ті, що сьогодні ведуть обстріл нашої території із акваторії Чорного моря. Але тоді суть їхнього призначення полягала в тому, що вони несли одну важку протикорабельну ракету. Вони злітали з аеродромів у Криму – Саки, Октябрьське чи Веселе. Три аеродроми було, три полки. Вони злітали, набирали необхідний для пуску ракет ешелон висоти над північно-західною частиною Болгарії і звідти мали здійснювати запуски по Неаполю та інших пунктах у Європі. Щойно Румунія та Болгарія вийшли з Варшавського договору, а потім приєдналися до НАТО, функція Криму як «авіаносця» зникла. І навіть якщо зліт Ту-22 відбувається з території Криму, перш ніж літак підніметься на ешелон завдання удару, він уже буде виявлений засобами ППО. Ось у цьому вся геополітична важливість Чорноморського флоту Росії. Тобто жодної геополітичної важливості немає», – додав він.

Необхідна демілітаризація Росії в Чорному морі

На думку оглядача британського видання Newsweek Джона Джексона (Jon Jakcson), Росія, отримавши відсіч з боку України, ризикує втратити панування в Чорному морі, хоч і залишається в змозі завдавати відчутних військових ударів із Чорноморського регіону.

Як вважає Павло Лакійчук, із першого дня існування незалежної України Росія націлювала весь військовий потенціал у Криму на захоплення територій.

Демілітаризація Росії на Чорному морі була б важливим кроком, у якому зацікавлена не лише Україна, а й усі держави Чорноморського басейну
Павло Лакійчук

«У 2013 році це вже стало зрозуміло: Крим і місцевий військовий флот Росія зміцнює для війни проти України. Демілітаризація Росії в Чорному морі можлива і необхідна. Після Кримської війни Росію демілітаризували на Чорному морі, і це потім гарантувало відсутність російського загарбницького «беззаконня». Кремль не відмовлявся від планів організації походу на Константинополь, після анексії Криму таку мету відновили. Демілітаризація Росії на Чорному морі була б важливим кроком, у якому зацікавлена не лише Україна, а й усі держави Чорноморського басейну. Але насамперед потрібно протиставити Росії в Чорному морі реальну силу», – сказав він.

«Справедливо сказати, що після шести місяців боїв Україна каструвала російський флот і виграла битву за західне Чорне море. І це робиться без свого флоту. Це велика справа. І не тільки на морі», – підкреслює у своєму матеріалі для видання Forbs журналіст Девід Акс (David Axe).

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний та перший заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки України Михайло Забродський опублікували статтю, в якій вперше визнали удари ЗСУ по військових цілях у Криму та виклали «український погляд» на перспективи перебігу військової кампанії у 2023 році.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

XS
SM
MD
LG