Доступність посилання

ТОП новини

Чи запровадить Україна економічні санкції проти режиму Лукашенка?


Учасники акцій протесту у Білорусі і Олександр Лукашенко (комбіноване фото)

Україна має запровадити економічні санкції проти Білорусі. Втім, перша може бути не готовою до такого і втратити більше за другу. Водночас ці втрати будуть платою за ціннісний вибір та логічним продовженням політичної позиції на міжнародній арені. Навколо таких аргументів точаться суперечки у політичному та експертному середовищах. Тим часом торговельно-екномічні відносини двох держав лишаються такими, як і були до заяви України про приєднання до санкцій ЄС проти режиму Олександра Лукашенка.

Білорусь була 6-м за обсягами торгівлі партнером України у 2020 році. Загальний товарообіг із Республікою Білорусь склав майже 2 мільярди доларів у першому півріччі, свідчать дані Державної служби статистики України.

При цьому Україна вторгувала від своїх товарів та послуг на приблизно пів мільярда доларів менше, ніж витратила на купівлю товарів і послуг у Білорусі.

Чим торгуємо?

Торік, розповідає сайт посольства Республіки Білорусь в Україні, ми до Білорусі постачали переважно сою, вторинну сировину від виробництва рослинної олії, трамвайні та вантажні вагони, сталевий прокат, сиру нафту, кукурудзу, м’ясо та лікарські засоби.

Натомість основу білоруського експорту складали: нафтопродукти, добрива, кокс та бітум, гази та вуглеводи, вантажні автомобілі, трактори та тягачі, плити ДВП і вугілля кам’яне, яке в Білорусі не видобувають.

Позиція, яку зайняв Олександр Лукашенко після масових протестів, викликаних оголошеними результатами виборів президента Білорусі 9 серпня 2020 року, зрештою викликала міжнародну реакцію, зокрема і з боку України.

Верховна Рада і санкції ЄС

Український парламент 15 вересня того ж року ухвалив постанову «Про заяву Верховної Ради України щодо ситуації в Республіці Білорусь», у якій йдеться, що Україна поділяє оцінку Європейського союзу про недемократичний характер виборів у Білорусі та підтримує запровадження санкцій ЄС проти винних у їхній фальсифікації.

Підтримуємо запровадження санкцій стосовно відповідальних за фальсифікації результатів виборів
Постанова Верховної Ради України

«Ми приєднуємося до оцінок Європейського союзу щодо недемократичного характеру президентських виборів у Білорусі та підтримуємо запровадження санкцій стосовно відповідальних за фальсифікації результатів виборів і застосування насильства проти протестувальників», – йдеться у заяві.

16 грудня минулого року вже третій пакет санкцій проти влади Білорусі схвалив комітет постійних представників Євросоюзу.

З 1 січня 2021 року, після дев'ятимісячної заборони, відновлено імпорт електроенергії з Білорусі в Україну. Втім, статистика, яка могла би свідчити, наскільки постанова парламенту вплинула на результати торговельно-економічних відносин між двома країнами, наразі не оприлюднена. Тим часом відомо, що в Україні не ухвалювали публічних рішень, які продовжили би в економічній площині логіку цієї політичної заяви.

Після такого рішення парламенту логіка процесу зобов’язує Україну запровадити власні економічні санкції проти Білорусі. При цьому можливі економічні втрати варто було прорахувати до ухвалення політичної постанови, зауважує в коментарі для Радіо Свобода колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета.

Ми повинні тепер запроваджувати економічні санкції, як це роблять Європа та США
Павло Шеремета

«Якщо ти кажеш, що не визнаєш вибори в певній країні, то значить, ти не визнаєш її владу, а це має наслідки, зокрема економічні. По суті Україна піддала політичним санкціям політичне рішення, що було ухвалене у Білорусі. Це означає, що ми повинні тепер запроваджувати економічні санкції, як це роблять Європа та США. Це означає, що ми повинні виводити білоруські підприємства, особливо державні, зі списків на тендери.

Якщо починаєш робити політичні заяви, треба розуміти, які це матиме наслідки. В цьому випадку економічні наслідки слід було прорахувати до політичної заяви. Але ми як демократична країна повинні слідувати у руслі європейських рішень, ми заявили на весь світ, що ми йдемо у європейську спільноту, і це чогось коштує. За політичні рішення, за політичні цінності доводиться платити», – наголошує Шеремета.

Безсмертний: Білорусь – сателіт Кремля

Україні важко змінити економічну політику щодо Білорусі, оскільки такої політики не існує. Торговельні відносини між двома країнами перебувають у невизначеному стані та є ситуативними, зазначає у коментарі для Радіо Свобода білоруський публіцист, аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич. За такого стану справ проблематично, вважає він, передбачати наслідки.

Перебуваючи у такому невизначеному стані, ми самі себе наражаємо на небезпеку
Ігар Тишкевич

«Питання в тому, чого хоче Україна від зміни відносин. Якщо потрібна контрабандна хвіртка, щоб отримувати частково товари, від яких поки що частково залежить обороноздатність, які виробляє Росія, добре – це теж політика.

На превеликий жаль, Україна не має довгострокової економічної стратегії, зокрема, щодо Білорусі. Тим часом Білорусь вважає Україну компенсатором, противагою російському ринку. Перебуваючи у такому невизначеному стані, ми самі себе наражаємо на небезпеку. Це і політичні виклики, і економічні виклики. Тут є одночасно просте і непросте рішення: сказати, що станом на сьогодні нам потрібна така і така промисловість, нам потрібні певні товари на ринку і, попри війну, ми їх добуватимемо, купуватимемо, де знайдемо. Звісно, поряд із тим варто було би визначитися, які галузі промисловості є пріоритетними для розвитку хоча би на найближчі п'ять років», – каже Тишкевич.

Наразі не має бути ніякої економічної стратегії, крім тієї, що розглядає Республіку Білорусь як сателіта Кремля, та враховує, що Україна перебуває у стані війни з Росією, наголошує у розмові з Радіо Свобода колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний. Він нагадує про існування «Союзної держави», до якої входять Російська Федерація та Республіка Білорусь, а також про участь цих держав у Євразійській економічній спільноті, що впливає на формування зовнішньої політики Мінська. Крім того, економічна політика України має відповідати її намірам приєднання до ЄС, зауважує експосол.

Союз України, Польщі та Литви у політиці санкцій щодо Білорусі міг би вже  восени вирішити ситуацію на користь протестувальників
Роман Безсмертний

«Позиція України зам’яка щодо політичного керівництва Республіки Білорусь. Політика Республіки Білорусь спрямована не лише проти ціннісного західного вибору України. Вона здійснює економічний підрив України. Особливо в частині енергоринку. Україна має запровадити санкції проти білоруських підприємств. При цьому, координуючи свою діяльність із Європейським союзом та з найближчими сусідами, такими, як Польща та Литва. Союз цих трьох держав у політиці санкцій щодо Білорусі, якби ця політика була скоординована, міг би вплинути на перебіг подій, особливо після виборів. Це могло б вже восени вирішити ситуацію в Республіці Білорусь на користь протестувальників.

Така активна політика призвела би до зростання суб’єктивізації України не тільки на Європейському континенті, а й у світовій політиці. Натомість окремі непослідовні прояви та ініціативи лише політичного характеру завдають колосального удару по реноме держави. Це поряд із бажанням наростити економічну співпрацю не тільки з сателітом Кремля, а й самим Кремлем», – переконує Безсмертний.

Рішення мають бути аргументовані – Таран

Тим часом для конкретних підприємств, які працюють на українсько-білоруському ринку, важливо, щоб рішення влади були відкритими. Якщо українським підприємцям довелося б припиняти дію тих чи інших контрактів, вони повинні були б мати для цього законні підстави, зауважує у коментарі Радіо Свобода експерт з міжнародних економічних відносин Світлана Таран.

Повинні бути формалізовані підстави для припинення якоїсь частини торговельно-економічних відносин
Світлана Таран

«Ми бачимо на прикладі Росії, як торговельні відносини можуть керуватися геополітичними чинниками, особливо після агресії проти України. Але тут ми мали більш очевидну ситуацію, щоб політичні чинники вийшли на перший план.

Білоруський ринок є важливим для українських товарів. Але і російський ринок колись був у нас на першому місці. Тут варто вивчати кожен окремий контракт, щоб не втратити. І якщо вже ухвалювати політичне рішення, то вже так його і називати. І таке політичне рішення про чи то розрив відносин, чи невизнання двосторонніх документів має бути раніше, ніж звуження торговельно-економічних відносин.

Тобто рішення мають бути аргументовані, повинні бути формалізовані підстави для припинення якоїсь частини торговельно-економічних відносин: запровадження санкцій, зміни у законодавстві тощо», – зазначає Таран.

10 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь повинна дотримуватися загальновизнаних демократичних стандартів. 23 серпня Зеленський сказав: якби був на місці чинного білоруського президента Олександра Лукашенка, через місяць провів би нові, чесні вибори під міжнародним моніторингом. У МЗС Білорусі українському президентові відповіли, що не потребують «заїжджених порад».

Від 9 серпня, коли в Білорусі пройшли президентські вибори, там не припиняються багатотисячні протести проти офіційних підсумків голосування. Учасники виступів заявляють про фальсифікації результатів і закликають до відставки президента Олександра Лукашенка.

США, країни ЄС, Велика Британія заявили, що також не визнають підсумки виборів в Білорусі. На Заході закликали офіційний Мінськ припинити переслідування прихильників опозиції, громадських активістів і покласти край насильству щодо учасників протестів із боку співробітників силових структур.

XS
SM
MD
LG