Доступність посилання

ТОП новини

Мільярди «під подушкою». Хто з депутатів задекларував найбільше готівки?


У фракції «Слуга народу» лідером за кількістю задекларованої готівки виявився депутат Воронько (крайній ліворуч), у ОПЗЖ – Столар (другий ліворуч), у ЄС – Порошенко (по центру), у фракції «Батьківщина» – Тимошенко (друга праворуч), а у фракції «Голос» – Макаров (перший праворуч)

1 квітня для українських посадовців, а також і народних депутатів, завершилася кампанія з декларування свого майна та статків за 2020 рік. Радіо Свобода проаналізувало декларації усіх 420 чинних парламентарів і виявило, що багато з них задекларувало у власності своїх родин мільйонні суми готівкових заощаджень.

Про які саме цифри йдеться? Для чого депутатам стільки готівки і чому вони не кладуть її до банків? Та в яких випадках велика кількість готівкових коштів у деклараціях може свідчити про корупцію?

51,2 мільйона доларів та 423,3 мільйона гривень у вигляді готівки задекларував за 2020 рік народний депутат від «Європейської солідарності» Петро Порошенко. У гривневому еквіваленті сума його готівкових заощаджень сягає понад 1,8 мільярда, що робить наразі п’ятого президента лідером за кількістю «кешу» серед народних депутатів Верховної Ради нинішнього скликання.

Однак, великі кошти у готівковій формі задекларував не лише він. Радіо Свобода проаналізувало декларації усіх чинних 420 парламентарів за 2020 рік і визначило п’ятірки лідерів за кількістю готівки на руках у кожній фракції, депутатській групі, а також серед позафракційних депутатів.

(Усі заощадження у різних валютах, задекларовані кожним із депутатів як персональна власність або власність членів їхніх родин, переведені у гривневий еквівалент у відповідності до офіційного курсу валют Нацбанку станом на 7 квітня 2021 року).

«Слуга народу»:

«Опозиційна платформа – «За життя»:

«Європейська солідарність»:

«Батьківщина»:

«Голос»:

«Партія «За майбутнє»:

«Довіра»:

Позафракційні:

Що говорять про свою мільйонну готівку самі депутати?

Радіо Свобода звернулось до представників п’ятьох найбільших парламентських фракцій із проханням пояснити, яким чином їм та їхнім родинам вдалося акумулювати так багато готівкових коштів і чому вони не зберігають їх у банках.

«Слуга народу» Олег Воронько зазначив, що свої основні статки заробив ще у 90-і роки, «працюючи у достатньо великому бізнесі», а спосіб їхнього зберігання йому підказав особистий досвід.

Олег Воронько
Олег Воронько

«Протягом багатьох років усі ми були свідками різного роду економічних потрясінь та криз (гіперінфляція, катастрофічне падіння курсу національної валюти, «банкопади» і таке подібне), тому спосіб зберігання підказав особистий досвід. Зважаючи на те, що наша родина багато подорожувала світом, не було нічого складного «акумулювати» заощадження в оптимальному, як на мене, вигляді. А інвестиції в інші активи залишимо на майбутнє», – пояснив Воронько у коментарі Радіо Свобода.

До того, що зберігати гроші в банках, не дуже надійно, апелює і представник ОПЗЖ Вадим Столар.

Вадим Столар
Вадим Столар

«Тримати гроші на рахунку в банках – зручніше, аніж у готівці, але, на жаль, в Україні вкрай нестабільна банківська система (тільки за останні 5 років закрилися 43 банки), тож в суспільства та у мене особисто немає довіри до жодного банку. Тому я вимушений заощаджувати у готівці», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.

Вадим Столар також додав, що у 2020 році отримав понад 302,2 мільйона гривень доходів (здебільшого це – дивіденди від українських та іноземних підприємств, продаж нерухомості) та сплатив зі своїх доходів понад 31 мільйон гривень податків та зборів до бюджету України, бо його «принципова позиція – платити податки в Україні».

Через недовіру до банківської системи, значну частину своїх заощаджень тримає в готівці і представник «Голосу» Олег Макаров.

Олег Макаров
Олег Макаров

«Коли був «банкопад», то 200 тисяч доларів у мене залишились в одному з банків. Це було дуже прикро, бо я працював увесь рік і всі гроші там залишились», – пояснив він.

Макаров також наголосив, що його мільйонні заощадження у готівці накопичені під час роботи адвокатом у минулому. А ще жартома додав, що йому «навіть трішки незручно, що так мало», бо в його колег по цій професії обсяги таких заощаджень «бувають і більші».

«Я все життя пропрацював на одній фірмі, яку створив сам 30 років тому, – «Василь Кісіль і партнери». Я був керуючим партнером, адвокатом. І ми всі свої зарплати, всі свої прибутки показували тільки «в білу», бо я переконав своїх партнерів, що нам вигідно платити податки і не заморочуватись з якимись сірими схемами. До того ж нашими клієнтами були міжнародні компанії, досить респектабельні фірми. Тому це – мої накопичення за весь мій трудовий шлях», – розповів він у коментарі Радіо Свобода.

Тим часом у Петра Порошенка повідомили, що задекларовані мільйони доларів та гривень готівки лідер «Європейської солідарності» змушений був зняти з банківських рахунків із міркувань безпеки.

Петро Порошенко
Петро Порошенко

«Порошенко був вимушений зняти з рахунків у банку 51 мільйон доларів і 423 мільйони гривень через політичні репресії влади і її постійні спроби арештувати активи лідера опозиції. Усі ці кошти будуть повернуті в банк після припинення політичних репресій», – у відповідь на запит Радіо Свобода наголосили у пресслужбі очільника «Європейської солідарності» та додали, що у 2020 році Петро Порошенко задекларував 222 мільйони гривень доходів (з яких 214 мільйонів – дивіденди, 7 мільйонів – проценти за депозитами) та сплатив з них понад 23 мільйони гривень податків та військового збору, а також витратив на благодійність 150 мільйонів гривень.

Отримати відповідь Радіо Свобода не вдалось лише від лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко. У її пресслужбі послались на велику завантаженість політикині та порадили звернутись до неї за цим коментарем пізніше.

Що кажуть про мільйони готівки у депутатів експерти?

В якому саме вигляді зберігати свої заощадження – вибір кожного, наголошують експерти. Водночас додають, що в окремих випадках великі суми готівкових коштів можуть перетворюватись на великі проблеми для країни. Про що саме йдеться?

ПРОБЛЕМА 1. Збитки для економіки країни

Чим більше значних обсягів готівки на руках у громадян, тим більше проблем для банківської системи та економіки країни загалом, адже це – сприятливі умови для розвитку тіньового обігу грошей.

«Банки – система кровообігу для економіки, тому гроші в банках важливі для її розвитку. Чим більше в них вкладають коштів, тим більше кредитних ресурсів з’являється, тим більша прозорість витрат. Але чиновники, які у владі, не завжди готові нести готівку у банки і тут в мене риторичне питання: «Якщо ви у владі і не несете цю готівку до банків (а в нас більшість активів банківської системи (52,6% за даними НБУ) та депозитів населення (60,3%) в державних банках), ви не довіряєте владі, якою самі є?». Ваші дії шкодять економіці і не сприяють її розквіту», – зазначив у коментарі Радіо Свобода член правління «Мережі захисту національних інтересів АНТС» Ярослав Сидорович.

ПРОБЛЕМА 2. Корупція

Через відсутність контролю за готівковими коштами, їх інколи можуть використовувати як механізм відмивання недоброчесних заробітків.

Як можна зрозуміти, що задекларована посадовцями готівка може бути пов’язана з корупційними діями? Відповідь на це запитання дає голова правління «Антикорупційного штабу» Сергій Миткалик.

«Якщо ми бачимо великі грошові активи без належного доходу за минулий рік, то, звісно, що це – ознаки незаконного збагачення чи недостовірних відомостей у деклараціях. Тому під час перевірки декларацій мають порівнювати попередній і теперішній рік», – зазначає він.

Однак, це працює лише у випадку, якщо посадовець декларував свої статки кілька років поспіль. Якщо ж це так зване «нульове» декларування, то проконтролювати, наскільки чистим є походження готівкових коштів, наразі неможливо.

«Коли готівку декларують вперше, то можна задекларувати все, що завгодно. Наприклад, ця готівка може представляти певні тіньові заробітки, з яких не були сплачені податки, або ж якщо хтось з чиновників прийшов на посаду і має плани збагатитись на корупційних схемах, то він може задекларувати готівку, якої в нього немає, з розрахунку, що вона потім в нього з’явиться», – розповів у коментарі Радіо Свобода Ярослав Сидорович.

ПРОБЛЕМА 3. Відсутність суворих механізмів покарання за брехню в деклараціях

Наприкінці жовтня 2020-го КСУ скасував відповідальність для посадовців за декларування неправдивої інформації. За кілька місяців депутатам вдалося відновити цей механізм, однак замість максимального покарання у вигляді позбавлення волі, було запропоновані пом’якшені важелі впливу.

«Зараз якщо ти навіть не задекларував квартиру в центрі Києва, максимум, що тобі загрожує, це штраф, який не є досить великим. Тому нічого дивного не буде, якщо хтось в деклараціях цих років вирішить задекларувати щось нове, чого не було в попередніх деклараціях, оскільки депутати розуміють, що ніхто вже не зможе порівнювати з попередніми і притягувати до відповідальності за попередні», – пояснює у коментарі Радіо Свобода юристка «Центру протидії корупції» Олена Щербан.

4 грудня 2020 року Верховна Рада ухвалила компромісний законопроєкт про покарання за неправдиве декларування. Максимальне покарання, яке цей документ передбачає за недостовірне декларування чи неподання декларації, – обмеження волі (а не позбавлення, як це було раніше), що вже тоді викликало невдоволення антикорупційних експертів. За їхніми словами, щоб покарати нині чиновника хоча б обмеженням волі (йдеться про перебування в спеціальному гуртожитку з можливістю його залишати) посадовець при декларуванні зараз має помилитися аж на 9 мільйонів гривень.

XS
SM
MD
LG