Доступність посилання

ТОП новини

США у «Норманді»: хто проти?


Під час «нормандського саміту», Париж, 9 грудня 2019 року. Зліва направо: президент України Володимир Зеленський, канцлерка Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон, президент Росії Володимир Путін.

США готові долучитися до «нормандського формату» або надавати підтримку паралельно, запевнила заступниця американського держсекретаря з політичних справ Вікторія Нуланд. Україна весь час розв’язаної Росією війни на Донбасі пропонує активніше долучення Вашингтона до врегулювання. Чому США, приєднавшись на початку війни до «женевського формату», досі не є учасниками формату «нормандського»?

США не проти

США готові долучитися до «нормандського формату» або надавати підтримку паралельно, запевнила заступниця американського держсекретаря з політичних справ Вікторія Нуланд.

Президент України Володимир Зеленський і заступниця держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд. Київ, 6 травня 2021 року
Президент України Володимир Зеленський і заступниця держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд. Київ, 6 травня 2021 року

Вона нагадала, що ще за часів президентства Барака Обами разом з іншими американськими посадовцями брала участь у паралельному процесі з урегулюванні конфлікту на Донбасі (тоді Вікторі Нуланд була помічницею держсекретаря США у справах Європи та Євразії). Зокрема, Німеччина і Франція безпосередньо були учасниками «нормандських переговорів» з Україною і Росією, а США паралельно підтримували мирний процес.

Водночас Вікторія Нуланд констатувала: «не схоже, щоб усі ці зусилля сильно зрушили останнім часом».

Ми сказали Україні, Росії та європейцям, що ми готові відновити взаємодію будь-яким чином
Вікторія Нуланд

«Ми сказали Україні, Росії та європейцям, що ми готові відновити взаємодію будь-яким чином – або в рамках «нормандського формату», або знову як паралельну підтримку. Це може відбутися в міру необхідності та якщо сторони бачитимуть спосіб, в який ми можемо допомогти», – заявила Нуланд напередодні на конференції YES Brainstorming у Києві.

Як виник «нормандський формат» (довідково)

  • Назва цього «нормандського формату» з’явилася на першій спільній зустрічі керівників Росії, України, Німеччини та Франції. Її провели 6 червня 2014 року в містечку Бенувіль (у Нормандії, Франція). Тоді відзначали 70-річчя висадки у Нормандії союзників по антигітлерівській коаліції під час Другої світової війни.
  • Спершу «нормандська четвірка» зустрічалася доволі часто. Найвідоміша зустріч – 11-12 лютого 2015 року в Мінську, коли підписали угоду з урегулювання конфлікту на Донбасі «Мінськ-2». (Офіційна назва документа – «Комплекс заходів із виконання «Мінського протоколу». А «протокол» – офіційна назва першої «Мінської» домовленості, укладеної у столиці Білорусі у вересні 2014 року.
  • Крім припинення вогню на Донбасі в угоді передбачали зокрема «децентралізацію влади, в тому числі шляхом ухвалення Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» (Закону «про особливий статус»).
  • Також тоді передбачили проведення місцевих виборів в ОРДЛО. Вогонь на Донбасі триває досі, а виборів в ОРДЛО так і не провели. Україна наполягає передусім на виконанні безпекової складової «Мінських угод» (припинення вогню, відведення військ), а потім політичної – тих же виборів.
  • А Росія, посилаючись на «Мінськ», вимагає закріплення в Конституції України «особливого статусу» ОРДЛО і проведення там виборів до повернення Росією контролю над кордоном. Хоча за тими ж «Мінськими угодами» вибори повинні пройти за стандартами ОБСЄ. А ці стандарти передбачають контроль держави над територією, на якій вона проводить вибори.
Під час пресконференції за підсумками «нормандського саміту». Зліва направо: президент України Володимир Зеленський, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон та президент Росії Володимир Путін. Париж, 9 грудня 2019 року
Під час пресконференції за підсумками «нормандського саміту». Зліва направо: президент України Володимир Зеленський, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон та президент Росії Володимир Путін. Париж, 9 грудня 2019 року
  • Востаннє лідери «нормандської четвірки» зустрілися 9 грудня 2019 року в Парижі. За столом переговорів сиділи президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, президент Росії Володимир Путін і канцлерка Німеччини Анґела Меркель.
  • Відтоді у «нормандському» форматі час від часу відбуваються лише зустрічі політичних радників глав держав, але вони не дають результатів.

Україна не проти

Президент України Володимир Зеленський регулярно заявляє про бажання підключити США до «нормандських переговорів» або створити якийсь інший формат за участю Вашингтона заради досягнення миру на Донбасі. Зокрема, про це Зеленський сказав 1 вересня цього року після зустрічі з президентом США Джо Байденом.

«Я пропонував формати... імплементації представників США на рівні президента в формат мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. США будуть думати над моєю пропозицією, оскільки до зустрічі я не обговорював ці деталі і не передавав», – розповів тоді президент України.

А у липні цього року Зеленський констатував: мирний процес заради процесу не працює. Росія не йде на поступки, тому потужним державам варто посилити вплив на неї.

Ми бачимо гальмування в «нормандському форматі», і я про це відверто кажу
Володимир Зеленський

«Ми бачимо гальмування в «нормандському форматі», і я про це відверто кажу. Тому я виступаю за те, щоб приєдналися потужні країни, потужні геополітичні гравці, які можуть вплинути на Російську Федерацію, а це значить – і на закінчення війни в Україні. Тому я виступав за розширення «нормандського формату», – підкреслив тоді український лідер.

Росія проти

Москва не виключає підключення США до врегулювання на Донбасі, але наразі про якусь залученість Вашингтона до цього говорити не можна. На цьому наголошував у липні нинішнього року заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков.

«Жодного бажання зважати на наші підходи і наші оцінки ми не спостерігаємо. Природно, з такою позицією складно собі уявити конструктивний американський внесок у роботу, наприклад, «мінського формату», – сказав Рябков.

Сергій Рябков: «США нічого робити в «нормандському форматі»
Сергій Рябков: «США нічого робити в «нормандському форматі»

А у квітні цього року Рябков висловився категоричніше: «США нічого робити в «нормандському форматі». Мовляв, здійснювана США лінія «на українському напрямку» унеможливлює участь американської сторони в цьому форматі.

Німеччина не проти, але…

Члени «нормандського квартету» Німеччина і Франція не дуже зацікавлені у будь-якому активнішому долученні США до врегулювання на Донбасі. Це стосується і «Норманді», й будь-якого іншого формату. Це стверджувала у коментарі Радіо Свобода голова комітету в закордонних справах Верховної Ради 8-го скликання Ганна Гопко.

Ганна Гопко: «Німеччина і Франція не дуже зацікавлені у будь-якому активнішому долученні США до врегулювання на Донбасі»
Ганна Гопко: «Німеччина і Франція не дуже зацікавлені у будь-якому активнішому долученні США до врегулювання на Донбасі»

Вона нагадала, що на самому початку російської агресії проти України – у квітні 2014 року – була спроба створити «женевський формат» урегулювання за активної участі США.

  • ДОВІДКА

17 квітня 2014 року за участі в.о. міністра закордонних справ України Андрія Дещиці, міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, а також міжнародних спостерігачів: тодішнього держсекретаря США Джона Керрі та глави дипломатії ЄС Кетрін Ештон відбулися перемовини у Женеві. Тоді досягли домовленості про звільнення захоплених споруд в Україні та амністію протестувальників. США, ЄС і Росія зобов'язалися підтримати Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ, яка відіграватиме провідну роль у сприянні українській владі та місцевим громадам в негайній реалізації заходів заради деескалації ситуації. Однак домовленості у Женеві викликали діаметрально протилежні оцінки. У Києві зазначили, що угода не стосується активістів Майдану, в Лондоні та у Вашингтоні констатували, що пункт про роззброєння незаконних формувань і звільнення адмінбудівель стосується лише підтримуваних Росією активістів на Сході України. Натомість у Москві стверджували, що роззброєння стосується насамперед бійців «Правого сектору» та інших угруповань, які брали участь в «лютневому перевороті» в столиці України. 2 травня 2014 року речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив про зрив Україною Женевських угод у зв'язку з початком військової операції в Слов'янську.

Як зауважує Ганна Гопко, саме через дії Росії «женевський формат» зійшов нанівець. Натомість понад сім років існує «нормандський формат» – без США. Колишній народний депутат констатує неефективність «нормандської четвірки» навіть, коли цей квартет зустрічався на рівні лідерів. Тим більше «Норманді» пробуксовує зараз, коли Росія відмовляється від чергового саміту.

«Німеччині та Франції важливо координуватися з росіянами в обхід США. І давайте не забувати, що і у Німеччині, і у Франції ж свої бізнес-інтереси з Росією. Це стосується і таки добудованого «Північного потоку-2» і ще багатьох проєктів. Тобто, економіки цих двох західноєвропейських країн орієнтовані на російський ринок. І навіть чинні санкції проти Росії цьому не є на заваді. Якщо не помиляюсь, 2018 року між Німеччиною та Росією був найвищий товарообіг», – зазначила Ганна Гопко.

Економіки цих двох західноєвропейських країн орієнтовані на російський ринок
Ганна Гопко

А як зауважив Радіо Свобода член української делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання на Донбасі Сергій Гармаш, справа навіть не в бізнесових чинниках. Протягом багатьох років стало очевидним: мета європейської дипломатії – локалізація, зменшення гостроти наявних конфліктів. Локалізація, а не врегулювання з жорстким тиском на державу-агресора.

Сергій Гармаш: «Європейська політика і дипломатія націлені не на розв’язання конфліктів, а на їх стабілізацію»
Сергій Гармаш: «Європейська політика і дипломатія націлені не на розв’язання конфліктів, а на їх стабілізацію»

«Європейська політика і дипломатія націлена не на розв’язання конфліктів, а на їх стабілізацію. Щоб ці конфлікти не поширювалися і не затягувалися. Особливо це стає важливим для Європи зараз – у зв’язку з поверненням до влади в Афганістані талібів. За такої ситуації у світі Європа не зацікавлена в посиленні конфлікту на самому «Старому континенті», – вважає Сергій Гармаш.

Натомість Німеччина переконує, що Берлін не проти приєднання американців до наявного або нового формату з урегулювання на Донбасі. Але не факт, що це зрушить мирний процес з місця. Про це заявила 3 вересня нинішнього року посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен. В інтерв’ю ТСН дипломат констатувала, що «мінський» («нормандський») формат – наразі єдиний формат, де можна говорити принаймні про такі гуманітарні питання, як обмін полоненими, як розмінування, відкриття КПВВ, постачання води, отримання пенсій жителями ОРДЛО.

Міністр фінансів України Сергій Марченко та посол Німеччини в Києві Анка Фельдгузен, 17 грудня 2020 року
Міністр фінансів України Сергій Марченко та посол Німеччини в Києві Анка Фельдгузен, 17 грудня 2020 року

«Я не впевнена, що інші країни зможуть зробити набагато більше, якщо немає політичної волі з однієї сторони (Росії – ред.), яка ще й до того ж постійно нам каже, що не є стороною конфлікту. Це така очевидна неправда… Ми зараз дуже активно говоримо і з американцями, і з британцями, що ще можна зробити… Ми просто знаємо: якщо ми зараз знищимо один формат, до того, як будемо мати інший, ми можемо опинитися в ситуації, де не буде жодних каналів комунікації. І це для нас дуже погано. Але ми не проти. Ми хочемо закінчити війну і повернути ці території Україні», – наголосила посол Німеччини в Києві Анка Фельдгузен.

Я не впевнена, що інші країни зможуть зробити набагато більше, якщо немає політичної волі з однієї сторони
Анка Фельдгузен

Тим часом, як розповів 9 вересня цього року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, триває узгодження дати зустрічі міністрів закордонних справ «нормандського формату». 8 вересня нинішнього року провели відеоконференцію радників лідерів цього формату. «Тобто певний рух на нормандському треку відновився після завершення літа. Ми готові до цієї зустрічі міністрів якнайшвидше», – сказав Кулеба. Він додав, що Києву не треба готуватися до зустрічі, бо Україна «в будь-який момент готова до цієї розмови».

Зі свого боку, президент України Володимир Зеленський наголосив на форумі YES Brainstorming: якщо нормандська зустріч справді відбудеться, то її результативність варто оцінювати за тим, чи вдасться звільнити когось із українських політв’язнів. Він уточнив: Київ працює над проведенням зустрічі «нормандського квартету», і, якщо вона відбудеться, то «буде повернення якоїсь кількості людей».

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG