«Щоб Медведчук поїхав у Москву й не повертався»: чим завершиться порушена ГПУ справа?

«Це погано закінчиться», – заявив 6 лютого екс-президент України Віктор Янукович, який втік до Росії. «Інформація дуже тривожна», – відреагував прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. «Передбачуваний та юридичний нікчемний наклеп», – заявили в партії «Опозиційна платформа – за життя».

5 лютого Генпрокуратура України повідомила, що порушила кримінальну справу проти голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука. Справу відкрили за зверненням народного депутата Андрія Тетерука через заяву Медведчука на партійному з’їзді 29 січня, де він заявив про необхідність утворення так названого «автономного регіону Донбас».​

Стаття та ж, за якою зовсім недавно був засуджений до 13 років ув'язнення Віктор Янукович, – «держзрада» та «посягання на територіальну цілісність України».

Чи наговорив Медведчук на з'їзді своєї партії на статтю? За що можна судити політика, якщо з'являється політична воля? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорив журналіст, публіцист Сергій Руденко та юрист, експерт групи з реформування органів правопорядку «Реанімаційного пакету реформ» Євген Крапівін.

– Сергію, ваше враження від факту порушення кримінальної справи щодо Віктора Медведчука?

Сергій Руденко: Є лише кримінальне провадження – внесення цього факту до Єдиного судового реєстру. Це зовсім не означає, що це завершиться судовим процесом або кримінальною справою.

Моя особиста думка, що Віктор Медведчук мав би давно відповідати за свої висловлювання. Але оскільки він – адвокат і юрист, він дуже добре розуміє, що говорити публічно. Хоча ті тези, які він говорив на з’їзді так званої партії «Опозиційна платформа – За життя» мали вже стати предметом достатньо прискіпливого розгляду Генпрокуратури.

Я дивуюся, що СБУ не відреагувала на це й не було жодних заяв, що Медведчук може сісти хоча б до СІЗО.

– На з’їзді партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук сказав: «Створення на Донбасі автономного регіону Донбас у складі України. Який передбачає влаштування через органи державного правління як парламент, уряд та інші органи, які будуть здійснювати життєдіяльність на Донбасі». Євгене, як розглядати такі заяви?

Євген Крапівін: Конкретно по процедурі – це відкриття кримінального провадження, по суті, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Це і є початок кримінального провадження. Але кримінально-процесуальні відносини починаються між людиною та державою не в момент внесення в ЄРДР. До моменту повідомлення про підозру цих відносин немає. Як тільки Медведчуку буде повідомлено про підозру, в чому я сумніваюся, тоді вже можна говорити, що між ними виникли кримінально-процесуальні правовідносини.

Абсолютно за тією самою кваліфікацією Медведчука можна було й раніше внести у ЄРДР, він це не вперше заявив. Але ставити не для того, щоб його у СІЗО відправити чи до суду, а щоб хоча б пошукати, чи є там дійсно у висловлюваннях склад злочину. Тому що у нас практика з цього питання майже відсутня. Щоб інкримінувати за якісь висловлювання, довести, що був заклик до порушення державного суверенітету – тут багато складових, які на практиці поки що ніхто не доводив у таких масштабах.

– Тобто, теоретично справа Медведчука може стати прецедентом у цьому питанні в Україні?

Євген Крапівін: Юридично у нас немає прецедентного права. Але тут інша історія, ми навряд чи зможемо притягнути Медведчука до відповідальності у випадку, якщо він полетить в Москву і буде та сама історія, як з Януковичем.

– Сергію, які політичні мотиви? Почалася виборча кампанія, і тут відкривається кримінальне провадження Генпрокуратурою, яку очолює Юрій Луценко, друг президента Петра Порошенка.

Сергій Руденко: На з’їзді «Від Крут до Брюсселя» чітко було артикульовано про те, що є Петро Порошенко, а є всі інші – хто проти нього, за Путіна. «Колективний Путін», як сказала Ірина Геращенко.

Один з «колективних Путінів» – це Віктор Медведчук. У нього найближчий зв’язок з Володимиром Путіним, він не приховує з ним спілкування напряму. Тому Медведчук є гарною фігурою. Але чи готова чинна влада здавати Віктора Медведчука?

Протягом п’яти років Медведчук був представником від України у мінській підгрупі, вів переговори від України щодо обміну заручниками, він має прямий літак з Києва до Москви, єдина людина, яка це робить.

Якщо зараз казати, що Віктор Медведчук звинувачується у державній зраді, то питання: а на основі чого відбувалася ця державна зрада, а хто поплічники цієї зради? Виявляється, що всі наші спецслужби давали дозвіл людині, яка зараз звинувачується у державній зраді, щоб вона її реалізувала.

– На тому ж з’їзді Медведчук ніби передбачивши подібну реакцію Генпрокуратури сказав наступне: «І ми зараз говоримо не про федеративний устрій, тому що є різниця між унітарною та федеративною державою. Ми говоримо про те, що живемо сьогодні за Конституцією, яка передбачає унітарний статус зі статусом автономії для окремого регіону. Це чинна Конституція, це не те, що ми пропонуємо змінити».

Євгене, згідно з Конституцією України, є Автономна Республіка Крим в Україні. Виходить, що допускається існування автономних республік. Президент Петро Порошенко підписав Мінські угоди, при яких планується створення при певних умовах автономного окремого району Донецької та Луганської областей з особливим статусом самоуправління. Віктор Медведчук не порушує закон такими заявами, я маю рацію?

Євген Крапівін: Частково. Це дуже стара дискусія з того часу, як у нас з’явилася Автономна Республіка Крим, що як всередині унітарної держави може бути щось автономне, тим паче автономна республіка.

Формально ми могли б бути федеративною державою, оскільки у нас є два суб’єкти федерації, окремо Україна, окремо Крим. Але вже давно є загальновизнаним підхід, що здебільшого за всіма ключовими ознаками ми – унітарна держава. І автономна республіка – це, по-перше, виняток, а по-друге, повноваження, які має місцева влада, настільки невеликі, що говорити про це як про самостійний суб’єкт федерації зарано.

У Мінських домовленостях теж була ця дискусія, що таке особливий статус. Але оскільки це не робить їх на рівні з усією країною самостійним суб’єктом, про федерацію можна не говорити. І Медведчук правий, коли намагається розрізнити унітарний та федеративний устрій, але не правий з позиції кримінального права. Оскільки мова йде про заклики до будь-якої зміни цього територіального устрою. І тут неважливо, як це називається, а питання у тому, що теперішній статус-кво намагаються розбавити додатковими регіонами.

Він постійно підкреслює, що це має бути чимось абсолютно автономним від унітарної держави Україна. І за цією ознакою можна вести дискусію.

– А Петро Порошенко не порушив закон, коли підписав Мінські домовленості?

Євген Крапівін: У теорії це питання відкрите. У практиці кримінального права взагалі невідомо. Це може показати час.

Я можу сказати про кваліфікацію, яку зараз інкримінують Медведчуку. Ця державна зрада – тяжка стаття, до 15 років позбавлення волі, мова йде про сприяння іноземній державі у підривній діяльності. Чи зафіксована інформація про підготовку до цієї діяльності? Якщо прибрати звідти державну зраду й залишити публічні заклики, то це не такий тяжкий злочин. Максимальне покарання – до 5 років ув’язнення, там з’їхати на закриття провадження доволі легко з професійними юристами.

Це радикальний крок з боку нашої країни, але ми можемо опинитися у ситуації, коли він нічим хорошим не закінчиться. Й, мабуть, добре, якби Медведчук поїхав до Москви й не повертався, не тільки з політичних питань, тоді у нас більше шансів довести це хоча б до якогось логічного кінця.

Сергій Руденко: У Конституції прописаний статус автономії для одного регіону – для Автономної Республіки Крим. Там нічого не сказано про автономну республіку «Новоросію» чи «ЛНР», чи «ДНР». Для того, аби провести це рішення, треба вносити зміни до Конституції, передбачати особливий статус для цих регіонів. Ця процедура точно не пройде через парламент.

Мене обурює, що наші спецслужби не дають належної оцінки діяльності Віктора Медведчука. Я вважаю, що він веде антиукраїнську позицію.

– А як це довести?

Сергій Руденко: Для мене зараз очевидно, що діяльність Медведчука шкодить національній безпеці України. Думаю, з дуже кваліфікованими юристами довести, що його слова шкодять національній безпеці й що це державна зрада, дуже просто.

– Євгене, як вважаєте, це просто?

Євген Крапівін: Якщо абстрагуватися від складу злочину, суто процедурно це складно. Якщо людина поїде за кордон, вона для нас недосяжна. Але з політичної точки зору для нас це буде переможний варіант, бо він не буде з’являтися на території України.

Якщо абстрагуватися від кримінально-правової площини, то, з юридичної точки зору, будь-яка держава може своїм рішенням заборонити в’їзд будь-якій особі на цю територію, навіть громадянину. Хоча наша політична репутація піде далеко вниз, але є приклади інших держав. Це дуже відчайдушний крок, до якого навряд чи буде хтось вдаватись.

У нас попереду вибори, мені здається, що це політичне питання – нарешті публічно заявити, що Медведчук – антиукраїнський елемент. Це на рівні осуду.