Доступність посилання

ТОП новини

Після полону: Що робить Україна?


Зустріч звільнених під час обміну в «Борисполі», Київ, 29 грудня 2019 року

В останні місяці відбулося два масштабні обміни утримуваними між Україною та угрупуваннями в ОРДЛО, які підтримує Росія. Влада України вже заявляла, що ведуться переговори про третю хвилю обміну.

Як живеться зараз тим, кого повернула додому Україна? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорив начальник управління Міністерства зі справ ветеранів Сергій Мокренюк.

– Сергію, завдяки цьому обміну вдалося повернутися частині наших полонених. Зокрема, мій колега журналіст Радіо Свобода Станіслав Асєєв також повернувся. Це важка ситуація для нього та для всіх 76 громадян. Що міністерству вдається робити, щоб зменшити проблеми реабілітації та адаптації?

– Ми змінили підходи до самої проблеми. Якщо держава раніше концентрувалася виключно на виплаті та матеріальній допомозі тим, хто перебуває в полоні й коли звільнялися, все було у ручному штучному режимі.

Наприкінці минулого року ми розробили спеціальну постанову Кабінету міністрів, якою затвердили декілька порядків. Зокрема, порядки, які дозволяють надавати соціальну і правову допомогу. Вони передбачають порядок дій органів державної влади та описують процедури. Це дало можливість сплачувати тим особам, які звільнені, 100 тисяч гривень матеріальної допомоги.

– Всі 77 звільнених українців отримали ці гроші?

Людям потрібна була психологічна допомога. Декілька років вони жили в умовах непередбачуваності

– Ні. Про це пізніше. З 29 грудня, як відбулося звільнення, всіх привезли до Києва. Щодня співробітники нашого міністерства перебували у Феофанії, де звільнені проходили лікування. І перше, що було зроблено – постійний супровід психологів. Ми прописали дорожню карту й основна задача була – пояснити послідовність. Бо після 3-5 років перебування у камері в жахливих умовах… Багатьом важко зрозуміти, що це таке. Інтерв’ю Станіслава трохи вводить у курс.

Основна проблема була в тому, що людям потрібна була психологічна допомога. Декілька років вони жили в умовах непередбачуваності і тут вони звільнені, а що далі. Ця проблема їх збиває. Зараз 26 людей не мали документи про громадянство, паспортів. Відсутність паспорта позбавляє будь-яких можливостей.

Сергій Мокренюк, начальник управління Міністерства зі справ ветеранів
Сергій Мокренюк, начальник управління Міністерства зі справ ветеранів

56 людей, якщо я не помиляюся, отримали медичну допомогу у Феофанії, після цього 36 звільнених направили до шпиталю Лісова поляна у Києві, де здійснюється психологічна адаптація. Ще група тих, у кого гірші проблеми зі здоров’ям, направлені в санаторій у Циблі, Київської області. 16 людям потрібні серйозні медичні послуги.

Державна програма не передбачає для них купувати або орендувати житло. Звільненим, яким купили житло, це була приватна ініціатива конкретних людей, які вирішили зробити такий внесок і їм велика дяка


Звісно, ми спершу спитали, що б людина хотіла далі, де жити, де працювати, які потреби. Більшість звільнених – це люди з тимчасово окупованих територій і наша задача дуже проста. Коли закінчиться час їхнього перебування в шпиталі, у них має бути місце для проживання. Державна програма не передбачає для них купувати або орендувати житло. Звільненим, яким купили житло, це була приватна ініціатива конкретних людей, які вирішили зробити такий внесок і їм велика дяка.

Сьогодні для семи людей та їхніх сімей ми знайшли місце роботи та проживання, ще для 5-7 ми знайшли можливість проживання на умовах, які їм потрібні. Ми продовжуємо цим займатися.

Завдяки співпраці з уповноваженим зі справ людини у Верховній Раді документи подані й сплачені гроші для отримання документів про належність до громадянства.

Все розгортається динамічно, цифри змінюються щодня. Для декількох людей розв'язано питання проживання. Є двоє людей, які вже не можуть працювати за віком, вони пенсіонери. Щодо них є домовленість з пансіонатом у Київській області.

– А де все це зафіксовано? На що звільнені українці можуть послатися, щоб отримати допомогу?

Ми здійснюємо супровід, і розробляємо зміни до нормативних актів. Ми готуємося до наступного звільнення


– Я можу щиро сказати, що ми здійснюємо з колегами, психологами супровід кожного персонально. Це і відновлення паспортів, і втрачених водійських посвідчень, і отримання довідки про те, що вони внутрішньо переміщені особи. Ми бачимо, що є певні проблеми в комунікації з іншими органами. З одного боку, ми здійснюємо супровід, а з іншого – розробляємо зміни до нормативних актів. Ми готуємося до наступного звільнення.

– А як цим людям жити зараз? Які конкретні проблеми?

– Це не просто знайти житло, а важко знайти і житло, і роботу. Було 77 людей, але деякі сказали, що їм є куди їхати до своїх сімей, з них 56 людей заявили про потребу допомоги.

– Сергію, скільки співробітників у вашому міністерстві? Скільки людей можуть займатися справами людей, які повернулися додому?

– П'ять людей. Відповідно до того штату, який планується затвердити, це буде шість людей. Але це ті особи, які займаються і питаннями тих, хто ще перебуває в полоні. Там велика купа питань, хто вони, де перебувають, яка ситуація.

– Володієте цією інформацією?

Не можна назвати цифру тому, що інформація, якою володіємо ми, СБУ, поліція – відрізняється


– Певною мірою, наскільки це можливо. Але я не можу сказати, що ми володіємо всією інформацією. У полоні перебувають не десятки, а трохи більше людей. Не можна назвати цифру тому, що інформація, якою володіємо ми, СБУ, поліція – відрізняється, тому що її неможливо перевірити.

Раніше, була категорія, коли людина перебуває в полоні, як з нею працювати. Зараз, коли нашою керівницею стала Оксана Коляда, ми змінили стандарти, підходи. Стало зрозуміло, що треба займатися і тими, хто звільнився вже, а це окрема робота і вона довга. І треба займатися їхніми сім’ями. Тому функціонал був розширений. Ми розуміємо, що шести людей у цьому напрямку недостатньо.

На мою особисту думку, саме розуміння задач, які нам треба вирішити сьогодні, не дозволяє працювати в межах умовно об’єднаного Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Слухачка: А юридична допомога, допомога рідним, коли люди є у полоні? До кого звертатися?

– До кінця 2019 року право отримати матеріальну допомогу у розмірі 100 тисяч мали отримати ті, хто знаходився ув’язненим за політичними мотивами. Ми змінили цю конструкцію, внесли зміни і зараз така опція є і щодо тих, хто затриманий через політичні мотиви, громадянську позицію та через професійну діяльність. Постанова набула чинності. Буде створена комісія і ми будемо розглядати звернення заяв родичів тих осіб для прийняття рішення щодо можливості виплати їм матеріальної допомоги у розмірі 100 тисяч гривень.

Щодо звільнених це окрема позиція, інша підстава. Для таких людей можливість виплати 100 тисяч у зв’язку з тим, що їх звільнили. Єдині, хто не можуть отримати ці виплати – ті, чиї дії були злочинними щодо держави Україна.

Слухачка: Є інформація від полонених, що на українську територію відправили дуже суперечливих особистостей, які допомагали катувати інших.

– Ми про це й говоримо з вами. Мова йде про розподіл відповідальності і дії всіх органів державної влади України.

Зі звільненими особами працюють правоохоронні органи, їх допитують щодо фактів перебування в полоні

Зі звільненими особами працюють правоохоронні органи, їх допитують щодо фактів перебування в полоні, щодо порушення норм міжнародного гуманітарного права з боку адміністрацій в ОРДЛО. Це питання, на яке мають дати відповідь СБУ, поліція та Генеральна прокуратура України. Я знаю, що ця робота здійснюється належно, але потрібен час, щоб все це опрацювати.

Сьогодні у нас відсутній закон, який би чітко оформлював підстави: хто є звільненою особою, хто є полоненим, хто є цивільним заручником, військовополоненим, кому ми надаємо послуги. Це має бути позиція держави. Вже розроблений законопроєкт і він перебуває на розгляді в спеціальній комісії, яка була створена президентом України з питань реінтеграції. Ці питання треба опрацювати із залученням наукової спільноти.

– Пане Сергію, ви багато спілкувалися зі звільненими з полону. Що вас найбільше вразило в їхніх розповідях?

Мене більше вражає реакція нашого суспільства. З одного боку, з'являються неймовірні люди, які допомагають, творять дива. А з іншого – є ті, хто ставиться до цього дуже сухо


– Мене більше вражає не те, що розповідають ці люди, бо це мені зрозуміло. Мене більше вражає реакція нашого суспільства. З одного боку, з'являються неймовірні люди, які допомагають, творять дива. А з іншого – є ті, хто ставиться до цього дуже сухо. Я телефонував інколи у Міністерство оборони о 12 ночі і мені відповідали, казали, що завтра все зроблять. Скрізь працюють різні люди, але вся ця конструкція, допомога тримається на конкретних людях, які працюють у різних міністерствах незалежно від того, на яких посадах.

XS
SM
MD
LG