Доступність посилання

ТОП новини

Олександра Дворецька: «Ми маємо бути голосом окупованих територій»


Олександра Дворецька

У дострокових парламентських виборах, які 21 липня відбудуться в Україні, братиме участь низка політиків, громадських активістів з анексованого Криму, які переїхали на материкову Україну після 2014 року. Голова кримського правозахисного центру «Дія» Олександра Дворецька балотується за списком партії українського співака та лідера музичного гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука ‒ «Голос».

Для чого кримська правозахисниця йде в народні депутати? Що вона може зробити для кримчан, які живуть на півострові? Чому правозахисниця обрала партію «Голос»? В ефірі денного ток-шоу Радіо Крим.Реалії ведуча Катерина Некреча шукає відповіді на ці запитання з Олександрою Дворецькою.

‒ Олександро, ви народилися в Криму, в 2014 році були змушені залишити півострів після анексії, працювали координатором у волонтерській організації «Схід-SOS». Що стало вирішальним фактором, щоб іти в політику?

‒ Все сталося швидше, ніж ми очікували. Ми готувалися до виборів у жовтні 2019 року, але дострокові вибори внесли корективи. Чому ухвалила рішення? Останні 5 років з початку окупації Кримського півострова ми дуже багато займалися питаннями, пов'язаними з викликами окупації та військового конфлікту. Допомагали внутрішньо переміщеним особам, писали законопроєкти для депутатів, що стосувалися переселенців, окупованих територій, працювали над текстами, які так і не стали законопроєктами ‒ щодо захисту прав політв'язнів. Тобто у нас був досвід реальної роботи, коли ми знали, як виглядає державна політика, що з нею треба робити, які ще сфери залишаються недоврегульованими. Постійно шукали депутатів, яким ми текст законопроєкту віддамо, а потім бігали ще за ними й нагадували. Мені здалося, що прийшов момент, коли ми можемо зробити це самостійно. Вибори ‒ хороший привід спробувати. Але я сумнівалася.

‒ Як у результаті відбулося висунення?

‒ Як тільки партія «Голос» анонсувала, що вони готові йти в парламент, я відразу подумала, що я хотіла б піти з цією командою на переговори. У них була відкрита процедура подачі заяви. Мені потрібно було подати автобіографію, описати свою мотивацію, фактично розгорнуте резюме подати. І я дуже вдячна, що команда довірилася і запропонувала мені увійти в список ‒ 29-е місце. Цілком реальний шанс опинитися в червоних оксамитових кріслах Верховної Ради, якщо український виборець захоче нас там бачити.

‒ Які цілі ставите перед собою у Верховній Раді?

Моя сфера відповідальності ‒ це окуповані території, так звані прифронтові території, контрольно-пропускні пункти ‒ як кримські, так і на Донбасі ‒ і люди, які змушені були виїхати

‒ Ми йдемо великою командою, і я цілком впевнена, що є люди, які займаються економічною політикою, політикою у сфері протидії корупції, медичними реформами, реформами у сфері освіти. Я не думаю, що депутат може бути мультидисциплінарним, експертом у всьому. У нас у команді є ще Таміла Ташева, яка працює з окупованими територіями та питаннями корінного кримськотатарського населення, є Леся Василенко, яка очолювала «Юридичну сотню» і займається питаннями АТОшників та захистом їхніх прав. Тобто у нас є кілька людей, з якими ми вже зараз кооперуємося при розробці програми партії. Моя сфера відповідальності ‒ це окуповані території, так звані прифронтові території, контрольно-пропускні пункти ‒ як кримські, так і на Донбасі ‒ і люди, які змушені були виїхати. Ми як кандидати в депутати можемо бути голосом окупованих територій, оскільки звідти дуже складно висловлювати проукраїнську позицію. Має бути хтось, хто скаже: ми готові захищати вас тут, робити так, щоб про вас не забувала держава Україна, щоб про вас не забували за межами України.

‒ За яких обставин ви залишили півострів?

‒ Мій останній день у Криму був 9 березня 2014 року. Тоді представники кримської «самооборони» почали шукати активістів, ходити домівками, перші люди почали зникати. Я думала, що поїхала до проведення так званого референдуму 16 березня, але після того як події закрутилися досить швидко, заарештували моїх друзів Сашу Кольченка та Олега Сенцова, ‒ зрозуміло, що перебувати в Криму проукраїнським активістам стало небезпечно. Насправді біль і образа ‒ те, що мотивувало мене працювати всі ці 5 років. Не треба думати, що волонтери ‒ це люди, які хочуть якоїсь радості, що у них багато вільного часу. Ні, мотивує відчуття несправедливості.

‒ Який конкретно напрям ви хотіли б взяти в роботу як народний депутат?

Ми точно знаємо, що відповідальність мають нести ті, хто застосовував тортури, брав участь у політично мотивованих судових процесах, хто заарештовував, викрадав людей

‒ Одним із моїх напрямків роботи в парламенті буде правосуддя перехідного періоду. Ми точно впевнені, що ці території повернуться під український контроль. Ми не вважаємо, що має бути колективна відповідальність людей, які живуть на півострові. Ми в жодному разі не підтримуємо всі ці ініціативи, які говорять про колаборантів або якихось людей, що ходили на референдум. Але ми точно знаємо, що відповідальність мають нести ті, хто застосовував тортури, брав участь у політично мотивованих судових процесах, ті, хто заарештовував Олега Сенцова та Сашу Кольченка, хто викрадав людей. Треба позначити на законодавчому рівні, хто потрапляє під амністію, за яких умов, кого переслідуватимуть. Військові злочини та злочини проти людяності ‒ тут не може йтися про амністію. Але звичайним кримчанам, які виявилися заручниками, а не архітекторами цієї ситуації, боятися нема чого. Вони просто мають разом з нами вболівати за повернення, вірити в це... Моя мотивація, як і раніше: мені дуже хочеться повернутися додому. Я готова робити все для того, щоб території повернули.

‒ Який може бути механізм створення такого закону?

‒ Таке законодавство вимагає суспільного діалогу. Просто ухвалити закон, який не буде сприйнятий у суспільстві, досить складно. Ми маємо працювати і з патріотичними групами, і з групами, які вважають, що мир має бути за всяку ціну, і таке інше. Звичайно, треба дискутувати. Я працювала в складі робочої групи з питань правосуддя перехідного періоду при минулому омбудсмені Валерії Лутковській. Концепцію продовжували напрацьовувати вже при омбудсмені Людмилі Денисовій, і ця робота буде продовжуватися. Інша справа, що має вистачити сміливості у депутатів ‒ розглядати це питання. Воно складне: ми не можемо сказати, чи мають нести відповідальність вчителі. Ми ж не хочемо, щоб на окупованих територіях не було вчителів. Але коли ми будемо говорити про розробку навчальних програм, про сучасну історію та її перекручування, про те, що історія в школі та в університетах ‒ це частина пропаганди, гібридної війни, то, звичайно, нам кожен раз треба ставити все під сумнів. І дуже важливо, щоб був збережений індивідуальний підхід, де кожна ситуація буде оцінюватися. Наприклад, деякі люди зможуть займатися бізнесом, але не держслужбою. Так що це буде широкий суспільний діалог.

Кримчани на виборах до Верховної Ради України 2019 року

В цьому році в рядах української влади може посилитися команда кримчан. Про намір боротися за мандати народних депутатів на майбутніх парламентських виборах уже оголосили близько десяти політиків, чиновників і громадських діячів – вихідців з Криму.

За партійними списками до Верховної Ради України балотуються п'ять членів Меджлісу кримськотатарського народу: лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз (партія Петра Порошенка «Європейська солідарність»), голова Меджлісу Рефат Чубаров (партія «Сила і честь» Ігоря Смешка), Гаяна Юксель (Партія зелених України), член Меджлісу кримськотатарського народу і Світового конгресу кримських татар Абмажит Сулейманов («Народний Рух України»).

На вибори до Верховної Ради йдуть не тільки представники Меджлісу кримськотатарського народу. Серед них – українська журналістка і державний діяч кримськотатарського походження, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар (партія «Українська стратегія Гройсмана»), делегат Курултаю кримськотатарського народу Рустем Умеров, координатор ініціативи «КримSOS» Таміла Ташева і виконавчий директор благодійного фонду «ВостокSOS» Олександра Дворецька (всі троє – від партії «Голос» Святослава Вакарчука), блогер і дизайнер з Криму Ліза Богуцька (партія Володимира Зеленського «Слуга народу»), кримчанин, колишній народний депутат України, бізнесмен Андрій Сенченко («Сила права»), громадський діяч, волонтер, переселенка з Криму Наталія Лютикова («Народний Рух України»).

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG