Майстер спорту зі спортивного орієнтування Кирило Баранник четвертий місяць перебуває у СІЗО №2 Сімферополя. Наприкінці травня співробітники ФСБ затримали його в центрі міста, звинувативши у диверсійній діяльності – пошкодженні залізничного полотна у Бахчисарайському та Сімферопольському районах. Спортсмен заявив, що «зізнання» з нього вибивали тортурами. Що зараз відбувається з Кирилом Баранником і як його історія вийшла за межі України, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Російські силовики підозрюють сімферопольця Кирила Баранника у пошкодженні залізничних колій 23 лютого у селі Поштове Бахчисарайського району. Це був перший із цілої низки залізничних інцидентів у Криму, що сталися з початку року в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі.
«Росія мучить українського спортсмена»
Сам кримчанин заявив, що представники ФСБ катували його, вибиваючи визнання. Його, як він стверджує, катували струмом, «підключаючи електропроводи до пальців рук, мочок вух та сідниць» і били. Адвокат Олексій Ладін, який відвідав кримчанина у СІЗО, підтвердив, що бачив на його пальцях опіки від електрики, пухлини та синці в районі ребер. За інформацією видання «Ґрати», слідство у справі Кирила Баранника ведуть слідчі російської ФСБ Олександр Лавров та Олександр Кузнецов.
Олександр Лавров брав участь у справі художника з Євпаторії Богдана Зізи, який був засуджений на 15 років за антивоєнну акцію. Євпаторієць заявив, що Олександр Лавров бив його і змусив сказати на камеру завчений текст визнання провини.
Зв'язатися з представниками ФСБ РФ та висвітлити їхню позицію Крим.Реалії не вдалося.
Друзі Кирила Баранника, які залишили Крим після російської анексії, у липні ініціювали кампанію на його підтримку, закликавши Росію припинити тортури хлопця та звільнити його.
«Катування – це міжнародний злочин. Особи, причетні до цього, будуть притягнуті до відповідальності. Кирило Баранник став черговою жертвою репресивної машини Росії, яка після кожного «мінування» на окупованому півострові організує «полювання на відьом». Росія мучить українського спортсмена», – йдеться у заяві.
Місяць тому в мережі розпочався збір коштів на оплату незалежного адвоката для захисту Кирила Баранника. Кошти збирають через сервіс російського правозахисного центру «ОВД-Інфо». Станом на 11 вересня було зібрано 156 тисяч рублів із необхідних 210 тисяч.
«Прогулянки щоденні, лазня – раз на тиждень»
Російський адвокат Олексій Ладін заявив, що слідство намагалося закинути затриманому ще один диверсійний епізод – підрив залізниці біля села Чистеньке Сімферопольського району Криму 18 травня.
За звинуваченням у цьому раніше вже заарештували групу «агентів Буданова». Захисту вдалося «відбити» цю підозру. Наразі Кирила Баранника підозрюють лише за статтею 281 КК РФ (диверсія). Йому загрожує до 15 років позбавлення волі.
Слідство, за словами адвоката, намагається об'єднати всіх фігурантів кримінальних справ щодо диверсій на залізниці в Криму в одну групу. Якщо це станеться, міра покарання може зрости до 20 років позбавлення волі. Крім того, за словами адвоката, є підстави вважати, що Кирила Баранника можуть звинуватити у шпигунстві. Поки слідство триває, кримчанин перебуває у СІЗО Сімферополя №2.
Його відкрили 2022 року, оскільки сімферопольський ізолятор №1 уже не вміщував усіх, хто опинився там у російських реаліях. До цієї установи потрапило багато українських активістів, викрадених Росією з південних областей України, окупованих з початку повномасштабного російського вторгнення.
«Умови утримання відносно стерпні. Дечого вдалося досягти завдяки скаргам. Раніше заарештованим забороняли вдень сидіти на ліжках. Дозволялися лише тверді лавки. Нині вже дозволяють удень сидіти на ліжках. Раз на тиждень – лазня. Але помитися дозволяють лише близько десяти хвилин. Є щоденні прогулянки, з якими раніше також були перебої», – повідомив Олексій Ладін Крим.Реалії.
Катування щодо спортсмена більше не застосовують, каже адвокат.
«Коли я долучився до справи, Кирило Баранник був вкрай заляканий. Тому що постійно зазнавав тортур і погроз, що його розстріляють нібито при спробі втечі. Також завуальовано погрожували розправитися з його матір'ю. Наразі жодного тиску на нього не чинять. Він перебуває в камері СІЗО в більш-менш адекватних умовах і розуміє, що існує підтримка захисника, який може допомогти йому», – розповів адвокат.
«Головне, щоб не почувався покинутим»
Після того, як колеги Кирила Баранника у спорті розпочали інформаційну кампанію на його захист, про його переслідування в Криму дізналися в Україні та за її межами. Матеріал про затримання і катування кримчанина опублікувала відома швейцарська німецькомовна газета NZZ.
«Після арешту Кирила Баранника група спортсменів вимагає його звільнення під хештегом #FreeKyryloBarannyk. У Криму прапор українських орієнтувальників більше ніхто не тримає», – пише видання.
Кампанію на підтримку спортсмена ініціювала влітку мати його друга Олена Звягіна – кримчанка, яка разом із сім'єю двічі постраждала через російську агресію проти України: спочатку в 2014 році, а потім під час повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Дізнавшись про арешт Баранника, Звягіна об'єднала спортивну спільноту на підтримку майстра спорту. Звільнити Кирила закликають члени Національної збірної України зі спортивного орієнтування. У серпні на його підтримку також виступила Міжнародна федерація спортивного орієнтування.
«Українські орієнтувальники намагаються висвітлити справу Баранника в надії домогтися його звільнення. IOF не має можливості перевірити подробиці справи Кирила Баранника, проте вважає можливим передати історію боротьби українських спортсменів за свого партнера по команді. IOF відкрито висловила солідарність з Україною та українською спортивною спільнотою і була серед перших міжнародних спортивних федерацій, які призупинили діяльність російської та білоруської федерацій після початку війни в лютому 2022 року», – йдеться у заяві Міжнародної федерації.
Олена Звягіна сподівається, що міжнародний резонанс дозволить зберегти життя хлопця у «російських катівнях».
«Я дуже сподіваюся, що інформаційна кампанія хоч якось допоможе. Сподіваюся, що тортури щодо Кирила Баранника припинилися чи стали не такими регулярними. Принаймні, за словами адвоката, можна зробити такий висновок. Знаю, що психологічно Кирилу дуже тяжко. Але головне, щоб він розумів, що про нього пам'ятають і щось для нього роблять, щоб не почувався покинутим», – сказала вона Крим.Реалії.
Олена Звягіна закликає всіх небайдужих писати листи Кирилу Бараннику у СІЗО, оскільки «людина у в'язниці радіє будь-якій інформації».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
