Доступність посилання

ТОП новини

Як експорт «фейкових новин» Македонії обернувся проти неї самої


Протестувальники махають прапорами перед будівлею парламенту в Скоп'є під час демонстрації проти запропонованої зміни назви країни. Деякі аналітики побоюються, що кампанія «фейкових новин» може вплинути на результат майбутнього референдуму з цього питання

У червні на шпальтах світових ЗМІ з’явилася новина: Македонія може змінити назву. Вона домовилася із Грецією покласти край суперечці, що тривала між ними майже три десятиліття й заважала Македонії вступити в ЄС та НАТО. 30 вересня відбудеться референдум, що вирішить остаточно, чи перетвориться держава на Республіку Північна Македонія. Проте деякі аналітики побоюються, що на результат референдуму може вплинути кампанія «фейкових новин».

Що посієш – те й пожнеш – здається, саме так виглядають наслідки тіньової промисловості «фейкових новин» Македонії.

1,8 мільйона потенційних виборців у цій балканській країні наразі розмірковують над тим, за яке рішення вони голосуватимуть на референдумі 30 вересня. Раніше Македонію звинувачували у допомозі із розповсюдженням фальшивих історій під час президентських виборів 2016 року в США. А тепер вона сама стала об'єктом кампанії у соціальних мережах, що має на меті вплинути на результати референдуму.

«Бойкотуймо референдум!», «Не знищуйте Македонію!», «Заєв – зрадник!». Все це – лише деякі з повідомлень, що, за словами аналітиків, поширюють на фальшивих профілях у соціальних мережах опоненти ідеї зміни назви країни, яку заохочує прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв. Такий крок має дозволити державі відчинити двері до членства в НАТО та ЄС.

«Бойкотна кампанія не координується домінуючою політичною партією, але її просуває багато акторів без центрального контролю, що робить такі сайти «фейкових новин», які їх розповсюджують, більш важливими. Крім того, ця проблема дуже поляризує, і тому заохочує таке «звітування», – пояснив у коментарі Радіо Свобода Флоріан Бібер, професор із вивчення Південно-Східної Європи в Грацькому університеті Австрії.

Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас (п) та прем'єр-міністр Македонії Зоран Заєв після підписання історичної угоди між країнами, 17 червня 2018 року
Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас (п) та прем'єр-міністр Македонії Зоран Заєв після підписання історичної угоди між країнами, 17 червня 2018 року

Західні чиновники неодноразово застерігали щодо зусиль Росії, спрямованих на перешкоджання амбіціям колишніх країн Східного блоку щодо вступу в ЄС та НАТО, в тому числі через інтернет-тролів та інші інструменти гібридної війни.

Але у македонському питанні беззаперечних кібер-доказів, що вказували б на Москву, немає.

Чутлива тема

Початок суперечки між Македонією та Грецією щодо назви сягає 1991 року, коли Македонія мирно відійшла від Югославії.

Греція каже, що назва Македонія передбачає територіальні та культурні вимоги до однойменного північного грецького регіону з таким самим іменем. Греція, що є членом ЄС та НАТО, посилається саме на цю суперечку, щоб застосувати право вето на прагнення Македонії вступити до цих двох організацій.

Афіни та Скоп’є нещодавно дійшли попереднього компромісу, що має покласти край десятиліттям суперечок, у разі якщо Македонія перетвориться на Республіку Північна Македонія.

«Більшість [македонських] громадян хочуть членства в ЄС та НАТО, – сказав Бібер. – Угода є єдиним способом потрапити туди».

Небагато македонців задоволені зміною назви, проте більшість каже, що приймають її саме через можливість євроатлантичної інтеграції.

Тема настільки чутлива в країні, що саме запитання на референдумі навіть не згадує нове ім’я.

І цей аспект ще більше підживив опонентів, які прагнуть використовувати соціальні мережі для впливу на громадську думку, так само як і сумнівні «новинні сайти» та анонімні облікові записи у соціальних мережах під час виборів у США 2016 року, коли Македонія отримала «культовий статус» з огляду на десятки веб-сайтів, що розповсюджували чутки.

Як і в американській виборчій кампанії, дехто підозрює, що за зусиллями дезінформації стоїть Росія.

Прем’єр-міністр Заєв зазначив, що не бачив ніяких доказів російського втручання.

Проте міністр оборони США Джим Маттіс заявив напередодні візиту до Македонії, що Росія намагалася використати свої гроші та вплив на створення опозиції референдуму, що має відбутися вже найближчої неділі.

«Немає сумнівів, що вони перевели гроші, і вони також проводять більш широкі кампанії впливу», – повідомив Маттіс журналістам, які подорожували з ним до Скоп’є. Він також додав, що незрозуміло, наскільки ефективними виявилися спроби Москви «перемогти» у цьому референдумі.

А Марко Тросановський, експерт зі зв’язків та маркетингу з аналітичного центру «Інститут демократії», раніше цього місяця застерігав, що масштаби дезінформаційної війни, спрямовані на маніпулювання думкою людей, загострилися.

«Метою цих повідомлень є посіяти страх і зачепитися за емоційні серцеві тріщинки, що робить аудиторію легкою здобиччю для будь-яких маніпуляцій», – сказав Тросановський.

Під час американської виборчої кампанії 2016 року багато молодих македонців, які керуються, ймовірно, фінансовою вигодою більше, ніж будь-якою політичною ідеологією, відігравали ключову роль у поширенні дезінформації.

Як правило, вони створювали веб-сайти, знаходили суперечливі статті, що передруковували, й ділилися посиланнями в групах на Facebook.

Нагородою були клікання на цих створених псевдо-новинних веб-сайтах, що були монетизовані через трафік, створений для оголошень на цих веб-сайтах. Враховуючи, що середня місячна заробітна плата в Македонії становить менше від 400 доларів, навіть невеликі сайти можуть забезпечити досить непоганий дохід.

Медіа-грамотність

Македонські ЗМІ заявляють, що на Facebook кожного дня створюють приблизно 40 нових профілів із єдиною метою – заохотити людей бойкотувати референдум.

Ці сайти, зокрема Kolozeg.info та Infomax.mk, а також профілі у Facebook посилаються на групи, що спонукають до бойкоту, використовуючи хештег #bojkotiram.

Для того, щоб рішення було ухвалене на референдумі, македонське законодавство вимагає участі не менше від 50 відсотків осіб із правом голосу. Кількість потенційних виборців складає 1,8 мільйона осіб. Тому кампанія, спрямована на зменшення явки виборців, насправді може бути найефективнішим способом підірвати голосування. Навіть президент Македонії Джорґе Іванов говорить, що він не братиме участі у референдумі.

«Навіть із ухваленням шкідливого грецького договору та [відповідних] конституційних правок, членство в НАТО та ЄС не прийде автоматично», – заявив Іванов 22 вересня у своїй промові членам македонської діаспори у місті Детройті.

Такі веб-сайти свого часу впливали на чималу аудиторію у США, а тепер працюють досить плідно та на внутрішньому ринку країни свого походження. Нещодавнє дослідження Інституту відкритого суспільства в Софії припустило, що македонці можуть бути більш схильними до таких маніпуляцій, ніж їхні європейські сусіди.

У доповіді зазначається, що Македонія посідає останнє місце серед 35 європейських країн у галузі медіа-грамотності, тобто вона є найбільш сприйнятливою до «фейкових новин» країною.

«Балканські країни є найбільш вразливими до побічних наслідків фальшивих новин та пост-правди, з контрольованими ЗМІ, недоліками в освіті та зниженням довіри у суспільстві», – йдеться у звіті.

XS
SM
MD
LG