Міністри закордонних справ та оборони країн ЄС зібралися у Брюсселі для обговорення низки безпекових питань, включно із ситуацією в східній Україні та в Азовському морі. Українське питання стало особливо актуальним після останніх так званих «виборів», влаштованих угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», та помітної мілітаризації Росією акваторії Азовського моря й блокування українських і європейських суден. Водночас можливого запровадження нових санкцій щодо росіян наразі в ЄС не розглядають.
За останні місяці напруженість між Україною та Росією посилилася, зокрема, на тлі активної російської військової присутності в Азовському морі, запуску в експлуатацію Кримського мосту й блокування морського торговельного руху. Це та нещодавні псевдовибори, які європейська співдружність назвала нелегітимними, змусило внести до порядку денного нинішньої зустрічі дипломатів у Брюсселі й «українське питання».
Характерно, що проблема Азовського моря на столі переговорів європейських міністрів фігурує вперше.
Голова дипломатичної служби співдружності Федеріка Моґеріні повідомила, що у неділю, напередодні обговорень проблем навколо України, вона провела консультації з українським міністром закордонних справ Павлом Клімкіним.
ЄС очікує, що Росія припинить штучні блокування інспекціями й перевірками навігації торговельних суден у Азовському морі, заявляє дипломат.
«Насамперед, ми надсилаємо чіткий сигнал Росії, що ми сподіваємося: це буде припинене. Водночас ми у Європейській комісії вивчаємо заходи для підтримки районів України, яким дії Росії завдали шкоди. Про це ми повідомимо детальніше, коли ці кроки оприлюднять офіційно», – заявила Моґеріні.
Голова МЗС Чехії Томаш Петршічек у Брюсселі заявив, що «мілітаризація Криму та посилення російської військової присутності в Чорному та Азовському морях підвищує ризики для безпеки регіону та є загрозою для України».
Про нові санкції ще не йдеться
Водночас європейські дипломати повідомили, що наразі про запровадження Євросоюзом нових санкцій щодо Росії за її дії на Азові не йдеться. Насамперед, як пояснюють політологи, через відсутність одностайності всередині Ради ЄС і проросійські нахили керівництва деяких держав, зокрема Італії.
Міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак – дипломат, який переконаний, що ЄС повинен далі заохочувати реформування України та її прагнення приєднатися до співдружності.
«Ми маємо допомагати тим силам в Україні, які просувають реформи, та звичайно, підтримувати європейські прагнення населення цієї країни», – заявив словацький міністр.
Тим часом, на думку голови МЗС Швеції Марґот Вальстрем, найважливіше завдання ЄС наразі – допомогти Україні стати успішною державою.
«Особливо на тлі нещодавніх відомостей про страждання великої кількості цивільного населення України, злиднів, які панують вздовж лінії розмежування, ми мусимо краще координувати наші зусилля. Працюючи разом із Україною, ми повинні знайти інші шляхи допомоги цивільному населенню», – заявила Вальстрем у Брюсселі.
ЄС має не допустити «замороження» конфлікту – Вальстрем
Шведський дипломат зауважує: об’єднана Європа мусить упевнитися, що ситуація на Донбасі не перетвориться на новий забутий «заморожений конфлікт». І, звичайно, попередила дипломат, міністри держав ЄС дуже рішуче відреагують на так звані «вибори» на окупованому Донбасі.
Обмінявшись думками з приводу останніх подій в Україні, європейські міністри також засудили «вибори», влаштовані 11 листопада угрупованнями «ЛНР» і «ДНР».
Під час саміту, який відбувся у Брюсселі 9 липня, ЄС наголосив на своїй непохитній підтримці та відданості незалежності, суверенітетові та територіальній цілісності України у рамках кордонів, визнаних міжнародною спільнотою.
Євросоюз хоч і визнав вагомий прогрес, якого Україна досягла у процесі реформ, проте очікує, що перетворення триватимуть далі, особливо у сенсі боротьби з корупцією. Як кажуть європейські дипломати, це важливо не лише для задоволення потреб українських громадян, але й для зміцнення стійкості України перед зовнішніми проблемами, з якими вона зіштовхнулася.
Під час Ради асоціації, що запланована на 17 грудня, ЄС та Україна матимуть нагоду здійснити перегляд прогресу у впровадженні реформ. Також обидві сторони обговорять інші важливі питання двосторонньої та світової співпраці.
Востаннє українське питання на столі переговорів міністрів ЄС розглядали 19 березня, після візиту Федеріки Моґеріні до Києва.
