Після смерті Шишова: «ескадрони смерті» Лукашенка знову наганяють страх

Активіст Віталій Шишов виїхав з Білорусі через репресії. Він переїхав до України, де заснував організацію для допомоги іншим активістам у екзилі. Цього тижня його знайшли повішеним в одному з парків Києва.

Українська поліція розпочала розслідування, серед версій – вбивство. Члени організації «Білоруський дім в Україні» (БДУ), створеної Віталієм Шишовим, заявляли, що українські правоохоронці попереджували їх про смертельну загрозу, яка може нависати над ними.

Активіст БДУ Юрій Щучко розповів телеканалу «Настаящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», про попередження, які активісти отримували від СБУ. За його словами, у цих повідомленнях йшлося про те, що люди зі «спецназу Білорусі та інших підрозділів прибувають в Україну з метою фізичного знищення» активістів. «Вони просили нас бути обережними, адже тут діє мережа білоруського КГБ і все є можливим», – сказав Щучко.

У заяві БДУ в телеграм-каналі зазначено: «Місцеві джерела та наші джерела в Білорусі нас попереджали про можливі провокації, аж до викрадень та вбивств. Віталія реагував на ці попередження з гумором».

Смерть Шишова підштовхує до неприємного запитання: на додаток до викрадення літака та його пасажирів, режим Олександра Лукашенка випустив «ескадрони смерті» в Європу? Такі звинувачування з’явилися не вперше.

У січні брюсельське медіа EUObserver опублікувало аудіозапис голосу Вадима Зайцева, який очолював білоруське КДБ на момент запису аудіо. З аудіо очевидно, що плануються вбивства трьох дисидентів, які жили у Німеччині на той час.

«Президент чекає цих операцій», – казав Зайцев працівникам Сьомого департаменту «Альфи» білоруського КДБ, потаємного підрозділу, утвореного для операцій проти політичних супротивників Лукашенка. Зайцев сказав, що Лукашенко вніс «більше від 1,5 мільйона доларів США на призначений для цього рахунок», щоб вести ці справи повз офіційну бухгалтерію і «хоче побачити результат».

Йшлося про трьох дисидентів: ексдиректора в’язниці Олега Алкаєва, екскомандира 5-ї окремої бригади спецназу Володимира Бородача та ексочільника антикорупційного відділу поліції В’ячеслава Дудкіна.

Вбивства не відбулися. Зайцев також сказав, що КДБ має «відпрацювати» Павла Шеремата, журналіста який у 2012 році жив у Москві. Він детально описав те, як саме потрібно вбити Шеремета. Зайцев наполягав саме на вибуху. На записі він каже, що «якщо все виглядатиме як природня смерть, то тоді це не настільки застрягне у головах людей». Через 4 роки Павла Шеремета вбили в Києві. У липні 2016 року в його автомобілі вибухнула бомба.

У грудні 2019 року українські силовики заарештували Яну Дугар, Андрія Антоненка та Юлію Кузьменко. Усі троє мають стосунок до війни проти російських гібридних сил на Донбасі. Дії силовиків були розкритиковані в українських медіа, таку ж позицію зайняла організація Reporters Without Borders. У кримінальному проваджені чимало «дір», а судові засідання постійно переносили через сторону обвинувачення.

Шишов та Шеремет – не єдині критики Лукашенка, які загинули за таємничих обставин. Таких випадків – цілий список.

Опозиційний журналіст Олег Бябенін, що заснував опозиційну організацію «Хартія-97», був знайдений повішеним на власній дачі у селі Перхурово поблизу Мінська. Це відбулося 3 вересня 2010 року. Тоді правоохоронці оголосили, що журналіст здійснив самогубство.

Його колеги не погодилися з таким висновком. Вони відзначали, що на тілі Бябеніна були виявлені побої: зламана щиколотка, порізи та подряпани на руках, синці на спині. У 1997 році журналіста «вивозили в ліс» – невідомі викрали його та робили вигляд ніби вб’ють. Згодом він отримував численні погрози смертю. Amnesty International та Комітет з захисту журналістів закликали розслідувати його смерть.

У 1999 та 2000 роках зникло четверо супротивників Лукашенка. Це опозиційний лідер та ексочільник МВС Юрій Захаренко; ексзаступник прем’єр-міністра Віктор Гончар; опозиційний бізнесмен Анатолій Красовський; журналіст та оператор, який працював із Шереметом, Дмитро Завадський. Усіх їх вважають убитими.

У 2001 році двоє працівників прокуратури втекли з Білорусі. Це Дмитро Петрушкевич та Олег Случек, які стверджували, що їхнє розслідування цих зникнень вийшло на «ескадрон смерті» для особливих доручень. Цей підрозділ був створений у 1997 році. Юрій Гаркавський, що служив у білоруському спецпідрозділі СОБР, емігрував з країни у 2019 році. В інтерв’ю з Deutsche Welle він підтвердив, що Захаренка, Гончара, Красовського та Задавського вбив «ескадрон смерті».

Таким чином, звинуваченню в тому, що Лукашенко використовує «ескадрон смерті», виповнилося 20 років. Збільшується кількість підстав вважати, що тепер вбивства відбуватимуться не лише на території Білорусі.

Розслідування смерті Шишова в Києві лише розпочалося. Згодом можуть виникнути обставини, які дозволять подивитися на справу Шеремета під новим кутом і докладно дослідити можливе втручання Білорусі в цю справу. Україна зобов’язана відповісти світу на запитання: чи дійсно лукашенківські загони смерті вирушили в міжнародне турне.

Браян Вітмор, старший експерт Центру європейської політики

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

Передрук здійснено з дозволу «Атлантичної ради» США