Доступність посилання

ТОП новини

Війна Росії проти України скерувала Фінляндію і Швецію на вступ до НАТО


Військовослужбовець України показує емблему елітного підрозділу військ Росії біля знищених російських танків у селі Дмитрівка під Києвом, 2 квітня 2022 року

Зустріч голів урядів Фінляндії та Швеції Санни Марін та Магдалени Андерссон у Стокгольмі можна назвати історичною. Елегантні пані на спільній пресконференції говорили про те, про що ще недавно і у Фінляндії, і в Швеції не згадували: про вступ обох країн до НАТО.

Прем'єр-міністр Швеції Магдалена Андерссон (ліворуч) і прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін. Стокгольм, Швеція, 13 квітня 2022 року
Прем'єр-міністр Швеції Магдалена Андерссон (ліворуч) і прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін. Стокгольм, Швеція, 13 квітня 2022 року

Вже коли Кремль оприлюднив свої пропозиції щодо безпеки, які стосувалися відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу, у Стокгольмі та Гельсінкі були відверто обурені. У Швеції та Фінляндії наголошували, що віддані політиці нейтралітету, але не розуміють, чому це НАТО та Росія повинні вирішувати за народи Швеції та Фінляндії, якої моделі безпеки їм дотримуватися. І в цьому ставленні до суверенітету полягає цивілізаційна різниця між Росією, з одного боку, та західними демократіями з іншого.

У Гельсінкі та Стокгольмі переконалися, що Путін готовий до війни

Не випадково провідний кремлівський політолог Федір Лук’янов у своїй гучній статті про майбутнє російсько-українських відносин називав як ідеальну модель «фінляндизацію» повоєнних років. Тобто ситуацію, де держава не може визначати власну зовнішню політику під загрозою застосування сили. А для фінів навіть нагадування про таку модель є відкритою образою, вони сприймають її як пережиток Другої світової війни.

Масштабний напад Росії на Україну змінив усе

Якщо дискусії після оприлюднення російських пропозицій про безпеку були скоріше теоретичними розмовами, масштабний напад Росії на Україну змінив усе. У Гельсінкі та Стокгольмі переконалися, що російський президент Володимир Путін не жартував, коли погрожував Україні та цивілізованому світу. Що Путін готовий до війни.

У Фінляндії напад на Україну моментально воскресив пам’ять про війни з Радянським Союзом. У перші десятиліття незалежності північна країна була близька до втрати суверенітету кілька разів, Йосип Сталін вже створював для фінів маріонетковий уряд на чолі з комуністом Отто Куусіненом, майбутнім секретарем ЦК КПРС і спорудив «пастку» – Карело-Фінську РСР, куди збиралися інтегрувати окуповану фінську територію.

Фінляндії краще вступити до НАТО разом зі Швецією

Фінляндії вдалося відстояти свою свободу ціною серйозних втрат – і людських, і територіальних. Друге за чисельністю населення місто довоєнної Фінляндії – Віїпурі – це зараз скромний райцентр російської Ленінградської області Виборг. І фіни відвідують його навіть не з ностальгії, а щоб побачити, як СРСР і Росія довели до занепаду одне з найкращих фінських міст.

Що буде, якщо сучасне керівництво Росії цікавитиме вже не Виборг, а Тампере чи Порвоо? Фіни не хочуть отримувати відповіді на це запитання, а єдиною можливістю захиститися від божевілля сприймають вступ до НАТО. Соціологічні опитування фіксують стійку більшість таких прибічників. Стали змінюватись і настрої фінських політиків, про що заявила прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін у Стокгольмі. Але, звичайно, для Фінляндії, яка перебуває в традиційному оборонному союзі зі Швецією, було б краще вступити до НАТО разом із сусідньою країною.

енсекретар НАТО Єнс Столтенберґ (посередині), міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто (ліворуч) і міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде (праворуч) під час спільної пресконференції у штаб-квартирі НАТО. Брюссель, 2022 рік
енсекретар НАТО Єнс Столтенберґ (посередині), міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто (ліворуч) і міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде (праворуч) під час спільної пресконференції у штаб-квартирі НАТО. Брюссель, 2022 рік

Безпека Швеції теж під загрозою

У Стокгольмі до такого вступу ставляться трохи стриманіше. Спільних кордонів із Росією Швеція не має. Але коли нещодавно російські експерти на одному з телевізійних каналів розповідали, як для окупації країн Балтії Росія використає шведський острів Готланд, це стало сигналом – безпека Швеції теж під загрозою.

Подання обома країнами заявки до НАТО вже найближчим часом стала реальністю

І хоча абсолютної більшості прихильників вступу до НАТО у Швеції, на відміну від Фінляндії, поки що немає, все ж таки кількість прихильників значно перевищує кількість супротивників приєднання. Це, у свою чергу, впливає настрої шведських політиків. У Стокгольмі прямо кажуть, що зміна поглядів насамперед пов’язана з тим, що Україна після нападу Росії залишилася одна проти агресора. Так, їй допомагають, але не воюють разом із нею. Ну і який тоді сенс у такому нейтралітеті?

Саме тому можливість подання обома північними країнами заявки до НАТО вже найближчим часом стала реальністю.

Російських керівників така зміна настроїв дратує. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв уже попередив, що в цьому випадку про без’ядерну Балтику можна буде забути. Але загрози Кремля нікого не лякають просто тому, що альтернатива вступу до НАТО – це війна.

Саме війни і у Швеції, і у Фінляндії хотіли б уникнути.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2t7ory48mfwe5.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG