ФСБ Росії в Криму штучно створює зовнішнього та внутрішнього ворога – активісти

Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами –​ Аксенов) заявив, що співробітники ФСБ Росії в Криму «ведуть ефективну роботу щодо протидії тероризму, екстремізму, корупції». Таку заяву Аксьонов зробив, вітаючи із 70-річним ювілеєм директора ФСБ Росії Олександра Бортникова. Як ставляться до діяльності ФСБ Росії на півострові кримчани, читайте у матеріалі Крим.Реалії.

Російський глава Криму Сергій Аксьонов стверджує, що ФСБ Росії веде на півострові превентивну діяльність.

«У Криму співробітники ФСБ ведуть ефективну роботу щодо протидії тероризму, екстремізму, корупції. Наочними результатами цієї роботи є запобігання терактам, затриманням прихильників терористичних організацій та агентів іноземних спецслужб», – зазначив він.

Раніше російський глава Криму стверджував, що в Криму «системна робота щодо протидії екстремізму та тероризму ведеться постійно, і вона буде продовжена», і що російські силовики «захищають кримчан від загроз».

Експерт у галузі міжнародного права, професор Борис Бабін висловив Крим.Реалії думку, що ФСБ Росії не є монолітною структурою, а складається з груп, які «обслуговують різні бізнес-інтереси ключових російських бенефіціарів». На думку експерта, у Криму російські силовики зосереджені, окрім каральних заходів, на освоєнні бюджетних коштів та «захоплених ресурсів – насамперед, цінних земель і нерухомості».

Борис Бабін зазначив, що у Криму «не тільки ФСБ здійснює каральну роботу», і нагадав про діяльність російських військових, прикордонників, Росгвардії та структур МВС, а також Федеральної служби охорони, роль якої посилилася у зв'язку з розростанням на півострові системи «урядових резиденцій» .

«Звичайно, ключові кримські колаборанти в цій ситуації лавірують між угрупованнями карателів, борючись за основний свій ресурс – можливість доступу до «перших тіл» Кремля. Тому там вкрай популярні «подарунки» російським карателям у вигляді цінних земельних наділів і часток у новобудовах», – зазначив експерт.

За словами громадського активіста, кримського журналіста Рагіма Гумбатова, ФСБ Росії в Криму «працює грубувато» та викликає невдоволення у багатьох кримчан.

«Насправді, у Криму служба безпеки контролює практично кожне дерево та кожен камінь. Пам'ятається, у приймальні кримського міністерства я побачив календар ФСБ. Мені стало цікаво: пройшовся по всій установі – у всіх кабінетах висіли ці календарі. Щодо успішності діяльності цієї спецслужби, то все залежить від того, під яким кутом на неї дивитися. Наприклад, візьмемо нещодавнє затримання депутата Ялтинської міськради. Якщо вірити офіційним повідомленням, він «передавав інформацію українським спецслужбам у 2016-17-му роках», тобто подія сталася чотири чи п'ять років тому, якщо вона насправді мала місце. Потім людина обиралася депутатом, була членом правлячої партії. Фактично, якщо все, що відбувається, правда, цей випадок навіть можна назвати провалом роботи спецслужби. Зважаючи на те, яке невдоволення викликає у людей діяльність «контори», вона працює, м'яко кажучи, дуже грубувато», – поділився своєю думкою громадський діяч.

(Згідно із заявою ФСБ Росії, стосовно затриманого ексдепутата підконтрольної Росії міськради Ялти Юрія Ломенка порушено кримінальну справу за статтею 275 Кримінального кодексу Росії – держзрада. Сам Ломенко звинувачення не коментує, його адвокати публічно не робили заяв щодо позиції затриманого чиновника – КР).

За словами кримського активіста Мансура Тейфука, у Криму ФСБ Росії є виконавцем волі Кремля.

«Роль Федеральної служби безпеки для кримчан мені видається у вигляді ланцюжка «Кремль-ФСБ-Крим». ФСБ, яка наділена Кремлем важелями тотального контролю та управління, керує всіма каральними операціями щодо кримчан, які мають інші політичні, релігійні погляди. Щоб досягти лояльності населення Криму, ФСБ штучно створює зовнішнього та внутрішнього ворога, майстерно маніпулюючи свідомістю людей. Для чиновників, які погрузли в корупції або просто опинилися неугодними, ФСБ є тією силою, яка може позбавити будь-якого чиновника не тільки посади і майна, а й свободи. Тому службовці всіх гілок влади будь-якого рангу, сподіваючись заочно отримати індульгенцію, за будь-якої можливості вишиковуються в чергу, щоб продемонструвати свою вірність Кремлю, виправдовуючи всі затримання і захоплюючись «роботою» ФСБ», – зазначив активіст.

Громадський активіст Сергій Акімов висловив думку, що кримчани особливо не замислюються над тим, чим насправді займається ФСБ Росії в Криму.

«Для кримчан і, я гадаю, не лише для кримчан, усі співробітники спецслужб – це ті люди, які «ведуть невидимий бій». Такий «невидимий», що ніхто з громадян країни особливо не бачить і не замислюється, чим займаються ці спецслужби. Зрозуміло лише одне: громадяни бачать спецслужби тоді, коли щось трапилося. Тобто, всі ці спецслужби працюють за фактом, а не на випередження подій. Звісно, вони роблять видимість роботи, особливо це помітно в Криму, коли затримують так званих хізбутівців: приходять, роблять обшук, знаходять літературу і все – ти терорист. А те, що представників заборонених організацій приймають у Кремлі, – це нормальне явище. З приводу запобігання терактам ми всі пам'ятаємо події в Керчі, і чим закінчилося там – теж пам'ятаємо. Ну а щодо іноземних агентів – так можна кожного кримчанина зробити «агентом», якщо він згадує життя за України», – зазначив громадський діяч.

Активіст Павло Степанченко розповів, що ФСБ у Криму використовують для придушення інакодумства на півострові.

«Ставлення до органів у старшого покоління позитивне, а люди до 40 років думають інакше: коли чують про затримання, арешти та «розкриті» справи, розуміють, що відбувається беззаконня. Все частіше звинувачують в екстремізмі й тероризмі релігійних громадян і журналістів. Наприклад, справа журналіста Владислава Єсипенка, якого під тортурами змусили зізнатися у «злочині». Всім відомі відкриті всьому світу 40 гігабайт відео тортур у СІЗО (у колоніях на території Росії – ред.). Тепер можна уявити, що відбувається у підвалах ФСБ, де немає відеофіксації, громадського контролю, адвоката. Для мене зустріч із ФСБ залишила відбиток на все життя, я сам відчув весь жах, коли катували струмом і вибивали явку з повинною. Такі речі забути не можна. Тому, коли повідомляють про затримання та «зізнання» у тероризмі журналіста, вірянина чи активіста – такі справи треба розглядати під громадським мікроскопом. Терористичний акт у Керченському політехнічному коледжі показав прорахунки спецслужби ФСБ, коли сталося масове вбивство. Цей показовий випадок звів нанівець усі успіхи ФСБ, гарну статистику, показавши сутність ФСБ у використанні цієї спецслужби у зачистці неугодних нинішньому режиму. Привітання пана Аксьонова з цього приводу зрозумілі та обґрунтовані – з ФСБ треба дружити: як казав сам Аксьонов, недоторканних немає. Адже ми живемо за такого режиму, де не можна зарікатися від суми та від в'язниці», – розповів Степанченко.

Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова висловила думку, що кримчани не надто вірять в екстремізм і тероризм у Криму, але не сумніваються в наявності розвиненої корупції.

«На мій погляд, чим більше виділяють грошей із Москви російським спецслужбам у Криму, тим частіше ми чуємо новини про «екстремізм» і «тероризм». Лише далекі від цього кримчани вірять цим новинам. А для тих, хто розуміє, що відбувається – ясно, що не нормально, коли заарештовують вірян-багатодітних батьків, годувальників своїх сімей, які не вчинили жодних злочинів. На відміну від «терористів» корупціонери в Криму – справжні. Тому коли їх затримує ФСБ, ніхто не дивується. Дивуються, чому їх так багато у владі на високих посадах», – поділилася своїми спостереженнями активістка.

Прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі Фату Бенсуда у грудні 2020 року звітувала про завершення попереднього вивчення ситуації в Україні в контексті анексії Криму та війни на Донбасі. Бенсуда вказала на такі порушення статуту МКС у Криму, як жорстоке поводження, примусовий призов до збройних сил Росії, порушення права на судочинство, переміщення населення Росії в Крим, захоплення громадського майна, утиски й залякування кримських татар, у тому числі заборона Меджлісу. Російська влада відкидає юрисдикцію міжнародних інстанцій у цих питаннях.

В Україні відкрили близько 400 кримінальних проваджень про порушення прав людини в Криму, майже сто з яких – за фактами порушень законів і звичаїв війни, повідомила у жовтні 2021 року генеральний прокурор України Ірина Венедіктова. Вона зазначила, що в Офісі генерального прокурора розпочала роботу Міжнародна рада експертів з питань злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту.