Посуха, суперечливі підсумки туристичного сезону, масове вбивство, велике будівництво, затримання та обшуки, екологічна катастрофа в Армянську та бунт підприємців у Севастополі ‒ така картина 2018 року в Криму. За головними подіями на півострові стежили журналісти телепроекту Крим.Реалії.
У квітні нинішня влада Криму відкрила міжнародний аеропорт «Кримська хвиля» в Сімферополі. На його будівництво витратили півмільярда доларів. Аеропорт обслуговує лише російські авіарейси, хоча і їм, згідно з нормами міжнародного права, літати сюди заборонено.
Будівля аеропорту схожа на застиглу морську хвилю. Будівельники пишаються цим проектом, Путіна особисто переконували, що багато його деталей ‒ унікальні. Українські ж архітектори нічого грандіозного в терміналі не побачили. Кажуть, що його вартість ‒ середня ринкова. А «унікальні форми» називають стандартом сучасної архітектури.
Проект аеропорту замовили в дочки південнокорейської компанії Samsung, ‒ SAMOO. Цей архітектурний підрозділ має 20-річний досвід проектування аеропортів. На сайті виставлені їхні розробки в усьому світі, але Сімферопольського аеропорту серед них немає.
Старий аеропорт закрили ‒ він нібито не витримував навантаження. Тепер там розташований автовокзал.
Влітку 2018 року підприємці Севастополя відкрито виступили проти місцевих чиновників.
Ставленики Москви «віджимають» у севастопольців бізнес ‒ із таким гаслом підприємці вийшли на мітинг. На площі Нахімова зібралося близько чотирьох сотень осіб ‒ і великі бізнесмени, і дрібні торговці. Серед організаторів мітингу був і голова Союзу підприємців Севастополя Марат Тюнін ‒ йому належали два торгові намети, але взимку вони просто зникли з вулиць Севастополя. Їх нишком прибрали вночі ‒ за наказом місцевої влади, вважає бізнесмен.
Руки російських чиновників дотяглися й до великих підприємств. На мітинг прийшов директор Інкерманського заводу вин Сергій Лебедєв. Він розповів, що через невизначеність в Інкермані минулого року вперше не посадили виноград.
На мітинг прийшли й севастопольці, які незадоволені закриттям найбільшого в місті торгового центру «Мусон». Через це півтори тисячі людей залишилися без роботи.
В утисках підприємців жителі звинуватили російського губернатора міста Дмитра Овсянникова. Севастопольці вважають, що він особисто керував переділом бізнесу в місті.
У спекотні літні дні північ Криму страждала від посухи. Дощів тут не було, а урожай майже весь вигорів. Після анексії Крим залишився без дніпровської води, тому нинішній владі півострова довелося використовувати воду з недоторканних запасів.
Тайганське водосховище зовсім обміліло. Від містка, з якого колись рибалили місцеві, до води ‒ з півкілометра сухого дна. Воду відкачали на схід півострова. Феодосія та Керч забезпечуються тепер із Білогірського водосховища. А до 2014 року ці водойми майже не використовували.
Серпень 2018 року відзначився екологічною катастрофою в Армянську, від якої постраждали тисячі людей.
Влітку жителі розповідали про зелений наліт, який побачили на дахах будинків, парканах і на рослинах. Вони відзняли сіру хмару над Армянськом, від якої, ймовірно, і з'явився слиз. Про перші ознаки забруднення в соцмережах почали говорити ще 17 серпня, а в повній мірі «кислотне» повітря люди відчули 24 серпня.
Місцеві жителі припускали, що на заводі «Кримський Титан» стався викид невідомої речовини. Підприємство заперечувало причетність до забруднення повітря, експерти ж переконані, що іржа, маслянистий наліт ‒ результат реакції з сірчаною кислотою.
«Сірчана кислота має унікальну властивість ‒ вона швидко поглинає воду з повітря. І органічні речовини вона спікає. Це через те, що поглинається вода», ‒ пояснює еколог Маргарита Литвиненко.
Підозри жителів Армянська підтвердилися ‒ причиною забруднення повітря стали хімічні випаровування з відстійника місцевого заводу
Через тиждень стали відомі результати експертиз і перевірок ‒ що за хмара накрила північ Криму. Підозри жителів Армянська підтвердилися ‒ причиною забруднення повітря стали хімічні випаровування з відстійника місцевого заводу.
Експерти відзначають, що в озері-відстійнику, де мали розбавлятися відходи хімічного виробництва, не вистачає води.
Місцеві жителі досі скаржаться на брудне повітря.
За літній сезон більш ніж шість мільйонів туристів відпочили в Криму, повідомила російська влада. Нібито встановлений рекорд ‒ стільки курортників навіть в українські часи не приїжджали.
За спостереженнями Крим.Реалії, в Ялту приїжджали переважно туристи з Москви, вони відвідують Крим не вперше, кажуть, що звикли. Відпочинок у чотирьох-п'ятизіркових ялтинських готелях обирають туристи з достатком, вищим за середній.
У Судаку відпочивають скромніше ‒ бюджетники. Місцеві підприємці, які здають житло в оренду, розповідають, що кількість туристів цього літа майже зрівнялася з українськими часами, але через високі ціни відпочивальники приїжджають ненадовго.
Жителям Нового Світу такі туристи не до душі, упереджене ставлення помічають і самі приїжджі.
«Всім посміхаємося, але народ чомусь злий тут, чесно. Я багато де побувала, але саме в Новому Світі населення якесь жорстке. Треба до нас м'якше ставитися, ми непогані гроші сюди привозимо», ‒ говорить Світлана з Тюмені. Вони з чоловіком відзначають, що відпочинок у Криму ‒ дорогий, за ті ж гроші можна відпочити в Туреччині.
А ось продавці екскурсій в Алушті все не можуть визначитися, коли ж туристів було більше ‒ при Україні чи після анексії. Кількість туристів ‒ одвічна тема для суперечок місцевих підприємців.
Жовтень 2018 року ‒ перше в історії Криму масове вбивство ‒ в Керченському політехнічному коледжі.
Офіційна версія події ‒ студент 4 курсу, 18-річний Владислав Росляков застрелив 20 осіб, студентів і педагогів, і загинув сам. На відео з місця подій видно, що на хлопцеві були чорні штани, біла футболка з написом «ненависть» і рушниця наперевіс. Він був одягнений майже як Ерік Харріс ‒ американський підліток, який із другом Діланом Кліболдом 1999 року розстріляв 13 студентів школи Колумбайн у штаті Колорадо.
У керченському коледжі Росляков відтворив дії Харріса та Кліболда. Як і американські підлітки, він заклав вибухівку в їдальні, а потім ходив коридорами та аудиторіями і стріляв у студентів. Тіло Рослякова, як і тіла стрільців школи Колумбайн, знайшли в бібліотеці ‒ він застрелив себе пострілом у підборіддя. Однак кримчанин «перевершив» тих, із кого, очевидно, брав приклад, за кількістю жертв. Бомба Харріса та Кліболда не спрацювала, вибухівка Рослякова подіяла, в результаті трагедії загинула 21 людина.
Зі свідчень однокурсників і знайомих зрозуміло одне ‒ з хлопцем мало спілкувалися і погано його знали.
2018 року кількість кримських татар, затриманих після анексії за підозрою в тероризмі, зросла до 28 осіб.
У грудні підконтрольний Росії кримський суд виніс рішення щодо чотирьох кримських татар. Одного з них засудили до 17 років колонії суворого режиму. Затриманих звинувачують у причетності до ісламської організації «Хізб ут-Тахрір», яка легально працює в Україні, але в Росії заборонена як «терористична».
За повідомленнями російського Кримстату, після анексії до Криму переїхали більше ніж 260 тисяч людей, в основному росіяни. Переселенці тепер складають більш ніж 10 відсотків жителів півострова, скільки серед них силовиків ‒ статистика не розголошує. Експерти припускають, що загальна кількість російських силовиків у Криму з сім'ями ‒ до 60 тисяч осіб.
Обшуками у будинках кримських татар керують саме ті, кого прислали до Криму з Росії. Всі обшуки виглядають майже однаково: в будинку працює ФСБ, машини ДАІ перекривають дорогу, поліцейський патруль оточує територію, а ОМОН стежить за присутніми.
Експерти та спостерігачі вважають, мета силових структур ‒ залякати кримськотатарський народ.
