Володимир Зеленський в останню хвилину 2018 року заявив, що йде в президенти. Поки не розвіяв сподівання своїх симпатиків і Святослав Вакарчук. Обидва артисти увірвались у політичний простір України ще на початку року. Ближче до кінця року в публічну політику повернувсяя Віктор Медведчук. Тоді як Надія Савченко опинилася в СІЗО. 2018-го в Україні вперше оголосили воєнний стан, привітання «Слава Україні!» стало офіційним, а представники кількох гілок українського православ’я провели Об’єднавчий собор і утворили помісну Православну церкву України.
Радіо Свобода пропонує докладніше пригадати політичну хронологію року, що минув.
Реінтеграція Донбасу
18 січня Верховна Рада України ухвалила закон про реінтеграцію Донбасу. У документі йдеться про особливості державної політики щодо тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях.
Серед іншого, закон містить пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону.
Депортація Міхеїла Саакашвілі
3 березня сталися сутички між поліцією та мешканцями наметового містечка під Верховною Радою. За версією Міністерства внутрішніх справ. првоохоронці там проводили слідчі дії. Народний депутат Семен Семенченко назвав такі дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».
У поліції тоді повідомили, що затримали 50 людей. Керівник секретаріату офісу омбудсмена Богдан Крикливенко заявив, що тоді було затримано 112 людей.
16 січня під час розгляду так званого законопроекту про реінтеграцію Донбасу знову відбулися сутички активістів наметового містечка з поліцейськими. За даними Червоного хреста, постраждали близько 20 людей.
12 лютого у ресторані в центрі Києва затримали екс-президента Грузії, лідера «Руху нових сил» Міхеїла Саакашвілі, повідомив його соратник, колишній заступник генерального прокурора України Давид Сакварелідзе.
Пізніше, у Державній прикордонній службі заявили, що Саакашвілі повернули до країни, звідки він «прибув, порушуючи українське законодавство». Тобто йшлося про «прорив» Саакашвілі та його соратниками українсько-польського кордону наприкінці 2017 року.
Обвинувачення Надії Савченко
22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Надії Савченко.
Їй інкримінують злочини, передбачені статтями:
- «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади»;
- «готування до злочину, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією»;
- «посягання на життя державного чи громадського діяча»;
- «терористичний акт»;
- «створення терористичної групи чи терористичної організації»;
- «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».
За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям.
Савченко заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію». Рубан усі звинувачення відкидає.
Нині правоохоронці завершили розслідування провадження. Сторони знайомляться з матеріалами справи.
Розбірки між ГПУ, НАБУ та САП
26 березня генпрокурор Юрій Луценко офіційно підтвердив, що Генеральна прокуратура України та Національне антикорупційне бюро України проводили слідчі дії щодо очільника Спеціальної антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, і прослуховували приміщення його кабінету.
30 березня – Луценко попросив Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів розглянути питання про зняття з посади Холодницького «за дисциплінарний проступок».
Очільник САП висловив переконання, що – це «цілеспрямована політична акція». Нині Назар Холодницький лишається на своїй посаді.
Видворення російських дипломатів
26 березня президент України Петро Порошенко оголосив про рішення видворити 13 російських дипломатів як частину спільної реакції країн світу на події з отруєнням на території Великої Британії родини Скрипалів та інших людей.
Європейські країни та США в цей же день оголосили про рішення вислати десятки російських дипломатів у відповідь на отруєння у Британії колишнього шпигуна Сергія Скрипаля і його дочки Юлії.
Створення Антикорупційного суду
7 червня Верховна Рада України ухвалила закон про Вищий антикорупційний суд. 21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.
Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачав закон «Про судоустрій і статус суддів, ухвалений ще 2016 року». Цей закон дає 12 місяців на утворення суду з дня набрання чинності спеціальним законом (до 14 червня 2019 року – ред.) Суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше 35 його суддів, у тому числі 10 суддів Апеляційної палати.
Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, це було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом. Західні партнери привітали схвалення закону про Вищий антикорупційний суд, але закликали Верховну Раду внести зміни, які б дозволяли цьому суду розглядати апеляції у поточних справах.
Слава Україні!
24 серпня вітання «Слава Україні!» вперше офіційно використали на параді з нагоди Дня Незалежності в Києві.
Раніше військове вітання в українській армії звучало «Здрастуйте, товариші!», а відповідь – «Бажаємо здоров’я!»
4 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про внесення відповідних змін до статутів Збройних сил України.
Вітання «Слава Україні!» поширюється і на Національну поліцію.
Доступ ГПУ до телефонів журналістів
27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону керівника програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталі Седлецької та журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських.
Йдеться про надання доступу до дзвінків та смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.
Седлецька разом з низкою інших журналістів проходить свідком у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артемом Ситником.
Як наголошує Радіо Свобода, за цей час редакція «Схем» здійснила та оприлюднила низку розслідувань про українських високопосадовців, включно з діяльністю генерального прокурора України.
У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів журналісток.
Нова Центральна виборча комісія
20 вересня Верховна Рада затвердила новий склад Центральної виборчої комісії України. Депутати підтримали всі 14 кандидатур, які поставив на голосування голова Верховної Ради Андрій Парубій.
Протягом чотирьох років Верховна Рада не могла домовитися про призначення нових членів ЦВК, при тому, що фракції визначилися зі своїми кандидатами ще 2016-го року.
Розблокувати процес оновлення складу ЦВК дозволило збільшення кількості членів комісії – з 15 до 17 осіб.
Напади на активістів, загибель Гандзюк
3 жовтня про 53 напади на активістів в Україні від початку року повідомила «Коаліції на захист громадянського суспільства». Йдеться про побиття, обливання кислотою, вандалізм та навіть убивства.
Від насильства потерпають антикорупційні активісти, екоактивісти, борці із незаконною забудовою, ЛГБТ-активісти та феміністки, проукраїнські активісти на півдні та сході України, а також ліві та анархісти, заявляють правозахисники.
Попри те, що поліція наполягає на успішності розслідування більшості гучних нападів, правозахисні організації наголошують на гальмуванні розслідування окремих випадків на місцях.
4 листопада про смерть Катерини Гандзюк повідомили її друзі. Відому херсонську громадську діячку, виконувачку обов’язків керуючого справами Херсонської міськради Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей.
80 громадських організацій підписали заяву з вимогою відправити у відставку керівництво херсонської поліції, а також генерального прокурора України Юрія Луценка і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Меркель відвідала Київ
1 листопада до України з одноденним візитом завітала канцлер Німеччини Анґела Меркель.
В програмі її візиту була зустріч з президентом України Петром Порошенком, прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
За словами Петра Порошенка, тема припинення російської агресії була однією з провідних під час переговорів. Очільники двох країн засудили обстріли на Донбасі. Вони також обговорили ситуацію в Азовському та Чорному морях.
Обговорювали Меркель і Порошенко також питання енергетичної безпеки та напрямки стимулювання німецьких інвестицій в економіку України.
Псевдовідставка Луценка
6 листопада генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що подає на розгляд президента Петра Порошенка та парламенту заяву про свою відставку. Про це він заявив, виступаючи у Верховній Раді, куди його викликали на доповідь щодо розслідування нападу на Катерину Гандзюк та інших активістів керівників силових відомств.
Спікер Андрій Парубій поставив питання про відставку Луценка на рейтингове (сигнальне) голосування. Воно здобуло підтримку лише 38 депутатів за необхідних 226. Водночас, перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що владна коаліція не підтримає відставку генпрокурора.
«Євробляхи»
8 листопада Верховна Рада ухвалила закони №8487 та №8488, нібито покликані полегшити розмитнення ввезених з-за кордону автомобілів і водночас зменшити кількість машин на єврономерах в Україні. Зокрема для власників «євроблях» передбачили пільговий період для оформлення із знижкою у 50%.
Згідно з ухваленим документом, базові ставки акцизного податку встановлені таким чином: для авто з бензиновим двигуном – 50 євро, для авто на дизелі – 75 євро. При цьому розмір акцизу буде дорівнювати базовій ставці, помноженій на коефіцієнт двигуна і коефіцієнт віку.
Утім так звані «євробляхери» наполягають на тому, що депутати, розглядаючи законопроекти, не проголосували за поправку, на якій наполягали громадська організація «Авто Євро Сила». Голова ГО Олег Ярошевич виклав у Facebook відеозапис, де він на знак проесту спалює автомобіль Land Rover.
У організації «Авто Євро Сила» стверджують, що основними методами захисту водіїв, яких в народі називають «євробляхерами», є просування закону, що забезпечить доступне розмитнення.
Найбільш відомим методом досягнення задекларованої «Авто Євро Силою» мети є організація акцій протесту. Лише протягом 2018 року у Києві відбулося 5 таких акцій.
Поверення Медведчука
22 листопада про повернення Віктора Медведчука у публічну українську політику як системного гравця вказує розслідування програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).
У ньому йдеться про зустрічі проросійського політика та українського президента. «Схеми» зафільмували приїзд кортежу Віктора Медведчука безпосередньо додому до президента Петра Порошенка.
У прес-службі Адміністрації Президента наполягають: Порошенко із Медведчуком зустрічаються тільки з приводу звільнення полонених.
Тими часом Віктор Медведчук взяв під контроль інформаційні телеканали «112 Україна» та «NewsOne»; увійшов до партії Вадима Рабіновича «За життя» і став головою її політради; скоординував об‘єднавчий процес проросійських політсил, які нещодавно висунули кандидатуру Юрія Бойка для участі в президентських виборах.
Оточення Медведчука за згоди Росії та України отримує привілейоване становище на ринку нафтопродуктів та скрапленого газу, йдеться в розслідуванні.
А особисто Віктор Медведчук, кум президента Росії Володимира Путіна, збирається балотуватися до Верховної Ради України. Він виступає за нову Конституцію, яка б закріпила федералізацію країни, перехід до парламентської республіки та новий статус Донбасу.
Кінець «дружби» з Росією
6 грудня Верховна Рада підтримала рішення про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство (Великий договір) між Україною та Росією. Він втратить чинність 1 квітня 2019 року.
Договір закріплював принципи стратегічного партнерства у двосторонніх відносинах країн, держави також офіційно визнавали кордони одна одної.
Документ був укладений на термін у десять років – у 2008 році його дію було автоматично продовжено. Щоб припинити дію договору, Україна має офіційно сповістити Росію не пізніше ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду – тобто до жовтня 2018 року. МЗС України зробило це у вересні.
Створення Православної церкви України
15 грудня у Києві в Софійському соборі відбувся Об'єднавчий собор зі створення єдиної української помісної православної церкви, який обрав її предстоятелем митрополита Епіфанія.
Патріарх Варфоломій запросив його до Стамбула для отримання томосу. Візит глави Православної церкви України (ПЦУ) митрополита Епіфанія запланований на 6 січня.
Українці об’єднання православної церкви назвали головною внутрішньополітичною подією 2018 року. Про це говорять результати опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва і Центру Разумкова.
20 грудня у Верховній Раді ухвалили законопроект №5309 про внесення змін до закону «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій, які входять до структури релігійної організації, керівний центр якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала частину території України.
Згідно з цим рішенням, Українська православна церква (московського патріархату), як підпорядкованая Росії, повинна називатися «Російська православна церква в Україні».
Воєнний стан
26 грудня завершилася дія воєнного стану в 10 областях України. Воєнний стан був запроваджений у регіонах, що межують із Росією і контрольованими нею територіями України і Молдови.
Воєнний стан був запроваджений з 26 листопада 2018 року терміном на 30 діб.
25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі з 24 моряками. Внаслідок цього зіткнення Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про запровадження воєнного стану терміном на 2 місяці. Наступного дня рішення було змінено: парламент проголосував за воєнний стан на 1 місяць.
Говорячи про результати воєнного стану для оборонної сфери, президент Петро Порошеко заявив, що військове керівництво змогло здійснити «низку комплексних заходів від стратегічного до тактичного рівня», деякі з яких були б неможливі без запровадження воєнного стану. Водночас він згадав про виявлення «низки недоліків» у системі військового управління, які планує обговорити на закритій частині засідання РНБО.
Зеленський, Вакарчук та похід у президенти
26 грудня керівника студії «Квартал 95» Володимира Зеленського назвали фаворитом президентських перегонів. Такий висновок випливає з результатів всеукраїнського опитування «Суспільно-політична та електоральна ситуація в першій половині листопада 2018 року», яке провів Інститут соціальних технологій «Соціополіс». За цим опитуванням, політик Володимир Зеленський обійшов навіть Юлію Тимошенко.
У другому турі виборів, ймовірність якого соціологи називають дуже високою, Володимир Зеленський перемагає усіх потенційних суперників включно із Юлією Тимошенко, свідчать результати дослідження. Найбільший відрив – від Петра Порошенка (майже 20%), найменший – від Юлії Тимошенко (близько 4%).
Володимира Зеленського і Святослава Вакарчука соціологи почали включати у опитування щодо президентських виборів ще від початку року. Утім від весни 2018-го рейтинги Зеленського зростали, тоді як рейтинги Вакарчува зменшувалися. Обдидва протягом цього часу утримували інтригу і не давали однозначних відповідей на запитання щодо їхніх намірів йтим у політику та балотуватися на президента.
31 грудня Володимир Зеленський заявив, що візьме участь у наступних виборах президента України. Про це він сказав під час трансляції новорічного ефіру програми «Вечірній квартал». За словами Зеленського, він вирішив «спробувати самому щось змінити в Україні».
Тим часом Святослав Вакарчук також так і не зробив однозначної заявиві про свою участь у виборах президента Українии 2019 року.
Соціологи відзначають, що включення відомих осіб до президентських рейтингів, також може бути використано з метою спланованого відтягування рейтингів у більш популярних конкурентів. Однак з іншого боку, це може бути не лише піар-технологія, але й свідчення про реальне бажання українців бачити нові обличчя у політиці.
