Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі 11 грудня повідомив про завершення попереднього вивчення подій в Україні, що пов'язані з міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та анексією Криму.
Прокурор МКС Фату Бенсуда заявила, що на цей час існують вагомі підстави вважати, що широкий діапазон діянь, скоєних в контексті ситуації в Україні, становлять воєнні злочини та злочини проти людяності в межах юрисдикції Міжнародного кримінального суду.
Що означає заява Міжнародного кримінального суду для України? Скільки часу може тривати розслідування, і коли можуть з'явитися перші рішення суду по суті? Хто може опинитися на лаві підсудних, та яка перспектива того, що серед підозрюваних осіб опиниться особисто російський президент Володимир Путін?
Щоб відповісти на ці запитання максимально зрозуміло, Радіо Свобода звернулося до Бориса Бабіна, доктора юридичних наук, експредставника президента в АР Крим та Володимира Василенка, доктора юридичних наук, судді Міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії (2002-2005 роки), представника України в Раді ООН з прав людини (2005-2010 роки), посла України.
Що таке Міжнародний кримінальний суд і кого там судять?
Міжнародний кримінальний суд (МКС) – це відносно молода судова інстанція. Суд працює з 2002 року і розташовується у Гаазі. Не варто його плутати з Міжнародним судом ООН, котрий також працює у Гаазі.
МКС розглядає справи, винятково, про злочини геноциду, агресії, воєнні злочини та злочини проти людяності, котрі були вчинені фізичними особами. Тобто на лаві підсудних не може опинитися держава, як така (наприклад, Росія), а лише конкретні особи.
У даній ситуації це може бути політичне або військове керівництво Російської Федерації, яке віддавало злочинні накази щодо України, або ж виконавці цих наказів. Встановлення їхніх імен та обставин злочинів – це та робота, яку ще належить зробити у майбутньому.
МКС нікого не покарав?
Головна новина, станом на цей час, полягає у тому, що МКС завершив ознайомлення з матеріалами справ які, починаючи з 2014 року Міжнародний суд у Гаазі отримував від України, зокрема від офісу генерального прокурора та від низки неурядових організацій, котрі фіксували воєнні злочини та злочини проти людяності на окупованих Росією територіях України. А далі має розпочатися слідство.
«Якщо перекладати буквально, на загально зрозумілу мову, то тепер мають порушити кримінальну справу. Україна протягом тривалого часу надсилала матеріали до МКС, тамтешні прокурори це досліджували і тепер сказали: добре, можливо, тут є склад злочину. Тепер канцелярія прокурора має звернутися до Міжнародного кримінального суду і запросити дозвіл на провадження», – пояснює Борис Бабін.
Уявімо, що прокурор отримав дозвіл на провадження
Далі прокурор МКС повинен провести своє власне розслідування, використовуючи як існуючі матеріали, так і нові, що він має право одержати від української сторони, зробивши відповідні запити. Цілком ймовірно, що представники суду можуть відвідати України для збору додаткової інформації.
Після того, як прокурор МКС завершить своє власне розслідування і підготує свій власний правовий висновок, будуть сформовані звинувачення проти конкретних осіб.
Коли будуть готові усі звинувачувальні акти, стосовно осіб, котрі фігурують у злочинах, суд надішле цим особам повідомлення і запросить їх з'явитися у Гаагу для давання свідчень.
Якщо особа, котрій пред’явили підозру у вчиненні злочинів не з’являється до Гааги, то прокурор суду видає ордер на її арешт. За таких умов у дію вступає механізм співпраці держав-членів суду, залучаються міжнародні правові організації, зокрема і такі як Інтерпол.
Загалом, це складна та багаторівнева процедура, котра триватиме роками, кажуть експерти.
Є хоч приблизне уявлення скільки це може тривати?
Дуже приблизне. Наприклад, Володимир Василенко каже, що розгляд справи може тривати і 5, і 10 років. А Борис Бабін озвучує більш оптимістичний прогноз. За його словами, з моменту початку провадження і до винесення перших рішень по суті може знадобитися від 3 до 5 років, але потім ще буде апеляція. Одним словом, швидких рішень не буде.
Повернімося до підозрюваних. Мало віриться, що люди, які скоювали воєнні злочини на сході України та у Криму добровільно з'являться до суду...
Дуже малоймовірно. Низка підозрюваних може перебувати на окупованих територія України або в Росії. Навряд чи Росія погодиться видавати їх Гаазі. Але оскільки такі особи будуть у міжнародному розшуку, то їх можна буде затримувати під час перетину кордонів, якщо вони подорожуватимуть. Це один з варіантів. Безумовно, низка арештів будуть заочними, кажуть експерти.
«Росія, ймовірно, добровільно, нікого не видасть, але ж ідеться про тисячі осіб. Уявіть собі усіх військових керівників Криму. Вони ж не будуть тихенько сидіти, як миші під віниками ще 20-30 років в Криму. Ну це смішно. Когось десь обов'язково виявлять і дістануть. Хтось, взагалі, знаходиться на підконтрольній Україні території, когось ще виявлять. На лаві підсудних хтось обов'язково опиниться, якщо не одразу, то згодом», – говорить Бабін.
Путін може опинитися на лаві підсудних?
Цілком можливо, каже Володимир Василенко.
«Матеріалів більш ніж достатньо, щоб висунути підозру про вчинення злочину Путіну як головнокомандуючому збройних сил Російської Федерації. Навряд чи знайдуться докази, що він віддавав якісь накази чи безпосередньо вчиняв злочини, але можна довести, що він не вжив жодних заходів для припинення чи недопущення вчинення воєнних злочинів, що за міжнародним правом також вважається злочином», – пояснює Володимир Василенко.
Але, все не так однозначно.
Допоки Володимир Путін є президентом, сценарій його арешту дуже малоймовірний, якщо не фантастичний, говорять експерти, опитані Радіо Свобода, оскільки російський президент, як і будь-який глава держави, має імунітет.
Коли ж президентські повноваження Путіна закінчаться, до цієї розмови можна буде повернутися більш предметно, кажуть експерти.
«З главами держав усе складно. Наразі є питання конфлікту двох міжнародних порядків. Зокрема, президент Судану, мандрував собі Африкою і африканські країни казали: вибачте, ми не можемо видати бо це імунітет глави держави. Але якщо це не глава держави, а якийсь чиновник, чи генерал, то видача буде, стовідсотково, в Гаагу», – говорить Борис Бабін.
Кого ще можуть покарати за злочини, скоєні під час збройної агресії Росії?
Як ми вже сказали, Міжнародний кримінальний суд розглядає справи про злочини геноциду, агресії, воєнні злочини та злочини проти людяності, котрі були вчинені фізичними особами, а не державою загалом.
Юрисдикції Міжнародного суду підлягають особи, які займають вищі посади в системі органів державної влади та управління. Це головнокомандуючі, міністри оборони, їхні заступники, командуючі арміями та підрозділами тощо.
Ще один важливий момент: відповідно до статуту і практики суду, МКС визнає свою юрисдикцію щодо осіб, які вчинили злочин лише в тих випадках коли держава, громадяни якої чинили злочини, не бажає їх покарати або немає можливості їх покарати.
«Якщо, умовно, в Росії притягнуть до відповідальності тих осіб, що фігуруватимуть в звинувачувальних актах МКС, то у Гаазі їх уже не судитимуть. Принцип такий: якщо карає власна держава, то МКС не залучається», – каже Володимир Василенко.
Сам факт того, що авторитетна міжнародна судова інстанція, така як Міжнародний кримінальний суд, визнала, що під час збройної агресії Росії проти України могли мати місце воєнні злочини та злочини проти людяності, говорить про, хоч і проміжну, але перемогу України у цій справі, кажуть експерти, опитані Радіо Свобода.
