Спеціально для Крим.Реалії
«Базіка ‒ знахідка для шпигуна!» ‒ такими словами один з читачів Facebook-сторінки газети «Московский комсомолец в Пскове» прокоментував повідомлення про те, що мер цього російського міста Іван Цецерський «ось так просто й несподівано поділився деталями спецоперації в Криму».
Саме так видання подало зниклий пізніше пост мера про те, що глава російського уряду Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) подякував усім псковським десантникам і спецназівцям за «умілі дії навесні 2014 року». Така відвертість виявилася зайвою навіть для Цецерського з Аксеновим, і незабаром була підкоригована. Але мене порадувала не реакція чиновників, а те, як на слова про десантників відреагували звичайні громадяни, журналісти та їхні читачі.
Ми звикли стверджувати, що росіяни вірять своєму телебаченню. І якщо це телебачення разом з Путіним стверджує, що Крим повернувся в рідну гавань ‒ значить так тому й бути. А ті, хто говорить про окупацію півострова, ‒ наклепники Росії. Але виявляється, всі все знають. Всі прекрасно розуміють, що сталася банальна окупація півострова російськими військами, ‒ Аксенов, депутати кримської Верховної Ради, та й саме населення півострова просто були статистами, яких ніхто не питав. Але нічого аморального в цьому не бачать.
Всі розуміють, що сталася банальна окупація півострова російськими військами. Але нічого аморального в цьому не бачать
Меру Пскова дорікають не за подяку окупантам, а за те, що він видав ворогові чергову «військову таємницю» Росії, яку дбайливо берегли її жителі, ‒ таємницю про окупацію. Тому що жителі Росії ‒ всі, від Путіна до Навального, від псковського десантника до московського журналіста, ‒ мають удавати, що сталося те саме «повернення в рідну гавань». І дискутувати можна лише про те, чи було воно чесним, як про це любить розмірковувати влада, чи все ж таки з порушенням міжнародного права, як дозволяють собі стверджувати окремі опозиціонери. Але сказати правду ‒ що на чужу землю прийшли чужі війська ‒ не дозволяє собі ніхто, окрім окремих політичних маргіналів, яких зневажають у Росії.
І ця кругова порука «всеросійської» аморальності, загальнонаціональної брехні на експорт ‒ як зашморг на шиї Росії. Рано чи пізно вона задушить цю країну, яка не обманює сама себе, але вірить, що зможе обдурити всіх інших.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
