Анексований РФ Крим настільки ж важливий для безпеки Росії, як Гренландія для Сполучених Штатів Америки. Так висловився міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Він порівняв анексію українського півострова із ситуацією навколо Гренландії, згадав про проведення незаконного референдуму в Криму і зазначив, що на арктичному острові подібних процесів не відбувається.
Чи коректно проводити паралелі між Кримом і Гренландією? Чому російська влада вкотре наголошує на важливості контролю над окупованим півостровом? І що буде з Гренландією – чи отримають США повний контроль над нею? Докладніше про це – читайте в матеріалі.
Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв про бажання отримати контроль над Гренландією. Вперше ця ідея була висловлена ним у 2019 році під час першого президентського терміну. Трамп стверджує, що Данія, автономною територією якої є Гренландія, не зробила достатньо для її захисту.
Також американський президент наголошує, що стратегічно розташований і багатий на корисні копалини острів є життєво важливим для безпеки США, а також що Сполучені Штати повинні володіти ним, щоб запобігти його окупації Росією або Китаєм.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров при цьому заявив, що немає жодних підтверджень того, що цю автономну територію Данії «захоплять Росія або Китай».
За словами Лаврова, Росія не має стосунку до цього питання, але спостерігає за ним. Він додав, що Москва робитиме висновки «за підсумками розв’язання цієї проблеми».
Оборонне значення Гренландії не є ключовим, вважає військовий експерт, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія–ХХІ» Павло Лакійчук. З одного боку, цей острів розташований близько до траєкторії польоту балістичних ракет, якщо почнеться ядерна війна між США та Росією, зазначає експерт. З іншого боку, Аляска ближче. Саме там розташована американська багатофункціональна протиракетна система Aegis. Для боротьби з російськими підводними човнами – носіями ядерної зброї в регіоні розгорнуто систему SOSUS – мережу підводних акустичних детекторів.
«Гренландія поруч, але насправді це Фареро–Ісландський оборонний рубіж НАТО, так званий, між Фарерськими островами. Ось ще одна, до речі, арктична територія Данії – це Фарерські острови та Ісландія… Тоді потрібно було б до Фарер більше вимог висувати», – каже Павло Лакійчук.
За Дансько–Американською угодою, до розпаду СРСР США розгорнули в Гренландії півтора десятка військових баз. Після закінчення холодної війни США їх закрили, зазначає Лакійчук.
«При бажанні, користуючись тією ж угодою, вони – США – можуть розгорнути хоч 20 баз. Але чомусь Трамп говорить не про це», – вважає Павло Лакійчук.
Основна причина приєднати Гренландію – економічна, упевнений він. Володіння цим островом збільшило б американський сектор в Арктиці. Зараз найбільший – у Росії.
Крим для Росії також має швидше геополітичне, ніж військове значення, стверджує експерт.
«Крим ніколи не був непотоплюваним авіаносцем, ніколи він не був ключовою точкою для дій у Чорному морі. Це легенда, яка пішла ще від вітрильного флоту. Тоді так, роза вітрів, це можна було враховувати. Насправді Крим – це валіза без ручки в Чорному морі з військової точки зору. Навпаки, це загроза, йому постійно загрожують. А становити загрозу Крим міг після 2014 року тільки для України», – стверджує Павло Лакійчук.
Анексувавши Крим у 2014 році, Росія розширила свою економічну зону в Чорному морі.
«Фактично Росія стає другою державою за володінням, де–факто, підводним шельфом у Чорному морі після Туреччини», – зазначив Павло Лакійчук.
Найнебезпечніше для України в бажанні США приєднати Гренландію – політичні наслідки в оцінці російських дій у Криму, каже Лакійчук.
«Лавров та іже з ним, коли говорять про паралелі між Кримом і Гренландією, таким чином діями Трампа намагаються легалізувати анексію, окупацію Криму Російською Федерацією», – зазначив Лакійчук.
Кейси Криму та Гренландії схожі лише частково, вважає кандидат політичних наук і професор Національного авіаційного університету Максим Ялі.
«Враховуючи, скажімо так, уже підсумки саміту в Давосі, де обговорювалися ці питання, є і значні відмінності… Трамп офіційно заявляв, що, на відміну від Росії у 2014 році, застосовувати військову силу для окупації та анексії Гренландії він не збирається… У випадку з Кримом тут варто нагадати, що Росія порушила міжнародне право», – наголосив Максим Ялі.
Важливий момент, каже політолог, полягає в тому, що США, на відміну від Росії, – демократична держава. Там побудована система стримувань і противаг, і для військової кампанії необхідне схвалення Сенату. А підтримки такої ініціативи в американському суспільстві немає, зазначає Ялі.
«Якщо ми подивимося на американські соцопитування, а я їх дивився, щодо Гренландії, то там немає підтримки. Не те щоб хоча б якась абсолютна більшість американців – загалом проти навіть купівлі Гренландії, не кажучи вже про військову операцію. І це стосується не тільки демократів, де, так би мовити, 90% виступає проти. Навіть серед республіканської аудиторії, серед республіканських виборців, там не підтримують навіть купівлю Гренландії, не кажучи вже про будь–яку військову операцію», – розповів Максим Ялі.
До того ж у листопаді цього року в США відбудуться вибори до Палати представників. А Дональд Трамп уже неодноразово заявляв, що якщо республіканці їх програють, то демократи обов’язково оголосять йому імпічмент, каже політолог. Тому, прогнозує Ялі, Трамп не піде на непопулярний і ризикований крок.
«Особливості цієї угоди невідомі навіть уряду Гренландії. Трамп усе ж враховує такі ризики, тому що іноді здається, що він нікого не слухає і видає те, що у нього є в намірах», – каже Максим Ялі.
Щодо Криму Ялі пропонує бути реалістами: якщо ситуація з Гренландією поки не вийшла за межі міжнародного права, то відновити його щодо Криму в короткостроковій перспективі не вдасться.
«Ми зараз живемо в новій геополітичній реальності, де міжнародне право не існує. А військової компоненти, на превеликий жаль, ми це вже розуміємо, і навіть президент Зеленський це визнав, у нас, на жаль, недостатньо сил і підтримки наших союзників для того, щоб повернути військовим шляхом цю територію», – вважає Максим Ялі.
Як заявив Дональд Трамп на форумі в Давосі, вже «сформовано рамки для майбутньої угоди щодо Гренландії та, фактично, щодо всього Арктичного регіону».
Він не розкрив деталей, проте пізніше ЗМІ повідомили, що Данія може надати США суверенітет над невеликими ділянками Гренландії для будівництва американських військових баз.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен заявив, що ці слова Трампа є «позитивним сигналом», попри те що він не відмовився від прагнення приєднати острів до США.
Щодо Криму ж жодних домовленостей немає. Мирна угода, до якої намагаються зараз дійти за посередництва Трампа, каже Ялі, по суті є вимогою Росії до України відмовитися від окупованих територій і не повертати їх, включно з Кримом, військовим шляхом. Тому, упевнений експерт, зараз можливий тільки дипломатичний метод. У майбутньому, не виключає Ялі, є шанс на втілення карабаського сценарію, за якого Азербайджан зміг повернути під свій контроль окупований регіон.
