ФЕОДОСІЯ – У підконтрольному Росії міському суді Феодосії завершується судове слідство у кримінальній справі стосовно медсестри, блогера Ірини Данилович, яку звинувачують у зберіганні вибухівки у себе в сумочці. Як заявила суддя Наталія Кулинська, на наступному засіданні очікується допит самої підсудної та перехід сторін у стадію дебатів. Які докази прритримували сторони на завершення процесу, що «забували» свідки у справі, а також як реагував на те, що відбувається, суд, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Жительіку Феодосії Ірину Данилович підозрюють у незаконних діях із вибуховими речовинами або вибуховими пристроями (ч. 1 ст. 222.1 Кримінального кодексу Росії). Повідомлялося, що ФСБ Росії звинуватила її у виготовленні вибухового пристрою з медичними голками.
Ірина Данилович працювала медсестрою та вела сторінку в соцмережах, а також кілька блогерських колонок, присвячених правам медпрацівників і проблемам охорони здоров'я на анексованому Кримському півострові.
«Проконвертував і роздеталізував»
Засідання суду почалося з прохання підсудної змінити зал, бо вона позбавлена можливості нормально бачити та впізнавати свідків, які дають свідчення. У відповідь суд повідомив, що особи цих людей він перевіряє, а інший зал надати не може, тому що їх лише три, інші зайняті. Однак Ірина Данилович повідомила, що свідки спеціально одягають медичні маски, щоб вона не могла побачити їхні обличчя, а перевірка судом їхні особи в цьому ніяк не допоможе.
Після цього для допиту з'явився свідок обвинувачення Данило Самохін. Він був у медичній масці. Самохін заявив, що брав участь як громадський помічник під час проведення кількох оперативно-розшукових заходів щодо Ірини Данилович – був присутній під час огляду її речей, взяття біологічних зразків, а також при огляді змісту її телефонів, що тривав із перервами шість днів. За його словами, запросила його «допомогти» одна з викладачок його вишу, але яка саме – невідомо, бо суд це питання зняв. Нагадаємо, що на минулому засіданні інший свідок відмовився повідомляти прізвище викладача, який його запросив, навіть під загрозою порушення кримінальної справи.
У своїх свідченнях Данило Самохін, який повідомив, що працевлаштований неофіційно, постійно використовував казенні звороти. «О 10 ранку я прибув на задане місце», «були виявлені складові вибухового пристрою» і т.і. Також кілька разів у його промові були помічені специфічні слова, схожі на професійний сленг співробітників силових структур: «усі речі проконвертували» (у значенні «розпакували по конвертах для речових доказів») та «вибухотехнік роздеталізував» (розібрав пристрій на окремі деталі).
Коли Ірина Данилович попросила його зняти маску, щоб вона могла його впізнати, свідок зрушив її на кілька сантиметрів. Підсудна почала вимагати відкрити обличчя, але за свідка заступилася суддя: «Нормально він спустив маску!» – перебила вона підсудну. Після того, як захист наполягав на тому, щоб було видно все обличчя від підборіддя, Ірина Данилович сказала, що раніше цю людину не зустрічала.
На низку питань захисту в суді Данило Самохін відповісти не зміг. При тому, що він досить чітко називав номери кабінетів у двох будинках ФСБ і на різних поверхах, у яких, за його словами, до цього не бував, частина обставин із його пам'яті випала.
В основному це були моменти, пов'язані з виявленням вибухового пристрою. Так, він стверджує, що забув, чи запитував підсудну співробітник ФСБ після того, як виявив предмет, схожий на вибуховий пристрій, чи пропонувалося їй самій розбирати речі під час огляду, а також з якого боку від столу вона перебувала. «Просто у вересні потрапив у ДТП», – пояснив свідок. Також він не міг пригадати, як кріпилася підкладка футляра від окулярів, під якою нібито була вибухова речовина. Суддя до провалів у пам'яті свідка обвинувачення ставилася з розумінням: «Якщо ви не пам'ятаєте, так і скажіть».
«А ви маєте судимість?»
Слідом за Самохіним для допиту було викликано свідка захисту Сулеймана Кадирова. Він розповів, що друзі Ірини Данилович звернулися до нього з підозрами про її зникнення 1 травня, наступного дня він приїхав до її батьків і дізнався, що Данилович не повернулася з роботи. Кілька днів він та інші активісти шукали Ірину в усіх ізоляторах тимчасового тримання та СІЗО. 5 травня він і батько Данілович поїхали у Коктебель і через камери спостереження простежили, що вона дійшла до автобусної зупинки біля автозаправки.
За словами Сулеймана Кадирова, на заправці поставилися з розумінням до його прохання показати відео з камер спостереження. На записі він побачив, що до зупинки під'їхав легковий автомобіль, з якого вийшов чоловік у блакитній сорочці. Він щось сказав Ірині Даниловичу, і вона спокійно сіла в машину. Потім ця людина знову вийшла з машини і стала кудись телефонувати, а журналістка теж вийшла з машини, але її оточили два інші співробітники, не даючи піти. Якоїсь миті під'їхало таксі, водій якого хотів прийти на допомогу дівчині, але чоловік у блакитній сорочці показав йому посвідчення, і він поїхав. Після цього троє чоловіків заломили їй руки, скрутили й закинули в машину.
У представника обвинувачення Юлії Матвєєвої не виникло запитань до свідка. А суддя поставила лише одне запитання: «Ви раніше мали судимість? Якщо так, то за якою статтею?». Захист заявив заперечення на дії головуючого, але отримав зауваження. «Ви своєю роботою займайтеся», – різко заявила суддя.
Битва долучень
Після того, як завершився допит другого свідка, сторона обвинувачення виступила з клопотанням про долучення до матеріалів кримінальної справи документа про відмову в порушенні справи проти співробітників ФСБ за підсумками заяви Ірини Данилович про застосування до неї незаконних методів дізнання й тиску.
Викрадення, утримання, позбавлення волі – немає складу злочину?Ірина Данілович
Ірина Данилович відреагувала на це оплесками та реплікою: «Викрадення, утримання, позбавлення волі – немає складу злочину?» Захист виступив проти долучення з тих причин, що представлений прокурором документ не був засвідчений належним чином і «природа його походження невідома». Незважаючи на це, суд задовольнив клопотання прокуратури.
Захист також заявив клопотання про долучення до матеріалів справи та огляд відео з камери спостереження, про яке розповідав у своїх показах свідок Сулейман Кадиров. Прокурор почала заперечувати, що диск не оформлений належним чином, тому що немає супровідного листа, що автозаправка передає саме цей диск. Однак аргумент «ви щойно копію документа подали без нічого і суд її долучив» поклав край суперечці. Суд долучив диск і запланував вивчити відео на наступному судовому засіданні.
Також захист звернув увагу суду на низку протиріч між показами свідків, які вони дали під час допитів у перебігу процесу та «відмовним» матеріалом щодо співробітників ФСБ. У зв'язку з цим сторона захисту клопотала про винесення судом приватної ухвали на адресу військово-слідчого комітету з вимогою провести додаткову перевірку обставин викрадення Ірини Данилович. Суд ухвалив вирішити це питання у дорадчій кімнаті під час винесення підсумкового рішення у справі.
Наступне засідання суду заплановане на 30 листопада.
Переслідування Ірини Данилович в анексованому Росією Криму є політично вмотивованим. Про це йдеться у спільній заяві українських правозахисних організацій. У заяві правозахисників зазначено, що Данилович співпрацювала з багатьма незалежними ЗМІ, зокрема медіапроєктом «INжир» та ініціативою «Кримський процес», ув'язнена «з політичних мотивів у тимчасово окупованому Криму з квітня 2022 року».
Українські правозахисники вважають, що «реальним мотивом переслідування Ірини Данилович могли стати її коментарі журналістам про об'єктивний стан системи охорони здоров'я на окупованій території та її громадська активність щодо захисту прав медичних працівників у регіоні, висвітлення політично мотивованих процесів, а не вибухівка, нібито знайдена російськими силовиками в її сумочці».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
