Доступність посилання

ТОП новини

Удар по експорту: як встановлювали і обходили блокаду в роки Кримської війни


«Двоголова ворона у Криму». Карикатура у лондонському журналі «Панч», 29 вересня 1855 року. Французький та британський солдати дивляться, як тікає обскубаний російський двоголовий орел. У повному розмірі видно підпис: «Вона сильно отримала! Добий її!»

Нещодавно для українського збіжжя розблокували Чорне море. Попри те, що бойові дії тривають, там створили коридор, по якому пішли суховантажні кораблі з українським збіжжям. Дещо схожа ситуація була всередині ХІХ століття, коли Чорне море теж було ареною бойових дій та блокади під час Кримської чи то Східної війни (1853-1856). Тоді Британія, Франція та Сардинське королівство вступилися за Османську імперію, на яку напала Російська імперія. А головним полем бою став Крим.

Більше про те, як співіснують війна і торгівля, та як це було в роки Кримської війни, «Історична Свобода» говорила з дослідницею економічної історії Тетяною Водотикою.

– Від початку російської агресії в 2014 році виникають такі ситуації, що десь вже йде війна, а десь ще продовжується торгівля. А як взагалі війна і торгівля співіснували в історії?

– Зазвичай там, де війна, торгівля теж є. Історія показує, що блокада і одночасно торгівля, приватирство і зміна прапорів, перехід контролю над важливими морськими шляхами і різноманітні способи налагодження прихованої торгівлі – все це співіснує.

Історія показує, що блокада і торгівля співіснують

Найбільш відома в історії Континентальна блокада (1806-1813), яку запровадив Наполеон проти Великої Британії, не була успішною. Досвід близько двадцяти блокад ХІХ століття показує, що жодна блокада не буває абсолютною. Торгівля так чи інакше буде продовжуватися.

А Кримська війна і досвід блокади чорноморських і не лише чорноморських портів це наочно підтверджує. Досвід цієї війни, досвід блокади і торгівлі в цю війну був потім зафіксований в 1856 році в Паризькій угоді. Наприклад, таке правило, як «нейтральний прапор покриває товари ворога».

Тобто нейтральні держави стали таким собі часто рятівним колом, причому для обох ворогуючих сторін. Тому що зв’язки економічні не відмінити одним рішенням.

Бомбардування Севастополя у 1855 році. Картина Джона Кармайкла, що зберігається у Королівському госпіталі Челсі, Лондон, Велика Британія.
Бомбардування Севастополя у 1855 році. Картина Джона Кармайкла, що зберігається у Королівському госпіталі Челсі, Лондон, Велика Британія.

– Тоді однозначна перевага на морі була у західних союзників. Російський флот був набагато слабший. У Севастополі відомий пам’ятник затопленим кораблям. Їх затопили, щоб закрити вхід у Севастопольську бухту, бо в бою вони не могли протистояти набагато сильнішому флоту союзників.

Маючи превагу на морі, британці і французи намагалися блокувати російську торгівлю?

– Так, намагалися. Кримська війна – це було протистояння суперників на абсолютно різних технологічних рівнях. І взагалі незрозуміло, як Російська імперія збиралася воювати, адже мала все ще вітрильний флот.

Російська імперія мала ще вітрильний флот

І хоча Британія почала встановлювати парові двигуни, гвинти на свої військові кораблі порівняно нещодавно, 5-10 років перед тим, але все рівно це був системний процес.

Якщо говорити, наприклад, про артилерію, то уральські заводи, які виробляли гармати, виконували всього лише до 30 % державних замовлень з браком 60-80%.

Як з такими показниками взагалі можна йти на війну?

– Все ж таки Російська імперія попервах збиралася воювати лише з Османською імперією, яка технічно була ще більш відсталою. А те, що у війну втрутилися Британія і Франція, до певної міри стало несподіванкою для російського імператора Миколи І.

– Правило булінгу: не бий слабшого, а то знайдуться сильніші.

– Десь так і сталося.

– Щодо блокади торгівлі і чому постало це питання. Російська імперія, крім того, що була технологічно відсталою, була залежною від експортних надходжень, зокрема від продажу зерна.

Російська імперія була залежною від експортних надходжень, зокрема від продажу зерна

В різні роки коливався відсоток, але до 35-40%, у деякі роки навіть більше відсотків експорту складало зерно, яке йшло не лише через чорноморські порти, а й через балтійські.

Взагалі балтійський театр бойових дій трохи недооцінений, принаймні українською історіографією. Це зрозуміло. Тому що Балтійське море, балтійські порти – це не українська територія і можна ніби на це не звертати увагу. Але це важливо.

Бомбардування фортеці Свеаборг 9 серпня 1855 року Автор: Джон Кармайкл (Національний морський музей, Грінвіч, Лондон, Велика Британія)
Бомбардування фортеці Свеаборг 9 серпня 1855 року Автор: Джон Кармайкл (Національний морський музей, Грінвіч, Лондон, Велика Британія)

​– Все-таки головною подією Кримської війни була облога Севастополя. Бойові дії на Балтійському морі не мали такої ваги, як облога Севастополя.

– Але на Балтиці теж була блокада, на Білому морі також і навіть морська конфронтація на океанських шляхах.

– Навіть на Камчатці були бойові дії, на Тихому океані.

– Так.

На Балтиці блокаду було організувати складніше. Тому що в Чорному морі достатньо було заблокувати протоки Босфор і Дарданелли. Цю задачу переклали на турецький флот. І цього було достатньо.

Чорному морі достатньо було заблокувати протоки Босфор і Дарданелли

З одного боку, Російська імперія сама не хотіла нічого продавати ворогу. Ще в лютому 1854 року заборонили вивозити хліб, м'ясо, фуражне зерно на ринки ворожих держав. Це сталося раніше, аніж була запроваджена блокада.

З іншого боку, Російська імперія надзвичайно залежна від експорту. Війна – дорога штука, на неї десь потрібно брати гроші й ресурси. Тобто треба було знайти баланс товарів, які можна продати й отримати валютну виручку, кажучи сучасними термінами.

Історикиня Тетяна Водотика
Історикиня Тетяна Водотика

Для обходу блокади два виходи було знайдено.

  • Стали використовувати прапори нейтральний держав.

Саме з часів Кримської війни офіційно закріплено принцип: «нейтральний прапор покриває товари ворога за винятком військової контрабанди». І під прапором, наприклад, Данії вивозили певні товари.

  • Інший шлях – сухопутний – через нейтральні Пруссію та Австрію спокійно відправляли те, що теж важливо, імпортували товари, які були потрібні Російській імперії.
Російська імперія вивозила льон, сало, коноплі

Під час Кримської війни Російська імперія вивозила льон, сало, коноплі. Все це йшло в Австрію і Пруссію, і далі вже Австрія і Пруссія продавали ніби як свої товари на ринках тієї ж Британії. Надзвичайне зростання, наприклад, льону з Пруссії на ринках Британії в цей час спостерігається.

Прямо як «білоруські морепродукти» в Росії після 2014 року.

Так само Російська імперія була залежна від критичного імпорту. Наприклад, машин і парових котлів із Великої Британії. Тому що в Росії цього ще не виробляли. І те, що потрібно воюючій державі: цукор, кава і... бавовна.

Критична потреба «в бавовні» в Росії, як бачимо, неперервна. Але тоді бавовна була потрібна для того, щоб вдягати армію.

Австрія і Пруссія продавали ніби як свої товари на ринках тієї ж Британії

Блокаду в Балтійському і Чорному морях забезпечував об’єднаний флот Британії і Франції. Якщо в інтересах Британії було вибити Росію з ринків в інтересах британських підприємців, то для Франції це було не так важливо.

Громадську думку Британії готували до того, що от, мовляв, ми зараз Росію «поставимо на коліна», заблокуємо всі її порти. Натомість у Франції більш прохолодно до цього ставилися і не так готувалися до протистояння на економічному рівні. Зокрема, в Чорному морі британський флот почав блокаду в перших числах квітня 1854-го, а французький доєднався лише в травні.

– Тоді британці і французи між собою часто сперечалися: і щодо того, де висаджувати десант, і як вести облогу Севастополя. А щодо блокади як вони домовилися?

– Вони домовилися робити це разом. В Чорному морі вона була досить розслаблена. Тому що було достатньо заблокувати турецькими силами Босфор і Дарданелли. За перший рік блокади захопили й оглянули лише 68 суден із доволі маленьким тоннажем. Зерна там практично не було.

Взагалі, якщо дивитися на статистику хлібного експорту, то падіння надзвичайно стрімке – у десятки разів, а по деяких позиціях до нуля. Адже Росія сама не хотіла продавати своїм ворогам зерно, а ще треба було годувати армію.

Росія сама не хотіла продавати своїм ворогам зерно, а ще треба було годувати армію

Крім того, 1853-1855 роки – це великі неврожаї. Через це можливості для експорту були дуже обмежені. До речі, цей неврожай спричинив на світових зернових ринках стрімке зростання цін. І коли британці готувалися до війни, то розраховували на зерно з Єгипту, з Іспанії тієї ж самої. Але це в умовах стандартного врожаю. А неврожай показав, що не всі готові були до такого рівня викликів.

І в таких умовах з’явилися на ринку дуже неочікувані експортери, наприклад, Швеція. Можна було би очікувати, що шведи будуть експортувати, наприклад, деревину, але не зерно. Проте Швеція зуміла адаптуватися і стала одним з важливих постачальників, наприклад, вівса. А овес важливий, тому що за основну тяглову силу тоді мали волів та коней.

– А Чорне море було повністю закрите для російської хлібної торгівлі? Чи все-таки його вивозили під нейтральними прапорами?

– Під нейтральними прапорами дещо вивозили. Якщо говорити про пшеницю, то близько 17 тисяч тонн вивезли. Але питома вага цього надзвичайно мала, 17 тисяч тонн не робили погоди на ринку.

Зрештою, більша частина експорту йшла все-таки суходолом через Пруссію.

– За умов, коли майже не було залізниць, здається, було не надто ліквідно великі вантажі возами везти.

– Абсолютно неліквідно. Тому Росія постала перед фінансовою кризою.

Дворічна блокада не мала вирішального впливу на результат Кримської війни. Вона не задушила Росію економічно, як того очікувала британська громадська думка. Але в 1856 році стало очевидно, що до блокади можуть доєднатися досі нейтральні Австрія та Пруссія, і сухопутний коридор закриється. На той момент Російська імперія вже мала дефіцит бюджетний, і стало зрозуміло: ще трохи й економічна криза набуде катастрофічних масштабів.

Блокада в Кримській війні, хоч і не мала вирішального значення, була доволі ефективною

Блокада в Кримській війні, хоч і не мала вирішального значення, була доволі ефективною, а надто якщо порівнювати з іншими блокадами морськими, які були в ХІХ, ХХ і навіть у ХХІ століттях. Вона економічно «перекрила повітря» супротивнику і пришвидшила його поразку.

Навіть кажуть, що блокада в Кримську війну – це «сценарій мрії» для держав, які блокади запроваджують. Тобто найкращий сценарій, на який взагалі може розраховувати держава, яка блокаду запроваджує. Адже Росія сама собі блокаду посилила тим, що заборонила експорт сільськогосподарської продукції.

Блокаду в Балтійському і Чорному морях забезпечував об’єднаний флот Британії і Франції.

У британському суспільстві були дві полярні думки. З одного боку, консервативні прошарки британського суспільства не хотіли перемагати Росію остаточно, щоб не зруйнувати баланс сил у Східній Європі.

З іншого – від британського флоту чекали більших успіхів в плані реалізації блокади, особливо попервах, коли ще було багато незрозумілого: чи Франція долучається, що саме і як блокувати? І в ході війни правила блокади ставали все більш жорсткими саме з огляду на такі очікування британців.

– Як швидко Росія після війни відновила експорт?

– Практично вже наступного року. Звичайно, не одразу вийшла на довоєнні позиції, але значна частина експорту відновилася вже наступного року після підписання миру в 1856 році.

За умовами миру Росії було заборонено військовий флот мати на Чорному морі

За умовами миру Росії було заборонено військовий флот мати на Чорному морі, а торгове судноплавство – будь ласка. Відтак постали потужні порти, які були орієнтовані саме на експорт. Наприклад, доти військовий Миколаїв обладнали під потреби торгового судноплавства.

– Поразка в Кримській війні була для Російської імперії доволі принизлива. Але деякі дослідники доходять парадоксального висновку, що ця поразка для Російської імперії мала позитивні наслідки. Бо поразка змусила її до певного прогресу, змусила запустити реформи, залізниці ті ж самі будувати.

Як ви вважаєте, можна говорити, що ця поразка для Російської імперії була в перспективі корисною?

– Безперечно, в перспективі була корисною. Для російської верхівки тоді стало очевидно, що Росія не виграє цю війну ніяк. Поразка показала технологічну, ба навіть світоглядну, цивілізаційну відсталість Російської імперії. ​

Першу невеличку залізничну лінію побудували британці в Криму під час облоги

Як можна конкурувати з Британією, яка збудувала потужну залізничну мережу, не маючи мережі залізниць?

На території України першу невеличку залізничну лінію побудували британці в Криму під час облоги.

Будівництво залізниці британцями у Балаклаві під час Кримської війни. Фото зроблене між 1855 і 1856 роками. Автор невідомий
Будівництво залізниці британцями у Балаклаві під час Кримської війни. Фото зроблене між 1855 і 1856 роками. Автор невідомий

​– Від Балаклави, де базувався їхній флот, до позицій під Севастополем.

– Після поразки почалися великі реформи імператора Олександра ІІ: відміна кріпацтва, судова, міська, земська, військова реформи. І стало очевидно, що найбільш важливі зміни спричинила саме поразка в Кримській війні.

Образ європейської житниці закріпився саме за українськими губерніями

Дуже шкода, що в перспективі економічний зиск від цих реформ знову пустили на озброєння та експансію. Але це вже інше питання.

Якщо говорити про українські землі, то, звичайно, Крим і південні губернії зазнали в результаті війни втрат і спустошення. Але в подальшому поразка в Кримській війні і заборона мати військовий флот на Чорному і Азовському морях мали довготривалий ефект у вигляді розвитку торгового судноплавства.

І образ європейської житниці закріпився саме за українськими губерніями, а не за всією Російською імперією.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

XS
SM
MD
LG