Доступність посилання

ТОП новини

ЄС: реформа судочинства – «мати всіх реформ» для України


Денис Шмигаль (л) і Жозеп Боррель (п) провели засідання Ради асоціації Україна – ЄС у Брюсселі 11 лютого 2021 року

Для України найважливіша реформа – це реформа судочинства, кажуть у Європейському союзі. А до трійки найважливіших, крім неї, належать також антикорупційні й економічні реформи. Про це йшлося 11 лютого під час зустрічі Ради асоціації Україна – ЄС у Брюсселі. Обговорювали на ній також перегляд Угоди про асоціацію, допомогу Євросоюзу Україні в боротьбі проти пандемії COVID-19, європейську енергетичну «зелену угоду» і можливу участь у ній України. І традиційно в ЄС наголошують на підтримці України в її протистоянні агресії Росії.

«Сьогодні добрий день для України і для Європейського союзу», – сказав на пресконференції після зустрічі з українською делегацією на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Та перед Україною ще стоїть багато завдань, заявили чільні посадовці Євросоюзу: Україна має здійснити три важливі – і давно запізнілі – реформи.

Але, як заявив віцепрезидент Європейської комісії, «якби я обирав тільки одну – не три, а тільки одну, – я б вказав на реформу судочинства».

«Це мати всіх реформ. Не можна робити вигляд, що маєте верховенство права, права людини, що завгодно, – без незалежної і ефективної судової системи. Це серцевина демократичної країни: розподіл владних повноважень і незалежна судова система. Без цього важко й намагатися боротися з корупцією і так далі», – наголосив він.

Якби я обирав тільки одну, я б вказав на реформу судочинства. Це мати всіх реформ
Жозеп Боррель

За словами Борреля, з цього огляду з прем’єр-міністром України під час зустрічі була мова, зокрема, про суперечливі рішення Конституційного суду України.

«Думаю, ясно, що є три головні причини працювати для розбудови ефективної і незалежної судової системи: це засадничий елемент добре дієвої демократії, це найважливіший інструмент проти корупції, і це не умова, яку висуває Європейський союз, а це те, чого потребує український народ, навіть якби Європейського союзу не існувало, це мало б бути важливою метою для українського суспільства – збудувати незалежну і ефективну судову систему», – сказав він.

«Я знаю, як це важко. Але це обов’язково», – наголосив чільний посадовець ЄС.

Три головні реформи

Єврокомісар із питань розширення ЄС і Європейської політики сусідства Олівер Варгеї, зі свого боку, назвав три найважливіші реформи для України.

Зроблено багато. Але ми очікуємо, що реформи продовжаться
Жозеп Боррель

За його словами, це верховенство права, тобто та сама реформа судочинства, яку, за його словами, вже давно треба було зробити. Також це боротьба з корупцією, тобто антикорупційні реформи. Крім того, сказав він, третьою з головних галузей реформ є «економічні реформи, які теж давно треба було здійснити».

Боррель, коментуючи досягнення України, зауважив, що «зроблено багато». «Але ми очікуємо, що реформи продовжаться і будуть просуватися й попри пандемію, особливо в галузі посилення верховенства права і боротьби з корупцією. Існує необхідність відновити повну довіру громадськості до судової системи України і розробити і втілити заходи боротьби з корупцією, забезпечити незалежність антикорупційних інституцій», – наголосив він.

Важливість цих реформ підтвердив і Шмигаль. «Антикорупційна реформа – це частина нашої національної безпеки», – зауважив він.

Антикорупційна реформа – це частина нашої національної безпеки
Денис Шмигаль

Попри те, що Україна не здійснила необхідних реформ, у ЄС заявляють: «Партнерство з Україною – одне з найважливіших із усіх, які ми маємо в усьому світі, найважливіших стратегічно».

«Це найширша угода з усіх, які Європейський союз має будь з ким зі своїх партнерів. Вона багато дала громадянам України, але й нам теж. Сьогодні ми підтвердили нашу взаємну відданість зміцненню політичної асоціації і економічної інтеграції», – сказав Боррель.

Угода про асоціацію: як переглядати?

Одним із важливих питань порядку денного було питання про перегляд Угоди про асоціацію України і ЄС – такий перегляд передбачає сама ця угода, щоб приводити її у відповідність до реалій, які змінюються з часом.

«Перегляд стартував цими днями, про це оголошено, і далі робота полягає в кропіткій технічній роботі над конкретними статтями угоди, над переглядом деяких стандартів, які за ці роки неодноразово вже змінювались. І, власне, угоду треба привести до тих стандартів, до тих параметрів, які на сьогоднішній день діють на території Європейського союзу, і також врахувати ті зміни і ті реформи, які відбулися в Україні. Тому це робота, яка буде тривати, очевидно, в цьому році. І сподіваюся, що в найкоротший термін ми зможемо переглянути угоду і підписати всі необхідні зміни», – сказав із цього приводу прем’єр-міністр Шмигаль.

Деякі деталі доповнив єврокомісар Варгеї. За його словами, оновити обсяг угоди можна й без її зміни.

«Угода передбачає, що через п’ять років після набуття чинності має бути її перегляд. І цей перегляд означає не тільки розгляд нових галузей, але також і розгляд виконання. Тож ми почнемо з оцінки виконання. І ми також отримали подання від уряду України щодо нових галузей, до яких вони хотіли б залучитися. Ми вважаємо, що немає потреби змінювати угоду, ця угода дуже динамічна за своєю природою, вона містить багато можливостей далі розширювати нашу співпрацю», – сказав він.

«Тож спершу ми розглянемо запити України, і ми зараз готуємо звіт про виконання цієї угоди. Ми вважаємо, що угода має ще багато невикористаного потенціалу, який ми готові розглянути і додати швидко», – додав єврокомісар.

Санкції, Крим і Донбас

На зустрічі чільні представники ЄС підтвердили й підтримку України в її протистоянні агресії Росії – і дипломатією, і санкціями.

На «непохитній підтримці і відданості Євросоюзу незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах» наголосив Боррель.

«Цей сигнал я передав під час моєї зустрічі минулого тижня і міністрові закордонних справ (Росії Сергієві) Лаврову, як і про необхідність повністю виконати мінські домовленості», – нагадав він.

Тривалість наших економічних санкцій проти Росії залишається пов’язаною з повним виконанням мінських домовленостей
Жозеп Боррель

«Ми продовжимо підтримувати зусилля в «нормандському форматі», Тристоронній контактній групі і в форматі ОБСЄ. Тривалість наших економічних санкцій проти Росії залишається пов’язаною з повним виконанням мінських домовленостей», – сказав Боррель про ставлення ЄС до ситуації на окупованій частині Донбасу.

Він також підтвердив політику Євросоюзу щодо невизнання незаконної анексії Росією Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. «Ми продовжимо повністю підтримувати дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету і територіальної цілісності України», – додав він.

А на окреме запитання про те, чи має Боррель після візиту до Москви нові враження про ситуацію на Донбасі, особливо щодо виконання мінських домовленостей, головно ж щодо здатності і бажання російської сторони виконувати їх, він відповів: «У перебігу моїх зустрічей із міністром Лавровим було ясно, що ми захищаємо суверенітет і територіальну цілісність України, що ми говоримо про порушення прав людини на Кримському півострові. І очевидно, що ми домагалися виконання мінських домовленостей, що є твердою умовою у відносинах між Європейським союзом і Росією. Це було важливим елементом порядку денного, ми багато обговорювали це. Не буду вдаватися в деталі, але поки мінські домовленості не виконані, нормалізації відносин між Європейським союзом і Росією не відбудеться».

Допомога в боротьбі з пандемією

Окремою темою була, як сказав Боррель, «солідарність із українським народом у протистоянні коронавірусній пандемії».

Подробиці ж навів єврокомісар Варгеї: «На знак солідарності з Україною після спалаху пандемії COVID-19 – ми дуже швидко мобілізували 190 мільйонів євро як пряму підтримку Україні, і ми також надали 1,2 мільярда євро макрофінансової допомоги, щоб допомогти Україні, її економіці впоратися з цією кризою. З цієї суми ми вже видали 600 мільйонів євро і плануємо надати другий транш цього року».

«Я маю добрі новини і щодо вакцин: ми раді сказати, що, схоже, ініціатива COVAX мала б бути здатною надати Україні з нашою допомогою 117 тисяч доз вакцини Pfizer-BioNTech, і ми також чекаємо на отримання додаткових вакцин від компанії AstraZeneca. Ми також розглядаємо інші способи, як допомогти Україні в отриманні більшої кількості вакцин за механізмом передачі вакцин, який ми створюємо разом із країнами-членами», – сказав він.

Крім того, за його словами, «сьогодні ми також запускаємо й додатковий проєкт разом зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я на суму в 40 мільйонів євро на підтримку країн-східних партнерів, серед них і України, в організації і проведенні кампаній вакцинації, а саме в створенні інфраструктури для вакцинації.

«Зелена угода» в енергетиці і приєднання до мережі ЄС

У перебігу зустрічі українська сторона обговорювала з ЄС і своє прагнення приєднатися до європейської енергетичної «зеленої угоди».

Чи ЄС готовий прийняти Україну і чого саме ЄС очікує від України в питанні екологічної трансформації, запитав учасників зустрічі кореспондент Радіо Свобода.

У ЄС високо оцінили це прагнення. «Зелена угода» – це важливий перехід в енергетиці, в енергоносіях, і ми готові допомогти Україні в цьому. На саміті ЄС – Україна в жовтні (2020 року – ред.) ми вже привітали амбіції України зблизити її політику і законодавство з нашою європейською «зеленою угодою… Нам потрібні в цьому партнери, і Україна має бути одним із цих партнерів», – сказав Боррель.

Боррель: ЄС потрібні партнери, і Україна має бути одним із цих партнерів (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:32 0:00

Прем’єр Шмигаль підтвердив, що це було однією з тем зустрічей. «Ми дійсно в ці дні багато уваги приділили енергетичному секторові, «зеленій угоді» – «європейському зеленому курсові». Ми також окремо говорили про енергетичну безпеку України, а також Європейського союзу», – сказав він.

За його словами, в цьому є кілька напрямків: «Напрямок номер 1 – це реформування енергетичного сектору загалом в Україні, коли мова йде і про запровадження повноцінного ринку газу, запровадження повноцінного ринку електроенергії». Крім того, це також питання новітніх технологій, зокрема водневих, і розвитку відновлюваних джерел енергії.

Як сказав голова уряду, це комплексне питання реформування всієї енергетичної галузі і посилення енергетичної незалежності України підводить до приєднання України до європейської енергетичної мережі у 2023 році.

«Тобто цей рік і наступний – ми пройшли повний технічний аудит енергетичної безпеки нашої енергомережі, і далі лишаються вже такі техніко-бюрократичні формальності, плюс «технічний» 2022 рік, і в 2023-му ми очікуємо на синхронізацію з європейською енергомережею», – наголосив Шмигаль.

Санкції ЄС проти колишніх посадовців і права меншин

Іще одне запитання Радіо Свобода було з приводу повідомлень, що ЄС може зняти санкції з Олександра Януковича, сина колишнього президента України Віктора Януковича, і ще кількох осіб, як-то колишнього першого віцепрем’єра й колишнього голови Національного банку України Сергія Арбузова, колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка і колишнього міністра освіти Дмитра Табачника, на підставі, як кажуть, браку доказів із боку Києва за те, щоб санкції зберігалися.

Прем’єр-міністр Шмигаль відповів на це так: «Стосовно окремих фізичних осіб, там, де санкції відіграли свою роль щодо цих осіб, де кошти або цінності, які були вкрадені, повернуті, – звичайно, там санкції можуть завершувати свою дію. Але це окрема процедура, яка підлягає окремому розглядові, і діалог про це ведеться між Україною і Європейським союзом абсолютно на професійному рівні і на рівні законодавчому вповні».

Єврокомісар Варгеї, який у Європейській комісії представляє Угорщину, у своєму виступі згадав те питання, яке останнім часом активно порушує Будапешт: там від України домагаються зміни її законодавства, яке тепер спрямоване на те, щоб і меншини достатньо знали державну мову.

«Ініціатива, що близька мені, – це права національних меншин. На зустрічах я повторював про необхідність для України забезпечити права національних меншин і дотримуватися їх, започаткувати предметний діалог із представниками меншин. Це стосується і закону про національні меншини, який іще готується, і ми очікуємо, що цей закон дасть відповідь на всі відкриті питання щодо попередніх законів про державну мову і про освіту. У світлі погроз представникам національних меншин чи й дій проти них ми очікуємо, що влада відреагує на них належним чином. І ми отримали підтвердження від прем’єр-міністра, що й влада теж віддана захистові меншин», – сказав він.

Саме Угорщина створювала Україні значні проблеми, домагаючись особливого ставлення до угорської меншини на Закарпатті, а тим часом вдавшись напередодні останніх місцевих виборів в Україні до дій, які Київ розцінив як втручання у внутрішні справи своєї країни.

Але на запитання з приводу тверджень, що угорська держава через угорську меншину намагається впливати на політику України, Варгеї відповів, що він – посадовець Євросоюзу, а не Угорщини.

«Щодо того, що «Угорщина намагається вплинути на внутрішню політику України», – треба питати у влади Угорщини. Але, як я пам’ятаю, держави-члени ЄС завжди підтримували Україну, і Угорщина теж, тож я не бачу ніякого лихого наміру з боку будь-якої країни-члена», – сказав він.

При цьому Варгеї не згадував про те, що Угорщина вже понад три роки зриває, зокрема, тіснішу співпрацю України з НАТО, посилаючись на нібито дискримінацію її меншини в Україні, вимагаючи змінити згадані закони про мову і про освіту.

Європейський союз наполягає, що Україна повинна виконати рекомендації Венеційської комісії щодо законів про освіту та державну мову. Про це йдеться у спільній заяві двох сторін за підсумками Ради асоціації Україна – ЄС у четвер в Брюсселі, пише «Європейська правда».

«Сторона ЄС наголосила на необхідності повного виконання рекомендацій Венеційської комісії щодо закону про освіту. Українська сторона підкреслила, що з ухваленням закону «Про загальну середню освіту» в січні 2020 року з наступним продовженням перехідного періоду до 2023 року щодо реалізації статті 7 закону про освіту були виконані ключові рекомендації Венеційської комісії щодо цього закону», – сказано у документі.

Крім того зазначається, що ЄС закликав Україну виконати рекомендації Венеційської комісії щодо закону про державну мову та ухвалити закон про національні меншини.

Україна неодноразово заявляла, що, на її думку, вона виконала рекомендації Венеційської комісії щодо закону про освіту.

XS
SM
MD
LG