Третя за цей місяць атака Сил оборони України на Керченський (Кримський) міст – стратегічно важливий транспортний та сакральний для Росії об’єкт – знову стала топновиною українських і закордонних медіа. І, відповідно, послугувала приводом для всебічного обговорення, аналізу та прогнозів на різних рівнях і майданчиках.
У зв’язку з цим варто нагадати, що вперше з початку повномасштабної російської агресії Керченський міст зазнав атаки СОУ 8 жовтня 2022 року. Тоді на автомобільній частині мосту вибухнула вантажівка, внаслідок чого було знищено два прольоти дорожнього покриття. Крім того, на залізничній гілці загорілися сім цистерн із пальним вантажного поїзда.
Повторна атака на автомобільний міст сталася 17 липня 2023 року. Нічний вибух пошкодив два мостові прольоти, загинула сімейна пара, автомобіль якої опинився в зоні вибуху.
У червні 2025 року спецоперацію провела СБУ. Агенти заклали вибухівку вагою 1100 кг у тротиловому еквіваленті на глибині тримальних конструкцій автомобільної частини мосту. Результат – пошкодження конструкції на рівні морського дна.
Потрібно виходити з того, що після завершення будівництва 2018 року Керченський міст став головною логістичною артерією Росії в окупований Крим, вважає військовий експерт, капітан першого рангу запасу Павло Лакійчук. Насамперед – для зміцнення півострова як плацдарму для подальшого захоплення півдня України від Одеси до Маріуполя.
На думку експерта, перша українська операція 2022 року наочно продемонструвала російським генералам і кремлівським керівникам, що така, здавалося б, потужна й надійна конструкція все ж таки вразлива. Після цього надійшла команда – не перевозити через міст вибухонебезпечні та пожежонебезпечні вантажі, а використовувати інші транспортні засоби й маршрути. Саме тоді росіяни почали відновлювати Керченську поромну переправу та залучати великі десантні кораблі насамперед для доставки військових вантажів.
«Той удар змусив російське керівництво диверсифікувати канали військового постачання, – каже Лакійчук, – а нинішній важливіший з іншого боку – заблоковано судноплавство в Керч-Єнікальському каналі, що зв’язує через Азовське море та Волго-Дон увесь Каспійський регіон Росії з Чорним морем. А це експорт зерна, металу тощо. Тепер відновити такий експорт їм вдасться не скоро, тому що арка мосту, яка обвалилася практично поперек Керченської протоки, фізично цьому перешкоджає».
– На думку деяких фахівців, та багатотонна громадина лежить зовсім не на твердому ґрунті, вона замулюватиметься морськими течіями. Чи є нині в росіян технічні можливості підняти її звідти і кудись відтягнути, звільнивши таким чином фарватер?
– Сьогодні в сучасному світі немає нічого неможливого. Безумовно, її можна як встановити, так і підняти. «Коммуна» (рятувальне судно ЧФ – КР) та необхідні фахівці-водолази на Чорноморському флоті є.
– А що, «Коммуну» після попередніх ударів ЗСУ встигли повністю відновити?
– Ну, ще ні. Але от я сподіваюся (сміється – КР), що її відновлять і якось затягнуть у Керченську протоку, і там її «Мадяр» остаточно потопить.
– Але ж піднімати арку треба з боку Азова, а як туди протягнути «Коммуну» через заблокований канал?
– Не знаю, хай помучаться (росіяни – КР). Можна ще притягнути, як під час будівництва мосту, буксири з Далекого Сходу. Але тоді був відносно мирний час. Зараз welcome – заходьте. Давно не було там таких цілей для ЗСУ.
– А якщо росіяни, скажімо, посилять свою 31-шу кримську дивізію ППО парою дивізіонів безпосередньо на Керченському півострові? Хоча зрозуміло, що їх звідкись треба ще зняти, причому не за рахунок Валдая чи Підмосков’я. Та все ж теоретично захист мосту можна посилити додатковою об’єктовою ППО, засобами сухопутних військ.
– На мій погляд, цей район і так був найбільш захищений з повітря. І все одно не лише по мосту, а й по поромній переправі наші б’ють і б’ють.
– До речі, про пороми. Реально зараз використовують лише два з п’яти, і то як баржі. Чи можуть росіяни якимось чином оперативно поповнити поромний парк у Керчі?
– Теоретично можуть. Звідки ці взялися? Вони ж старі пороми, які експлуатувалися до 2018 року, розпиляли, продали. А потім, коли припекло, у греків купили старі, у турків такі самі. Шукатимуть, звісно, варіанти ще підкупити. Я вважаю, що вони вже давно шукають. Те, що досі не відновлена повноцінна Керченська переправа, свідчить про одне – не так багато охочих продати росіянам пороми навіть через фірми-прокладки. Знають, мабуть, куди воно піде.
– А щодо десантних кораблів, скажімо, ВДК ЧФ, їх же цілком можуть використовувати як переправні засоби?
– Можуть. Їх ще половина залишилася. Ось ВДК «Моргунов» у Новоросійську ховають. Його пригнали з Північного флоту 2022 року для десантної операції на Одесу. Зараз це найбільший сучасний військовий корабель росіян у Чорному морі. Таких на базі проєкту 1171 лише два збудували для ВМФ. Ще два будують для ТОФу. Крім того, росіяни можуть також пригнати в Чорне море десантні кораблі, що залишилися, з Балтики.
Данило Безручко — псевдонім кримського фрилансера RFE/RL, який пише під цим ім'ям для «Крим.Реалії» з міркувань безпеки