Доступність посилання

ТОП новини

Чи приходили слідчі СБУ до Ахметова та експартнера Коломойського через Харківські угоди?


З'їзд партії «Наша Україна» під стінами парламенту, Київ, 27 квітня 2011 року. Учасники акції закликають до денонсації «харківських угод» та зміни нинішнього політичного режиму

Що об’єднує олігарха Ріната Ахметова, колишнього спікера Верховної Ради Володимира Литвина, друга Ігоря Коломойського – Ігоря Палицю і голови правління стратегічного підприємства ПАТ «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва? Усі вони, як народні депутати, голосували за продовження оренди Росією військово-морської бази в Севастополі та всі вони досі залишаються активними в українській політиці. 11 березня РНБО України анонсувала перевірку мотивації голосування всіх 236 депутатів, що підтримали ратифікацію угоди у 2010 році.

11 березня Рада національної безпеки та оборони доручила службі безпеки України вивчити обставини ратифікації Харківських угод – у 2010 році рішення парламенту дозволило Росії й далі орендувати військову базу для свого флоту в Севастополі. В обмін Україна отримала знижку на російський газ – традиційній російський інструмент для тиску на перемовинах. В березні 2014 року російський парламент денонсував угоду – після захоплення Криму вона втратила для Кремля значення.

Події 27 квітня 2010 року вочевидь увійшли до новітньої історії українського парламентаризму – ратифікація угоди супроводжувалась бійками й блокуванням сесійної зали.

У тодішнього спікера Верховної Ради Володимира Литвина кидали яйцями, щоб не дати йому провести голосування і оголосити його результати. Тоді народному депутату Володимиру Карпуку зламали ніс, а народний депутат Олесь Доній отримав струс мозку.

Парламентська більшість на чолі із народними депутатами з Партії регіонів, яка повністю перебувала під контролем президента Віктора Януковича, підтримала продовження терміну перебування Чорноморського флоту Росії в Криму.

«За» проголосувало 236 депутатів, серед них і 16 представників парламентської опозиції.

Акція протесту з вимогою денонсації Харківських угод. Київ, 27 квітня 2011 року
Акція протесту з вимогою денонсації Харківських угод. Київ, 27 квітня 2011 року

21 січня 2021 року Офіс генпрокурора України повідомив про підозру в державній зраді колишньому президенту Віктору Януковичу через підписання ним Харківських угод із Росією.

У відомстві заявили, що подовження терміну оренди дозволило збільшити чисельність російських військових на півострові. Захист експрезидента тоді заявив, що «кожен крок» Віктора Януковича при підписанні цих угод відбувався «в рамках законів і в інтересах України».

Через півтора місяця, 11 березня, секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявив, що СБУ буде також перевіряти мотивацію тих, хто колись голосував за ратифікацію Харківських угод.

За словами Данілова, «ланцюг зради розпочався не у 2014, а у 2010 році» і «без підтримки народних депутатів, які своїм голосуванням ратифікували Харківські угоди, фактично відкривши двері військовому вторгненню, не було б спроби анексії Криму і тимчасової окупації окремих районів Донецької та Луганської областей».

Після перевірки їм можуть бути висунути підозри у державній зраді (111 стаття кримінального кодексу) зазначив секретар РНБО.

12 березня у Службі безпеки повідомили, що було розпочате досудове розслідування за фактом вчинення державної зради у період із 2008-го по 201й роки. Майже одразу ЗМІ вказали на можливого підозрюваного у справі – першого заступника секретаря РНБО Руслана Демченка. У 2010 році він був заступником та першим заступником міністра закордонних справ.

У МЗС наголосили, що Демченко отримав повноваження займатись питаннями двосторонніх відносин з Російською Федерацією уже після підписання «харківських угод».

Спікер парламенту Володимир Литвину під парасолею, обкиданий яйцями, оголошує результати голосування за ратифікацію Угоди про подовження терміну перебування ЧФ Росії в Криму. 27 квітня 2010 року
Спікер парламенту Володимир Литвину під парасолею, обкиданий яйцями, оголошує результати голосування за ратифікацію Угоди про подовження терміну перебування ЧФ Росії в Криму. 27 квітня 2010 року

Це втручання у вибори ректора – Литвин

Багато парламентарів, із тих, хто підтримав ту «ініціативу російського та українського президентів», пішли з політики разом із Партією регіонів або Комуністичною партією України. Втім, деякі й сьогодні обіймають важливі посади.

Данілов одразу згадав про Володимира Литвина, який майже зник з політичного простору після анексії Криму та початку війни з Росією, але нещодавно заявив про своє бажання стати ректором Київського національного університету.

Володимир Литвин, народний депутат України, колишній спікер парламенту
Володимир Литвин, народний депутат України, колишній спікер парламенту

У відповідь Володимир Литвин заявив, Данілов своїми заявами втручається у виборчий процес. Секретар РНБО відповів, що йому «було б соромно дивитися в очі студентам, і при цьому голосувати за ті ганебні речі».

В ефірі «Свобода слова Савіка Шустера» Литвин звинуватив Данілова в аморальній і непорядній поведінці.

«Я б запропонував секретарю РНБО прийти до студентів, і ми з ними поговоримо й побачимо, хто має право дивитися у вічі студентам – людина, яка безапеляційно робить заяви, втручається у виборчий процес в університеті», – заявив колишній спікер українського парламенту.

Слідчі СБУ до мене не звертались – колишній соратник Литвина та очільник Одеської ОДА

Другим номером в партії Литвина на парламентських виборах 2007 року був Сергій Гриневецький – політик і чиновник з величезним стажем. Він починав кар’єру ще в радянському «комсомолі», в 1990-ті роки почав працювати в Одеській облраді, потім перейшов до облдержадміністрації, кілька разів обирався народним депутатом, а після анексії Криму як і Литвин фактично зник з політичного радара. Але восени 2020 року через суд Гриневецький через суд оскаржив свою люстрацію як колишнього комуністичного діяча і був призначений на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації.

Слідчі СБУ до нього не зверталися, повідомив Радіо Свобода чиновник, з його політичною діяльністю перевірку щодо Харківських угод Гриневецький не пов’язує.

Чи вбачає він власну відповідальність за анексію півострова Росією через 4 роки після ратифікації міжнародних угод?

«Перш ніж відповідати на Ваше запитання, я думаю усім варто дочекатись завершення офіційного розслідування. Адже якщо порушено кримінальну справу, то давайте дочекаємось результатів розгляду, а вже потім – будемо коментувати», – заявив очільник Одеської обласної державної адміністрації.

Ще один одеський політик, якій свого часу голосував за харківські угоди – Сергій Ківалов, президент Національного університету «Одеська юридична академія». Його пресслужба залишила запитання Радіо Свобода без відповіді.

Серед тих, хто був депутатом тоді, і є депутатом зараз – лідер партії «За Майбутнє» Ігор Палиця. Нещодавно він заявив, що більше не є бізнес-партнером Ігоря Коломойського, хоча й залишився його другом. В парламенті Палиця входить до однойменної депутатської групи.

Партію «За майбутнє» створили в травні 2020 року. Чисельні журналістські розслідування пов’язують її із дніпровським олігархом, який нещодавно потрапив під санкції Сполучених Штатів, але члени партії такі зв’язки заперечують.

Ігор Палиця не відповів на запитання Радіо Свобода стосовно перевірки СБУ.

Перевірка СБУ не пов’язана зі справою «Мотор Січі» – президент підприємства

Вдалося поспілкуватися із ще одним колишнім народним депутатом, який зараз опинився в епіцентрі міжнародного скандалу – В’ячеславом Богуслаєвим.

Підприємство «Мотор Січ», яке фактично перейшло під повний контроль Богуслаєва після розпаду СРСР і так званої приватизації, зараз може бути націоналізована.

Секретар РНБО Данілов наполягає на терміні – «повернення у власність українського народу».

Відповідний законопроєкт планують представити за 2-3 тижні, обіцяють у президентській партії «Слуга народу».

У 2017 році китайська компанія «Beijing Skyrizon Aviation» отримала контроль над 41% акцій підприємства, але пізніше ці акції були замороженні рішенням суду.

У серпні 2019 року китайські інвестори подали на узгодження в Антимонопольний комітет України угоду з купівлі понад 50% акцій, але на них був знову накладений арешт.

Працювати разом із китайськими інвесторами мав український бізнесмен Олександр Ярославський – його спробу провести збори акціонерів та змінити керівництво компанії зупинила СБУ.

Зараз підприємство можуть повернути в державну власність, що звісно не задовольняє китайських інвесторів. В грудні 2020 вони подали позов в міжнародний арбітраж, а в лютому 2021 збільшили позовну суму до 3,6 мільярда доларів.

Втім Богуслаєв наполягає – ніякого відношення до подій із «Мотор Січчю» перевірка СБУ не має.

«Мене захищає Конституція», заявив колишній народний депутат в коментарі Радіо Свобода. Йдеться про 80 статтю, згідно із якою народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. «Крим здав Турчинов», заявив колишній політик і президент «Мотор Січі», а решта його не цікавить.

Слідчі СБУ до нього також не звертались.

«Мені не зрозуміло слово «мотивація». Знайдіть в законі, що це взагалі таке. Якою мотивацію я тоді керувався… Завжди питання ратифікації ухвалюються одноголосно – якщо уряд таке питання підготував і виносить на голосування, ніхто їх не обговорює і ніколи не обговорював. Так робили депутати всіх скликань. Ми мали ще за часів Петра Порошенка скасувати цей договір, Росія його денонсувала», – заявив Богуслаєв.

«Втім, найбільшу вагу» серед підписантів має Рінат Ахметов – найбагатша людина країни за даними журналу «Forbes Україна».

За рік статки Ріната Ахметова зросли з 2,8 до 7,6 мільярда доларів – це на 5 мільярдів більше, аніж у «другого номера» Forbes – Віктора Пінчука.

У квітні 2010 року Ахметов як і ще 159 «регіоналів» голосував за Харківські угоди. В його пресслужбі питання щодо Харківських угод і перевірок СБУ залишили без коментарів.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про денонсування Харківських угод. За даними сайту, документ зареєстрували 12 березня, 16 березня його надали на ознайомлення. Його ініціювали двоє народних депутатів від «Слуги народу» – Олег Дунда та Олександр Аліксійчук.

XS
SM
MD
LG