Доступність посилання

ТОП новини

Херсонес без Водохреща: влада Севастополя заборонила купання біля берегів заповідника


Свято-Володимирський собор у «Херсонесі Таврійському»

Спеціально для Крим.Реалії

Російська влада Севастополя зруйнувала багаторічну традицію ‒ тепер вірянам після богослужіння у Свято-Володимирському соборі в Херсонесі заборонено під час свята Хрещення Господня занурюватися в море біля берега музею-заповідника.

На сайті російського уряду Севастополя оприлюднений план заходів святкування православного свята Хрещення Господня та визначені місця водохресних купань. На території музею-заповідника купатися тепер заборонено ‒ після святкового богослужіння вірян чекає хресна хода до Карантинної бухти, де й буде проведене освячення води, а потім ‒ водохресні купання.

Пляж для місцевих? Заборонити!

У теплих водах Чорного моря на території Херсонеса в літню пору купалися багато поколінь севастопольців. Мікрорайон Стрілецької бухти на пляжі небагатий, а діставатися до них тим, хто живе неподалік від заповідника, необхідно в обхід розташованих на узбережжі військових частин. Ось і ходили потихеньку на херсонеський берег вранці та ввечері, щоб охорону не нервувати. Варто зазначити, що берегова лінія біля Херсонеса ‒ приблизно півтора кілометра, а в розташованого поруч пляжу «Сонячний» ‒ всього 100 метрів.

Формально купання в Херсонесі заборонялося і в радянські, і в українські роки, але ніколи реально не виконувалося. За багато десятиліть севастопольці звикли тут купатися, і, незважаючи на заборони, ніякі реальні «репресії» до тих, хто купався, не застосовувалися. Багато екскурсоводів, у яких залишався час, купалися самі й давали таку можливість екскурсантам, які покидали Херсонес, задоволені і екскурсією, і її завершенням.

Перший час після анексії Криму в 2014 році владі було не до купання. Майже весь 2015-й рік тривали скандали, пов'язані з призначенням протоієрея Сергія Халюти на посаду директора музею. Співробітники писали петиції, депутати Законодавчих зборів висловлювали підтримку, а прості громадяни продовжували спокійно купатися та засмагати на кам'яному пляжі Херсонеса.

У липні 2015 року уряд Севастополя визначив перелік ділянок, де заборонене купання. Документ підписав екс-губернатор Сергій Меняйло. До цього переліку потрапила й ділянка берега поблизу стародавнього Херсонеса.

Житель міста Олександр Карлюк оскаржив заборону в судовому порядку. Севастопольський міський суд погодився з його доводами й рішенням від 20 серпня 2015 року визнав постанову такою, що суперечить російському законодавству. Однак Верховний суд Росії з цим не погодився, констатувавши, що відповідно до російського законодавства, «купатися дозволено тільки в чітко відведених і обладнаних належним чином місцях».

У вересні 2015 року російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв присвоїв Херсонесу Таврійському статус об'єкта культурної спадщини федерального значення. І понеслося. Наприкінці січня 2016 року західний вхід до Херсонеса закрили ‒ нібито «через терористів».

«Відповідно до вимоги антитерористичної комісії в місті Севастополі та для організації заходів із протидії тероризму на території музею-заповідника, збереження об'єктів культурної спадщини, підтримки громадського порядку, а також контролю безпеки фондових сховищ, адміністрація музею-заповідника тимчасово закриває західний вхід», ‒ говорилося в повідомленні прес-центру музею-заповідника.

До літа того ж року стало відомо, що купатися на території музею заборонено ще з 1925 року. Завідувач юридичного відділу музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Дмитро Недогибченко повідомив, що в музею збереглися архівні документи, відповідно до яких купання в Херсонесі забороняється. За його інформацією, таку точку зору поділяє й Міністерство культури Росії.

На це депутат Законодавчих зборів В'ячеслав Горєлов навів такі приклади: у Петропавлівській фортеці в Санкт-Петербурзі ‒ традиційне місце, де засмагають жителі міста після довгої і похмурої пітерської зими. Ті, хто не боїться не надто чистої води, купаються в Неві. Але ніхто з музейних працівників не вказує городянам, що своєю поведінкою вони порушують якісь норми. Така ж ситуація ‒ в музеї-заповіднику Коломенське, де на галявинах у сонячні дні можна бачити безліч москвичів і приїжджих, які засмагають.

«Заборонити ‒ це найпростіший шлях, із дозвільними заходами у нас все набагато складніше. Заборону на купання та відпочинок біля берега можна було б навіть зрозуміти та прийняти, якби севастопольцям натомість запропонували три або чотири відмінних наново організованих пляжів з прийнятною пішою або транспортною доступністю. Але щодо цього поки ніхто не турбувався», ‒ підкреслив Горєлов.

Ніякими аргументами переконати музейників не вдалося. У липні 2016 року севастопольці традиційно написали лист президенту Путіну. Відповідну петицію розмістили на сайті change.org. Автор петиції вказував на те, що багато поколінь севастопольців виросли, купаючись на морських пляжах Херсонеса. «Заборона на купання на пляжах Херсонеса суперечить законодавству Росії (серед іншого й основному закону ‒ Конституції Росії), створює непотрібну напруженість серед місцевих жителів і невдоволення владою», ‒ говорилося в тексті петиції.

Але незважаючи на галас, який піднімається на початку кожного літнього сезону, севастопольці відтоді не купаються в Херсонесі.

Скасована традиція

Після офіційної заборони на купання в морі з берега музейного комплексу 2015 року чинний на той момент директор «Херсонеса Таврійського» Лариса Седикова запевнила, що заборона на купання зніматиметьсяся раз на рік ‒ на православне свято Хрещення Господня. «Водохреща ‒ це святе, ніхто не збирається скасовувати цю традицію», ‒ підкреслила Седикова.

Черговий директор музею Світлана Мельникова наголосила, що територія історико-археологічного музею-заповідника «Херсонес Таврійський» ‒ не місце для купання в свято Хрещення Господня, але перешкоджати традиціям не стала: «Так традиційно склалися обставини, що люди свято Водохреща люблять зустрічати саме в Херсонесі. Воно й зрозуміло ‒ місце хрещення князя Володимира».

Тут, на березі Карантинної бухти, пройдуть Водохресні обмивання
Тут, на березі Карантинної бухти, пройдуть Водохресні обмивання

2016-го «купання у водах біля Херсонеса» було, а 2017-го традицію «скасували». Придумали хресну ходу в Карантинну бухту.

«Вони це зробили, щоб підвищити моральний рівень населення, в усякому разі, так вони запевняли. Чи підросла моральність севастопольців після того, як їх вигнали з пляжів Херсонеса, не беруся судити», ‒ пише журналіст Володимир Ілларіонов.

«До дня Богоявлення навіть спуск до моря був перекритий залізними парканами і грізними попередженнями. Охоронців виставили уздовж всього берега... недолугим севастопольцям, які через своє неуцтво раніше так і норовили скупатися в морі в день Богоявлення денепопадя, була вказана законна стезя. Їм визначили для купелі стічну Карантинну бухту. У неї упродовж багатьох років скидаються фекалії міської каналізаційної системи», ‒ обурюється журналіст.

«Ті, хто дістався до воріт музею, потрапили у величезну чергу до металодетекторів. Перевірка, чи не несуть колючі, ріжучі, вибухонебезпечні та інші предмети, проводилася прискіпливо. У цей день навіть деякі священнослужителі запізнилися в храм через черги біля воріт і заборони на проїзд. В решті решт, народу за ґратами музею виявилося на багато менше, ніж у попередні роки. Мета була досягнута. Захід проведений із мінімально можливим шкідливим чинником прихожан», ‒ резюмує севастополець.

У грудні 2018 року виконувати обов'язки директора музею-заповідника «Херсонес Таврійський» призначили Олену Морозову. Відповідаючи на запитання місцевого журналіста про херсонеські купання, вона сказала: «Херсонес ‒ це музей. Мало того, це музей, який зберігає давні споруди, які розташовуються на узбережжі. Море дуже ласкаве, для людей воно привабливе, але для пам'ятки це агресивне середовище. Узбережжя треба берегти, щоб не зникали пам'ятки, наша культурна спадщина. Херсонес розташувався на прямовисній скелі, а це дуже небезпечне місце для купань. Я зараз попросила працівників архіву підготувати історичну довідку про трагічні випадки, які відбувалися в зоні купання на території Херсонеса».

Так севастопольська влада поступово ламає багаторічні традиції, навіть якщо вони пов'язані з «сакральним» православ'ям.

Андрій Покровський, кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

XS
SM
MD
LG