Доступність посилання

ТОП новини

«Тут і ляжуть». Репортаж із адмінкордону з Кримом: як Херсонщина готова зустріти російську армію?


Колаж із зображенням військової техніки, мапи, та облич українців, що проживають біля адмінмежі з Кримом

Крим.Реалії проїхались по всій довжині перешийку між материковою Україною та Кримом, щоб на власні очі пересвідчитися, наскільки Херсонщина готова до можливого російського вторгнення з півострова.

14 лютого Міністр оборони Росії Сергій Шойгу на зустрічі з Володимиром Путіним заявив, що стягування військ і перекидання флотів це лише масштабні навчання, які невдовзі завершиться. Мовляв планів на вторгнення не мають. 15 лютого Міністерство оборони РФ заявило про повернення в місця дислокації частини військ біля кордонів України. Та попри це, більшість експертів, дипломатів і зокрема посол Великої Британії Мелінда Сіммонс вважають, що загроза вторгнення лишається дуже серйозною.

Крим.Реалії вирішили ж проїхати сотні кілометрів, побувати на всіх КПВВ між Херсонщиною і Кримом і запитати українців, чи бояться вони ймовірної великої війни.

Стартова точка нашої подорожі – село Олександрівка. Тут живе близько двох з половиною тисяч жителів. На вулиці ми познайомилися з пенсіонером-мотоциклістом Анатолієм. Чоловік не відкидає ймовірність повномасштабної війни Росії проти України. Каже, якщо так станеться – захищатиме свою землю.

«А хто знає, що у Путіна в голові, ніхто ж не знає. Як дадуть мені автомат то і піду воювати, а що ви думаєте. Я ще не дуже й старий, мені ще 70-ти років немає. В армії я служив, стріляти вмію. Де ж ти дінешся, не будеш ти стріляти – уб’ють тебе», – сказав у розмові з Крим.Реалії пенсіонер Анатолій.

Місцевий житель Анатолій на мотоциклі у с. Олександрівка, Херсонська обл.
Місцевий житель Анатолій на мотоциклі у с. Олександрівка, Херсонська обл.

У сільраді нам сказали, що розмов про війну від місцевих жителів не чули. Додаткових якихось інструкцій з вищих органів влади їм теж не надходило.

Їдемо далі. Дорогою, серед поля зустріли жінку, яка збирала хмиз. Баба Люда жаліється й каже, що боїться війни, від того й серце болить, і тиск стрибає. Якщо агресор прийде до неї додому – тікатиме. Продовольчих запасів поки не робить.

«Сидів би він вже там той Путін і не трогав нашу Україну. Щоб ми вже жили спокойно. Хочеться, щоб мир був на землі», – розповіла Крим.Реалії місцева жителька Людмила.

Пенсіонерка Людмила між селами Олександрівка та Станіслав, Херсонська область
Пенсіонерка Людмила між селами Олександрівка та Станіслав, Херсонська область

Наступна зупинка у селі Станіслав. Місцевий сільський голова підтверджує слова баби Люди й каже, що продовольчого ажіотажу немає, тривоги серед населення теж не помічав.

«У нас працює більше 35 торгових точок та магазинів. Мені не помітно, що люди масово роблять закупи. Ні ажіотажу, ні спекуляцій в даному напрямку немає. У нас настрій позитивний, всі люблять Україну, всі за Україну», – прокоментував Крим.Реалії сільський голова Станіславської ОТГ Іван Самойленко.

Іван Самойленко, сільський голова Станіславської ОТГ
Іван Самойленко, сільський голова Станіславської ОТГ

На випадок повномасштабної війни – селище, за словами Івана Самойленка, має бомбосховища у школах та садочках, але розраховані вони лише на дітей. Перевіряємо слова голови і їдемо до найближчої школи. Нас зустрів директор Сергій Квадріціус. Каже, заклад на карантині, тому тут зараз дітей немає, але укриття відчинені й можемо на них подивитися.

У школі ми побачили три підвальні приміщення на 400 дітей – це спортзали та зала для танців, за інструкціями вони й виконують функцію бомбосховищ. Єдиний мінус – ці укриття тимчасові і тут не працює система примусової вентиляції. Сергій запевнив, востаннє школа проходила спеціалізовані навчання торік восени, і діти знайомі із сигналізацією про евакуацію.

«Після того, як пролунало три довгі сигнали, вчитель виходить на коридор, а черговий чи відповідальна особа сповіщає йому про небезпеку, яка на даний момент присутня. Якщо це хімічна загроза – діти евакуюються в підвал, якщо ж це загроза пожежна – діти евакуюються на подвір’я», – розповів у інтерв’ю Крим.Реалії директор Станіславського ліцею імені К. Голобородька Сергій Квадріціус.

Сергій Квадріціус показує журналісту Крим.Реалії бомбосховища у школі
Сергій Квадріціус показує журналісту Крим.Реалії бомбосховища у школі

У сусідньому селі ми познайомилися з колишнім АТОвцем, добровольцем батальйону «Херсон» Федіром Волошиним. Чоловік пройшов «Іловайський котел» і має поранення, через яке тепер не може піти до ЗСУ чи тероборони. Нині очолює громадське формування з охорони громадського порядку, і вважає організацію хоч і цивільною, але боєздатною одиницею. Це громадське формування налічує близько 70 осіб. У деяких членів є травматична чи мисливська зброя. Чоловік каже, що готовий воювати навіть з тим, що вже є на руках.

«Ще будучи в батальйоні «Херсон» я отримав дозвіл, на носіння зброї. На випадок, як ви кажете силових дій, є у мене й власна зареєстрована зброя, яка зберігається в сейфі. Я думаю, що ми маємо право захищатись і в нас дуже гарні позиції. Тепер буде вже не так, як в 2014 році, бо тоді ми були не готові до війни з Росією», – зазначив у коментарі Крим.Реалії керівник громадського формування «Громадська безпека» Федір Волошин.

Федір Волошин, керівник громадського формування «Громадська безпека»
Федір Волошин, керівник громадського формування «Громадська безпека»

До речі, тероборона Херсонщини під час мобілізації налічуватиме до чотирьох тисяч бійців, це одна бригада, що складатиметься з шести батальйонів. Військове керівництво бригади вже укомплектоване майже на 90%.

«Управління бригади вже фактично сформовано. Зараз продовжується формування управління батальйонів. На даний час, тобто в мирний час – це буде до 500 осіб. Наша тероборона на даний час вже боєздатна, навіть при тій кількості управління бригади й управління батальйонів що ми зараз маємо. Якщо надійде наказ – ми повністю можемо формувати розгортання бригади», – прокоментував Крим.Реалії заступник голови Херсонської ОДА Микола Якименко.

Микола Якименко, заступник голови Херсонської ОДА
Микола Якименко, заступник голови Херсонської ОДА

Херсонська область одна з тих, що потенційно першою може прийняти удар. Через можливу ескалацію, за словами посадовців, на всіх об’єктах критичної інфраструктури посилено охорону та підвищено рівень боєготовності. В першу чергу це стосується ГЕС, ТЕС, мостів та вузлів зв’язку.

Наступна наша зупинка була на КПВВ Каланчак. На під’їзді, адмінмежа нас зустріла російськими радіохвилями. На самому ж пункті пропуску ми побачили протитанкові рови, паркани із колючим дротом, а ще дізнались, що дорога, по яка йде до Криму замінована.

Протитанковий рів на КПВВ Каланчак
Протитанковий рів на КПВВ Каланчак

Прикордонники заспокоюють, КПВВ працює цілодобово та у штатному режимі. Тут нещодавно встановили нові рентгено-телевізійні інтроскопи. Такими ж користуються в міжнародних аеропортах. Весь багаж подорожніх, без винятку, проходить через цей рентген. А щодня в обидва боки на Каланчаку проходять до 600 осіб і 150 автомобілів. Кажуть, це стандартне навантаження для цієї пори року.

«Справа в тому, що підрозділи, які знаходяться на адмінмежі з тимчасово-окупованим Кримом, вони знаходяться в постійній бойовій готовності починаючи з 14-го року. Тому військовослужбовці, які тут несуть службу – вони готові до будь-яких дій і це було і минулого року, і позаминулого так само, як і зараз», – прокоментував Крим.Реалії речник Херсонського прикордонного загону ДПСУ Іван Шевцов.

Іван Шевцов показує роботу рентгено-телевізійного інтроскопу на КПВВ Каланчак
Іван Шевцов показує роботу рентгено-телевізійного інтроскопу на КПВВ Каланчак

На адмінмежі з Кримом, у тих хто переходив з півострова на материк, ми запитали чи не бояться люди війни і як діятимуть у разі ескалації?

– Чесно ні, не боюсь! Я новини взагалі не дивлюся, а ні з того, а ні з того боку. Мене це все не цікавить. Мене цікавлять лише мої діти.

– Знаєте, як кажуть: «вовків боятися – в ліс не ходити».

– Погані думки відганяємо. Документи у сумці, є бойова валізка. Документи та гроші про всяк випадок, лежать у сумці.

– Ні, не боюся! Там все нормально, все тихо, все спокійно. Це я від вас почув, що війна. Там люди живуть звичним життям. Я ж житиму, як і жив у Севастополі, буду дивитися олімпіаду.

– Взагалі не боїмося! Якщо що – на передову, ми ж патріоти. Ми через потребу туди їздимо.

Так відповіли Крим.Реалії люди, які перетинали адмінмежу на КПВВ Каланчак.

КПВВ Каланчак – люди перетинають адмінмежу у напрямку Криму
КПВВ Каланчак – люди перетинають адмінмежу у напрямку Криму

Прикордонники переконують, що жодних провокацій зі сторони Криму Росія поки не вчиняла. Пересувань військової техніки вздовж лінії розмежування теж не помічали.

Залишаємо Каланчак і рушаємо трохи східніше, на сусідню дорогу з Кримом.

Це колишнє КПВВ Чаплинка, буквально в кількох кілометрах звідси кримський завод «Титан». Проте тут немає жодної машини, немає перехожих. З 2021 року цей проїзд закритий. Та попри закриття цього пункту пропуску, тут все одно цілодобово вартують українські прикордонники. Територія навколо огороджена колючим дротом, а суміжні поля заміновані.

Перекритий в'їзд колючим дротом на КПВВ Чаплинка
Перекритий в'їзд колючим дротом на КПВВ Чаплинка

Трохи від’їхавши від КПВВ Чаплинка ми помітили серед поля вівчара, який випасав отарою овець. Зупинились. Познайомились. Пастухом виявився місцевий житель Василь Андрусяк. Він разом із собакою Бароном щодня тут випасає власні пів сотні овець.

Хоч телевізора й не дивиться, та новинами цікавиться і про російську загрозу чув багато. У те, що росіяни нападуть з Криму чоловік не вірить, проте, якщо все ж таки це станеться – налаштований рішуче.

«Тут і ляжуть! Я в танкових військах під Ленінградом служив, я зараз на будь-який танк сяду і поїду. Хоч на їхній, хоч на будь-який, тому що я тракторист-водій. І як треба буде гармату стріляти теж змушу», – сказав Крим.Реалії вівчар з Херсонщини Василь Андрусяк.

Василь Андрусяк разом із собакою Бароном
Василь Андрусяк разом із собакою Бароном

Наступна наша зупинка село Строганівка. Звідси, через озеро Сиваш до адмінмежі з Кримом близько трьох кілометрів. Село ми застали майже безлюдним. Дув потужний вітер, було холодно і люди ховались по домівках. Проте ті, з ким ми все ж таки зустрілися, хоч і налаштовані рішуче та у напад Росії з Криму не вірять.

«Загроза не реальна, бо вони нас дуже бояться. Я особисто готовий стати на захист хоч сьогодні, хоч зараз, я вже готовий! Я вважаю, що кожен чоловік, який любить свою батьківщину повинен її захищати», – прокоментував місцевий житель Ігор Володимирович.

Ігор Володимирович, житель с. Строганівка
Ігор Володимирович, житель с. Строганівка

У сільраді нам сказали, що напруження серед населення не відчувають. Інструкцій, що робити в разі обстрілів чи появи ворожих військових теж не надходило.

«Тут півсела мешкають у Криму. Частина живе тут, а їхні діти, онуки, сестри та брати проживають там. Їхні земельні ділянки, людей тих, що в Криму, обробляються у нас, тобто вони тут здані в оренду. Люди раніше отримали паї та виїхали. Нам навіть не хочеться у це вірити. І у підсвідомості цього немає. Нам нікуди бігти, будемо тут залишатися. Бо куди нам тікати? Ніхто й ніде на нас не чекає», – зазначила в розмові з Крим.Реалії староста села Строганівка Світлана Загороднюк.

Світлана Загороднюк, староста с. Строганівка
Світлана Загороднюк, староста с. Строганівка

Наступний пункт нашої зупинки селище Новоолексіївка. Це селище здивувало нас багатьма кримськотатарськими прапорами і гарною мечеттю на центральній вулиці. Тут ми познайомилися з головою мусульманської громади. В те, що Росія може напасти з Криму, не вірить і тікати кудись не збирається.

Чоловік каже, що цивільне населення в основній масі не готове воювати. Їх більше турбують щоденні проблеми виживання, аніж гіпотетична чи навіть потенційна загроза.

«Я знаю, що я робитиму – це моя принципова позиція. Я собі дав слово, що допоки Крим не звільниться і залишатиметься анексованим – я туди не заїду. Але пересічна людина, коли прокидається вранці, відкриває холодильник, а він порожній? Коли бабуся йде за ліками й купує їх за останні гроші? У неї не вистачає коштів вугілля купити, бо держава про неї не дбає. Ми багатьом цього року допомагали, щоб люди не замерзли. Це – дисбаланс. Якщо ця рівновага не буде відновлена, не буде нормального людського ставлення до простих людей – то не варто чекати, що люди візьмуть вила і боротимуться», – прокоментував Крим.Реалії імам мечеті Аджи Белял Джамі Усеїн Тохлу.

Усеїн Тохлу, імам мечеті Аджи Белял Джамі
Усеїн Тохлу, імам мечеті Аджи Белял Джамі

Крайньою точкою нашої подорожі став КПВВ Чонгар. Цей пункт пропуску дуже схожий на Каланчак. Він облаштований за останнім словом техніки: купа камер, радіаційні портали, рентгени й озброєні прикордонники та поліція. Єдине, на лінії розмежування ліворуч і праворуч не суходіл, а вода – озеро Сиваш.

На цьому КПВВ ситуація ще спокійніша, ніж ми бачили на Каланчаку. Пункт пропуску щодня перетинають 200-300 осіб. А з Криму і фактично до лінії розмежування регулярно маршрутка підвозить людей. У них і запитуємо, яка атмосфера в Криму, чи бояться люди війни?

Крайньою точкою нашої подорожі став КПВВ Чонгар. Цей пункт пропуску дуже схожий на Каланчак. Він облаштований за останнім словом техніки: купа камер, радіаційні портали, рентгени й озброєні прикордонники та поліція. Єдине, на лінії розмежування ліворуч і праворуч не суходіл, а вода – озеро Сиваш.

На цьому КПВВ ситуація ще спокійніша, ніж ми бачили на Каланчаку. Пункт пропуску щодня перетинають 200-300 осіб. А з Криму і фактично до лінії розмежування регулярно маршрутка підвозить людей. У них і запитуємо, яка атмосфера в Криму, чи бояться люди війни?

– Чесно кажучи, поки їхав сюди, взагалі нікого не бачив. Порожня дорога. Все як завжди. От навіть щойно пройшли прикордонників і все було гаразд.

– Не буде ніякої війни. Все буде мирно, бо ми браття всі.

– Та начебто тиша і спокій. Але звичайно страшно. Що ми робитимемо? Захищати батьківщину, Україну!

– Напруга звісно відчувається. Але як вона буде насправді – звідки мені знати.

– Люди живуть, як і жили, у кожного свої турботи. Страху немає

Так відповіли на питання Крим.Реалії люди, які перетинали адмінмежу з Кримом на КПВВ Чонгар.

Коли ми заїжджали в облдержадміністрацію, нам казали, що по всьому району роздали і розклеїли інструкції, як діяти населенню у разі військової агресії. Та об’їхавши десятки сіл і кілька районів – ми жодної такої листівки не побачили. Натомість он-лайн мапа укриттів, про яку нам казали в адміністрації дійсно працює.

Ветерани АТО у теробороні: в Запоріжжі відбуваються навчання (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:50 0:00
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

  • 16x9 Image

    Ігор Токар

    Журналіст телепроєкту Крим.Реалії з 2018 року. Протягом 2019 року був журналістом та телеведучим програми «Ньюзрум» від Радіо Свобода. Роботу на національних телеканалах розпочинав регіональним стрінгером. Співпрацював із такими телеканалами: ICTV, 5 канал, Еспресо, 112, Телеканал новин 24. Співзасновник громадської організації та веб-ресурсу «Центр медіарозслідувань Прозоро». Автор документального фільму «Чміль». Закінчив Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, факультет філології та журналістики.

XS
SM
MD
LG