Спеціально для Крим.Реалії
Проект культурно-освітнього комплексу від Артилерійської бухти до Карантинної з музеєм, парком, набережною та підземними парковками буде представлений городянам у квітні. Про це минулого тижня повідомив російський губернатор Севастополя Дмитро Овсянников. «Я говорив про те, що, як тільки ми будемо готові з проектом планування території та висотними характеристиками, а також з архітектурним виглядом об'єктів, ми їх покажемо місту. Це станеться 15 квітня», ‒ повідомив він в ефірі місцевого телеканалу «ИКС».
Пікантність ситуації полягає в тому, і севастопольці про це знають, що компанія мільярдера Аркадія Ротенберга з листопада минулого року вже веде на цій ділянці будівництво.
Черговий контракт для друга Путіна
Спочатку, у вересні 2015 року, ідею створення меморіального парку, який об'єднає відразу кілька історичних епох, озвучив Олексій Чалий, який займав тоді посаду голови російських Законодавчих зборів Севастополя. За задумом, частину парку хотіли присвятити подіям 1917-1920 років, зокрема так званому «російському виходу», а також створити музейний комплекс і духовно-просвітницький центр. Але проти ідеї об'єднання подій «результату» та війни 1941-45 років різко виступили севастопольські ветерани й влада після кількох спроб від цих планів відмовилася.
У липні 2017 року севастопольські ветерани (пенсіонери) війни, праці, збройних сил і правоохоронних органів на своєму розширеному засіданні зажадали від міського уряду збудувати меморіал захисникам міста в роки Великої Вітчизняної війни на мисі Хрустальний.
У серпні того ж року Дмитро Овсянников, який тоді був т.в.о. губернатора Севастополя, коментуючи схвалені президентом Росії пропозиції, повідомив, що парк із меморіальним комплексом буде закладений. «Ми обговорювали з Володимиром Володимировичем (Путіним ‒ авт.) створення міського парку з меморіальним комплексом від Артбухти до Карантинної бухти, до вулиці Катерна», ‒ сказав Овсянников.
У листопаді 2017 року відбувся конкурс концепцій парку, на якому були розглянуті 16 проектів. Переможцем стала архітектор із Севастополя Олена Білоус, концепція якої лягла в основу розробки технічного завдання проекту.
Напередодні президентських виборів, в березні 2018 року, Володимир Путін став ініціатором будівництва цілого культурно-освітнього комплексу з театром опери та балету та хореографічним училищем, яке було вирішено розмістити також на мисі Хрустальний. Тоді територія 54-го заводу Чорноморського флоту була передана місту для реалізації цього проекту. Одночасно місцева влада відсудила у забудовників земельні ділянки на вулиці Катерна й на мисі.
У листопаді 2018 року на мисі Хрустальному почалося масштабне будівництво. Замовником виступає Фонд «Національна культурна спадщина», підрядником ‒ пов'язана з другом російського президента Аркадієм Ротенбергом компанія «Будгазмонтаж», яка будує і Кримський міст. Терміни будівництва ‒ 4-й квартал 2018 року ‒ 2-й квартал 2023-го, загальний обсяг інвестицій приблизно 25 мільярдів рублів.
Бульдозером на археологічному об'єкті
Наприкінці січня севастопольські громадські активісти почали бити на сполох: фортифікаційні споруди 18 століття на мисі Хрустальний нещадно знищуються будівельною технікою при зачистці майданчика під майбутнє будівництво.
Севастопольський художник, секретар громадської експертної комісії Віктор Чижов повідомив, що 26 листопада 2018 року експертна комісія на території колишнього 54-го механічного заводу російського міноборони виявила залишки унікальної споруди ‒ «Ансамблю фортифікаційного призначення «Артилерійський арсенал Артилерійської слобідки фортеці Севастополь».
За словами активістів, на цій території розташовані ще кілька об'єктів культурно-історичної спадщини. Серед них унікальна будівля індустріальної епохи ‒ ливарний цех, прихований прохід в оборонних спорудах до Мартинової бухти, залишки оборонних конструкцій із бійницями, зокрема, південна оборонна стіна з боку вулиці Сенявіна та інші.
Громадські активісти повідомили, що фактично на цій території виявлені 12 об'єктів культурної спадщини. Шість із них на 7-му бастіоні виявила група археологів із Тобольська, яка працювала над археологічною розвідкою за держконтрактом. «Велика частина пам'яток знищена. У мене велике прохання ‒ необхідно терміново зупинити руйнування», ‒ розповів громадський активіст Гліб Якушин.
Через місяць, наприкінці лютого, під майбутньою севастопольською оперою ‒ теж на території колишнього 54-го Мехзаводу, унікальний колодязь з арковою конструкцією виявили севастопольські громадські активісти, серед яких є і професійні реставратори. Як розповів член Севастопольського товариства охорони природи, прав людини та історичної спадщини Анатолій Пряшников, відкриття було зроблене випадково. Громадські активісти отримали дозвіл на збір на території заводу кримбальського каменю, який залишився після знесення історичних об'єктів і необхідний для робіт із реставрації створених із нього будівель, пам'ятників та укріплень. Одна з учасників ‒ Олена Сергеєва ‒ зазирнула до розритого будівельниками котловану та виявила цікаву знахідку.
Однак, чи вдасться вченим досконально дослідити знайдений об'єкт, невідомо ‒ колодязь розташований якраз у тому місці, де, згідно з ескізом, буде фундамент майбутнього оперного театру, і його можуть просто забетонувати.
У перших числах березня, після публікацій у місцевих ЗМІ, волонтерів із території будівництва вигнали.
7 березня засновник Севастопольського товариства охорони природи, прав людини та історичної спадщини Валентин Шестак повідомив, що територія біля севастопольського мису Хрустальний, де раніше розташовувалися два військових заводи, має пройти повторну історико-археологічну експертизу. «Не запитали місцевих фахівців, археологів, істориків. Зараз піднімаємо карти, німецьку аерофотозйомку, щоб зрозуміти, що ж було на цій території. На картах є православний храм, колодязь, інші об'єкти», ‒ сказав Шестак.
16 лютого начальник управління охорони об'єктів культурної спадщини Севастополя (Севспадщина) Михайло Рязанцев повідомив про те, що місцеві громадські активісти занадто пізно поставили питання про можливу історичну цінність об'єктів на території колишнього заводу Чорноморського флоту №54, розташованого на мисі Хрустальний.
Розумієте? Занадто пізно дізналися активісти про неподобство, що коїться. Тим часом, згідно з російським федеральним законом №73, у разі виявлення об'єктів культурної та історичної спадщини забудовник зобов'язаний зупинити роботу та запросити органи, уповноважені визначити цінність цих об'єктів та їхню подальшу долю.
Ілюзорна демократія для плебеїв
Ну і про головне ‒ про видимість демократії: нібито влада прислухається до громадської думки. Проект так званого громадського простору покажуть севастопольцям рівно через півроку після початку будівництва. Уявляєте? Будівництво вже йде, а що буде збудоване, ніхто не знає.
17 січня члени архітектурно-художньої ради при севастопольському департаменті архітектури та містобудування зазначили, що їм невідомий проект будівництва в парку «Хрустальний». Вони висловили сумнів навіть у тому, що на цій території можливо буде зробити парк.
«Треба спочатку з'ясувати, скільки там буде парку, а скільки (установ) культури, ‒ висловився член архітектурної ради Олександр Гладков. ‒ Судячи з опери (її величини), там парку взагалі не буде». Він наполягав на тому, щоб на території мису Хрустальний була реалізована стратегія проектування Приморського бульвару ‒ «зелена територія, в яку вкинуті камінці об'єму (будівлі) ‒ білі, красиві, співмасштабні».
Цікаво, що ще торік губернатор Овсянников пояснив, що вигляд цього нового простору обговорюватиметься з відомими архітекторами з Росії та Австрії, але не з севастопольцями. «Обговорюватимемо з архітектором австрійським всі ці об'єкти. Зараз їх вигляд готується. Але вам цього не покажемо. Ми покажемо тільки тоді, коли зробимо продукт. Тому що будь-яка стадія проекту в нас критикується», ‒ сказав Овсянников.
Таким чином, севастопольцям показали їхнє справжнє, плебейське, місце перед прибулою до міста російською елітою, яка сама знає, що для аборигенів краще.
Тим часом, у середині лютого архітектори-австрійці відхрестилися від проекту театру опери та балету в Севастополі, який викликав стільки суперечок своєї гігантоманією. Архітектор австрійського архітектурного бюро Coop Himmelb (l) au «Вольф Д. Прікс заперечує будь-які плани в Севастополі», ‒ сказано в статті Salzburger Nachrichten.
Хто тепер зробить такий масштабний проект до 15 квітня, незрозуміло. Можливо, вчергове 3D-картинки та анімацію намалюють, щоб громадськість заспокоїти.
Два місяці тому, 17 січня, в Севастополі підбили підсумки загальноміського голосування на визначення назви парку на мисі Хрустальний. «Представники архітектурного товариства міста Севастополя одноголосно висловили думку на користь робочої назви «Парк Хрустальний». Зійшлися на думці, що для севастопольців ця версія буде ближчою та звичною», ‒ сказала заступник голови архітектурно-художньої ради Євгенія Положенцева.
Навіть до вирішення цього питання пересічних севастопольців не допустили. Ілюзорна російська демократія за п'ять років повністю поглинула Севастополь.
Андрій Покровський, кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові
