Протягом останніх п’яти з половиною років в анексованому Росією Криму постійно живе колишня дружина українського президента-втікача Людмила Янукович. Вона практично не з’являється на публіці, але на півострові постійно говорять про її розкішний особняк на околицях Ялти; про крамницю елітних продуктів у Севастополі, що належить їй і торгує в тому числі санкційними товарами; і про могилу молодшого сина на території військового меморіалу. Радіо Свобода розібралося, на кого оформлені активи колишньої першої леді України.
Після того як Росія анексувала Крим, російські чиновники й олігархи стали масово скуповувати будинки, квартири і земельні ділянки на півострові. Однак місця вистачило і для колишньої української еліти. Резиденції впливових росіян сьогодні стоять по сусідству з особняками втікачів-політиків і бізнесменів епохи Віктора Януковича. Багато з них після 2014 року потрапили під кримінальне переслідування і змушені були тікати. Кримський півострів, захоплений Росією, став для цих людей безпечним притулком.
На півострові в останні роки осів ексдепутат Верховної Ради Олег Царьов, який встиг у 2014-2015 роках покерувати так званим «парламентом Новоросії». Наче й не було нічого, займається бізнесом у Криму й інший колишній нардеп, ексміністр оборони України Павло Лебедєв. Великі активи збереглися в олігарха Дмитра Фірташа. На постійне місце проживання до Криму відразу після Євромайдану перебралася й колишня дружина Віктора Януковича Людмила.
На відміну від подружжя Путіних, родина Януковичів не робила офіційних заяв із приводу припинення шлюбних стосунків. Але, за деякими відомостями, подружжя, яке прожило разом понад 40 років, розлучилося ще до Революції гідності. Принаймні, в інтерв’ю німецькому виданню Der Spiegel у 2017 році колишній президент України зізнався, що в лютому 2014-го він утік до Росії через Крим разом зі своєю співмешканкою («сестрою своєї колишньої кухарки», пише видання, – ред). Наразі Віктор Янукович живе в Підмосков’ї, в садибі, що колись належала одному з перших радянських маршалів Семену Будьонному, а ось його колишня дружина віддала перевагу Криму.
У роки президентства Януковича його родина володіла в Криму значними активами. Як правило, вони були пов’язані зі структурами, близькими до старшого сина президента – Олександра Януковича. За повідомленнями російських ЗМІ, разом із братом Віктором вони фактично володіли мережею автозаправних станцій, декількома дачами в Балаклаві і Сімеїзі, побудованими ще до революції 1917-го, маєтками на околицях Ялти і Севастополя. Після 2014 року практично з усім цим майном довелося розлучитися. Недобудована резиденція Януковича на мисі Айя відійшла друзям президента Росії. Балаклавські особняки були націоналізовані.
Після розриву з чоловіком і його вимушеного відходу (втечі – ред.) від влади Людмилі Янукович дістався сімейний особняк у Великій Ялті, який в оточенні президента називали «чайним будиночком». Під цією скромною назвою ховається маєток площею 1,2 гектара з власним гальковим пляжем у курортному селищі Відрадне. Цей населений пункт розташований на самому березі моря між селищами Масандра, Нікіта і власне Ялтою.
На ділянці розкидані триповерхова вілла загальною площею 2345 квадратних метрів, котеджі для відпочинку на березі моря, будиночки для охорони й обслуговуючого персоналу, спа-центр, басейн, тенісний корт, альтанки, господарські приміщення та інші споруди. Доповнює пейзаж паркова зона з посадками кипарисів, сосен і ялин, штучним водоспадом і зоною для барбекю. Знайти маєток на супутникових знімках нескладно. Однак підібратися до місця проживання Людмили Янукович непросто: під’їзди до особняка перекриті масивними залізними воротами.
Будиночок біля моря
Дача має багату історію. Ще в 2003 році тодішній прем’єр-міністр України Віктор Янукович змусив керівництво кримського науково-дослідного інституту виноградарства і виноробства «Магарач» відмовитися від ділянки на березі моря в селищі Відрадне, де розміщувалася ампелографічна колекція установи. Земельний наділ передали в довгострокову оренду «Міжрегіональному промисловому союзові», що належав приятелеві та сподвижнику Віктора Януковича Антону Пригодському.
У 2004 році, за даними Росреєстру, на ділянці була побудована вілла. Через кілька років право оренди на землю перейшло до ТОВ «Пансіонат сімейного типу», фундаторами якого виступили структури, близькі до Олександра Януковича. Той заперечував свою причетність до землеволодіння, але в 2012 році місцева селищна рада видала синові тодішнього президента дозвіл на обслуговування нерухомості, що розташована на цій ділянці, повідомляв Центр журналістських розслідувань.
Структури Януковича провели повну зачистку узбережжя, плануючи побудувати на цьому місці величезний курортно-рекреаційний комплекс. До осені 2013 року на прилеглих ділянках викорчували всі виноградники і знесли історичні будівлі інституту «Магарач». А в самому «чайному будиночку» розпочався капітальний ремонт, у розпал якого почався Євромайдан. У період міжвладдя в президентських хоромах побували журналісти, які відобразили їх на фотознімках.
Після цього Росія відібрала в Януковичів 2 гектари землі, що примикають до дачі, і повернула їх інститутові «Магарач». А сам будиночок у Відрадному, судячи з усього, Володимир Путін із «панського плеча» залишив колишній дружині колишнього президента України. У 2015 році російські ЗМІ з посиланням на людей із оточення сім’ї політика-втікача писали, що раніше Людмилі Янукович резиденція категорично не подобалася. Вона відпочивала у Відрадному лише один раз і сприйняла маєток як надто пафосний. Але після відомих подій їй довелося стати менш вибагливою і задовольнятися тим, що дали. За словами ріелторів, на той момент ринкова вартість садиби з ділянкою, пляжем і будівлями оцінювалася в 25 мільйонів доларів.
Наразі 70-річна Людмила Янукович веде в маєтку усамітнений спосіб життя. Територія перебуває під невсипущою охороною. Як вдалося з’ясувати Радіо Свобода, зараз право власності на будинок і ділянку оформлено на фірму, близьку до Олександра Януковича, ексміністра оборони України Павла Лебедєва і ветеранів спецслужб.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру нерухомості (є у розпорядженні редакції), до вересня 2019 року земельна ділянка Януковичів, площею 1,2 гектара за адресою: місто Ялта, селище міського типу Відрадне, вулиця Дніпровська, 5, перебувала у власності Республіки Крим. Після цього її власником стало зареєстроване в Москві ТОВ «Аква», чиїм основним видом діяльності є управління фінансово-промисловими групами. Триповерховим особняком, судячи з відомостей із того ж ЄДРН, «Аква» заволоділа ще раніше – в грудні 2016 року. Право власності на будинок до неї перейшло прямо від ТОВ «Пансіонат сімейного типу».
Перевірені люди
Сама по собі компанія «Аква» нічим не примітна. Зате послужний список її керівника вельми цікавий. Директором столичної фірми є такий собі Олег Кішаковський, який, судячи з профілів у соціальних мережах, постійно проживає в Ялті. За сумісництвом він виступає співзасновником приватного охоронного підприємства «Південний рубіж», яке зареєстроване за адресою резиденції Януковичів: Ялта, Відрадне, Дніпровська, 5. Із точки зору гарантування безпеки колишньої першої леді це дуже зручно: офіс охорони розташований там же, де живе об’єкт, що охороняється, – далеко ходити не треба.
Чи є у «Південного рубежу» клієнти, крім членів сім’ї українського президента-втікача, невідомо. Принаймні, усі тендери на охорону державних об’єктів, у яких брала участь ця фірма, за даними, які є у відкритому доступі, були нею програні.
Таким чином, майно Олександра Януковича було легалізоване в російському правовому полі шляхом його передачі під контроль Кішаковского. Цією відпрацьованою схемою син експрезидента України користувався неодноразово. Журналісти українського видання ТСН дізналися про те, що у вересні 2015 року на Кішаковского був переоформлений автомобіль Audi, який раніше перебував на балансі ПрАТ «Всеукраїнський банк розвитку», який належав Януковичу-молодшому. Машину перереєстрували в Донецьку, а звідти перевезли до Криму.
Другим співзасновником, а заодно й директором «Південного рубежу» є севастополець Костянтин Кістіченко. З охоронною діяльністю і гарантуванням безпеки він, мабуть, знайомий не з чуток. У минулому році Кістіченко став переможцем турніру з практичної стрільби, в якому брали участь спортсмени з усієї Росії і анексованого Криму.
Керувати фірмою, яка охороняє Людмилу Янукович, його поставили не просто так: він не чужа людина для оточення експрезидента. Із 2007 по 2012 роки Кістіченко мав статус помічника депутата Верховної Ради на громадських засадах. Причому асистував він не якомусь пересічному парламентарію, а мільйонерові і девелоперу, майбутньому міністрові оборони Павлу Лебедєву – найближчому соратникові Віктора Януковича.
У вільний від управління охоронним підприємством час Костянтин Кістіченко бере активну участь у роботі двох громадських організацій. В обох він є співзасновником. Обидві мають у чомусь схожий профіль діяльності. Перша називається Центром спеціальної підготовки «Витязь II» і, за документами, займається підготовкою кадрів вищої кваліфікації і додатковою професійною освітою. За деякими даними, ця організація є філією підмосковного «Братства крапових беретів «Витязь»», яке спеціалізується на підготовці найманців для приватних військових компаній. Приблизно тим же самим «витязі» збиралися зайнятися і в Криму. У 2015 році вони звернулися до влади Севастополя з проханням про виділення поряд із містом земельної ділянки для створення бази з підготовки військових фахівців. Чи вирішили це питання позитивно, невідомо.
Крім «Витязя II», Кістіченко значиться одним із співзасновників спортивно-стрілецького клубу «Альфа-Постріл». Ця організація серед іншого займається індивідуальною стрілецькою підготовкою, тренуваннями з практичної стрільби і підготовкою охоронців. Партнери у Кістіченка як на підбір: співзасновника першої організації Павла Баранова називають учасником конфлікту на Донбасі на боці бойовиків, членом диверсійно-розвідувальної групи з позивним «Шатун»; про співзасновника другої організації, Віталія Мефаніка, пишуть, що він колишній майор СБУ, який у 2014 році перейшов на бік Росії.
Специфічне коло знайомих Кістіченка і Кішаковского, їхні кар’єри, а також характерний профіль діяльності їхніх компанії (приватними охоронними підприємствами нерідко керують вихідці зі силових структур) наводять на думку про те, що самі вони також цілком можуть бути ветеранами російських або українських спецслужб. Таким чином, ялтинський прихисток Людмили Янукович перебуває в надійних руках.
Варто додати, що ділянка по сусідству з резиденцією колишньої першої леді України також належить не випадковим людям. Нею володіє компанія «Дельфін-2001», керівник якої Сергій Небутов відомий тим, що на рубежі нульових і десятих реконструював для Олександра Януковича комплекс історичних особняків на набережній у Балаклаві.
Хамон від Людмили
У колишньої дружини Віктора Януковича, окрім будинку, в Криму є власний бізнес. Через систему посередників вона, як припускають, володіє мережею елітних продуктових супермаркетів у Севастополі. Мережа носить назву «Меркурій». Гастроном «Меркурій» прославився тим, що спритно зумів уникнути необхідності дотримуватися санкційного законодавства. Крамниці мережі відкрито торгують французькими сирами й іспанськими м’ясними делікатесами.
Севастопольські наглядові органи намагаються не помічати того факту, що «Меркурій» відверто порушує запроваджене постановою уряду РФ ембарго на ввезення сільськогосподарської продукції з країн Євросоюзу. У минулому до супермаркета кілька разів приходили співробітники митниці та вилучали «заборонку». Однак незабаром санкційні продукти знову поверталися на прилавок.
Городяни досить байдуже ставляться до того, що компанія Людмили Янукович широко користується привілеями, про які іншим ритейлерам залишається тільки мріяти.
Структура володіння торговельною мережею нагадує схему, за якою Януковичам належить маєток під Ялтою. Сліди ведуть убік Донецької області (малої батьківщини президента-втікача). Водночас прямих доказів того, що крамницями володіє Людмила Янукович, немає: в торговій мережі ці припущення не спростовують і не підтверджують.
Забороненими продуктами севастопольців забезпечує ТОВ «Меркурій», зареєстроване за зовсім сторонньою адресою. А ось у будинку, де розташована одна з крамниць мережі (вулиця Гоголя, 28), прописалося ТОВ «СТК». Це сільгосппідприємство на 100% належить якійсь Юлії Соловйовій, котра, якщо вірити севастопольському виданню «Форпост», станом на 2017 рік була одноосібною власницею і ТОВ «Меркурій».
Директором ТОВ «СТК» є Євген Путятін, виходець із Донецької області. Там він у минулому керував компанією «Гранд Терра Інвест», яка управляє одним із найбільших оптових ринків України – «Азовським» у Маріуполі. Власниками «Гранд Терра Інвесту», згідно з українськими реєстрами, є крупні бізнесмени Євген і Сергій Дяченки. При цьому українські ЗМІ писали, що кінцевим бенефіціаром цієї компанії, за однією з версій, може бути сім’я Віктора Януковича.
Одна з російських компаній Сергія Дяченка, ТОВ «Бюро з енергозбереження та екології», зареєстрована в Севастополі, все за тією ж адресою, де розташована одна з крамниць мережі «Меркурій», – Гоголя, 28. Сім’я Дяченків взагалі близько пов’язана з Януковичами. Бізнесмени були діловими партнерами мільярдера Ріната Ахметова, який спонсорував Партію регіонів. А на похоронах Віктора Януковича-молодшого – сина експрезидента України – журналісти помітили на могилі вінок «Від родини Дяченків».
Елітний некрополь
Януковичів навіки пов’язала зі Севастополем сімейна трагедія, що сталася в березні 2015 року. Молодший син президента-втікача, теж Віктор, втопився у Росії, в озері Байкал. Він не зумів вибратися з салону автомобіля, який провалився під лід. Поховати Віктора Януковича-молодшого вирішили в Криму, щоб його мати могла регулярно відвідувати могилу сина.
Місцем останнього спочинку 33-річного політика і автогонщика стала ділянка так званого церковного кладовища, де ховають священників Свято-Нікольського храму. Поруч розташоване Братське кладовище.
Могила Віктора Януковича-молодшого прихована від сторонніх очей. На елітну ділянку, де лише кілька десятків поховань, прохід обмежений: металеві ворота зачинені, навколо кам’яний паркан. При цьому постійної охорони біля могили немає, тоді як у перші дні після похорону на цвинтарі здійснювалося постійне чергування.
У 2018 році на могилі сина експрезидента поставили бюст із чорного мармуру і масивний надгробок із арочним склепінням. Прилегла територія засипана білою галькою, поруч росте сосна, стоїть дерев’яна лавка і хрест. На кладовищі кореспондентові Радіо Свобода розповіли, що Людмила Янукович буває на могилі нечасто.
Останнього разу в об’єктиви фотоапаратів вона потрапила в березні минулого року, коли відвідувала сина в річницю його загибелі. Але захоронення все одно перебуває під наглядом: перед святами пам’ятник прикрасили новорічним дощиком, у вазі завжди стоять свіжі квіти.
Трагічна доля сина президента-втікача примирила севастопольців із сім’єю Януковичів, до яких у місті було загалом неприязне ставлення: по-перше, вони привласнили собі величезні території на морському узбережжі (в тому числі заповідні), по-друге, боягузливо втекли. Тепер же в промовах городян усе частіше можна почути співчутливі нотки. А дехто і зовсім дотримується принципу «про мертвих або добре, або нічого».
Оригінал статті на сайті Російської служби Радіо Свобода
