Минулого року російські силовики продовжували «традиції» попередніх років: обшуки, масові затримання і кримінальні переслідування кримчан. Однак 2018-го з'явилася нова тенденція – під репресії потрапляють адвокати і члени сімей фігурантів політичних справ. Крим.Реалії згадують найрезонансніші випадки з репресивної кримської практики.
ФСБ проти Меджлісу
2018 року в кримському главку ФСБ активізували роботу щодо представників Меджлісу кримськотатарського народу і його лідера, народного депутата України Мустафи Джемілєва. Як відомо, після судової заборони діяльності представницького органу кримських татар у Росії його діяльність перенесли до Києва. На материкову частину України також виїхали керівники його територіальних органів.
Проте в кримському главку ФСБ продовжують переслідувати всіх, хто будь-яким чином причетний до Меджлісу і лідера кримських татар.
Цього року фігурантами кримінальної справи кримського главку ФСБ стали помічник Мустафи Джемілєва Ерол Велієв та водій його сім'ї Ахтем Мустафаєв. Російські спецслужби звинуватили їх у створенні «екстремістської групи», яка нібито за завданням Меджлісу підпалила будинок кримського муфтія Еміралі Аблаєва (з 2014 року співпрацює з підконтрольною Росії кримською владою). В рамках цієї справи також фігурують два спортсмени-боксери з Харкова Олександр Стешенко та Олександр Третьяков.
Велієв та Третьяков перебувають на материковій частині України, тому звинувачення їм висунули заочно – вони обидва оголошені в Росії в федеральний розшук. А Стешенко був затриманий і засуджений на два роки колонії-поселення. Він заявив про тортури, під час яких його змусили підписати потрібні свідчення.
У рамках справи про підпал будинку Аблаєва був затриманий і Ахтем Мустафаєв.
Він теж заявив, що його катували співробітники ФСБ Росії, намагаючись вибити свідчення в рамках цієї справи.
У Меджлісі кримських татар звинувачення ФСБ заперечують. Мустафа Джемілєв заявив, що його помічник теж не має жодного відношення до підпалу будинку муфтія. Ця кримінальна справа, на його думку, була сфабрикована ФСБ, щоб скомпрометувати Меджліс кримськотатарського народу.
Допити сім'ї Барієва
2018 року співробітники ФСБ двічі приходили до сім'ї члена Меджлісу кримських татар Ескендера Барієва, який із 2015 року живе в Києві. Першого разу на початку січня в ФСБ допитували його сестер і тестя. Повістки на допит також прийшли батькам Барієва, але вони їх проігнорували.
Вдруге на допит рідних члена Меджлісу викликали в грудні. В обох випадках їх розпитували про місце перебування та діяльніть Ескендера Барієва. Він розцінює це як спробу чинити на нього «тиск за те, що тисячі й тисячі людей приєднуються до міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність із кримськотатарським народом».
Обшук у пошуках Меджлісу
Зустрічав співробітників ФСБ 2018 року кримськотатарський активіст, бізнесмен Ісмет Меметов.
Оперативники кілька годин оглядали його будинок і нежитлові приміщення, які він здає в оренду, оскільки запідозрили його в фінансуванні Меджлісу кримськотатарського народу.
Сам кримськотатарський активіст підозри ФСБ на свою адресу заперечує. Затримувати Ісмета Меметова не стали. Після обшуку оперативники вийшли. Однак активісти розцінюють подію в будинку Меметова як «застереження» у зв'язку з його активною позицією в підтримку політв'язнів співвітчизників. Меметов регулярно відвідує суди над політв'язнями і допомагає їхнім родинам.
Тиск на кримських адвокатів
2018 року в Криму посилився тиск на кримських адвокатів, які захищають фігурантів політичних кримінальних справ. Наприкінці жовтня співробітники прокуратури і Центру з протидії екстремізму МВС Росії попередили про недопущення порушення законодавства про екстремізм адвокатів Ділявера Меметова, Лілю Гемеджи і Едема Семедляєва.
А в грудні під арештом за репост у Facebook опинився адвокат Еміль Курбедінов.
Все це адвокати розцінюють як тиск на себе з метою змусити їх відмовитися від своїх підзахисних і припинити правозахисну діяльність на півострові.
Переслідування за активність у соцмережах
Продовжилася минулого року практика переслідувань кримчан за пости й репости в соцмережах. Крім Еміля Курбедінова, за публікації в соцмережах 10 і 12 діб провели під арештом житель Старого Криму Зеккій Куламетов і кримськотатарський активіст із Сімферополя Марлен Мустафаєв відповідно. Кримські суди повважали їх незаконними, оскільки в них містилася символіка забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».
Слідчі Центру «Е» знайшли «публічну демонстрацію символіки екстремістської організації» також на сторінці «ВКонтакте» дочки Зеккія Куламетова Ріани (відеоролики 2011 і 2013 років) і дружини Зареми (відеозапис, розміщений 2016 року в Facebook). Обом суд призначив штрафи в розмірі 1 тисячі рублів.
За коментарі на сторінці «Кримської солідарності» в Facebook стала фігуранткою кримінальної справи кримська громадянська журналістка Гульсум Алієва – дочка фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва.
Співробітники російського Слідкому інкримінують їй частину 1 статті 282 Кримінального кодексу Росії (розпалювання ненависті або ворожнечі, приниження людської гідності).
Репост у соцмережі також став приводом для переслідування жительки села Чехово (Аутка, Велика Ялта) Еліни Мамедової.
Її звинувачують у розпалюванні ненависті й ворожнечі за репост, який нібито принижує представників національної групи – росіян.
Схожу кримінальну справу на початку року порушили стосовно жителя села Новий Світ Сімферопольського району Ісмаїла Рамазанова.
Його звинуватили в публічних висловлюваннях, які, за висновком спеціаліста ФСБ Росії, містять заклики до порушення ворожнечі та ненависті «щодо соціальної групи російських». У Рамазанова провели обшук, у рамках якого виявили патрони до пістолета Макарова, потім затримали, побили й відправили під арешт у СІЗО Сімферополя. Він перебуває під арештом.
Перший у Криму вирок за пости в соцмережах 2018 року винесли проукраїнському активісту Ігорю Мовенку.
Спочатку підконтрольний Росії Гагарінський районний суд Севастополя засудив його до двох років колонії загального режиму. Мовенко 1,5 місяці провів у СІЗО Сімферополя. Але в результаті апеляційного оскарження Севастопольський міський суд пом'якшив цей вирок до одного року умовного ув'язнення з випробувальним терміном.
На цей момент Ігор Мовенко відбуває покарання вдома. Йому тимчасово заборонена будь-яка діяльність в інтернеті.
Другу частину матеріалу читайте на сайті Крим.Реалії завтра.
