Доступність посилання

ТОП новини

Троє з Красноярська, або Люди з «темним минулим»: Кого призначили керувати Севастополем


Підконтрольний Москві губернатор Севастополя Михайло Развожаєв затвердив у міському парламенті своїх перших призначенців. Деякі з них очолять міські департаменти, інші отримають посади заступників губернатора й займатимуться різними напрямками діяльності уряду. Як з'ясували Крим.Реалії, більшість із новоспечених севастопольських чиновників мають неоднозначну репутацію, до них є численні претензії на їх колишніх місцях роботи. Подробиці біографій людей, які керуватимуть Севастополем у найближчі роки, читайте в матеріалі нашого кореспондента.​

Головне, що об'єднує перших трьох протеже Михайла Развожаєва, які нещодавно пройшли верифікацію в міському парламенті, це їх попереднє місце роботи. Всі вони є вихідцями з російського Красноярського краю.

Що не дивно, оскільки саме Красноярськ є батьківщиною самого Развожаєва. І саме там нинішній глава Севастополя починав свою політичну кар'єру, у різні часи займаючи посади заступника голови адміністрації та голови пресслужби губернатора краю.

Усім встати! Головлікар іде

Однією з перших креатур Михайла Развожаєва називають Віталія Денисова. У Севастополі він отримав посаду голови департаменту охорони здоров'я та, як наслідок, очолив боротьбу з пандемією коронавірусу. У Красноярському краї Денисов встиг побувати на різних посадах у системі державної охорони здоров'я.

«Має великий досвід роботи в організаціях охорони здоров'я, [...] Тому впевнений, що з завданнями, які сьогодні в цьому найважливішому напрямі треба вирішувати, він впорається», ‒ сказав Развожаєв, представляючи свого підлеглого місцевим депутатам.

Віталій Денисов
Віталій Денисов

До «міністерських висот» у Севастополі Денисов «стрибнув» з посади головного лікаря міської лікарні в Дивногорську ‒ невеликому місті Красноярського краю з населенням близько 30 тисяч осіб.

За час своєї роботи Денисов «прославив» лікарню тим, що медики, які працюють в установі, упродовж декількох місяців не могли отримати «ковідні» виплати, призначені їм за постановою уряду Росії, розповідає Крим.Реалії координатор красноярського відділення незалежної профспілки медпрацівників «Дія» Роман Ульських.

«У лікарні все було настільки запущене, що нам довелося розбиратися з виплатами для медиків, що називається, з нуля. Спочатку до нас звернулися працівники швидкої допомоги, поскаржилися, що їм нічого не виплачують, ми почали «копати» і з'ясували, що грошей там не бачив взагалі ніхто», ‒ каже Ульських.

Після того, як «проблемною» лікарнею стала займатися профспілка «Дія» та депутати Дивногорської міськради, на скарги медиків відреагували й у місцевому управлінні Слідчого комітету. У відповідь на це Денисов, за словами медиків, змушував співробітників лікарні ставити підпис під документом, який забороняє їм поширювати будь-які відомості про лікарню.

Навіть після переїзду Денисова до Севастополя дивногорські медики продовжують скаржитися до профспілки на те, що за час роботи колишнього головлікаря багато співробітників так і не отримали частину «ковідних» виплат за деякі місяці.

Окрім цього, згадує Роман Ульських, медики нарікали на те, що нинішній севастопольський чиновник ввів у лікарні «солдатські» порядки: коли він заходив до кабінету, всі присутні мали вставати. Таке ставлення до себе персонал лікарні вважав неприйнятним.

Інші політики з Красноярська нагадують, що ще до призначення в Дивногорськ, Денисов нетривалий час очолював міністерство охорони здоров'я Красноярського краю. На цій посаді він відзначився «підозрілими закупівлями лікувальних препаратів», ‒ писав юрист і політик з Красноярська Олександр Глісков на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

На пост міністра Денисов був призначений у липні 2018 року, а вже в серпні підконтрольне йому міністерство уклало 30-мільйонний контракт на постачання «Мітоміцина» ‒ протипухлинного антибіотика. Однак через те, що потреби в таких масштабних закупівлях на території краю не було, у половини від загального обсягу поставки лікувальних препаратів збіг термін придатності. Наразі за фактом цієї події порушена кримінальна справа, яка розслідується красноярським Слідчим комітетом.

Чи є у слідчих претензії до Денисова, з'ясувати не вдалося, так само, як і отримати коментар севастопольського чиновника. У міському уряді повідомили, що не можуть оперативно зв'язати кореспондента Крим.Реалії з новоспеченим головою міського відділу охорони здоров'я.

Залишив небезпечне та некомфортне місто

До свого призначення в Севастополь Микола Жигулін більше ніж сім років працював у адміністрації російського міста Норильська ‒ одного з промислових центрів Красноярського краю. У Севастополі, як і в Заполяр'ї, він буде опікуватися міським господарством.

На засіданні Закзборів Михайло Развожаєв висловив надію, що Жигулін зможе швидко «розібратися в усьому» й підвищити ефективність роботи підзвітного відомства. Сам Жигулін додав, що Севастополь не є для нього чужим містом. Тут розташовані могили його мами та бабусі, а проблеми регіону, разом з основною: «безперебійне забезпечення міста водою», ‒ йому відомі.

Втім, вирішення проблем міського господарства Норильська в останні роки нинішньому севастопольському чиновнику давалося нелегко, розповів Крим.Реалії місцевий активіст, голова організації «Мій дім ‒ Норильськ» Руслан Абдуллаєв. Головною проблемою, з якою зіткнулося місто за останній місяць ‒ неготовність до заморозків. Наприкінці жовтня нинішнього року одне з найпівнічніших міст Росії не змогло отримати паспорт готовності до зими. Аналогічна історія з опалювальним сезоном була і торік, нарікають місцеві активісти.

«Торік була така ж ситуація, що підтверджене висновками, до яких дійшли контрольні органи в результаті прокурорської перевірки. Ще раніше декілька років поспіль фіксувалися численні факти передчасного завершення опалювального сезону. Коли на вулицях ще щосили сніг лежить, у нас у будинках вимикали опалення. І на Жигуліні, в чию зону відповідальності входить організація міського господарства, безумовно, лежить провина за все це», ‒ говорить Абдуллаєв.

У травні поточного року в Норильську стався один з найбільших виливів нафтопродуктів в арктичній зоні за всю історію. Тоді в акваторію Північного Льодовитого океану вилилося понад 20 тонн дизельного палива. Російська влада тоді оголосила надзвичайний стан федерального масштабу, а вчені назвали цю подію екологічною катастрофою.

Варто відзначити, що питання охорони навколишнього середовища також входили в компетенцію Миколи Жигуліна, що випливає з постанови норильської адміністрації «Про розподіл повноважень між посадовими особами». При цьому місцеві активісти акцентують увагу на тому, що в цій катастрофі Жигулін ‒ не єдина відповідальна особа.

«У нас є два рівні екологічного контролю. Перший ‒ муніципальний, за який відповідав Жигулін, а другий ‒ федеральний, за який відповідали відповідні відомства. Тому тут не можна говорити, що вся провина лежить на Жигуліні. Відповідальність за катастрофу несуть усі відповідальні особи», ‒ вважає Руслан Абдуллаєв.

Більшість чиновників в адміністрації Норильська так чи інакше пов'язані з «Норнікелем» ‒ великою гірничо-металургійною компанією, яка належить російському мультимільярдеру Володимиру Потаніну, і Жигулін «навряд чи є винятком», ‒ кажуть норильські активісти.

Як одне з підтверджень своїх слів активісти згадують, що Жигулін, який відповідав за стан вулично-дорожньої мережі Норильська, віддавав розпорядження після настання холодів використовувати як антиожеледний засіб граншлак ‒ дрібнофракційний матеріал, побічний продукт виробничих процесів «Норнікеля». Цей матеріал хоч і має в'язкі властивості, але є екологічно небезпечним та підлягає спеціальній утилізації.

«В таких діях чиновника можна угледіти, зокрема й корупціогенний фактор», ‒ впевнений Абдуллаєв.

Чиновник, який відповідає за міське господарство, має робити місто безпечним і комфортним для життя, говорять активісти. Норильськ, який залишився після Миколи Жигуліна, ‒ небезпечне та некомфортне місто, вважають вони.

Без права розслідувати корупцію

Відповідати за громадську безпеку в севастопольському уряді Развожаєва буде колишній прокурор Красноярського краю Михайло Савчин. На думку російського губернатора, досвід роботи в наглядовому відомстві має стати корисним нинішньому уряду.

«Він сам виходець із прокуратури, великий досвід має у прокурорській діяльності. Упевнений, що також у цьому напрямку у нас з'явиться нова динаміка, пов'язана з тим, що нам необхідно максимально дотримуватися законності...», ‒ сказав Развожаєв.

Михайло Савчин
Михайло Савчин

Савчин був дуже скандальним прокурором, згадує Анастасія Корсакова ‒ місцевий політик і координатор штабу Олексія Навального у Красноярську. Більшість скандалів, які супроводжували його кар'єру, відбувалися не з ним, а з його підлеглими, яких Савчин призначав на різні посади у прокуратурах краю.

Згідно з офіційною біографічною довідкою, опублікованою на сайті уряду Севастополя, з 2008 до 2012 року Михайло Савчин очолював прокуратуру Чеченської Республіки, звідки й був переведений до Красноярського краю, де очолював прокуратуру упродовж останніх восьми років. За цей період у систему крайових прокуратур були призначені декілька вихідців із Чечні.

У грудні 2019 року російські силовики затримали Хаваджа-Бауди Гутаєва ‒ прокурора Норильська, а на початку нинішнього року ‒ прокурора Березівського району Бекхана Аслаханова. Обох підозрюють в отриманні хабаря у великому розмірі. Причому на Гутаєва слідчі органи звернули увагу лише після неодноразових скарг з боку його колег, які прямо вказували, що «Гутаєв зайняв свою посаду, лише завдяки заступництву Савчина», ‒ каже Анастасія Корсакова.

Арешт його протеже, ймовірно, і став причиною того, що Савчин звільнився з прокуратури, припускає вона.

Іншим епізодом, який, на думку красноярських активістів, характеризує Савчина, є його реакція на розслідування про корупцію.

Торік у травні штаб Навального у Красноярську випустив фільм-розслідування «Губернатор на мільярд», в якому розповідається про статки губернатора Красноярського краю, єдинороса Олександра Усса. Пізніше на одній з пресконференцій, в якій брав участь прокурор Савчин, представники штабу запитали його, чи проводилася перевірка фактів, викладених у фільмі.

На це запитання, говорить Анастасія Корсакова, Савчин відповів, що розслідування корупції вищих посадових осіб регіону не входить до його компетенції.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG