Спеціально для Крим.Реалії
Команда новообраного президента Володимира Зеленського не має конкретного плану щодо анексованого Криму та окупованих територій Донбасу. Сам він поки не деталізував свою позицію з питань війни та миру. Замість нього щодо важливих тем висловлюються численні радники. Представники новообраного президента, які займаються оборонними питаннями, у своїх коментарях ігнорують очевидні загрози з боку Росії в акваторії Чорного та Азовського морів.
Радник Володимира Зеленського з питань безпеки та оборони днями говорив, що не бачить сенсу в будівництві нових військово-морських баз поблизу захопленого півострова.
«Потрібно розуміти, що в Азовському морі ми сьогодні не здатні протистояти Росії. І тут би я не хотів, щоб наші експерти вимагали від нового президента невідкладно відновити Військово-морські сили. Почали там будувати дві нові бази, для чого це потрібно? Невже вони думають, що можна зупинити агресію Росії, збудувавши на березі моря ці бази? Це як зі «стіною» на кордоні з Росією ‒ це нічим не допоможе», ‒ зазначив Іван Апаршин у коментарі виданню «Апостроф».
Водночас він непокоїться, що в разі наступу російської армії з боку Білорусі, українським військовим нічим буде відповісти, адже укріплення цього сектора нібито не входило в плани армійського командування. Хоча наприкінці минулого року Іван Апаршин стверджував, що ознак підготовки Кремля до масованого наступу не спостерігається: Росія не розгорнула військову інфраструктуру в прикордонних регіонах і не почала евакуацію населення.
Щоправда, такий підхід не враховує фактор окупованого Криму, на території якого Москва створила потужне угруповання вторгнення та налагодила відповідну інфраструктуру. Для проведення «гібридних» операцій, блокування українських кораблів в акваторії Чорного та Азовського морів цього цілком достатньо.
Наразі я не бачу можливості повернути Донбас чи Крим військовим шляхом. Я б нікому не радивІван Апаршин
Пан Апаршин у спілкуванні із закордонними кореспондентами наполягає, що окуповані території не можна повернути військовим шляхом.
«Наразі я не бачу можливості повернути Донбас чи Крим військовим шляхом. Я б нікому не радив. Втрати будуть катастрофічні. Навіть більше, ті, хто зараз підтримує нас, в нових обставинах, ймовірно, відвернуться від нас. Нам необхідно шукати різні методи. Що стосується Донбасу, прийнятне рішення могло б бути досягнуте в найближчі п'ять років. Крим буде чекати набагато довше», ‒ сказав він у коментарі сербським журналістам.
З коментаря журналісти зробили висновок, що президент Володимир Зеленський не має наміру продовжувати «жорстку» політику свого попередника Петра Порошенка, але готовий до іншої гри, з «меншою кількістю подач». Водночас варто враховувати, що спроба «знизити градус» у відносинах з Кремлем натрапить на протидію США. Вашингтон за останні п'ять років доклав чимало зусиль, щоб покарати Росію за окупацію українських територій.
На словах команда Зеленського не ставить під сумнів курс України в НАТО й ставлення до Росії як держави-агресора, але без конкретики з приводу перспектив півострова та ОРДЛО. «Команда Зе» днями оприлюднила документ, названий «військовою доктриною», але в ньому немає нічого про Крим.
У такому контексті підозріло виглядає ідея радників нового президента списати фізособам-підприємцям близько 7 млрд гривень боргів єдиного соціального внеску (ЄСВ), що накопичилися з 2016 року. Нагадаємо, що за кошти ЄСВ фінансуються пенсії та інші соціальні виплати. Недоотримані кошти доведеться брати з інших джерел. Судячи із заяв пана Апаршина про «недоцільність» будівництва морських баз, їх можуть брати, зокрема за рахунок перегляду військових бюджетів.
Незалежно від того, чи планує нове керівництво країни «різати» оборонні витрати, подібне «різноголосся» не обіцяє Володимиру Зеленському нічого доброго. Або його підлеглі, які відповідають за різні напрямки, ніяк не взаємодіють один з одним, або ж прагнення сподобатися малому-середньому бізнесу напередодні парламентських виборів переважує питання безпеки.
У будь-якому випадку «команда Зеленського» (свідомо чи ні) сама себе заганяє в пастку легкого рішення. Судячи зі слів пана Апаршина, Києву немає сенсу витрачати гроші на військову базу, тому що Москва все одно сильніша. В такому випадку виникає запитання: навіщо взагалі вести війну проти усвідомлено більш потужного противника ‒ чи не простіше відразу здатися?
Виходить, що британцям є сенс реагувати на російські спроби заблокувати українські порти, відрядивши в Чорне море частини Королівської морської піхоти. Водночас представники Володимира Зеленського ігнорують кремлівські погрози в Азовському морі або відкладають їх у довгу шухляду, що, в принципі, одне й те саме.
Ще на початку «епопеї» з блокування портів у Бердянську та Маріуполі було очевидно, що для Кремля це ‒ лише репетиція військово-політичних авантюр у Чорному морі. Саме це зараз і відбувається. Як повідомив днями заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко, російські військові кораблі намагаються блокувати економічну зону України в західній частині Чорного моря. Анексований півострів використовується як плацдарм, а «охорона» вкрадених українських бурових платформ ‒ як формальний привід для погроз.
Військову базу на Азовському морі почали закладати наприкінці минулого року. Основна мета ‒ нав'язати росіянам власну військово-політичну ініціативу на морі, «зловити» їх на замаху, не дати їм анексувати Азовське море й запобігти можливим безчинствам в акваторії Чорного моря. Команда нового президента пропонує відмовитися від цієї тактики, не маючи на руках іншого дієвого плану.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
