Доступність посилання

ТОП новини

Коронавірус у Криму: «Гроші ‒ все, здоров'я людей ‒ ніщо!»


Спеціально для Крим.Реалії

Вислів «Рух ‒ все, мета ‒ ніщо!», який приписують Леву Троцькому, насправді належить німецькому соціал-демократу Едуарду Бернштейну, хоча Троцький з ним не був згодний і спростовував його. Проте революційний максималізм Лева Давидовича сьогодні притаманний багатьом російським чиновникам, які націлилися вичавити з поправок до конституції максимальне посилення власної влади. Такий ‒ чиновницький максималізм, адже правки до конституції такого масштабу ‒ це теж свого роду революція у владних коридорах.

Що стосується Криму, то упродовж нинішнього липня він втілився в гасло «Гроші ‒ все, здоров'я людей ‒ ніщо». Російський глава Криму Сергій Аксенов, користуючись владою, ухвалив низку послідовних кроків, які дали максимальне зелене світло приїжджим до Криму відпочивальникам, і відсунули на другий план обмежувальні заходи, покликані зупинити пандемію коронавірусу.

Почалося з того, що для відпочивальників була скасована вимога пройти обов'язкову двотижневу обсервацію, і коли ще всіх кримчан звозили в обсерватори Євпаторії, курортники урочистою ходою їхали в оздоровниці, де обмежувальних заходів не було жодних.

По-друге, турбота про «заробіток» вийшла на перший план серед турбот російського глави Криму. Сергій Аксенов скасував усі контрольні заходи кримських об'єктів розміщення, зокрема й тих, які працюють «у тіні». Він говорив на нараді: «Ви ревізію закінчуйте, з головами адміністрацій ногами пройдіть усе узбережжя без винятку, нанесіть на карту та складіть список об'єктів, що потрапляють під ці критерії ‒ використовуються як мініготелі. Але не з метою, щоб людям нашкодити, зараз не треба контрольні заходи проводити ‒ нехай заробляють. Криза, так вийшло, в усіх важка ситуація... До кінця сезону не треба ніяких контрольних перевірок, нехай з урахуванням кризи всі заробляють».

Тільки за перші десять днів липня у Криму вже відпочили понад 400 тисяч туристів

За інформацією міністра курортів і туризму Криму Вадима Волченка, тільки за перші десять днів липня у Криму вже відпочили понад 400 тисяч туристів. 37% з них прибули авіатранспортом, 58% ‒ Кримським мостом на автомобілях або автобусах, 4% відпочивальників потрапили на півострів за допомогою залізничного сполучення. За прогнозами міністра, до кінця липня на півострові відпочинуть близько 1,5 млн туристів. Це ж яка лавина коронавірусу може бути, якщо нічого не зробити, щоб поставити заслін.

Як повідомляє російське інформагентство «Крыминформ», зараз кожен шостий пасажир (17%) авіарейсів у Росії в серпні попрямує до Криму. За повідомленнями сервісу Туту.ру, найпопулярнішим маршрутом авіаперельотів у Росії в серпні став рейс Москва ‒ Сімферополь. Частка пасажирів ‒ 13%. На четвертому за популярністю ‒ маршрут Санкт-Петербург ‒ Сімферополь з часткою пасажирів 4%. Той факт, що чотири аеропорти в російських Краснодарі, Сочі, Геленджику та Анапі в серпні зустрінуть 25,3% пасажиропотоку з Москви, Санкт-Петербурга та Єкатеринбурга, свідчить про те, що росіяни ще не втратили почуття самозбереження і не дуже прагнуть у замкнений простір Криму, який у серпні може наповнитися заразними бактеріями до максимуму.

ЗМІ Криму привчають кримчан і курортників, що тепер коронавірус ‒ це нова реальність, з якою доведеться жити постійно

Але про заслін не йдеться. Навпаки. Засоби масової інформації Криму привчають кримчан і курортників, що тепер коронавірус ‒ це нова реальність, з якою доведеться жити постійно.

«Повернення до колишніх обмежень, пов'язаних з коронавірусом у Криму вже не буде. На мій погляд, треба навчитися виживати з тими реаліями, які є. Коронавірус від нас нікуди не піде, ми це всі розуміємо», ‒ наголосив Сергій Аксенов.

Сергій Аксенов
Сергій Аксенов

«Крымская правда» констатує, що «багатьох кримчан все сильніше турбує, чи не понавозять зарази на півострів курортники, які прибувають у надлишку». За словами Сергія Аксенова, масових спалахів коронавірусної інфекції серед туристів поки не зафіксовано: «Мінімальна кількість, поодинокі випадки. На щастя, вони були виявлені, локалізовані та припинені».

Якщо на перебіг курортного сезону коронавірус фактично ніяк не впливає, то на деякі інші сфери життя ‒ ще й як. Наприклад, у Міністерстві освіти Росії вже оголосили про скасування традиційних шкільних лінійок 1 вересня. Проте голова комітету Держдуми з освіти та науки В'ячеслав Ніконов повідомив, що з 1 вересня освітня система має перейти до стандартного режиму. Він підкреслив, що за час пандемії Росія «зробила серйозний ривок у галузі онлайн-навчання, проте на дистанційну освіту школи та виші не переходитимуть».

Не відчуває небезпеки коронавірусної інфекції і Центральна виборча комісія Росії. Там розглядають можливість проведення голосування під час осінніх виборів упродовж не одного, а двох або трьох днів. Сподобалося!

«Ми зараз аналізуємо отриманий під час Загальноросійського голосування щодо поправок до Конституції досвід і готуємо свої пропозиції. Можливість голосування, наприклад, упродовж двох-трьох, але не більше днів, невдовзі обговоримо з нашими колегами з регіонів», ‒ повідомила голова ЦВК Елла Памфілова.

Газета зауважує, що «неофіційний девіз «Вчимося жити з коронавірусом!» вже знаходить своє практичне відображення. Перш за все, в науковій сфері. Наприклад, російські біофізики створили компактний пристрій для допомоги людям з дихальною недостатністю, спровокованою COVID-19. Портативний генератор збагачує звичайне атмосферне повітря киснем, який пацієнт вдихає через маску. Контролювати склад газової суміші можна самостійно за допомогою датчиків. Сам прилад важить, як мобільний телефон і може працювати від акумуляторів, що дає можливість носити його з собою, брати в дорогу. Вчені впевнені, що мобільність і компактність такого пристрою зробить його хорошою альтернативою лікуванню в стаціонарі».

Таким чином, росіяни планують заробити на «рятівних» «портативних генераторах», які ніде ще не випробовувалися і, можливо, ні від чого не рятують, а являють собою просто цікаву іграшку.

Всі ці заходи ігнорують той факт, що випадки зараження на півострові, якщо вірити офіційній статистиці, це переважно «завезені» з Росії. Наприклад, на початок липня з 815 випадків зараження 95 завезені з Росії, і вже в Криму 596 випадків зараження поширилися після контактів з приїжджими.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Івана Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG