Військову частину, в якій служили моряки з російського крейсера «Москва», включили до списку учасників «спеціальної військової операції» (так влада Росії називає повномасштабну війну проти Росії – КР), повідомляє російське видання «Медіазона».
Першим фото документа опублікував телеграм-канал «Військовий омбудсмен». Його справжність виданню підтвердила мати пораненого матроса Гульназа Уразаєва, яка отримала таку відповідь від прокуратури Чорноморського флоту РФ.
У документі йдеться, що Міноборони Росії додало частину до переліку «для забезпечення можливості соціальних прав та гарантій, а також отримання екіпажем корабля та членами їхніх сімей виплат».
При цьому, як зазначає «Медіазона», ані російська прокуратура, ані Міноборони РФ все ще не визнають, що крейсер «Москва» брав участь у війні з Україною.
На початку травня Дмитро Шкребець, батько зниклого безвісти солдата-строковика Єгора Шкребця, опублікував лист від військової прокуратури Чорноморського флоту Росії. У ньому йшлося, що його син оголошений «безвісно відсутнім у військовій частині», а сам корабель не входив до територіальних вод України і «не був включений до переліку військових з'єднань та частин, які залучаються до участі у спеціальній військовій операції».
13 квітня Україна заявила про ракетний обстріл «Москви» та пожежу на крейсері. У ніч проти 14 квітня факт пожежі визнало Міноборони Росії. Відомство стверджувало, що на кораблі здетонував боєприпас. Пізніше російське відомство визнало, що корабель затонув. За різними оцінками, чисельність екіпажу «Москви» становила від 416 до 680 осіб, у тому числі, як з'ясувалося пізніше, матроси строкової служби.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
