Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року розміри кримських цвинтарів зросли, і стосовно деяких із них російська влада анексованого РФ Криму активно порушує питання про їхнє розширення. Гострий дефіцит місць для нових поховань відчувається також і в Севастополі. Водночас Кримстат – підконтрольне Кремлю управління статистики в Криму – заявляє про зниження смертності на Кримському півострові. Що відбувається у цій чутливій для суспільства сфері, якими є реальні масштаби територій кримських цвинтарів та про що воліє не говорити місцева російська влада, розбиралися Крим.Реалії.
Найбільший цвинтар Севастополя – на 5–му кілометрі Балаклавського шосе, його ще називають «Кальфа». У жовтні 2025 року цей цвинтар було вирішено збільшити.
«Ми збільшуємо площу цвинтаря на п’ятому кілометрі Балаклавського шосе – другу чергу, і вносимо [питання] про новий цвинтар – це третя черга на Мекензієвих горах – у зв’язку з гострим дефіцитом місць для поховання та здійснення поховань на території Севастополя», – заявила в.о. директора департаменту міського господарства підконтрольної Росії адміністрації Севастополя Наталія Гуляєва.
Найбільший цвинтар Севастополя – на 5–му кілометрі Балаклавського шосе, його ще називають «Кальфа». У жовтні 2025 року цей цвинтар було вирішено збільшити.
За російськими документами площа цвинтаря «Кальфа» – 63 гектари. На 2021 рік, як видно на супутникових знімках, основна ділянка була заповнена повністю, а додаткова – наполовину. У жовтні 2025 року цей цвинтар було вирішено збільшити ще на 6 гектарів.
Разом із OSINT–колегами Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Крим.Реалії дослідили супутникові знімки кількох великих кримських цвинтарів, щоб оцінити динаміку їх зростання за останні чотири роки, і проаналізували, з чим пов’язана нестача місць для поховань.
Цвинтарі, особливо нові, не позначені на супутникових картах назвами. Тому потрібно заздалегідь знати їхнє розташування та координатиРійн Альяс
«Потрібно використовувати карти, тому що туди не можна поїхати. Багато журналістів зараз не можуть туди поїхати, щоб висвітлити це так, як нам би хотілося. По–друге, цвинтарі, особливо нові, не позначені на супутникових мапах назвами. Тому потрібно заздалегідь знати їхнє розташування та координати. Також необхідні певні знання місцевості, знання репортера. Ми вчинили так: наші репортери зібрали дані про 13 цвинтарів, а потім ми почали вивчати, [чи дійсно] існують там цвинтарі, чи видно, що вони розширюються, чи є якісь зміни? Саме цим ми і займалися», – розповідає про перебіг роботи продюсерка розслідувальних проєктів та OSINT RFE/RL Рійн Альяс.
Рійн Альяс досліджувала дані про 13 кримських цвинтарів, зміни щодо яких шукали, починаючи з 2021 року. Вона вивчила майже 400 супутникових знімків, зроблених за чотири роки.
На кожен цвинтар, який ми оглядали, за моїми підрахунками, припадало приблизно 30 знімківРійн Альяс
«Кількість використаних знімків дійсно залежала від цвинтаря. Нам щастило, тому що, знову ж таки, через особливості роботи супутників: вони не отримують один і той самий знімок щодня. Наприклад, в один день може бути знімок з одного цвинтаря, а потім з того ж цвинтаря може не бути хорошого знімка, наприклад, два місяці. З іншого цвинтаря може бути хороший знімок, і під хорошим я маю на увазі чіткий, без хмар, який добре видно. Його можна отримати раз на місяць. Тож зазвичай у нас є хоча б один знімок [цвинтаря] кожні два–три місяці. Отже, на кожен цвинтар, який ми оглядали, за моїми підрахунками, припадало приблизно 30 знімків. Здебільшого це залежало від того, що було доступно, тому що ми самі не можемо робити знімки, їх робить супутник», – розповідає Рійн Альяс.
Севастопольський цвинтар «Кальфа» за документами мав площу 63 гектари. У відео нижче наведено динаміку заповнення погосту. За зафарбованими ділянками супутникових знімків видно, що з 2021 року до кінця 2025 вони були заповнені могилами. Ділянка внизу ліворуч – 5 гектарів, верхня праворуч – 1 гектар.
Олексій Мандрико народився і виріс у Севастополі, потім жив у Ялті, його родина мешкала в Криму з 19 століття. Зараз Олексій переїхав до Одеси через окупацію Криму Росією, але знає про зміни на анексованому Кримському півострові. Розповідає, як змінилися Севастополь та його цвинтарі.
«Річ у тім, що Севастополь – це місто, яке зараз налічує, можливо, пів мільйона, можливо, 700 тисяч населення, до анексії налічувало 350 тисяч. Цвинтарю «Кальфа» є куди рости, тому що там більше території. Так от на цьому цвинтарі я вже кілька разів бачив відео, датовані рік тому, два роки тому. Люди знімають там уже величезне поле цих могил із російськими триколорами», – розповідає Олексій Мандрико.
На «Кальфі» є алея могил російських військових, які загинули на війні Росії проти України. За підрахунками Крим.Реалії, лише за відкритими даними в Севастополі вже налічується близько 500 осіб зі статусом «груз-200» – поіменний список можна побачити на сайті Крим.Реалії. Але російська влада міста, наприклад, не озвучує некрологи тих, хто загинув на території анексованого Криму від атак Сил оборони України.
До того ж на севастопольських цвинтарях ховають і військових, які не жили в Севастополі. Їх точна кількість невідома. Наприклад, похований Анатолій Зикін ніколи не жив у Криму, та й воював у складі Тихоокеанського флоту Росії.
Основним місцем для поховання російських військових у Севастополі зараз є цвинтар біля Мекензієвих гір. Розташований він після підйому на виїзді з Інкермана. На відео видно динаміку змін на цвинтарі, зафарбована ділянка заповнювалася з 2021 року. Її площа – 2,6 гектара.
Цвинтар розширюватимуть уже втретє. Його площа за документами 2015 року – 22 гектари, на нову частину заплановано ще 33 гектари.
За даними відділу державної статистики у м. Севастополі, у місті зменшується смертність. Вона була найвищою 2021 року, в період епідемії коронавірусу. Відтоді щороку помирало на тисячу осіб менше. Але і чисельність населення, за даними Росстату, 2025 року почала зменшуватися. Померлих зараз майже вдвічі більше, ніж народжених. І для мігрантів Севастополь уже не такий привабливий, як 2014 року, стверджують місцеві російські ЗМІ. Стосовно Криму Росстат також наголошує, що смертність зменшилася з 2021 року.
У Севастополі від’ємний приріст населення становить близько 7 тисяч осібЕскендер Барієв
«Коли ми говоримо про Севастополь, то тут якраз від’ємний приріст населення становить близько 7 тисяч. Якщо ми будемо складати, то десь 76–77 тисяч у мінус. Тобто населення у Севастополі та в Автономній Республіці Крим зменшилося на таку кількість. І це не враховуються представники «СВО» («СВО» або «спеціальною воєнною операцією» в Росії називають повномасштабну війну проти України – КР) тощо», – зазначає голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Росстат звітує про зменшення смертності, але цвинтарі Криму суттєво розширилися, зазначає український учений Сергій Гапон, завлабораторії Геоінформаційних Систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку.
Цвинтарі дійсно активно розширюються, переважно це стосується великих містСергій Гапон
«Динаміка за останні 7–8 років, яку вдалося дослідити [показує]: дійсно, приріст великий, це часто понад 10% за площею. Цвинтарі дійсно активно розширюються, переважно це стосується великих міст. Якщо це невеликі населені пункти, то зростання теж помітне, проте часто важко сказати, наскільки, тому що невеликі прирости за супутниковими знімками часто можна і помилково ідентифікувати як щось інше. Це може бути, знову ж таки, не цвинтар, а поруч із ним щось будували, а без якихось спостережень на місці важко це точно ідентифікувати саме як цвинтар», – каже Сергій Гапон.
Основним цвинтарем Ялти є так званий «верхній цвинтар» або «нагірний цвинтар». На ньому чимало могил убитих російських військових, але підрахувати точно складно – між їхніми похованнями є і могили цивільних місцевих жителів. Кримчанин Олексій Мандрико багато років прожив у Ялті й розповідає нам і про цей цвинтар.
У Ялті виділили дуже маленьку ділянку під поховання учасників так званої «СВО». І ця ділянка вже повнаОлексій Мандрико
«Ялта – це дуже маленьке місто. Площа цвинтаря дуже обмежена. Цвинтар розташований між Ялтою і водоспадом Учан-Су, посередині. І там виділили дуже маленьку ділянку під поховання учасників так званої «СВО». І ця ділянка вже повна. Тобто на цій ділянці, можливо, там кілька метрів максимум залишилося. Я просто давно не був у Ялті. Може, кілька місць залишилося, де ще можна ховати. А далі треба буде шукати нові місця», – каже Олексій Мандрико.
На цьому знімку видно ділянку цвинтаря Ялти, що швидко заповнилася з 2021 року. Її площа трохи більше ніж 1,2 га. Загалом цей цвинтар займає близько 24 гектарів.
На Південному узбережжі Криму ситуація особлива – гірський рельєф не дає багато місця для поховань, зазначає Сергій Гапон.
У цих гірських районах, у районах поблизу моря, знайти ділянки, де можна без проблем розміщувати нові поховання, важкоСергій Гапон
«Це завжди складна тема, пов'язана з тим, що люди хочуть жити там, де їм подобається, серед гарних краєвидів, біля моря чи гір. Якраз на цих територіях досить важко знайти місця для поховання. І ось у цих гірських районах, у районах поблизу моря, знайти ділянки, де можна без проблем розміщувати нові поховання, важко. І з кожним роком це стає все важче, тому що цвинтарі не зменшуються через свою природу, це такі території, які збільшуються. І виходить, що ситуація за останні десять років погіршилася виключно через те, що площі будь-яких цвинтарів так чи інакше збільшуються», – каже Сергій Гапон.
У столиці Криму, Сімферополі, найбільший цвинтар – це «Абдал», що складається з кількох пронумерованих секторів. «Абдал-1» за документами – це 80 гектарів, «Абдал-2» – це ще 106 гектарів. На цвинтарі «Абдал» є так звана «алея слави СВО». А 2023 року тут були сфотографовані лише два ряди могил.
На супутниковому знімку цвинтаря помаранчевим кольором виділені ділянки, заповнені могилами з 2022 року
Це «Абдал-2» станом на вересень 2025 року. Дві виділені ділянки – це загалом 7 гектарів.
За заявою російських чиновників Криму, «Абдал» розширювати не планують. Але для створення нового цвинтаря виділили дві ділянки за межами Сімферополя поблизу села Перове – загальна площа ділянок понад 47 гектарів.
Керч – на другому місці на Кримському півострові за кількістю некрологів російським військовим. Але тут ніколи не знімають відео з похорону. Проаналізувати стан Керченського центрального цвинтаря не вдалося. Дерева затуляють його огляд. Але відомо, що території погосту давно бракує. Новий цвинтар відкрили біля села Опасного ще 2012 року, але на баланс місто Керч його прийняло лише 2024 року. І кількість поховань там зростає дуже швидко, зазначають місцеві жителі. Динаміка заповнення – на відео оброблених супутникових знімків. Ще 2021 року російські ЗМІ Керчі повідомляли, що воно заповнене на третину, а читачі писали, що місту давно потрібен крематорій.
Перший і поки що єдиний у Криму крематорій розташований у Сімферопольському районі біля села Красна Зорька, діє він уже восьмий рік. Місцеві жителі були проти такого сусідства, але їх ніхто й не питав, будували без громадських обговорень.
«Я інвалід першої групи, у мене астма, якщо, не дай боже, у мене почнеться загострення, що потім буде?» – говорив російському телеканалу «Миллет» житель села Суф’ян Асанов.
«Ми перебуваємо [недалеко] від цього крематорію, наш масив житловий, ну від 700 [метрів] до кілометра [розміщені] зараз будівлі. Вітер постійно дме звідти, тобто наші персики, черешня – фруктові дерева, це буде все [просякнуте] ось цими запахами, ось цими відходами, які там спалюватимуться», – додавав в інтерв'ю житель села Мустафа Джемілєв.
За даними Генштабу ЗСУ, 2023 року цей крематорій працював на військові цілі. Діяв цілодобово, біля нього була постійна черга до 10 військових автомобілів. Цивільним послуги з кремації в той період не надавали.
Фури з ліквідованими російськими військовослужбовцями перебувають і чекають своєї годиниЕскендер Барієв
Як повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр, черги з військових машин продовжують вишикуватися біля крематорію і зараз.
«Як мені сказали наші активісти, там фури з ліквідованими російськими військовослужбовцями перебувають і чекають своєї години. А чому? Для того, щоб їх більше кремували і для того, щоб вони не займали багато місця для нових цвинтарів і не демонстрували цими прапорами. Що вони [російська влада] роблять для того, щоб родичі ліквідованих військовослужбовців погоджувалися на те, щоб їхні [тіла] кремували? Вони, коли оформлюють документи, що людина загинула, одразу попереджають, що «у вас будуть різні виплати, ми обіцяємо, що все це буде, як це передбачалося, але одна з умов – треба його кремувати, а не ховати в землю», – зазначає голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Завдання крематорію – заощадити місце на цвинтарях. Заощаджують і на трунах – у цьому крематорії Сімферопольського району є цех, де роблять не лише дерев’яні, а й картонні труни.
Тему картонних трун обговорюють у севастопольських ЗМІ. Видання «Форпост» повідомляє, що в РФ зростає їхня популярність. Реакції севастопольських читачів різні.
«Не труни потрібні, а крематорій у Севастополі, де населення «нібито не росте», але кількість «гостей» з року в рік зростає і кістки свої везуть. У Челябінську, Новосибірську та Красноярську машина (судячи зі спостереження) коштує дорожче, ніж похорон», – написав у коментарях читач під ніком Gunner.
«Покращення та прориви на кожному кроці, «поважають людину» у своїй вітчизні! Скоро просто за ноги і «за паркан», не сказавши і дякую – повна «єдність і єднання!» – коментує під статтею читач під ніком Кримчак.
Торік у Севастополі вирішили: щоб економити земельні ресурси, також побудують крематорій, він буде приватним. Дати будівництва поки залишаються відкритими. Деякі місцеві жителі ідеї крематорію не дуже раді, це можна побачити в коментарях до цієї новини в російських ЗМІ Криму.
У Ялті від ідеї крематорію російська влада міста вирішила відмовитися. Поширення нетрадиційних методів поховання, таких як кремація, для Криму все ж неминуче, вважає завлабораторії Геоінформаційних Систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон.
«Єдине, мабуть, рішення – це, можливо, загальний перехід до якихось некласичних, нетрадиційних методів поховання, таких як, наприклад, кремація. Тоді просто площа для розміщення певних урн буде меншою, ніж при класичних методах», – зазначає Сергій Гапон.
За тими тендерними заявками, які є у відкритому доступі, можна припустити, що розширюватимуться й інші цвинтарі. В Алушті, Саках, деяких селах Джанкойського району йдеться про розробку проєктів санітарно-захисних зон цвинтарів. Це може свідчити і про збільшення площ, хоча достовірно наразі невідомо.
І ще, як зазначає Сергій Гапон, в анексованому Криму можуть ховати і таємно.
«Скільки ще насправді з'являється нових поховань у тих місцях, які не є цвинтарями, які з використанням супутникових знімків вкрай важко ідентифікувати, навіть якщо поставити собі таку мету. Тому що вони за ознаками не схожі на цвинтарі, тому що вони розміщені у нетиповому місці, вони там, можливо, спочатку навіть чимось маскуються, щоб їх супутники не побачили. І, як я вже казав, що, коли з'являється щось нове, то спочатку це можна ідентифікувати як звичайне будівництво. Тому стільки таких умовних плям з'явилося в Криму, які ніяк не ідентифіковані, – їх теж багато – потім, я думаю, вони викликатимуть певне здивування, що, ага, і тут з'являється цвинтар», – вважає Сергій Гапон.
Скільки в Криму таких місць, які потенційно можуть виявитися прихованими похованнями, можна буде дізнатися лише з часом, після нових досліджень.
