За минулий рік Україна здійснила понад вісім десятків результативних ударів по нафтових об'єктах на території Росії та в анексованому Криму. Атаки продовжилися і наступного року. Крим.Реалії розбиралися, в чому мета таких ударів і на що вони впливають.
Автомобільне пальне називають «кров'ю економіки». Таку ж роль воно відіграє і в економіці військовій, і особливо у веденні війни. Нестача паливно-мастильних матеріалів на фронті призводить до уповільнення темпу бойових дій, а логістика поставок та організація місць зберігання бензину і дизпалива є одним із ключових завдань тилового забезпечення.
Планомірна робота ЗСУ
За минулий рік українські безпілотники щонайменше 81 раз атакували нафтопереробні підприємства і паливні бази, розташовані в Росії та на окупованих територіях України, підрахувала Російська служба «Бі-бі-сі».
Найчастіше під удари потрапляли нафтові об'єкти на Півдні Росії. Близько 20% усіх атак відбулися в Краснодарському краї, вісім – у Ростовській області, шість – у Бєлгородській та по п'ять – в Орловській та Волгоградській.
На нафтопереробні заводи у 2024 році вчинено щонайменше 31 атаку. Деяким із підприємств після цього був потрібний тривалий ремонт.
У березні 2024 року газета Financial Times писала, що влада США закликала Україну припинити атаки на енергетичну інфраструктуру Росії. Побоювалися, що удари по російських НПЗ можуть призвести до зростання світових цін на нафту, а також спровокувати заходи Москви у відповідь.
У зв'язку з цим структура атак протягом 2024 року змінювалася. Зокрема, у другому півріччі атак було менше. Крім того, удари завдавалися по цілях іншого функціонального призначення, які використовуються для постачання російського угруповання військ в Україні та військових об'єктів на території Росії.
Як зазначає Російська служба «Бі-бі-сі», атаки на підконтрольні Росії НПЗ та нафтобази призвели до того, що виробництво бензину і дизпалива в країні скоротилося, а ціни на автомобільне пальне зросли.
За даними агентства Reuters, атаки дронів та санкції призвели до простою потужностей на 41,1 млн тонн – це понад 12% від їх загального обсягу в Росії. Обсяг переробки нафти 2024 року впав до мінімального значення за 12 років, писало агентство.
Порушення паливної логістики Криму
Один із потужних ударів припав по найбільшому в анексованому Криму нафтоналивному морському терміналу. ЗСУ атакували нафтобазу у Феодосії вночі 7 жовтня. Після цього виникла потужна пожежа. Її було видно не лише зі всіх районів міста, а й навіть із селища Кіровське, до якого 25 кілометрів.
Нафтобаза розташована на східній околиці Феодосії, неподалік селища Берегове. Об'єм резервуарних ємностей – 250 тисяч кубічних метрів.
Пожежа на нафтобазі у Феодосії тривала більше тижня, вона була повністю виведена з ладу і відтоді не експлуатується. Це був єдиний нафтоналивний термінал у Криму, куди доставляти пальне могли танкери. Логістика поставок до Криму значно ускладнилася для російської армії.
У Генштабі ЗСУ ураження морського нафтового терміналу у Феодосії назвали «заходами з підриву військово-економічного потенціалу РФ». «Феодосійський термінал – найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів, які використовувалися, в тому числі і для забезпечення потреб окупаційної армії РФ», – йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
У цистернах на нафтобазі Феодосії зберігалося не тільки автомобільне пальне – бензин і солярка, а й авіаційний гас. Звідси постачалися російські військові аеродроми у Криму. Тепер постачання йдуть, як то кажуть, «з коліс», а створення запасів авіаційного пального можливе лише на заправках аеродромів та в обмежених кількостях.
У березні 2024 року нафтовий термінал Феодосії вже атакували дрони, тоді був пошкоджений магістральний трубопровід перекачування пального. Ця ж нафтобаза зазнавала атак у грудні та листопаді 2023 року, але без серйозних наслідків.
Удари не припиняються
Сили оборони України продовжують завдавати ударів по паливних об'єктах на території Росії. У грудні відомо про п'ять таких атак, причому одна з нафтобаз зазнала нападу двічі.
Так, у ніч на 11 грудня підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ та ГУР Міністерства оборони України уразили нафтобазу в Брянській області Росії. Після влучання у нафтобазу розпочалася «масована пожежа».
«НП «Брянськ» – наливний пункт нафтопроводу «Дружба», основною функцією якого є прийом, зберігання, розподіл та відвантаження дизельного пального на автоцистерни та залізничний транспорт. Активно використовується для постачання окупаційної армії РФ», – зазначили у Генштабі ЗСУ.
14 грудня СОУ атакували лінійно-виробничу диспетчерську станцію (ЛВДС) «Сталевий кінь» під російським Орлом. Внаслідок ураження почалася, як повідомляється, «потужна пожежа».
Як зазначає Генштаб ЗСУ, це «один із найбільших» терміналів нафтопродуктів у передмісті Орла. Лінійна виробничо-диспетчерська станція «Сталевий кінь» є частиною російського військово-промислового комплексу, який забезпечує постачання нафтопродуктів для армії РФ.
Цю ж нафтобазу атакували 22 грудня.
19 грудня дрони атакували Новошахтинський нафтопереробний завод, там сталася пожежа, що стало одним із найбільших інцидентів наприкінці 2024 року. Це єдиний НПЗ у Ростовській області та найбільший постачальник нафтопродуктів на півдні Росії.
Новошахтинський НПЗ уже кілька разів зазнавав атак. У червні завод припиняв роботу після атаки дронів. Агентство Reuters із посиланням на джерела повідомляло, що безпілотники пошкодили обладнання на обох установках первинної переробки нафти.
Влада Смоленської області РФ заявила про атаку дронів у ніч на 31 грудня, під час якої було уражено місцеву нафтобазу. Як повідомив у телеграм-каналі губернатор регіону Василь Анохін, уламки одного з безпілотників впали на території нафтобази в Ярцевському районі, в результаті стався розлив пального і почалося займання паливно-мастильних матеріалів.
Атаки продовжилися і 2025 року. Вночі 8 січня удару українських БПЛА зазнала нафтобаза в місті Енгельс Саратовської області РФ. Нафтобаза комбінату «Кристал» Росрезерву – це федеральна казенна установа, на яку покладено обов'язки щодо зберігання пального для авіабази «Енгельс-2», звідки злітають літаки, які здійснюють ракетні атаки по Україні. Нафтобаза продовжувала горіти і 9 січня.
На початку січня стало відомо, що в Росії суд зобов'язав компанію «Яндекс» приховати доступ до карт і фотографій одного з найбільших російських нафтопереробних заводів через атаки дронів. Про це повідомляє ТАСС із посиланням на рішення суду.
«Яндекс» за рішенням суду має видалити або ретушувати зображення цехів, компресорних станцій, майданчиків із цистернами та інших елементів заводу на сервісі «Яндекс карти».
Російське держагентство не повідомляє, про який саме НПЗ йдеться, але уточнює, що він чотири рази зазнавав атак.
Видання «Медиазона» з'ясувала, що це завод Рязанської нафтопереробної компанії, яка входить до реєстру підприємств оборонно-промислового комплексу Росії. Завод торік зазнав щонайменше двох результативних атак безпілотників – обидві призвели до пожеж.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
