Доступність посилання

ТОП новини

Велика тріщина на культурній спадщині. До чого призвела російська «реставрація» Ханського палацу в Бахчисараї


Ханський палац у Бахчисараї, 22 жовтня 2021 року

На стіні світського корпусу Ханського палацу в Бахчисараї під час проведення реставрації з'явилася велика тріщина. Про це повідомляє провладне видання «Крыминформ» із посиланням на керівника російської держустанови «Дирекція з централізованого обслуговування та розвитку закладів сфери культури» Іллю Алимчева.

9 лютого палац закрили для відвідувачів. Про це повідомила підконтрольна Росії адміністрація історичного об'єкту. В адміністрації пояснили це протиаварійними роботами. 10 лютого палац знову відкрили для відвідувачів. Як повідомили у пресслужбі російського Мінкульту Криму, відвідувачі можуть увійти до палацового комплексу через Південну браму.

Про те, наскільки серйозні пошкодження та якою є історична цінність Ханського палацу, говорили в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримському активісту, ексголові Рескомнацу Криму Едему Дудакову вдалося потрапити на місце пошкодження світського корпусу увечері 8 лютого, невдовзі після появи тріщини. За його словами, до 11 години наступного дня тріщина стала більшою. На думку Дудакова, це свідчить про те, що стабілізувати ситуацію не вдалося.

Кримський активіст, ексголова Рескомнацу Криму Едем Дудаков
Кримський активіст, ексголова Рескомнацу Криму Едем Дудаков

«Це світський корпус палацу. Стіна, що дала тріщину – новороб. Це – помилка у проєкті, де показано, що ця будівля стоїть на фундаменті, а по факту, коли почали розкопувати, ці стіни стоять без фундаменту. Ледве копнули, і вона просіла», – так Ілля Алимчев пояснював причину появи тріщини.

Едем Дудаков не вірить у такі пояснення, як і про те, що перед реставрацією було проведено наукове дослідження пам'ятки культури.

«Я хочу звернути увагу пана директора на те, що ця будівля існувала 500 років. І вона витримала землетрус, що стався у 27 році минулого століття з амплітудою 8-9 балів. Нагадаю, що Ташкент за такої амплітуди у 60-х роках минулого століття розвалився майже на дві третини. Це свідчить про те, що директор сам собі суперечить», – стверджує Дудаков.

Він упевнений, що будівля палацу стояла на фундаменті, але через необдумані поглиблення річища Чурук-Су і при реставрації поруч будівлі Великої Ханської мечеті не облаштували захисний навіс. У результаті вода потрапила під фундамент, у тому числі й світського корпусу. Крім того, основним лихом фундаменту будівлі активіст називає ерозію каменю, що почалася.

«Я зазначу, що Бахчисарайський палац побудований з місцевого каменю – вапняку. І за таких необдуманих рішень, за такої вологи, використання бетону, цементу та іншого – він дуже сильно схильний до ерозії. Це основні інженерні помилки, що сталися. Далі відбулися усадки та інше, але це вже наслідки. Тобто те, про що ми говоримо останні три роки, – ось воно і відгукнулося», – каже Дудаков.

У середу 9 лютого «Вести Крым» у своєму випуску повідомили, що Ханському Палацу нічого не загрожує. У репортажі наводять слова фахівців про те, що могло бути і гірше – через рихлість ґрунту та старість конструкції могло статися одномоментне обвалення.

Цей сюжет Едем Дудаков коментує так: «По-перше, це не тріщина, це вивалення стіни. Говорити про те, що це не страшно – це щонайменше дуже не компетентно. Це не просто – взяв і в хаті замазав тріщину. Там потрібно буде насамперед провести дуже серйозні інженерні дослідження. Якось намагатися зміцнити фундамент і зупинити сповзання північної стіни світського корпусу до Чурук-Су».

Колишня керівниця Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова закликає сконцентруватися на тому, як захистити цю пам'ятку культури. Вона впевнена, що важелів та інструментів в української сторони більш ніж достатньо.

Колишня керівниця Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова
Колишня керівниця Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова

«Якщо Міністерство культури та інформаційної політики України, яке є центральним органом виконавчої влади у питаннях захисту об'єктів культурної спадщини, вважає, що об'єкти культурної спадщини на окупованих територіях є частиною культурної спадщини України, тоді вони, як мінімум, мають зробити заяву з обуренням , з вимогою припинити ці роботи, про порушення прав тощо», – вважає Аблялімова.

За її словами, зараз українській владі слід терміново звернутися до відповідних міжнародних інстанцій, таких як ІКОМОС (Міжнародна рада зі збереження пам'яток), ICOM (Міжнародне об'єднання музеїв та професійних музейних працівників) та інших.

У Криму ми стикаємося із ситуацією гуманітарної агресії
Ельміра Аблялімова

«До них потрібно звернутися з вимогою звернути увагу на цей об'єкт та взагалі на об'єкти культурної спадщини на окупованій території, зокрема у Криму. Тому що у Криму ми стикаємося із ситуацією гуманітарної агресії. Питання руйнування об'єктів вуалюються такими назвами, як протиаварійні роботи, реставраційні роботи. Тобто по факту відбувається знищення (об'єктів культурної спадщини – КР) дуже ювелірно, непомітно для нас. Але насправді ми маємо справу з фактами культурного стирання щодо певної групи людей, яка є корінним народом України – кримських татар», – стверджує Ельміра Аблялімова.

«Могильник» Ханського палацу в Криму
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:39 0:00
Завантажити на комп'ютер

На її думку, всі об'єкти, що зустрічаються в анексованому Криму під час інфраструктурних будівель та пов'язані з історією і культурою кримських татар, чомусь знищуються.

Ми маємо справу з фактами культурного стирання щодо певної групи людей, яка є корінним народом України – кримських татар
Ельміра Аблялімова

«У 1944 році практично всі об'єкти культурної спадщини, так чи інакше пов'язані з історією, культурою, традиціями кримських татар, були по факту знищені. Ханський палац дивом зберігся і є єдиним об'єктом, що доводить нашу присутність на цій території нашу державність, етногенез – походження, пов'язане з цією територією. І якщо ми нічого не робитимемо, через якийсь час його дуже спокійно можуть зняти з переліку пам'яток (культурної спадщини – КР). Як було після першої анексії Криму 1783 року: буквально через десять чи кілька десятків років цей об'єкт було виключено з об'єктів, що мають охоронятися як пам'ятник. Така ж доля чекає, мабуть, і на Ханський палац, але вже за нашої активної байдужостіі», – вважає Аблялімова.

Кримська письменниця та історик Гульнара Абдулаєва називає Ханський палац єдиною подібною пам'яткою кримських татар, що збереглася.

Кримська письменниця та історик Гульнара Абдулаєва
Кримська письменниця та історик Гульнара Абдулаєва

«Я вже не раз говорила про те, що кримські хани мали п'ять резиденцій. Залишилася лише одна. Інші були просто знищені. Безумовно, те, що ми маємо сьогодні, – це колосальна цінність, і ми маємо якнайбільше говорити про те, що сьогодні відбувається, щоб залучати світову громадськість», – наголошує історик.

Міністерство закордонних справ України неодноразово заявляло про порушення під час реставрації Ханського палацу в Бахчисараї. На момент початку анексії Криму Росією він вважався кандидатом на внесення до Списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Хан-сарай – це колишня резиденція кримських ханів та єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Ханський палац у Бахчисараї

Ханський палац-музей у Бахчисараї – найвідоміший музей, пов'язаний з історією кримських татар, територія літньої резиденції кримських ханів Гераїв. На території музейного комплексу розташовані палац, гаремний корпус, ханський цвинтар і мечеть. Він є кандидатом на внесення до Списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У липні 2016 року в російському Держкомітеті з охорони культурної спадщини Криму погодили проведення «реставрації» Ханського палацу. Влада назвала це «протиаварійними роботами».

Колишній голова комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян, кримський активіст Едем Дудаков розповів, що під час «реконструкції» дерев'яні балки Ханського палацу були знищені: частину розпиляли, а частину – вивезли. Крім того, за даними Дудакова, фірма-підрядник, що виконує реставрацію, планує замінити старовинну черепицю на іспанську стилізовану.

Київ неодноразово критикував «реставрацію», яку проводить російська влада в Ханському палаці. Міністерство культури України стверджує, що через проведення цих робіт існує загроза руйнування головного корпусу палацу.

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

  • 16x9 Image

    Ольга Гах

    Українська журналістка. Навчається на факультеті журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка. Захоплюється подкастингом і якісними подкастами.

     

XS
SM
MD
LG