Доступність посилання

ТОП новини

Крим без води. Що буде у 2021-му?


Міжгірне водосховище Криму, червень 2020 року
Міжгірне водосховище Криму, червень 2020 року

У новий 2021 рік Крим увійшов у скрутній водній ситуації. Щонайменше п’ять водосховищ уже близькі до позначки «мертвий об'єм». Це означає, що воду вже брати не можна. Цьогоріч кримчанам обіцяють опріснювальні установки, і при цьому ціна за воду кардинально не зміниться. Опитані нами експерти не вірять, що ідею опріснення води реалізують. І кажуть, що Крим зараз на порозі кардинальних рішень водної проблеми.

Із чим увійшов Крим у новий рік? Усе з тією ж проблемою посухи та графіками обмежень подачі води. У Ялті вода по три години вранці та три – ввечері, в Євпаторії вимкнули ще й гарячу. 30 населених пунктів у різних місцях лишилися без вологи, бо спустошилися їхні свердловини, колодязі та річки. Тепер тут постійно чатують на привезену.

«Це на день. Завтра знову прийдемо за водою. Якщо привезуть», – розповідала каналу «Вести Крым» жителька села Скалисте Бахчисарайського району.

Черга за водою, село Скалисте, грудень 2020 року
Черга за водою, село Скалисте, грудень 2020 року

Для цивільного населення запасів води у Криму достатньо – і це підтверджують експертизи, розповів в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода український віцепрем'єр Олексій Резніков. Він ще раз нагадує позицію України: вода з материка – тільки після звільнення Криму.

Воду Крим отримає після повної деокупації
Олексій Резніков

«Воду Крим отримає після повної деокупації. Для цивільного населення запасів води і можливості її природнім шляхом отримати достатньо в Криму. Ми провели не одну перевірку, не одну експертизу від фахівців, у тому числі від тих, хто працював у Криму безпосередньо в тих організаціях. Плюс гуманітарне право міжнародне говорить, що за всі гуманітарні потреби на окупованій території відповідальність несе окупант», – заявляє віцепрем’єр Олексій Резніков.

Віцепрем'єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков
Віцепрем'єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков

Навіть якщо зима та весна 2021 року будуть багатими на опади, наповнити водосховища це не дозволить, вважає виконувач обов’язків заступника директора Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук Михайло Яцюк.

Опади, які випадають, фактично не є стокоформуючими
Михайло Яцюк

«Опади, які випадають, фактично не є стокоформуючими, вони більше здійснюють зволоженість території та поповнюють вологозапаси ґрунту. Але вони не формують стік, і це чітко відображається в тій проблематиці, яка сьогодні ж знову стоїть перед владою Криму. Ця залежність цьогоріч впливатиме на ситуацію в наступних роках», – впевнений Михайло Яцюк.

Михайло Яцюк, в.о. заступника директора Інституту водних проблем і меліорації
Михайло Яцюк, в.о. заступника директора Інституту водних проблем і меліорації

І Михайло Яцюк, і севастопольський еколог Маргарита Литвиненко вважають, що призначені Кремлем кримські чиновники продовжуватимуть качати воду з-під землі та кар’єрів.

Влада використовуватиме будь-який ресурс
Маргарита Литвиненко

«Влада використовуватиме будь-який ресурс, який можливо використовувати. З усіх джерел, з усіх свердловин, з яких можна буде взяти воду, вона братиметься», – каже Маргарита Литвиненко.

Буріння свердловини, Сімферополь, грудень 2020 року
Буріння свердловини, Сімферополь, грудень 2020 року

Сергій Аксенов анонсував, що наприкінці 2021 року в Криму вже мають бути збудовані опріснювачі. Але це дослідні зразки, на потужність до 20 тисяч кубометрів води на добу. Одну станцію планують побудувати в селі Фрунзе Сацького району. Розглядають варіанти будівництва в Ялті, Феодосії, Судаку, Керчі. Фахівці з водних питань у реалізацію ідеї опріснення в Криму не вірять.

В реальність будівництва опріснювальних станцій поки що не віриться
Маргарита Литвиненко

«Мені здається, що влада ще сама не готова до здійснення таких заходів. І в першу чергу тут, можливо, економічні важелі впливають. Тому що капіталізація таких робіт, вона достатньо велика. І, мабуть, таких коштів у них немає», – вважає виконувач обов’язків заступника директора Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.

«Подробиці, на жаль, не озвучені через те, що «це шкодитиме підприємцям, оскільки є санкції». Тому в реальність будівництва опріснювальних станцій поки що не віриться», – каже Маргарита Литвиненко.

Маргарита Литвиненко, еколог із Севастополя
Маргарита Литвиненко, еколог із Севастополя

Покращити водну ситуацію можна, якщо раціонально її споживати, переконаний Михайло Яцюк.

«Не секрет те, що навіть у великих містах – Севастополі та Сімферополі – втрати цього ресурсу досягають 50 відсотків. А в окремих районах навіть більше. Можливо, кошти було б раціональніше використовувати для того, щоб мінімізувати ці втрати та той ресурс, який є, його було би достатньо для вирішення проблем водозабезпеченості в питному спектрі», – вважає фахівець.

Ремонт водопроводу, Сімферополь, жовтень 2016 року
Ремонт водопроводу, Сімферополь, жовтень 2016 року

Маргарита Литвиненко вважає, що Крим опинився на критичній межі, і рішення можуть бути тільки кардинальні.

Ми підходимо до межі, яка буде критичною для всього Криму
Маргарита Литвиненко

«Ми підходимо до якоїсь такої межі, яка буде критичною для Севастополя, критичною для влади, критичною для всього Криму, і за нею потрібно буде ухвалювати якесь рішення. Рішення таке, яке дуже не хочеться ухвалювати місцевій та російській владі. Ситуація, в якій відбудеться зміна режиму та умов нашого життя», – вважає еколог.

Сімферопольське водосховище, грудень 2020 року
Сімферопольське водосховище, грудень 2020 року

Суттєвих опадів взимку та навесні 2021 року в Криму очікувати не варто, кажуть українські метеорологи. Так само їх не прогнозують і кримські фахівці.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

  • 16x9 Image

    Алексіна Дорогань

    Кримська тележурналістка. Працювала на провідних кримських телеканалах, була кримським власкором центральних телеканалів України. Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року.

XS
SM
MD
LG