Незважаючи на те, що жодної офіційної інформації щодо початку переговорів між Росією та Україною немає, медіа та експерти доходять висновку, що такі переговори можливі – зокрема, виходячи з аналізу останніх заяв президента України Володимира Зеленського.
Яку заяву зробив український президент? Яке місце має посісти анексований Крим у таких переговорах та яким чином за нинішніх умов його можна деокупувати? І наскільки можливе укладання мирної угоди між Україною та Росією станом на сьогодні? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Андрій Гевко говорив з експертом Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександром Крайовим, народним депутатом України та солдатом 24 ЗШБ «Айдар» Святославом Юрашем та головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.
У своїй заяві від 31 липня президент України Володимир Зеленський заявив, що «більшість країн світу вважають, що на другому саміті миру мають бути представники Росії, інакше ми не досягнемо потужних результатів». Водночас, він не хоче, щоб росіяни заблокували процес підготовки мирного плану, і до початку другого саміту він буде готовий.
«Якщо весь світ хоче, щоб росіяни були за столом, ми не проти, бо нам важливо їх зупинити. Це не означає, що на цей момент ми будемо на кордонах 1991 року», – заявив Володимир Зеленський.
Про готовність до переговорів в інтерв'ю Radio NV заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. Наголосивши при цьому, на яких умовах це можливо.
«Україна чітко каже: «Так, давайте вести переговори на умовах, що спираються на міжнародне право як концепцію». І головне з цієї концепції – це територіальна цілісність та суб'єктність, суверенітет держави», – заявив Подоляк.
Україна має сама вирішувати, коли вона готова розпочати переговори та на яких умовах – це позиція Заходу, каже експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв. На думку західних партнерів, саме Україна має ініціювати цей процес, а не Росія.
«Росія в жодному разі, на думку наших західних партнерів, ініціювати переговори не може, бо вона є агресором. А вимоги агресора – це, як відомо, завжди ультимативні вимоги. І підписання умов агресора – це завжди, по суті, капітуляція», – каже експерт.
Водночас Україна продовжує потроху втрачати території, і за таких умов росіяни можуть бути у вигіднішій позиції та вимагати великих поступок, передає Краєв позицію деяких західних експертів.
Підписання умов агресора – це завжди, по суті, капітуляціяОлександр Краєв
«Якщо справді говорити, що Україна заходить на ці переговори з позиції сили, це точно не та позиція сили, яку західні партнери хотіли, щоб ми мали на початку цих переговорів. Але, знову повторюся, вони точно не відмовлятимуть нас від них, тому що вони досі дотримуються тієї позиції, що Україна сама має вирішити, в якому стані, в який момент ці переговори мають розпочатися», – зазначив Олександр Краєв.
Цілком імовірно, що переговори можуть розпочатися ще до виборів президента США, вважає Краєв. Голосування призначено на 5 листопада. Принаймні, Україна наполягає на тому, щоб другий саміт миру відбувся до цієї дати. Але на прорив чекати не варто, впевнений Краєв, оскільки сторони мають діаметральні позиції. Росія надає ультиматуми про здачу територій, навіть тих, які вона не контролює. Позиція України полягає в тому, що вона не піде на територіальні поступки.
«Так чи інакше це буде, скоріше, сценарій «Мінська», коли ситуація така, якою вона є, але ніхто не визнає правомірності цієї ситуації. Виглядає так, що однією зустріччю, одним самітом це точно не обмежиться. Тому моє бачення таке, що цілком можливо, що переговори розпочнуться до виборів президента США… Але чи закінчаться вони за один раз, маю великий сумнів», – зазначив Олександр Краєв.
Ще більша інтрига, каже експерт, полягає в тому, чи закінчаться вони до 20 січня 2025 року. До цього моменту новий президент США ще не вступить на посаду, а той, хто йде, може ухвалювати рішучі й навіть провокаційні рішення, не оглядаючись на виборців, пояснює Краєв.
«Можливо, ідея полягає в тому, щоб розпочати ці переговори та доходити до певного розуміння їхнього фіналу за той момент, поки американський президент ще може виносити рішення. І саме той момент, коли він не буде особливо вже внаслідок цих рішень відповідальний, тому що він незабаром залишить свою посаду», – припускає експерт.
А ось зразу після виборів розраховувати на підтримку США – ключового союзника України, буде складніше, вважає Олександр Краєв. Перші місяці, за будь-якого результату голосування, США сконцентруються на внутрішній політиці, упевнений експерт.
«Навіть самі американці готуються до цього. Ми бачимо, як президент Байден переносить частину повноважень президентської гілки влади до Конгресу чи інших частин виконавчої влади. Тобто йде підготовка до того, що американців тут (у Європі – КР) не буде. І старий добрий принцип роботи НАТО: якщо виникає якась проблема, давайте просто зателефонуємо американцям, цей принцип вже не працюватиме», – говорить Олександр Краєв.
Посередництво в мирних переговорах пропонують Китай і Туреччина. Але їхні плани фактично пропонують заморожування конфлікту. Це макіавелліївська тактика: будь-який мир – підготовка до нової війни, каже Краєв. Він упевнений, що Москва явно не зменшить обертів військової промисловості, мобілізації і вона буде у стані бойової готовності для того, щоб продовжити цю війну.
«Росіяни явно не зупиняться. Без членства України в НАТО ми не можемо гарантувати, що початку нової війни не буде. Без «ядерної парасольки», без повноцінної співпраці з нашими західними партнерами ми не можемо гарантувати, що Росія не задіє весь свій військовий та політичний потенціал, щоб задавити нас. А тому все залежить від того, як такий перепочинок, умовно кажучи, такий новий Мінський формат буде, тому що, по суті, умови будуть дуже схожі», – вважає Олександр Краєв.
З Росією вели переговори всі 8 років, і в результаті цих переговорів ми отримали повномасштабне вторгнення.Святослав Юраш
Початок переговорів та настання миру залежить від Кремля, вважає народний депутат України Святослав Юраш. Але вимоги, які озвучив Володимир Путін – віддати Росії Запорізьку, Херсонську області та Донбас неприйнятні, а значить і ймовірність переговорів на таких умовах мала, каже політик.
«З Росією вели переговори всі 8 років між вторгненням з 2013 року до повномасштабної війни, і в результаті цих переговорів ми отримали повномасштабне вторгнення. Саме тому в мене завжди був, завжди буде скепсис до переговорів із російською стороною», – зазначив Станіслав Юраш в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Юраш упевнений, що планування мирного діалогу відбуватиметься не публічно, але є червоні лінії, за які Україна не перейде.
«Це поступки територією, це поступки суверенітетлм – не за те вмирали та вмирають і вмиратимуть українці, щоб Україна розпрощалася з тим дивом, яке ми отримали 1991 року – своєю державністю», – каже Святослав Юраш.
Деокупація Криму – один із головних принципів, від яких Україна не відмовиться, стверджує політик.
З Криму все почалося, Кримом усе завершитьсяСвятослав Юраш
«З Криму все почалося, Кримом усе завершиться. Якщо ми говоримо про Крим, для мене та всіх депутатів Ради, які присягалися на Конституції, коли приймали присягу депутатську, однозначне питання територіальної цілісності України, і Крим є частиною України, тут немає обговорень», – заявив Святослав Юраш.
З одного боку, всі мають тяжіння до переговорів, оскільки війна приносить багато проблем не лише учасникам конфлікту, з іншого – реальних передумов для того, щоб сісти за стіл переговорів немає, вважає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. До того ж, мирні ініціативи інших країн не вирішують головне питання – збереження територіальної цілісності України.
Мені здається, сьогодні не існує жодного варіанта, який певною мірою міг би влаштовувати українську державуРефат Чубаров
«Мені здається, сьогодні не існує жодного варіанта, який певною мірою міг би влаштовувати українську державу. Зупинитися на позиції лютого 2022 року? А що тоді зі Сходом, тобто Донецькою, Луганською областями, Кримом, який ви зараз озвучили? Жодного членства в НАТО, жодних реальних гарантій безпеки українській державі. І ось такі варіанти, що озвучуються, вони просто не те, що неприйнятні. Якщо й припустити, що хтось з українських політиків може сісти за стіл переговорів із подібними варіантами перемир'я, я припускаю, що значна частина українського суспільства, у мене немає таких соціологічних даних, але я думаю, що не менше однієї третини просто встане проти таких умов для переговорів», – заявив Рефат Чубаров.
Цього року в Києві планується четвертий саміт «Кримської платформи». А парламентський вимір «Кримської платформи» запланований у Ризі.
На першому саміті 2021 року учасники говорили про можливість дипломатичного повернення Криму Україні, нагадав Рефат Чубаров. Після 2022 року позиція змінилася.
«З другої зустрічі, починаючи з серпня 2022 року, були дуже чіткі, жорсткі, я сказав би, позиції всіх наших партнерів на тлі тих руйнувань і тисяч загиблих українців внаслідок повномасштабного вторгнення російських військ на материкову частину України. Ця позиція, на мою думку, не може тепер знову так різко змінюватися і знову пропонувати якісь тривалі переговори щодо Криму або виключення військових дій щодо звільнення Криму», – каже Рефат Чубаров.
Можливі переговори є випробуванням послідовності міжнародної політики, вважає Рефат Чубаров. Відхід від основних принципів права і територіальний компроміс, упевнений голова Меджлісу, зруйнують міжнародний порядок і наслідки будуть сильніші, ніж від повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .
