Доступність посилання

ТОП новини

Обдурити не хмари, а кримчан: на півострові чекають на «сніговий» літак


Сніг у Сімферополі, архівне фото
Сніг у Сімферополі, архівне фото

Спеціально для Крим.Реалії

Як повідомляють російські ЗМІ, на замовлення Мінсільгоспу Росії два воронезьких літаки Ан-30 викликатимуть снігопад на Ставропіллі та в Криму. «Як льотчики викликатимуть сніг? Для цього треба «обдурити» хмари, тобто змусити воду на висоті перейти з рідкого стану у тверді частки. Домогтися цього можна за допомогою спеціальних реагентів, що формують кристали, наприклад, йодистого срібла. Його й розпорошуватимуть у хмарах над Кримом та Ставропіллям два наших літаки Ан-30», ‒ розповів журналістам начальник інженерно-авіаційної служби ТОВ «Аеробуд» Андрій Медков. Повідомляється, що «снігові» літаки прилетять на півострів уже в перші дні січня 2021 року.

Інофрмації про вартість нового «снігового» проєкту для кримських платників податків поки немає. Однак відомо, що раніше в Криму за 25 мільйонів рублів працював літак Як-42Д з командою пілотів, технічних фахівців і співробітників Центральної аерологічної обсерваторії Росгідромету, якому ставили аналогічне завдання ‒ викликати над Кримом дощі. Повідомлення про цей проєкт тоді викликало необґрунтовані надії на те, що дощі будуть рясними і водна проблема буде вирішена. «Дощовий» літак зустрічали мало не як рятівника Криму від водного дефіциту. Однак фахівці та незалежні ЗМІ зазначали, що надії, швидше за все, можуть не виправдатися. Адже для того щоб викликати дощ із хмар, мають бути самі хмари. А якщо їх ось уже декілька років критично мало, то жодні літаки не допоможуть.

Звичайно, що «дощовий» літак зміг розпочати роботу тільки раз. Потрібні погодні умови в Криму склалися лише один раз ‒ з 29 вересня до 2 жовтня. «Саме в цей період і були вильоти в передгірні зони Сімферопольського, а також Білогірського районів республіки», ‒ розповіла заступниця голови Держкомводгоспу Олена Тимошик. Кримські фахівці тоді стверджували, що робота літака анітрохи не збільшила опади над Кримом, але для пом'якшення розчарування було оголошено, що 25 мільйонів не змарновані й літак збільшив опади на 20%. Для обивателя цифра прийнятна, тому, певно, вона й названа. Але для фахівця вона фантастична, гігантська, оскільки це п'ята частина опадів над Кримом, що немислиме, по-перше, через кількість. У Криму, за інформацією фахівців-метеорологів, у середньому випадає від 340-425 мм до 490-720 мм. Уявити, що літак викликав зливу на 100-200 мм опадів, немислимо. Це цілий потоп!

По-друге, за всіма спостереженнями кількість опадів у Криму не збільшувалася, а навпаки ‒ зменшувалася. «Дощі були, а води все немає», ‒ писали кримські газети. Аграрії зазначали, що посуха негативно позначається на сільському господарстві Криму. «Практично ніяк не вплинули опади, ‒ пояснював Валентин Корнієнко, керівник АТ «Радгосп Весна». ‒ За рік ми чекаємо 350 мм опадів, але за 9 місяців випало лише 100 мм. Тобто рік майже завершився, а у нас лише третина річної норми».

Зараз дійшло до того, що «жителів Великої Ялти забезпечуватимуть водою з альтернативних джерел ‒ Масандрівського водоспаду та джерел Хаста-Баш та Уч-Кош». Т.в.о. першого заступника голови російської адміністрації Ялти Яніна Павленко повідомила, що додатково ведуться роботи з приєднання до системи водопостачання міста двох свердловин у Форосі. В Ялту також подаватимуть воду з озера Могабі. Директор держпідприємства «Вода Криму» Володимир Баженов повідомив, що абоненти в Ялті будуть отримувати воду з Масандрівського водоспаду, поки там буде зберігатися приплив. При цьому споживачі Ялти переведені на шестигодинний графік подачі води.

Жителі Криму розчаровані тим, що органи російської влади на півострові ухвалюють низку хаотичних заходів, але всі вони не приносять користі й не дають результату. Тому російський глава Криму й Рада міністрів Криму, з одного боку, раз у раз показують, що вони щось роблять. З іншого боку, Росгідромету експеримент з «дощовим» літаком сподобався ‒ політали разок, а 25 мільйонів не зайві на рахунку підприємства, і там не проти, щоб повторити такий же фінт і взимку. Тому знову його фахівці розповідають, що зібралися «обдурити» хмари, щоб «змусити воду на висоті перейти з рідкого стану в тверді частки». Але це обман тільки слухачів. Вода на висоті перебуває не в рідкому стані, а в пароподібному, оскільки раніше вона випарувалася з різних водойм і піднялася вгору. У рідкий стан вона сама переходить при впливі температури, але після цього не літає в небі, а тут же випадає на землю у вигляді дощу, снігу або ж граду.

Цим нехитрим способом з уже «сніжним» літаком російська влада Криму просто намагається обдурити, але не хмари, а кримчан, у яких з бюджету намагаються витягнути чергову порцію мільйонів. А написати, що над Кримом випало снігу на 20% більше, завжди можна. Хто це вимірюватиме?

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG