Доступність посилання

ТОП новини

Гірські підрозділи Росії в Криму? Що відомо про 34-ту мотострілецьку бригаду


Станції радіолокації на горі Бедене-Кир, ілюстраційне фото

Серед військових підрозділів Росії, останнім часом спрямованих до Криму, аналітики з Conflict Intelligence Team зафіксували 42-гу гвардійську мотострілкову дивізію 58-ї армії, яка брала участь у війні з Грузією, будучи на той час 18-ю окремою мотострілковою бригадою. Про це формування Крим.Реалії розповіли в публікації «42-а гвардійська в Криму? Все, що відомо про передислокацію «чеченської» дивізії ». Однак поповнення військ Росії в Криму не обмежилося механізованими формуваннями. Військові частини Криму поповнилися 34-ою окремою мотострілецькою бригадою, вантаження якої в ешелони зафіксували в Ставропіллі. Цей підрозділ інколи називають гірським спецназом.

34-а окрема мотострілецька бригада (гірська) перебуває в складі 49-ї загальновійськової армії Південного військового округу. Умовне найменування – Військова частина № 01485 (в/ч 01485). Скорочене найменування – 34 омсбр (г). Бригада дислокується в станиці Сторожова-2 Зеленчуцького району Карачаєво-Черкесії.

Історія 34 омсбр (г) починається ще в Російській імперії. Необхідність створення військових формувань, які діяли б у горах, виникла ще в середині 19 століття. Під час зіткнень імперської армії з угрупуваннями імама Шаміля, російські солдати легко втрачали орієнтацію, тоді як горяни Шаміля легко орієнтувалися на гірській місцевості. Через 10 років після зіткнення, в 1858 році, виникла станиця Сторожова, де несли службу гусари, що охороняли кордони Черкесії, яка щойно увійшла до складу Російської імперії. Пізніше були засновані інші станиці, і разом зі Сторожовою в 1868 році вони стали підрозділами Балтапашівського відділу, що проіснував до 1920 року.

Необхідність імперії воювати в горах стала передумовою до історії альпіністських військ, у тому числі й для формування 34-ї гірської бригади мотострільців.

Нинішня військова частина 01485 веде свій початок від 2003 року, коли на базі складу 58-ї армії почала формуватися бригада гірських військ. У 2005 році почалося будівництво військових містечок неподалік від Махачкали. У 2006 році станиця Сторожова стала самостійним військовим підрозділом. Бригада займається підготовкою військових альпіністів, завдання яких – ведення бойових і розвідувальних операцій у гірській місцевості. Вже на 1 грудня 2007 року бригада була повністю укомплектована і розміщена на місці своєї постійної дислокації. Під час набору перевагу віддають людям, які пройшли промислову або спортивну альпіністську підготовку і строкову службу за призовом.

У 2008 році завершилися комплектація та облаштування гарнізону й військового містечка, і підрозділ брав участь у війні в Грузії. Офіцерський склад формування і солдати провели успішні операції на Клухорському і Марухському перевалах. Вони також забезпечували безпеку під час Олімпіади в Сочі. Сьогодні 34-а гірська мотострілецька бригада виконує бойові завдання в гірській місцевості та є абсолютно новим для російської армії підрозділом. До її складу входять 2 батальйони мотострільців, батальйони розвідки і зв'язку, роти саперів, матеріального забезпечення, медичної допомоги, а також взвод комендатури.

На відміну від більшості мотострілкових бригад, створених шляхом переформування полків і дивізій під час реформи Збройних Сил Росії, 34-та створювалася з нуля. Під наглядом бригади перебувають перевали Західного Кавказу, такі як Марухський і Клухорський. Бригада призначена для щільної взаємодії з Прикордонною службою ФСБ. Всі підрозділи проходять гірську підготовку, для чого бригада щільно співпрацює з Федерацією альпінізму. 34 омсбр (г) активно обмінюється досвідом на спільних навчаннях з військовослужбовцями Італії, Індії, Пакистану та інших країн.

Унікальність підрозділу в тому, що це єдина з частин Росії, яка має в’ючно-транспортний взвод, або простіше кажучи, коней. В'ючно-транспортний взвод є одним з підрозділів матеріально-технічного забезпечення 34-й омсбр (г). У ньому налічується понад 80 в'ючних коней карачаївської і монгольської порід. Під час планових тактичних навчань коней формують у зв'язки. Кожна зв'язка з чотирьох коней здатна переносити до 250 кг вантажу і здійснювати добовий перехід у 25-30 км. Коні спеціальних порід легко адаптуються в горах і проходять за добу понад 90 км. На підготовку взводу виділено близько 200 годин. Одна тварина може переносити вантаж вагою понад 300 кг. Коні використовуються на висоті 4,5-5 км. Перед початком літнього періоду навчання з в’ючно-транспортним взводом за програмою військової підготовки проводяться п'ятиденні тактико-спеціальні заняття в гірничо-лісистій місцевості з подоланням гірських і водних перешкод, а також спеціальні виїзди на полігоні, де коней привчають до роботи в умовах високогір’я, до звуків пострілів і розривів гранат.

Особливості проходження служби у в/ч 01485 обумовлені її становищем і поставленими перед нею завданнями. Для солдатів строкової служби передбачено 128 годин спеціальної підготовки, за які вони повинні отримати первинні альпіністські навички. Всі в обов'язковому порядку вивчають географію, правила поведінки і безпеки в горах, вчаться використовувати гірські лижі й поводитися зі спорядженням.

На території частини є спеціально обладнана ділянка гірської річки, призначена для отримання і відточування майстерності подолання перешкод. Влітку солдати вчаться справлятися з сильною течією, взимку – переміщатися по льоду в спеціальному взутті, оснащеному шипами.

34-й омсбр (г) досить секретний підрозділ. Військова частина не має свого сайту, військовослужбовці здають свої засоби зв'язку командиру і можуть скористатися ними тільки в обмеженому обсязі у вихідні. І не коні є головною військовою силою бригади. Для дій у горах важка бронетехніка не підходить, тому бригада озброєна легкими гусеничними машинами на базі МТ-ЛБ. Мотострілкові роти укомплектовані двома типами машин: кулеметно-гарматним МТ-ЛБМ 6МБ і кулеметним МТ-ЛБ ВМК.

Важлива увага в частині приділяється альпіністській і снайперській підготовці. Також у Сонячногірському навчальному центрі вчать снайперів роботі з гвинтівкою Steyr Mannliher, яку потім відправляють за випускником центру до місця служби. Снайперські гвинтівки SSG 04 пересилають у частину із заклеєними регуляторами прицілу, щоб вони залишилися такими ж, якими їх виставляв курсант-снайпер, якого навчали під час занять у школі. Ніхто, крім власника гвинтівки не має права з неї стріляти.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Мілітаризація Криму

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.

У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.

У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».

У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG