Російська влада планує посилити відповідальність за публікацію наслідків «прильотів» на території анексованого Криму під час воєнних дій проти України. Цю ініціативу активно просувають підконтрольні Москві чиновники Криму. Вони хочуть заборонити кримчанам показувати реальні наслідки, якими обернулося для півострова повномасштабне вторгнення Росії до України. Що відбувається, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну підконтрольна Москві влада Криму запевняла, що жителям півострова нічого не загрожує. Але починаючи з літа 2022 року там регулярно фіксують вибухи та пожежі на російських військових об'єктах. У Збройних Силах України здебільшого підтверджували причетність до цих подій, пояснюючи, що намагаються так зруйнувати логістику Росії, яка постачає через територію Криму військову техніку та живу силу на південний фронт. Цього року такі факти стали масовими. Російська влада почала приховувати їх, публічно погрожуючи блогерам, які публікують наслідки «прильотів». Радник російського голови Криму Олег Крючков, зокрема, заявив, що давно настав час визначитися, що важливіше: Батьківщина та її інтереси чи хайп та перегляди?
Тепер заборонити оприлюднити «прильоти» по Кримом хочуть адміністративними методами – за допомогою посилення російського законодавства.
«Поплічники ворога»
Про необхідність посилити відповідальність за публікацію ударів по Криму заявив російський глава регіону Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). Він ініціював процес зміни російського законодавства. Що це буде за покарання, Аксьонов не уточнив. За його словами, його необхідно застосовувати за поширення у публічному полі: на інтернет-ресурсах, у соцмережах, чатах і месенджерах фото й відео місць розташування та роботи військових і стратегічних об'єктів, ППО та інших оборонних систем, а також результатів атак на них.
«Вважаю, що ті, хто це роблять, є... поплічниками ворога, незалежно від мотивів – чи це бажання «хайпанути», дурість чи злий намір. Ще раз закликаю всіх виявляти відповідальність і пам'ятати про наслідки необдуманих вчинків, які підривають безпеку, шкодять нашим Збройним силам і допомагають супротивникові у військових діях, проведенні терактів на російських територіях, інформаційній війні», – заявив російський глава Криму.
Його підтримав спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов. Публікація наслідків атак на російські військові об'єкти є «дурними та необдуманими діями, які створюють труднощі для російських солдатів, підвищують ризики повторення та посилення атак ЗСУ на півострів», вважає він.
«Державна Рада (російський парламент Криму – КР) вже працює в цьому напрямку. Ми розробили законодавчу ініціативу щодо внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення Росії, якими передбачається накладення великих штрафів та інших санкцій», – сказав спікер. Він стверджує, що цю ініціативу підтримали у Федеральних Зборах РФ та комітеті Держдуми Росії з оборони. Але у самих цих відомствах публічно про це не заявляли.
Що російська влада приховує за штрафами?
У Росії теж дискутують про посилення відповідальності за публікацію наслідків «прильотів». Активізувалися ці обговорення, коли безпілотники почали прилітати в Москву. Спочатку була пропозиція штрафувати порушників на великі суми – від кількох десятків тисяч до сотень тисяч рублів. Однак обговорюється і можливість запровадження кримінального покарання за зйомку польотів безпілотників.
Якщо російська влада піде на такий крок, це торкнеться і Криму, доки він контролюється Росією. І стане ще одним приводом переслідувати мешканців регіону. Подібні приклади на півострові вже є.
Наприкінці липня у Криму стався вибух на російській авіабазі в Октябрському Красногвардійського району. Авторам відео наслідків того, що сталося, довелося публічно вибачатися за їх поширення.
Це сталося після того, як радник Сергія Аксьонова закликав повідомляти про авторів таких відео у МВС чи ФСБ РФ. За допомогою, зокрема, і репресивних методів, російська влада намагається приховувати удари по своїй території та анексованому Криму, які помітно почастішали. За підрахунками BBC, з початку року безпілотники понад 190 разів атакували Росію та Крим. За даними видання, цього року удари безпілотників зосередилися на Брянській, Бєлгородській та Курській областях Росії, а також на Криму, який Росія анексувала та де-факто контролює з 2014 року. Також у ВВС повідомили, що в 2023 році сталося близько десятка атак морських безпілотників на російські цілі в Чорному морі, у тому числі на військово-морські бази та Керченський міст.
«Рекомендовано заглядати в гаджети та прислухатися до розмов»
У правозахисній організації «КримSOS» зазначають, що російська влада в Криму намагається приховувати «все, що пов'язано з бойовими діями», з політичних міркувань – щоб «показати, що Криму нічого не загрожує», а так звана «СВО» (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) «іде за планом». Окрім публікацій у пабліках, російські спецслужби намагаються контролювати навіть розмови кримчан між собою. Співробітники «Кримської залізниці» отримали розпорядження від ФСБ «прислухатися до розмов» пасажирів і «заглядати в екрани» їхніх телефонів, повідомили у серпні в партизанському русі «Атеш».
«В адміністрації «Кримської залізниці» з персоналом було проведено інструктаж співробітниками ФСБ. Вони закликали співробітників підприємства до підвищення пильності щодо виявлення проукраїнських настроїв і висловлювань. У касових залах та в салонах електропоїздів приміського сполучення крім відеоспостереження, ведеться звукозапис. Персоналу рекомендували акуратно заглядати в гаджети пасажирів, уважно прислухатися до розмов між ними. Якщо щось почують – негайно повідомляти представників транспортної безпеки чи поліцаїв», – йдеться у повідомленні партизанів.
Перевірити цю інформацію з інших джерел в умовах бойових дій та окупації Росією територій України неможливо.
Російська влада останнім часом намагається скоротити інформацію про війну з Україною на своїх інформаційних ресурсах. Таких висновків дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). За їхньою інформацією, нещодавно Міноборони Росії змінило стиль щоденних повідомлень, зменшивши щоденний обсяг інформації про війну з Україною. Крім того, у відомстві «намагаються цензурувати» скарги з фронту та повідомлення про успіхи українських військ. Якщо ця тенденція збережеться, то «може відображати ширші зусилля щодо цензури російських повідомлень про війну та уніфікацію їхньої власної подачі», вважають у ISW.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
